125/1008/23
2/125/178/2023
29.04.2024 м. Бар Вінницької області
Барський районний суд Вінницької області у складі:
головуючого судді Питель О.В.,
секретар судового засідання Матієць Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 125/1008/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
за участі: відповідача ОСОБА_1 ,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" Європейська агенція з повернення боргів" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позивач мотивував свої вимоги тим, що 03.08.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 257604356 у письмовій (електронній) формі шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Згідно з п. 1.1 кредитного договору, за цим договором кредитодавець зобов'язується надати позичальнику кредит у вигляді кредитної лінії, у розмірі кредитного ліміту на суму 22000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користуванням кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». Відповідно до реєстру боржників № 154 від 05.10.2021 до договору факторингу № 28/1118-01, який був укладений між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» до ТОВ «Таліон плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 257604356. 20.10.2022 між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» був укладений договір факторингу № 20102022, відповідно до умов якого ТОВ ««Таліон плюс» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги до боржників, що вказані у реєстрі боржників. Відповідно до договору факторингу № 20102022 від 20.10.2022, реєстру боржників № 1 від 21.10.2022, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 у розмірі 40203,85 грн, борг складається з: 11403,33 грн заборгованості за основою сумою боргу; 28800,52 грн заборгованості за відсотками. У добровільному порядку відповідач не погасила вказану заборгованість, тому позивач змушений звертатися до суду з даним позовом, у якому просить стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості за кредитним договором № 257604356 у розмірі 40203,85 грн та понесені судові витрати.
У судове засідання представник позивача не з'явився, у позовній заяві вказав, що не заперечує проти розгляду справи за відсутності представника позивача, та у разі неявки відповідача, не заперечує проти заочного розгляду справи.
З огляду на положення ч. 3 ст. 211 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника позивача, ураховуючи, що він скористався своїми процесуальними правами.
Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги не визнала. Пояснила, що жодних кредитних договорів вона не укладала. Зазначила, що кредитний договір № 757604356 уклав її зять за допомогою її документів, про що їй стало відомо після отримання документів із суду. Зять зобов'язався погасити заборгованість.
На запитання головуючого відповідач пояснила, що не зверталася з даного приводу до поліції.
Заслухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з таких підстав.
Суд вважає, що правовідносини, які виникли між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" Європейська агенція з повернення боргів" та відповідачем, регулюються нормами Цивільного кодексу України, що регулюють договірні правовідносини, а також Законом України "Про електронну комерцію".
Судом встановлено, що між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 257604356 від 03.08.2021, за умовами якого товариство зобов'язалося надати ОСОБА_1 кредит у вигляді кредитної лінії, у розмірі кредитного ліміту на суму 22000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користуванням кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому договорі.
Відповідно до п.п. 4.1 п. 4 кредитного договору, позичальник підтвердив, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватися Правил, текст яких розміщений на сайті www.monevveo.ua.
Відповідно до реєстру боржників № 154 від 05.10.2021 до договору факторингу № 28/1118-01, який був укладений між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» до ТОВ «Таліон плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 257604356.
20.10.2022 між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 20102022, у відповідності до умов якого ТОВ «Таліон плюс» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «Таліон плюс» права вимоги до боржників
У реєстрі боржників, що є Додатком № 1 до Договору факторингу, наявний запис про боржника ОСОБА_1 , кредитний договір № 257604356, заборгованість за основною сумою боргу - 11403,33 грн, заборгованість за відсотками - 28800,52 грн, сума заборгованості разом - 40203,85 грн.
Через неналежне виконання відповідачем ОСОБА_1 взятих на нього зобов'язань за кредитним договором № 257604356 від 03.08.2021 розмір заборгованості складає 40203,85 грн, з яких: 11403,33 грн заборгованість за основою сумою боргу; 28800,52 грн заборгованість за відсотками, що підтверджується даними наданого позивачем розрахунку заборгованості.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з ч. 1 ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі статтями 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до ст. 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Згідно із ст. 642 ЦК України, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.
Згідно зі ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (щодо договору позики), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Згідно зі ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію", електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію", електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію", відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ч. 7 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію", електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту. Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов'язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення. Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього.
Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію", якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію", електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Згідно з ч. 12 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію", електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію", пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Аналізуючи наведене та норми цивільного законодавства про правочини і договір, можна дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України). Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити, стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 40203,85 грн.
Згідно зі ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати у розмірі 2147,20 грн, що документально підтверджені.
На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 280-282, 352, 354 ЦПК України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № 257604356 у розмірі 40203,85 грн (сорок тисяч двісті три гривні вісімдесят п'ять копійок), з яких: 11403,33 грн - сума заборгованості за основою сумою боргу, 28800,52 грн - сума заборгованості за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір в сумі 2147,20 грн (дві тисячі сто сорок сім гривень двадцять копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складання до Вінницького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Європейська агенція з повернення боргів» (вул. Симона Петлюри, 30, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 35625014).
Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Повне судове рішення складено 03.05.2024.
Суддя