06 травня 2024 року Справа № 915/1287/23
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Давченко Т.М.,
розглянувши без виклику сторін заяву ОСОБА_1 про відвід судді Давченко Т.М. від розгляду справи № 915/1287/23
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 )
ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ; електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 )
ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 ; електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 )
до відповідача: Акціонерного товариства "Миколаївобленерго" (вул. Громадянська, 40, м. Миколаїв, 54017; електронна пошта: kanc@energy.mk.ua; avramenko_oy@energy.mk.ua)
про стягнення коштів в сумі 592069, 33 грн.
встановив:
До Господарського суду Миколаївської області звернулись позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 з позовною заявою про стягнення з Акціонерного товариства "Миколаївобленерго" коштів у сумі 592069,33 грн. Позивачі також просили про покладення на відповідача всіх судових витрат.
Підставою позову позивачами зазначено невиконання відповідачем обов'язку з виплати позивачам дивідендів за 2018-2021 роки, що порушує права позивачів на отримання частки прибутку від господарської діяльності АТ "Миколаївобленерго".
За порушення виконання грошового зобов'язання з виплати дивідендів позивачами нараховано відповідачу інфляційні втрати та 3 % річних відповідно до ст. 625 ЦК України, які також заявлено у даній справі до стягнення.
Позовні вимоги обґрунтовано приписами ст. 25, 30 Закону України "Про акціонерні товариства", ст. 11 Закону України "Про управління об'єктами державної власності", ст. 625 ЦК України.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області (суддя Олейняш Е.М.) від 21.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 21.09.2023. Ухвалами суду від 21.09.2023 та від 23.10.2023, підготовче засідання по справі відкладено. Ухвалою від 08.11.2023 судом оголошено перерву в підготовчому засіданні по справі до 15.11.2023.
Ухвалою від 15.11.2023 суддею Олейняш Е.М. задоволено самовідвід судді та справу № 915/1287/23 передати для визначення судді в порядку ст. 32 ГПК України.
За розпорядження керівника апарату Господарського суду Миколаївської області від 16.11.2023 № 94 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 915/1287/23. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи № 915/1287/23 від 16.11.2023 суддею у даній справі призначено суддю Давченко Т.М.
20.11.2023 до суду від ОСОБА_4 (Позивача-3) надійшла заява про відвід судді Олейняш Е.М. від розгляду справи № 915/1287/23.
Ухвалою від 21.11.2023 суддею Давченко Т.М. прийнято господарську справу № 915/1287/23 до провадження, ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження, підготовче засідання призначено на 26.12.2023 на 11:30.
Окрім цього, у зв'язку зі зміною складу суду, судом ухвалено повернути без розгляду заяву ОСОБА_4 про відвід судді Олейняш Е.М. від розгляду справи № 915/1287/23.
Також суд ухвалив провести розгляд справи поза межами встановленого ГПК України строку у розумний строк, тривалість якого обумовлюється введенням в Україні за указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, воєнного стану через військову агресію Російської Федерації проти України.
06.12.2023 до суду надійшла заява ОСОБА_4 (Відповідача-3) б/н від 04.12.2023 про відвід судді Давченко Т.М. від розгляду справи № 915/1287/23. Суд, дійшовши висновку про необґрунтованість вищевказаної заяви ОСОБА_4 , ухвалою від 08.12.2023 передав дану справу, в порядку ч. 3 ст. 39 ГПК України, для вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу.
За результатом автоматизованого розподілу судової справи, проведеного 08.12.2023 дану заяву розподілено для розгляду судді Господарського суду Миколаївської області Ковалю С.М. Дослідивши матеріали даної заяви та справи № 915/1287/23 суддя Коваль С.М. відмовив у задоволені заяви ОСОБА_4 про відвід судді Давченко Т.М. від розгляду справи № 915/1287/23.
Судове засідання 26.12.2023 не відбулося, оскільки протягом часу, визначеного судом для проведення даного засідання у Миколаївській області тривала повітряна тривога. Тому ухвалою від 26.12.2023 суд повідомив учасників справи про призначення дати наступного судового засідання - 26.02.2024 о 14:20.
