01 травня 2024 року
м. Хмельницький
Справа № 686/5168/23
Провадження № 22-ц/4820/833/24
Хмельницький апеляційний суд у складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Талалай О. І. (суддя-доповідач), Корніюк А. П., П'єнти І. В.,
секретар судового засідання Дияк Я. А.,
з участю: представника відповідача ОСОБА_1
представника позивачки ОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 01 лютого 2024 року (суддя Заворотна О. Л., повне судове рішення складено 09.02.2024) у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення компенсації вартості частки транспортного засобу в порядку поділу майна подружжя.
Заслухавши доповідача, пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд
24 лютого 2023 року ОСОБА_4 , звертаючись до суду із вказаним позовом, зазначала, що вона з 02 лютого 2013 року по 17 листопада 2022 року перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі. У січні 2019 року за спільні кошти придбали транспортний засіб марки «Volkswagen Amarok» 2012 року випуску реєстраційний номер НОМЕР_1 , який зареєстрували на ім'я чоловіка. Вказаний автомобіль без її згоди відповідач відчужив.
Тому позивачка просила стягнути із ОСОБА_3 грошову компенсацію вартості 1/2 частини транспортного засобу у розмірі 311499 грн.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 01 лютого 2024 року позов задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 грошову компенсацію половини вартості транспортного засобу марки «Volkswagen Amarok» VIN-код НОМЕР_2 2012 року випуску у розмірі 300285 грн. В решті вимог відмовлено. Вирішено питання про судовий збір.
ОСОБА_5 , не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, в апеляційній скарзі просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в позові. Посилається на незаконність судового рішення. Суд не взяв до уваги те, що автомобіль був проданий під час спільного проживання і дружина це знала та не заперечувала. Кошти від його продажу використані на потреби сім'ї, зокрема на оплату комунальних послуг, харчування дітей, обслуговування іншого автомобіля, продукти, засоби гігієни та одяг, а також на проведення ремонтних робіт у квартирі, будинку та на придбання меблів і сантехніки. ОСОБА_4 при виїзді в Республіку Польща на початку війни взяла із собою 3500 доларів США на особисті потреби. Крім того, він періодично перераховував їй кошти на картковий рахунок. Позивачка не працювала та не отримувала самостійного доходу.
У відзиві ОСОБА_4 просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на необґрунтованість її доводів. Вважає рішення суду законним та обґрунтованим.
У засіданні апеляційного суду представник відповідача апеляційну скаргу підтримав.
Представник позивачки апеляційну скаргу не визнала.
Сторони не з'явилися, про розгляд справи повідомлені належним чином.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини 1 статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції правильно установив, що ОСОБА_4 і ОСОБА_3 з 02 лютого 2013 року по 17 листопада 2022 року перебували у зареєстрованому шлюбі.
Під час спільного проживання за спільні кошти сторони придбали транспортний засіб марки «Volkswagen Amarok» VIN-код НОМЕР_2 2012 року випуску реєстраційний номе НОМЕР_1 , який 30.01.2019 в НОМЕР_3 за договором купівлі-продажу був зареєстрований на ім'я ОСОБА_3
11.10.2021 між ПП «Леон-Поділля» та ОСОБА_3 був укладений договір комісії № 21530, відповідно до умов якого відповідач уповноважив ПП «Леон-Поділля» продати транспортний засіб марки «Volkswagen Amarok» VIN-код НОМЕР_4 випуску за 18000 грн.
12.10.2021 між ПП «Леон-Поділля» та ОСОБА_6 був укладений договір купівлі-продажу транспортного засобу № 21530, за умовами якого ОСОБА_6 придбала автомобіль марки «Volkswagen Amarok» VIN-код НОМЕР_4 випуску за 18000 грн.
16.10.2021 на підставі заяви № 334704027 зазначений транспортний засіб був перереєстрований на ім'я ОСОБА_6
07.04.2023 ТОВ «Руджеро» та ОСОБА_6 уклали договір комісії № 020285, відповідно до умов якого ТОВ «Руджеро» зобов'язалося продати транспортний засіб марки «Volkswagen Amarok» VIN-код НОМЕР_2 , 2012 року випуску за 11000 грн.
