Справа № 308/17509/23
Закарпатський апеляційний суд
05.04.2024 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в особі судді Фазикош Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань, в м. Ужгороді, матеріали справи про адміністративне правопорушення, складені щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , за його апеляційною скаргою на постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 06.11.2023,
Постановою судді Ужгородського міськрайонного суду від 06.11.2023 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП - перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади , вчинені групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне із вказаних порушень, з накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 8 500 грн.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави 536,80 грн судового збору.
В оскарженій постанові судді від 06.11.2023 вказано, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення за таких обставин.
03.10.2023, о 21 год. 17 хв., ОСОБА_1 був виявлений та затриманий на ділянці відповідальності відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (село Гута, Ужгородський район) прикордонним нарядом «Група реагування» на напрямку 252-253 прикордонного знаку на відстані 50 метрів до загороджувального паркану (600 метрів до Державного кордону) за спробу незаконного перетину державного кордону в пішому порядку з України в Словацьку Республіку поза межами пунктів пропуску у складі групи осіб спільно з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги ст.ст. 9, 12 Закону України «Про державний кордон України», за яке передбачена ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить зазначену вище постанову судді від 06.11.2023 скасувати, а провадження у даній справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує, що місцевим судом не враховано, що дані визначені протоколом не відповідають фактичним обставинам справи виходячи, а саме:
- відповідно до «Довідки щодо проведення оперативно-перевірочних заходів» наданою до матеріалів справи, зазначено та не оспорюється, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 дійсно поселилися в готелі «Тихий кут», що ототожнюється з пояснення до протоколу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;
- пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 містять дані про те, що вони були затримані саме на території готелю «Тихий кут» під час готування вечері на мангалі та зазначають про відсутність умислу перетину кордону;
- готель «Тихий кут» знаходиться на території с. Гута, що знаходиться в межах контрольованого прикордонного району і саме перебування ОСОБА_1 на території готелю не може бути достатнім доказом для підтвердження його вини у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП;
- довідка щодо проведення оперативно-перевірочних заходів зазначає, що під час перевірки особи встановлено що вони «мали намір здійснити незаконний перетин», що протирічить даним визначеним протоколом, яким встановлено, що були здійснені «активні дії», а саме «спроба перетнути кордону».
Всупереч п.9 Розділу III Інструкції - «9. до протоколу за наявності долучаються матеріали, що підтверджують факт учинення адміністративного правопорушення. Кожний документ повинен мати реквізити (дату, адресу, назву, підпис, а у визначених законом випадках - штампи, печатки), відповідати законодавству, своєму призначенню та містити достовірну інформацію» протокол не містить чіткого переліку доказів, що підтверджують вину ОСОБА_1 . Натомість протоколом ЗхРУ №012975 лише зазначено, що «До протоколу додаються матеріали згідно внутрішнього опису справи».
Апелянт вказує, що його письмові пояснення не містять даних, зазначення посадової особи, яка їх відібрала. Також до протоколу не додано доказів про залучення захисника, що підтверджує порушення ОСОБА_1 права на захист. Під час складання протоколу про притягнення до адміністративної відповідальності відносно ОСОБА_1 було істотно порушено та обмежено його процесуальні права та не виконано вимог, що гарантують право користуватись юридичною допомогою захисника, що передбачені ст.268 КУпАП та відповідно порушення оформлення матеріалів адміністративної справи відповідно до Інструкції.
ОСОБА_1 вказує, що не визначена правова природа «Довідки щодо проведення оперативно-перевірочних заходів» з додатками, дані якої містить розбіжності та спростовує, а не доводить факти викладені в протоколі, щодо місця, часу та суті вчиненого правопорушення. Документ не містить підпису, штампу (печатки). Додатки (фото телефона) не містять даних щодо яких можна ідентифікувати власника даного телефону. Час отримання доказів, визначений у фото з телефона (додаток 3 ) не відповідає даним щодо часу проведення перевірочних заходів визначеного Довідкою. Також, наявні в матеріалах справи фотографії з мобільного телефону з відкритими вкладками запитів пошуку в інтернеті, не містять жодних даних у підтвердження тих обставин, що мобільний телефон, з якого зроблено фото належить ОСОБА_1 та саме він здійснював зафіксовані на фото пошукові запити в інтернеті матеріали справи не містять. Ці докази не зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, а отже порушують гарантії достовірності їх походження і є недопустимими та неналежними.
