майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"06" травня 2024 р. м. Житомир Справа № 906/240/24
Господарський суд Житомирської області у складі: судді Сікорської Н.А.,
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Микитівський граніт"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пересувна механізована колона № 132"
про стягнення 33285,90 грн.
Процесуальні дії по справі.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Микитівський граніт" звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пересувна механізована колона № 132" 33285,90 грн., з яких: 26530,80 грн. - заборгованість, 6418,96 грн. - пеня та 336,14 грн. - інфляційні.
Ухвалою від 05.03.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Постановив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач відзив на позовну заяву не подав.
Враховуючи відсутність клопотання будь-якої із сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем зобов'язання з оплати поставленого товару за договором поставки №237/21 від 29.06.2021 на загальну суму 26530,80 грн.
У зв'язку з неналежним виконанням грошового зобов'язання, позивач нарахував до стягнення з відповідача 6418,96 грн. пені та 336,14 грн. інфляційних.
Згідно з довідкою про доставку електронного листа ухвала про відкриття провадження у справі від 05.03.2024 в електронному вигляді була доставлена до електронної скриньки відповідача 07.03.2024 (а.с.26).
Відповідач, в порядку статей 165, 251 ГПК України, не скористався правом подачі письмового відзиву на позовну заяву, доводи позивача не спростував.
Згідно ч.9 ст.165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
29.06.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Микитівський граніт" (позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Пересувна механізована колона № 132" (відповідач, покупець) був укладений договір поставки №237/21 від 29.06.2021 (а.с.19-20).
Відповідно до п.1.1 договору постачальник взяв на себе зобов'язання поставити, а покупець - прийняти і сплатити на умовах, обумовлених в договорі, гранітно-щебеневу продукцію.
Згідно з п.3.1 договору ціна визначається даним договором та виставленого рахунку і приймається сторонами в національній валюті України - гривні. Розрахунки за продукцію здійснюються згідно рахунків або видаткових накладних за кожну партію окремо.
Постачальник зобов'язується поставити продукцію у кількості, вказаній в заявці покупця, а покупець прийняти і сплатити за поставлену продукцію, на умовах обумовлених в договорі (п.3.3 договору).
Продукція відвантажується партіями згідно (письмових або усних) заявок покупця. Заявка покупця повинна містити кількість продукції з розбивкою її по видам та фракціям, дату початку відвантаження, об'єм відвантаження (п.4.1 договору).
За умовами п.4.2 договору відвантаження продукції проводиться партіями в 5-ти денний термін тільки після передплати та письмової або усної заявки покупця із вказуванням дати, яка є підтвердженням готовності покупця до прийому продукції.
В особливих випадках (загроза зупинки виробництва та інше), постачальник за згодою сторін відвантажує продукцію без передоплати в обмеженій кількості (п.4.4 договору).
Відповідно до п.5.1 договору покупець здійснює передплату у розмірі 100% від вартості замовленої партії продукції згідно виставленого рахунку.
У випадках, передбачених п.4.4 діючого договору остаточний розрахунок за поставлену продукцію здійснюється покупцем на банківський рахунок постачальника протягом 5 банківських днів з моменту отримання продукції (п.5.2 договору).
Згідно з п.6.2 договору покупець зобов'язаний, зокрема, провести оплату продукції згідно параграфа 5 цього договору.
Пунктом 8.2 договору визначено, що за несвоєчасну оплату поставленої продукції згідно п.5.2 покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.
За умовами п.10.1 договір набуває чинності з дати його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2023, а в частині розрахунків до повного їх здійснення.
Як зазначає позивач, на виконання умов договору ТОВ "Микитівський граніт" з січня 2022 року по жовтень 2023 року поставив відповідачу гранітно-щебеневу продукцію на загальну суму 54180,80 грн., яку відповідач частково оплатив на загальну суму 27650,00 грн., заборгувавши позивачу 26530,80 грн., а саме: 5326,80 грн. за видатковою накладною №1006-00012 від 10.06.2023, 10526,00 грн. за видатковою накладною №1206-00014 від 12.06.2023, 10678,00 грн. за видатковою накладною №2110-00011 від 21.10.2023 (а.с.9-11).
У зв'язку з несплатою заборгованості за поставлений товар, Товариство з обмеженою відповідальністю "Микитівський граніт" звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пересувна механізована колона № 132" 33285,90 грн., з яких: 26530,80 грн. - заборгованість, 6418,96 грн. - пеня та 336,14 грн. - інфляційні.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Судом встановлено, що правовідносини між сторонами виникли на підставі договору поставки №237/21 від 29.06.2021.
Частинами 1, 2 статті 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч.1,2 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У ст. 599 ЦК України вказано, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як вбачається з розрахунку суми позову (а.с.12), позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 54180,80 грн. згідно з видатковими накладними №1601-00005 від 16.01.2022 на суму 7650,00 грн., №1005-00012 від 10.05.2023 на суму 7381,80 грн., №1205-00011 від 12.05.2023 на суму 7533,00 грн., №1006-00012 від 10.06.2023 на суму 10412,00 грн., №1206-00014 від 12.06.2023 на суму 10526,00 грн., №2110-00011 від 21.10.2023 на суму 10678,00 грн.