Ухвалою від 26.02.2024, занесеною до протоколу судового засідання, продовжено строк підготовчого провадження у справі; підготовче засідання відкладено на 23.04.2024 о 13:00.
Судове засідання 23.04.2024 не відбулося, оскільки протягом часу, визначеного судом для проведення даного засідання у Миколаївській області тривала повітряна тривога. Тому ухвалою від 26.12.2023 суд повідомив учасників справи про призначення дати наступного судового засідання - 18.06.2024 о 12:00.
ОСОБА_1 (позивач-1) звернувся до суду з заявою (відвід) б/н від 02.05.2024 (вх.№5283/24 від 02.052024), в якій просить відвести суддю Господарського суду Миколаївської області Давченко Т.М. від розгляду справи та розглянути справу до 18.06.2024.
Обґрунтовуючи підстави поданої заяви про відвід, заявник зазначив, що суддя Давченко Т.М. затягує розгляд справи та безпідставно не розпочинає підготовче провадження у справі № 915/1287/23 через помсту позивачам, що на думку заявника (викладену без посилань на норми права) свідчить про відверту упередженістю судді.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 02.05.2024 вказану заяву передано для розгляду судді Давченко Т.М.
Відповідно до ч. 1-4 ст. 39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Відповідно до ч. 7, 8, 11 ст. 39 ГПК України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 23.04.2024 повідомлено учасників справи про підстави перенесення судового засідання та про дату наступного засідання - 18.06.2024.
Відвід судді надійшов 02.05.2024, а тому має розглядатися у порядку, визначеному абз.1 ч. 3 ст. 39 ГПК України.
Розглянувши заяви про відвід судді, судом встановлено наступне.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 35 Господарського процесуального кодексу України.
Так, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
За змістом частини 3 ст. 38 ГПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід дозволяється лише у виняткових випадках, коли підставу відводу заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня коли заявник дізнався про таку підставу.
Суд зазначає, що запровадження законодавцем інституту відводу судді, унормованого в положеннях ст. 35-40 ГПК України, мало на меті в першу чергу уникнення будь-яких ризиків можливості порушення основних засад (принципів) господарського судочинства, якими є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; обов'язковість судового рішення; забезпечення права на апеляційний перегляд справи; забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, та забезпечення гарантії дотримання декларованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року прав на судовий захист при зверненні особи до суду з метою їх реалізації.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 38 ГПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Розглянувши заяву (відвід) ОСОБА_1 , суд не вбачає підстав для відводу судді Давченко Т.М., передбачених статтею 35 ГПК України, у тому числі - і з обставин, які викликають сумніви в неупередженості та об'єктивності судді, а тому визнає заявлений відвід необґрунтованим.
Так, в заяві про відвід позивач вказує на безпідставне і невмотивоване затягування судового розгляду справи, проте не вказує мотивів (чітких обставин), з яких його заявлено, не зазначає конкретних існуючих підстав для відводу, передбачених ч. 1 ст. 35 ГПК України, які викликають сумнів у неупередженості судді Давченко Т.М.
Вказані позивачем підстави відводу судді у поданій заяві про відвід є виключно голослівними твердженнями сторони у справі, без належних та достатніх доказів на їх підтвердження, які виникли через незгоду із процесуальним рішенням головуючого судді у справі, а саме - зняттям судового засідання з розгляду у зв'язку з оголошеною повітряною тривогою та призначення судового розгляду на 18.06.2024. Посилання на обставини упередженості судді є безпідставними, не підтвердженими жодними доказами.
Стаття 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини гарантує кожному право на справедливий суд. Відповідно до п. 1 зазначеної статті кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді, позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими.
Змагальність судового процесу та покладення на суд обов'язку здійснювати цивільне судочинство об'єктивно та неупереджено є передумовою того, що рішення по суті справи може бути ухвалено як на користь позивача, так і відповідача, що не свідчить про зацікавленість або упередженість судді.