На думку апелянта, наявні в матеріалах справи рапорти військовослужбовців прикордонної служби, не є належними доказами, оскільки були складені на наступний день після складання протоколу про адміністративне правопорушення та містять невідповідність фактичним даним щодо часу, місця виявлення правопорушення визначеного протоколом. Рапорт заступника начальника відділення прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 », Олександра Колоди містить інформацію про те, що «громадяни мали намір незаконного перетину кордону», а не були виявлені під час «спроби перетину кордону», що виключає, та не доводить фабулу вказану в протоколі правопорушення ЗхРУ №012975.
Матеріали справи не містять «схему затримання ОСОБА_1 », а містить лише «схему місця затримання ОСОБА_2 », що протирічить даним протоколу ЗхРУ №012975, що особи були затримані разом. Окрім того, дана схема не містить даних про особу, яка її складала, не визначена протоколом як доказ, та й не відомо з яких підстав працівники прикордонної служби встановили місце правопорушення.
ОСОБА_1 » зазначає, що місцевим судом не прийнято до уваги, що у письмових поясненнях ОСОБА_1 доданих до матеріалів справи та тих, які він надав при складанні відносно цього протоколу про адміністративне правопорушення, останній стверджує, що не мав наміру перетинати державний кордон України поза встановленими пунктами пропуску, що його було затримано на території Готелю «Тихий кут» і що з інкримінованим йому проступком він не погоджується, жодного наміру вчиняти протиправні дії не мав.
Апелянт звертає увагу на ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 03.11.2023 щодо оскарження неправомірних дій працівників прикордонного загону. В ході розгляду справи, під присягою надані показання осіб, що притягуються до відповідальності, в т.ч. ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_3 .
В судові засідання в апеляційному суді, призначені на 01.03.2024, 05.04.2024 ОСОБА_1 не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки апеляційний суд не повідомив, заяв та клопотань не подавав. 10.01.2024 ОСОБА_1 подав клопотання про доручення документів до матеріалів справи.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши зібрані у справі докази, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення із наступних підстав.
Відповідно до положень ч.7 ст.294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Згідно із положеннями ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Частиною другою статті 204-1 КУпАП встановлена відповідальність за незаконне перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади, вчинені групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне із вказаних порушень.
Згідно ст.9 Закону України Про Державний кордон України перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку. Залізничне, автомобільне, морське, річкове, поромне, повітряне та пішохідне сполучення через державний кордон України здійснюється в пунктах пропуску, що встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства і міжнародних договорів України, а також поза пунктами пропуску через державний кордон України у випадках, визначених законодавством.
Пункт пропуску через державний кордон України - це спеціально виділена територія на залізничних та автомобільних станціях, у морських і річкових портах, аеропортах (аеродромах) з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, де здійснюються прикордонний, митний та інші види контролю і пропуск через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна.
Згідно п.6 ч.1 ст.8 Закону України Про правовий режим воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану, як встановлювати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливий режим в'їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Апеляційний суд констатує, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП підтверджується дослідженими апеляційним судом доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ № 012975 від 03.10.2023 (а.с.1), відповідно до якого 03.10.2023, о 21 год. 17 хв., ОСОБА_1 був виявлений та затриманий на ділянці відповідальності відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (село Гута, Ужгородський район) прикордонним нарядом «Група реагування» на напрямку 252-253 прикордонного знаку на відстані 50 метрів до загороджувального паркану (600 метрів до Державного кордону) за спробу незаконного перетину державного кордону в пішому порядку з України в Словацьку Республіку поза межами пунктів пропуску у складі групи осіб спільно з ОСОБА_2 ;
- протоколом про адміністративне затримання ОСОБА_1 від 03.10.2023 (а.с.13);
- поясненнями ОСОБА_1 від 03.10.2023 (а.с.14-15);
- довідкою щодо проведення оперативно-перевірочних заходів відносно двох затриманих громадян України, які намагались незаконно перетнути ДКУ (а.с.3-5);
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ № 012974 від 03.10.2023, складеним щодо ОСОБА_2 за ч.2 ст.204-1 КУпАП (а.с.16);
- протоколом про адміністративне затримання ОСОБА_2 від 03.10.2023 (а.с.17);
- фотоматеріалами (а.с. 6-10);
- рапортом заступника начальника відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип В) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (тип В) ОСОБА_10 (а.с.11);
- рапортом інспектора прикордонної служби І категорії - начальника кінологічної групи відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип В) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (тип В) ОСОБА_4 (а.с.12);
- схемою затримання громадянина України ОСОБА_1 03.10.2023 о 21 год. 17 хв. (а.с. 19)
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ № 012975 від 03.10.2023 ОСОБА_1 03.10.2023, о 21 год. 17 хв., був виявлений та затриманий на ділянці відповідальності відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (село Гута, Ужгородський район) прикордонним нарядом «Група реагування» на напрямку 252-253 прикордонного знаку на відстані 50 метрів до загороджувального паркану (600 метрів до Державного кордону) за спробу незаконного перетину державного кордону в пішому порядку з України в Словацьку Республіку поза межами пунктів пропуску у складі групи осіб спільно з ОСОБА_2 . Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги ст.ст. 9, 12 Закону України «Про державний кордон України», за яке передбачена ч. 2 ст. 204-1 КУпАП (а.с.1).
