Справа № 352/873/23
Провадження № 33/4808/563/24
Категорія ст.124 КУпАП
Головуючий у 1 інстанції ХОМИНЕЦЬ М. М.
Суддя-доповідач Васильєв
06 травня 2024 року м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського апеляційного суду Васильєв О.П., розглянувши матеріали за апеляційною скаргою захисника адвоката Лейбюка В.П., в інтересах ОСОБА_1 , на постанову судді Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 29.03.2024 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення,передбачене ст.124 КУпАп у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення,-
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, порушив правила дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення за таких обставин.
11.04.2023 о 06 год 50 хв на автодорозі Н-09 Мукачево-Львів 329+100 км в с. Тязів Івано-Франківського району Івано-Франківської області ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «Опель Корса» н.з. НОМЕР_1 , порушивши вимоги п. 2.3б, 11.3, 11.4 ПДР України, перетнув суцільну вузьку лінію дорожньої розмітки 1.1, яка поділяє транспортні потоки, при цьому виїхав на смугу зустрічного руху та допустив зіткнення з транспортним засобом марки «ДАФ» н.з. НОМЕР_2 з причіпом марки «Швіц» н.з. НОМЕР_3 . Внаслідок ДТП транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень.
Не погодившись з вказаним рішенням суду захисник адвокат Лейбюк В.П., який діє в інтересах ОСОБА_1 22 квітня 2024 року подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження по справі відносно ОСОБА_1 закрити у зв'язку з відсутністю складу та події адміністративного правопорушення.
Крім того, в апеляційній скарзі сторона захисту просить поновити строк на апеляційне оскарження, зазначаючи, що вказану постанову отримав поштою 06 квітня 2024 року. Вказує, що він повторно звертається із клопотанням про поновлення с року на апеляційне оскарження судового рішення. Зокрема, першу апеляційну скаргу він подав 10 квітня 2024 року із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення. Однак, постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 16 квітня 2024 року йому було відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення. Вважає,що повернення апеляційної скарги не позбавляє апелянта повторно звернутися із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Перевіривши апеляційну скаргу з клопотанням про поновлення строку на її оскарження вважаю, що в поновленні строку на апеляційне оскарження постанови суду необхідно відмовити і апеляційну скаргу повернути апелянту з наступних підстав.
Згідно з ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Строк на апеляційне оскарження може і повинен бути поновлений тільки у випадку, якщо він пропущений з поважних причин. Поважність причин його пропуску має довести апелянт, який заявив таке клопотання.
У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.
Зі змісту клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення вбачається, що захисник адвокат Лейбюк В.П. повністю визнає, що раніше вже звертався із відповідним клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення до суду апеляційної інстанції і йому було відмовлено у задоволенні вказаного клопотання. Однак, він вважає за можливе повторно звернутися із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Зі змісту матеріалів провадження вбачається, що дійсно Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 16.04.2024 року захиснику адвокату Лейбюку В.П., який діяв в інтересах ОСОБА_1 , було відмовлено у поновленні строку на апеляційне оскарження судового рішення у зв'язку з тим, що наведені скаржником причини поновлення строку на апеляційне оскарження не визнані судом поважними.
Зі змісту судового рішення вбачається, що захисник адвокат Лейбюк В.П., обґрунтовуючи необхідність поновлення строку на апеляційне оскарження, посилався на несвоєчасність отримання повного тексту судового рішення суду першої інстанції.
Однак, апеляційний суд, приймаючи до уваги, що з дня винесення постанови суду першої інстанції пройшов тривалий строк і рішення суду набуло законної сили, вважав, що вищевказані доводи не можуть бути визнані підставою для поновлення строку на оскарження судового рішення.
Однак, 24.04.2024 року захисник адвокат Лейбюк В.П. повторно звернувся з апеляційною скаргою та клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду в якій обґрунтовує поважність пропущеного ним строку посиланням на обставини, яким вже було надано правову оцінку судом апеляційної інстанції.
Посилання апелянта на те, що постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 16.04.2024 року йому безпідставно було відмовлено в поновленні строку на апеляційне оскарження не можуть бути перевірені судом апеляційної інстанції, оскільки такі вимоги явно виходять за межі повноважень наданих апеляційному суду та суперечать принципу правової визначеності.
Питання щодо права апелянта на повторне звернення із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення неодноразово вирішувалось судом апеляційної інстанції.
Апеляційний суд враховує, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової визначеності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів. ( справа «Брумареску проти Румунії») .
В основі принципу юридичної визначеності, як одного з істотних елементів принципу верховенства права, лежить відоме з римського права положення res judicata (лат. «вирішена справа»), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов'язковим для сторін і не може переглядатися.
Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі.
Разом з тим, обставини, на які посилається апелянт в обґрунтування поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення вже перевірялись апеляційною інстанцією та були визнані такими, що не свідчать про необхідність поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду.
Апеляційний суд звертає увагу, що за таких обставин, апелянт має можливість звернутись з новим клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарженні тільки за умови, що у вказаному клопотанні він наводить нові правові підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження та вказує нові поважні причини, яким не було надано відповідну правову оцінку апеляційною інстанцією.
Апелянт повинен не тільки вказати, які саме причини перешкоджали йому своєчасно оскаржити судове рішення, надати відповідні дані, які підтверджують реальну існування вищевказаних причин, а і вказати, чому він не мав можливості зазначити вищевказані доводи раніше.
При цьому, апеляційний суд враховує, що право захисника на оскарження судового рішення має похідний характер та здійснюється в інтересах особи, яка обвинувачується у вчиненні правопорушення.
Разом з тим, захисник є окремим процесуальним учасником судового розгляду, який самостійно, відповідно до принципу диспозитивності, здійснює свої повноваження.
За таких обставин, питання про поновлення строку на оскарження судового рішення захисником безпосередньо пов'язано з наявністю саме в нього поважних причин на поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.
Так, поновлення строку на апеляційне оскарження за своїм юридичним змістом полягає у відновлені права учасника судового розгляду на оскарження судового рішення, яким він особисто не зміг скористатись внаслідок поважних причин.
З огляду на викладене, приймаючи до уваги, що адвокат захисник Лейбюк В.П., який діє в інтересах ОСОБА_2 , обґрунтовує необхідність поновлення строку на апеляційне оскарження, посилаючись на обставини, яким вже було дано відповідну правову оцінку судом апеляційної інстанції, враховуючи, що з часу ухвалення судового рішення пройшов доволі тривалий час і рішення суду набрало законної сили та підлягає до виконання, апеляційний суд вважає, що відсутні правові підстави для поновлення строку на оскарження постанови суду і апеляційна скарга, подана з пропуском строку на апеляційне оскарження, підлягає поверненню апелянту.
Повернення апеляційної скарги, не позбавляє апелянта права повторно звернутися з апеляційною скаргою на постанову суду та вмотивованим клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому конкретизувати і довести реальне існування об'єктивних причин, які не дозволили йому своєчасно оскаржити постанову суду.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Відмовити захиснику адвокату Лейбюку В.П. в поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 29 березня 2024 року.
Повернути апеляційну скаргу Лейбюку В.П.
Суддя Івано-Франківського
апеляційного суду О.П. Васильєв