"06" травня 2024 р. Справа № 363/2185/24
06 травня 2024 м. Вишгород
Суддя Вишгородського районного суду Київської області Дьоміна О.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
03.05.2024 року, через систему «Електронний суд», позивач звернулась до суду із вказаним позовом, в якому просила суд розірвати шлюб укладений між нею та відповідачем ОСОБА_2 , який зареєстрований Вишгородським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, актовий запис №111 від 10.06.2016 року.
Дослідивши матеріали позову, суд дійшов висновку, що дана справа не належить до територіальної юрисдикції (підсудності) Вишгородського районного суду Київської області з огляду на наступне:
Так, відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України - завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. 6 ст. 187 ЦПК України, у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
А відповідно до ч. 8 ст.187 ЦПК України суддя з метою визначення підсудності може користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.
Згідно інформації з Єдиного державного демографічного реєстру за №577292 від 06.05.2024 року, місце проживання відповідача зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивачка, звертаючись до суду з цими вимогами, посилалася на ч. 1 ст. 27 ЦПК України.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України - позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Згідно із ч. 16 ст. 28 ЦПК України позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої ст. 30 цього Кодексу.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 28 ЦПК України - позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
Як вбачається зі змісту позовної заяви сторони мають спільних дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак до матеріалів справи не долучено доказів того, що діти проживають разом з позивачкою та перебувають на її утриманні, як і не додано доказів того, що позивачка не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до зареєстрованого місця проживання відповідача.
Крім того, як вже зазначалося вище, позивачка, звертаючись саме до Вишгородського районного суду Київської області з позовною заявою про розірвання шлюбу, вказувала на ч. 1 ст. 27 ЦПК України, посилаючись на те, що місце проживання відповідача нібито зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 , а тому дана справа підсудна Вишгородському районному суду Київської області». В той же час, з отриманої в порядку, передбаченому ч. 8 ст. 187 ЦПК України, судом інформації, встановлено, що місце проживання відповідача зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .
Таким чином, враховуючи правило загальної підсудності, встановлене ч. 1 ст. 27 ЦПК України, дана позовна заява має розглядатися судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання або перебування відповідача.
Частина 9 ст. 187 ЦПК України наголошує, що якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому ст. 31 цього Кодексу.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України - суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що даний позов підлягає передачі за територіальною підсудністю до Охтирського міськрайонного суду Сумської області, за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання або перебування відповідача.
Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення, випливає зі змісту ч. 3 ст. 31 ЦПК України.
У відповідності до положень ст. 32 ЦПК України - спори між судами про підсудність не допускаються і справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому ст. 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Керуючись ст. ст. 9, 27, 28, 30, 31, 187, 261, 353, 354 ЦПК України суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу передати за підсудністю до Охтирського міськрайонного суду Сумської області (42700, Сумська обл., м. Охтирка, пров. Ярославського, 2).
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених ст. 353 ЦПК України.
Окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції зокрема і щодо передачі справи на розгляд іншого суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу.
Суддя О.П.Дьоміна