Зі змісту протоколу слідує, що ОСОБА_1 потребує послуг захисника, однак від підпису протоколу відмовився в присутності двох свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (а.с.1).
З пояснень ОСОБА_1 від 03.10.2023 слідує, що він разом зі своєю дівчиною та знайомими приїхали відпочити до Закарпатської області с. Гута до готелю «Тихий Кут». Під час відпочинку працівники ДПСУ зайшли провірити дані для з'ясування обставин. При проведенні перевірочних заходів, в нього в телефоні інформації яка б свідчила про намір незаконно перетнути кордон виявлено не було. Проте в товариша ( ОСОБА_2 ) в особистому мобільному телефоні було виявлено: 1) відеоролики на тему «як незаконно перетнути кордон», 2) в гугл картах пошукові заходи Словацької Республіки та маршрути до них, а також населенні пункти України (під кордон), 3) відеоролик про те, як об'їхати контрольні пости в Закарпатській області (Ужгородський район). Про все вищевказане, що знаходилось у знайомого він не знав (а.с.14-15).
Згідно довідки щодо проведення оперативно-перевірочних заходів відносно двох затриманих громадян України, які намагались незаконно перетнути ДКУ, 03.10.2023 о 20 год. 30 хв. від офіцера ПОРВ (з м.д.н.п. Ужгород) в.о. НВІПС надійшла інформація, що до готелю «Тихий Кут» (напрямок 252-254 п/зн) заселились 2 гр. України призовного віку (жителі Київської та Запорізької областей). О 20.55 в ході проведення перевірочних заходів в.о. НВІПС, спільно з офіцером ПОРВ (з м.д. АДРЕСА_2 ) встановлено, що дані особи мали намір здійснити незаконний перетин ДК з України в СР. В особистих мобільних телефонах виявлено компрометуючі матеріали з відео маршрутом руху до ДКУ, який пролягав через ділянку ВІПС « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». В результаті проведених ПОРВ (з м.д.н.п. Ужгород) ГОРВ НОМЕР_1 прикордонного загону оперативно-перевірочних заходів встановлено, що затриманими є громадяни України ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Затриманих осіб перевірено через можливості БД «Армор» та миротворець» на факт можливої причетності до терористичної діяльності та розшуку за вчинення кримінальних правопорушень. За результатами перевірки відомостей не отримано. Зі слів затриманих, військову службу в збройних формуваннях, правоохоронних органах, спецслужбах не проходили, участі в бойових діях не приймали, до діяльності міжнародних терористичних організацій, радикально налаштованих партій та рухів, які підтримують ідеї тероризму чи громадських організації антиукраїнської направленості не причетні. Також в ході опитування, інформації щодо причетності інших осіб до діяльності міжнародних терористичних організацій, радикально налаштованих партій та рухів, які підтримують ідеї тероризму чи громадських організації антиукраїнської направленості та діяльності спецслужб іноземних держав, яка спрямована на шкоду інтересам України, отримано не було. За результатами перевірки осіб за БД «Ризик», ДКУ з 2021 року не перетинали, доручення уповноважених державних органів щодо особи відсутні. В результаті опитування затриманих громадян України встановлено, що у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України, скрутним матеріальним становищем та введенням військового стану на території України, а також, в подальшому з метою оформлення статусу біженця, вирішили виїхати на територію Європейського Союзу. В зв'язку із неможливістю перетнути державний кордон у встановленому законодавством порядку громадяни ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вирішили слідувати незаконно (а.с.3-5).
Відповідно до рапорту заступника начальника відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип В) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (тип В) ОСОБА_10 після отримання ним інформації о 20.30 від старшого офіцера (старшого уповноваженого) ПОРВ (з місцем дислокації у населеному пункті Ужгород) ГОРВ НОМЕР_1 прикордонного загону старшого лейтенанта ОСОБА_8 про можливе порушення державного кордону двома чоловіками на напрямку 253-254 прикордонного знаку. О 20.40 було вислано прикордонний наряд «Група реагування» у складі майстер сержант ОСОБА_9 3 військовослужбовці для перевірки даних осіб. За результатами перевірки прикордонним нарядом було виявлено двох чоловіків ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 жителя м. Київ та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 жителя міста Запоріжжя. Після перевірки мобільних терміналів чоловіків, лейтенантом ОСОБА_8 було виявлено пошуки в мережі інтернет (відео маршрутів руху до Державного кордону України, які пролягали через ділянку відповідальності відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 »), що доводить наміри про незаконний перетин державного кордону поза межами пунктів пропуску через державний кордон України в Словацьку Республіку. О 21.17 чоловіків затримав прикордонний наряд «Група реагування» на напрямку 252 - 253 прикордонного знаку на відстані 50 метрів до загороджувального паркану (600 метрів до лінії державного кордону) (а.с.11).
Відповідно до рапорту інспектора прикордонної служби І категорії - начальника кінологічної групи відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип В) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (тип В) ОСОБА_4 о 20.55 він отримав інформацію про виявлення двох осіб призивного віку на напрямку 252 - 253 прикордонного знаку. Після отримання наказу на охорону державного кордону від сержанта ОСОБА_7 о 21.02 висунувся на чолі прикордонного наряду «Група реагування» на напрямок 252 -253 прикордонного знаку із завданням затримання та конвоювання двох громадян України на територію військового містечка відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип В). О 21 год. 17 хв. чоловіків було затримано на напрямку 252 - 253 прикордонного знаку на відстані 50 метрів до загороджувального паркану (600 метрів до лінії державного кордону) та доставлено на підрозділ (а.с.12).
Докази, наведені вище, які апеляційний суд визнає належними й допустимими, і зібраними відповідно до вимог КУпАП, оскільки порушень при їх збиранні в ході розгляду справи апеляційним судом не виявлено, у своїй сукупності підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП адміністративного правопорушення - спроба незаконного перетину державного кордону України у групі осіб.
Під час розгляду справи апеляційним судом не встановлено яких-небудь даних, які би давали підстави вважати, що інспектор прикордонної служби І категорії - начальника кінологічної групи відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип В) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (тип В) ОСОБА_4 діяв неправомірно при затриманні ОСОБА_1 , при проведенні перевірки та складанні щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.204-1 КУпАП, і таких до апеляційної скарги не додано. Тому, апеляційний суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 при виконанні своїх функціональних обов'язків діяв у межах наданих йому повноважень. Крім того, в своїх поясненнях ОСОБА_1 вказав, що скарг та зауважень до представників ДПСУ немає.
Апеляційним судом досліджено в судовому засіданні надану ОСОБА_1 копію ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 03.11.2023 та встановлено, що до слідчого судді надійшла скарга захисника - адвоката Скриннікової Наталі Сергіївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , на незаконність затримання цивільних осіб працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 . В задоволенні вказаної скарги Скринніковій Н.С. відмовлено. Слідчим суддею вказано, що наявні в матеріалах справи докази притягнення до відповідальності за ч.2 ст.210 КУпАП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , вжиття дій органами ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо здійснення мобілізаційних заходів, наявні докази вручення повісток у порядку КПК України, що спростовує твердження про незаконне затримання. Скаржником не надано доказів, які б з достовірністю підтверджували або спростовували доводи про те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 незаконно примусово утримувалися (були позбавлені свободи) працівниками відділу інспекторів прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_2 " (тип В) НОМЕР_1 прикордонного загону ( АДРЕСА_3 ), чи іншими органами, в порушення норм чинного законодавства, без складання протоколів про адміністративне правопорушення, вжиття інших процесуальних дій та дослідження доказів, які стали підставою для ймовірного незаконного утримання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у місці, зазначеному у скарзі, не можливо перевірити законність підстав ймовірного незаконного затримання вказаних осіб, та навпаки зважаючи на наявність повноважень у відповідних органів згідно з вимогами чинного законодавства, тому в задоволенні скарги в частині визнання затримання незаконним відмовлено (а.с.158-163).
Апеляційний суд вважає вказану ухвалу слідчого судді такою, що не спростовує вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП.
З огляду на наведене вище, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції ОСОБА_1 обґрунтовано визнаний винним у вчиненні передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП адміністративного правопорушення, що адміністративне стягнення, яке накладено на нього у межах санкції ч.2 ст.204-1 КУпАП, відповідає як характеру та ступеню адміністративного правопорушення, так і особі правопорушника, а також передбаченій ст.23 КУпАП меті адміністративного стягнення, і в свою чергу є необхідним і достатнім для виправлення і виховання ОСОБА_1 у дусі точного та неухильного додержання законів та запобігання новим правопорушенням.
Відповідно до п.1 ч.8 ст.294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.
Отже, апеляційний суд вважає за необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції, як законну та обґрунтовану - без змін.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а винесену щодо нього постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 06.11.2023 - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Г.В. Фазикош