08.04.2023 ТОВ «Руджеро» та ОСОБА_7 уклали договір купівлі-продажу транспортного засобу № 020285, згідно з умовами якого ОСОБА_7 придбав транспортний засіб марки «Volkswagen Amarok» VIN-код НОМЕР_4 випуску за 11000 грн.
08.04.2023 на підставі заяви № 1179113377 зазначений автомобіль перереєстровано на ім'я ОСОБА_7 .
Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи.
Задовольняючи частково позов, суд виходив з того, що спірний автомобіль є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, відчужений відповідачем без згоди позивачки, а тому за відсутності доказів використання коштів від його продажу на потреби сім'ї ОСОБА_4 має право на отримання грошової компенсації вартості 1/2 частини транспортного засобу.
Такий висновок відповідає обставинам справи і вимогам закону.
У силу статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Таке ж положення містить і норма статті 368 ЦК України.
Дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу (частина 1 статті 69 СК України).
Відповідно до частини 1 статті 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
На підставі частини 1 статті 71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.
Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.
У випадку, коли при розгляді вимог про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім'ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.
За інформацією Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Хмельницькій області від 18.05.2023 автомобіль марки «Volkswagen Amarok» VIN-код НОМЕР_4 випуску 11 жовтня 2021 року був відчужений ОСОБА_3 своїй матері ОСОБА_6 .
У позовній заяві про розірвання шлюбу, поданій 14 січня 2022 року до Хмельницького міськрайонного суду, ОСОБА_4 зазначала, що з 04 вересня 2021 року не ведуть із ОСОБА_3 спільне господарство і не вважають себе сім'єю.
У матеріалах справи відсутні належні, допустимі і достатні докази на підтвердження наявності згоди позивачки на відчуження автомобіля та використання коштів від його продажу в інтересах сім'ї чи на її потреби.
На підставі частин 1, 5 і 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Хоча в подальшому сторони намагалися примиритися і зберегти сім'ю спірний автомобіль був відчужений відповідачем своїй матері після припинення подружніх відносин у вересні 2021 року без згоди дружини.
ОСОБА_3 не надав належних і достатніх доказів того, що оплата комунальних послуг, витрати на харчування дітей, продукти, засоби гігієни, одяг, придбання меблів і сантехніки, на обслуговування іншого автомобіля, на проведення ремонтних робіт проведені саме за рахунок коштів, отриманих від продажу ним спірного автомобіля.
Установивши наведені обставини, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про стягнення із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 грошової компенсації вартості 1/2 частини транспортного засобу.
При визначенні розміру грошової компенсації суд взяв до уваги висновок проведеної у справі транспортно-товарознавчої експертизи № 042/23 від 27.10.2023, згідно з якою середня ринкова вартість автомобіля марки «Volkswagen Amarok» VIN-код НОМЕР_2 , тип - палива дизель, 2012 року випуску на дату оцінки складає 600570 грн, і стягнув на користь позивачки компенсацію у сумі 300285 грн.
Такий висновок суду узгоджуються з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 03.10.2018 у справі № 127/7029/15-ц, відповідно до якого у випадку відчуження майна одним із подружжя проти волі іншого з подружжя та у зв'язку з цим - неможливості встановлення його дійсної (ринкової) вартості, визначенню підлягає ринкова вартість подібного за своїми якостями (технічними характеристиками) майна на час розгляду справи. Такий підхід є гарантією справедливої сатисфакції особі у зв'язку з припиненням її права на спільне майно.
У зв'язку з наведеним не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про наявність правових підстав для відмови в позові.
Порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування рішення, суд не допустив.
Інші доводи апеляційної скарги на законність рішення суду не впливають.
З огляду на викладене рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування у межах доводів апеляційної скарги немає.
Керуючись статтями 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 01 лютого 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 06 травня 2024 року.
Суддя-доповідач О. І. Талалай
Судді А. П. Корніюк
І. В. П'єнта