Справа № 128/1120/21
Іменем України
03 травня 2024 року м. Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області в складі:
головуючої судді Васильєвої Т.Ю.,
секретар Кострюкова Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниця заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ОСОБА_1 звернувся в суд із заявою про перегляд заочного рішення. Згідно поданої заяви зазначає, що про існування заочного рішення він дізнався із постанови про відкриття виконавчого провадження в додатку Дія, рішення у паперовому вигляді він не отримував, звернувся за отриманням копії заочного рішення до суду 14.02.2024, раніше цієї дати він не був повідомлений про даний судовий процес, повісток та іншої процесуальної документації до нього не надходило.
Заочне рішення він вважає незаконним, оскільки обставини справи встановлені не в повному обсязі, вважає, що позивачем було пропущено строк позовної давності, оскільки кредитні кошти надавались строком на 30 днів, а до суду позивач звернувся лише 19.04.2021, надані позивачем паперові копії кредитного договору не можуть бути належними доказами укладення договору між ним та ТОВ «Авентус», оскільки не було надано оргиіналу електронного доказу, також вважає, що розрахунок суми заборгованості і реєстр права вимоги не є документами, які підтверджують факти передачі кредитних коштів і не можуть бути доказами існування кредитних зобов'язань перед позивачем, крім цього, позивачем не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження сплати новим кредитором грошових коштів первісним кредиторам за передачу права грошової вимоги та зарахування їх на рахунок останніх.
За вказаних обставин заявник звернувся до суду з даною заявою про перегляд заочного рішення, в якій просить суд визнати причини пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення поважними та поновити його, переглянути та скасувати заочне рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 16.06.2021 у цивільній справі за позовом ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором (а.с. 78 - 84).
Ухвалою суду від 20.03.2024 заяву про перегляд заочного рішення призначено до розгляду в судовому засіданні, про що повідомлено учасників судового розгляду (а.с. 92).
В судове засідання заявник (відповідач по справі) ОСОБА_1 не з'явився, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлений судом належним чином та завчасно. Так, відповідач ще 18.04.2024, згідно відповідного рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, був повідомлений за вказаною ним адресою проживання, що відповідає наявним відомостям про його місце реєстрації (а.с. 41) та вказана в поданій ним заяві, а також за вказаною заявником адресою для листування (102 - 103), про причини неявки в судове засідання не повідомив.
Представник позивача в судове засідання також не з'явився з невідомих причин, про дату, час та місце судового засідання повідомлений судом належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 287 ЦПК України, заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що заяву можливо розглянути без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі наявних матеріалів.
Вивчивши заяву, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що заочним рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 16.06.2021 у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором № 1454675 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 02.11.2019 в сумі 30 925, 60 грн. (тридцять тисяч дев'ятсот двадцять п'ять гривень, 60 копійок, з яких: 8 600 грн. (вісім тисяч шістсот гривень) - сума заборгованості за основною сумою боргу; 4 644 грн. (чотири тисячі шістсот сорок чотири гривні) - сума заборгованості за відсотками; 17 681, 60 грн. (сімнадцять тисяч шістсот вісімдесят одну гривню, 60 копійок) - сума заборгованості за пенею, а також стягнуто судові витрати (а.с. 62 - 64).
В рішенні Вінницького районного суду Вінницької області від 16.06.2021 суд встановив, що 02.11.2019 року між ТОВ «Авентус» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, згідно умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 8 600 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, з метою покриття побутових потреб, а також відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування позикою, договір було укладено шляхом накладення відповідачем електронного підпису, що відповідає вимогам закону.
З розрахунку боргу, наданого позивачем в обґрунтування заявлених позовних вимог, судом було встановлено, що станом на 08.04.2020 року за відповідачем ОСОБА_1 рахувалася заборгованість за кредитним договором, в загальній сумі 30 925, 60 грн, право вимоги якої набув позивач на підставі договору факторингу № 08042020 від 08.04.2020, вказана сума заборгованості підтверджена наданими позивачем доказами, в тому числі Карткою обліку інформації за укладеним договором, які відповідачем не спростовані жодним належним та допустимим доказом.
Так, на час розгляду справи судом було встановлено зареєстроване місце проживання відповідача, про час та місце розгляду справи відповідач неодноразово повідомлявся судом завчасно та належним чином шляхом направлення документів по справі та судових повісток за адресою місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку, згідно положень п. 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України та в силу п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України відповідач вважається таким, що судову повістку отримав.