Разом з тим, при розв'язанні питання про наявність підстав для відкладення розгляду справи, у якій на початок судового засідання оголошено сигнал «повітряна тривога» суд має керуватися пріоритетом збереження життя і здоров'я людини, а обов'язком суду є сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними процесуальних прав, зокрема на участь у судовому розгляді, та виходити з того, що відсутній учасник справи не з'явився в судове засідання з об'єктивних і поважних причин, за відсутності клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Чинним законодавством України у сфері цивільного захисту передбачений чіткий алгоритм поведінки громадян та відповідні повноваження органів державної влади, місцевого самоврядування, керівників підприємств і організацій усіх форм власності у випадку виникнення надзвичайної ситуації. Шляхом відповідних оповіщень (сигналів і повідомлень) органи управління цивільного захисту доводять до мешканців населених пунктів інформацію про загрозу та виникнення надзвичайних ситуацій, повітряної тривоги, аварій, катастроф, епідемій, пожеж тощо. Після отримання таких оповіщень громадяни мають діяти відповідно до наданих інструкцій та правил цивільного захисту. Зокрема, припинити роботу та вжити необхідних заходів безпеки (рішення Ради суддів України від 05.08.2022 № 23).
Відповідно до наведених приписів судами запроваджено локальні заходи (план, порядок дій, розпорядження) щодо інформування про сигнал "повітряна тривога" та реагування задля збереження життя і здоров'я суддів, працівників апарату та відвідувачів суду, зокрема для їх негайного переходу до укриття.
При цьому обставини оголошення сигналу «повітряна тривога» у певному регіоні слід вважати загальновідомими, тобто такими що не потребують доказування. Такі висновки суду викладені в постанові Верховного Суду від 22.12.2022 у справі № 910/2116/21(910/12050/21).
Зважаючи на наведену позицію Верховного Суду та порядку виконання інструкцій та правил цивільного захисту, з метою забезпечення процесуальних прав сторін при оголошенні повітряної тривоги 26.12.2023 та 23.04.2024 судом було знято судові засідання у даній справі з розгляду та призначено дати наступних засідань.
Щодо тверджень позивача про розгляд справи після закінчення повітряної тривоги суд зазначає, що розгляд справ відбувається у визначений час та у визначеній судом черговості (порядку).
Стосовно відкладення підготовчого засідання 26.02.2024 суд зазначає, що станом на час розгляду справи у матеріалах справи були відсутні докази повідомлення позивачів 1 та 2 про час та місце розгляду справи, що й стало підставою для продовження строку підготовчого засідання та відкладення підготовчого засідання, про що було повідомлено сторін ухвалою від 26.02.2024.
Слід зазначити, що заявник відводу жодного разу до суду не з'явився, клопотань про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку не подавав.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу. Будь-яких інших підстав для відводу судді Давченко Т.М., а також доказів на їх підтвердження позивачем не подано.
Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв'язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов'язані з прийняттям суддями рішень з інших справ (п. 1.2.1 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").
Заявником не надано жодного доказу (ст. 74 ГПК України) на підтвердження обставин щодо упередженості судді Давченко Т.М. у розгляді справи № 915/1287/23.
Отже, доводи позивача, викладені у заяві про відвід судді Давченко Т М. про те, що її дії містять сумнів в неупередженості ґрунтуються виключно на власній оцінці викладених заявником обставин та припущеннях, є необґрунтованими та такими, що зводяться до оцінки процесуальних дій судді.
За вказаних обставин, перевіривши наведені у заяві підстави для відводу головуючого у справі, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, господарським судом не встановлено підстав, зазначених статтями 35, 36 ГПК України, для задоволення заяви про відвід судді Давченко Т.М. від розгляду справи № 915/1287/23, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу.
Відповідно до ч.3 ст.39 ГПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу.
Керуючись статтями 35, 38, 39, 42, 234, 235 ГПК України, суд
Передати справу № 915/1287/23 для розгляду заявленого відводу складу суду, визначеному у відповідності до порядку, встановленого ч.1 ст.32 ГПК України.
Ухвала суду, у відповідності до ч.2 ст.235 ГПК України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Ухвала оскарженню не підлягає окремо від рішення суду.
Суддя Т.М. Давченко