Згідно з випискою по рахунку позивача за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 (а.с.17) відповідач оплатив позивачу 27650,00 грн, а саме: 30.12.2023 - 20000,00 грн. за щебінь згідно акта звірки від 20.12.2023, які були зараховані позивачем як оплата поставленого товару за видатковими накладними №1005-00012 від 10.05.2023 на суму 7381,80 грн., №1205-00011 від 12.05.2023 на суму 7533,00 грн., а також як часткова оплата поставленого товару у розмірі 5085,20 грн. за видатковою накладною №1006-00012 від 10.06.2023 на суму 10412,00 грн., та 12.05.2023 - 7650,00 грн. заборгованість за продукцію згідно судового наказу від 24.04.2023, які були зараховані позивачем як оплата поставленого товару за видатковою накладною №1601-00005 від 16.01.2022 на суму 7650,00 грн.
Так, виходячи з умов п.5.2 договору, у відповідача виник обов'язок з оплати поставленого товару за видатковими накладними:
- №1006-00012 від 10.06.2023 на суму 10412,00 грн. до 15.06.2023 включно;
- №1206-00014 від 12.06.2023 на суму 10526,00 грн. до 19.06.2023 включно;
- №2110-00011 від 21.10.2023 на суму 10678,00 грн. до 26.10.2023 включно.
Враховуючи часткову оплату 30.12.2023 у розмірі 5085,20 грн. відповідачем поставленого товару за видатковою накладною №1006-00012 від 10.06.2023, розмір боргу склав 26530,80 грн., з яких за видатковою накладною №1006-00012 від 10.06.2023 - 5326,80 грн., №1206-00014 від 12.06.2023 - 10526,00 грн., №2110-00011 від 21.10.2023 - 10678,00 грн.
Доказів погашення відповідачем заборгованості за поставлений позивачем товар в сумі 26530,80 грн. матеріали справи не містять.
Позивач довів суду належними та достатніми доказами обґрунтованість заявлених позовних вимог. При цьому, відповідач відзив на позовну заяву не подав і доводів позивача не спростував.
З огляду на наведене, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 26530,80 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача 6418,96 грн. пені та 336,14 грн. інфляційних (розрахунки - а.с.13-16), суд зазначає наступне.
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Частиною 2 статті 625 ЦК України визначено обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до ч.5 ст.254 ЦК України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Згідно зі ст.253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Як було зазначено вище, згідно з п. 8.2 договору за несвоєчасну оплату поставленої продукції згідно п.5.2 покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.
Суд встановив, що позивач при здійсненні розрахунку пені через не врахування вимог ч.5 ст.254 ЦК України невірно визначив початок періоду нарахування пені за видатковою накладною №1206-00014 від 12.06.2023 на суму 10526,00 грн. - з 19.06.2023, тоді як розрахунок пені слід здійснювати з 20.06.2023 (з урахуванням вихідних днів).
Крім того, розрахунок пені за видатковими накладними №1006-00012 від 10.06.2023 та №1206-00014 від 12.06.2023 позивачем здійснено за більший період від визначеного ч.6 ст.232 ГК України шестимісячного періоду, за який може нараховуватися пеня.
З огляду на викладене, суд з урахуванням виявлених помилок здійснив перерахунок пені у межах визначеного позивачем періоду нарахування та встановив, що обґрунтованою, такою, що відповідає вимогам чинного законодавства, умовам укладеного договору є пеня у розмірі 5431,53 грн., а саме:
- за видатковою накладною №1006-00012 від 10.06.2023 на суму 10412,00 грн. за період з 16.06.2023 по 16.12.2023 - 2157,71 грн.;
- за видатковою накладною №1206-00014 від 12.06.2023 на суму 10526,00 грн. за період з 20.06.2023 по 20.12.2023 - 2158,26 грн.;
- за видатковою накладною №2110-00011 від 21.10.2023 на суму 10678,00 грн. за період з 27.10.2023 по 27.02.2024 - 1115,56 грн.
Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, суд встановив, що заявлена позивачем сума 336,14 грн. є правомірною та підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню у розмірі 32298,47 грн., з яких 26530,80 грн. заборгованості, 5431,53 грн. пені та 336,14 грн. інфляційних.
Суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 987,43 грн. за безпідставністю заявлення.
Судові витрати за результатами розгляду справи.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п.п.1 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч.3 вказаної статті, при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті в електронній формі, застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Оскільки позовна заява подана позивачем через систему Електронний суд, тому за подання даного позову судовий збір підлягав сплаті в сумі 2422,40 грн.
Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, судовий збір в розмірі 2350,54 грн. покладається на відповідача.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пересувна механізована колона № 132" (11771, Житомирська область, Звягельський р-н, село Теснівка, вул. Лесі Українки, буд. 92, код ЄДРПОУ 01036477)
на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Микитівський граніт" (56530, Миколаївська область, Вознесенський район, смт. Олександрівка, вул. Микитівська, буд. 1, код ЄДРПОУ 44012172):
- 26530,80 грн. заборгованості;
- 5431,53 грн. пені;
- 336,14 грн. інфляційних;
- 2350,54 грн. витрат по сплаті судового збору.
3. В решті позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 06.05.24
Суддя Сікорська Н.А.
1 - у справу
- позивачу та відповідачу через електронні кабінети