Відповідно, оскільки відповідач був повідомлений належним чином про дату, час і місце судового засідання, не з'явився в судове засідання без повідомлення причин, не подав відзиву на позовну заяву, позивач не заперечував проти заочного вирішення справи, судом дотримані умови проведення заочного розгляду даної цивільної справи.
Посилаючись на відповідні норми законодавства, суд встановив, що первісний кредитор виконав умови кредитного договору, надавши грошові кошти відповідачу, а відповідач їх отримав, частково здійснював платежі за договором, але у подальшому порушив умови укладеного договору, так як належним чином не виконав умови укладеного договору в порядку та в строки, передбачені зазначеним договором, та кошти за кредитом не повернув, а тому позов задоволено в повному обсязі.
Згідно з ч. 1 ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Водночас, законом встановлені вимоги до порядку та строків подання заяви про перегляд заочного рішення. Так, згідно ст. 284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Вирішуючи клопотання відповідача щодо поновлення строку для подання заяви про перегляд заочного рішення, суд враховує наступні обставини.
Згідно матеріалів справи, відповідач ОСОБА_1 отримав копію повного тексту заочного рішення 14.02.2024. Та заяву про перегляд заочного рішення направив до суду 14.03.2024, тобто з пропуском двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду, а саме через 28 днів.
Однак ОСОБА_1 не наведено та не надано суду жодних доказів поважності причин пропуску строку, протягом якого він мав право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення суду, встановленого ч. 3 ст. 284 ЦПК України.
Відповідно до висновків, які викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 214/5505/16, якщо відповідач подав заяву про перегляд заочного рішення поза межами встановлених частинами другою та третьою статті 284 ЦПК України строків, то це згідно з положеннями Глави 11 Розділу ІІІ ЦПК України не звільняє суд від обов'язку застосувати порядок, визначений у статті 287 ЦПК України, та постановити через пропуск строку на подання заяви про перегляд заочного рішення ухвалу про залишення цієї заяви без задоволення, якщо немає підстав для задоволення заяви про поновлення відповідного строку.
Згідно правової позиції Європейського Суду з прав людини, викладеної в п. 40 рішення від 03.04.2008 у справі №3236/03 «Пономарьов проти України», та в рішенні «Устименко проти України» від 29.10.2015, «…право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Повноваження судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру, але не для здійснення нового судового розгляду…».
Зокрема, відповідно до правових висновків ЄСПЛ, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (п. 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21 грудня 2010 року, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (п. п. 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28 березня 2006 року, заява №23436/03).
В свою чергу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (п. 109 рішення у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року).
У випадку пропуску строку, протягом якого заявник має право на поновлення йому строку подання заяви про перегляд заочного рішення, а саме двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду, підставами для поновлення такого пропущеного строку є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами) у відповідача, тобто обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від його волевиявлення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.
Відтак, розгляд справи судом у відсутність ОСОБА_1 в порядку заочного розгляду справи не є безумовною підставою для поновлення йому строку на подання заяви про його перегляд в будь-який час, адже ч. 3 ст. 284 ЦПК України встановлено право на поновлення заявнику такого строку, якщо заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду, і лише у разі наявності поважних причин пропуску такого строку, тобто подання заяви в строк понад двадцять днів з дня вручення повного заочного рішення, підтверджених належними доказами, такий строк може бути поновлений.
Враховуючи, що заявником (відповідачем) взагалі не обґрунтовано та не надано доказів наявності поважних причин пропуску строків, встановлених ч. 3 ст. 284 ЦПК України, отримавши копію заочного рішення суду 14.02.2024 та подавши заяву про його перегляд лише 14.03.2024, тобто через 28 днів з дня отримання повного тексту заочного рішення, без будь-яких пояснень пропуску встановленого для вчинення такої дії строку, а саме з пропуском двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду, суд приходить до висновку про відсутність підстав для поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, а тому заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 16.06.2021 у цивільній справі №128/1120/21 слід залишити без задоволення.
Відповідно до рішення «Проніна проти України» № 63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року, п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Суд вважає за необхідне роз'яснити заявнику, щозаочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Також суд вважає за необхідне роз'яснити учасникам справи положення ч.ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України, що у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 258-261, 284-288 ЦПК України, суд,
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, залишити без задоволення.
В зв'язку з залишенням заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 03.05.2024.
Суддя: