Дата документу 03.05.2024Справа № 554/3723/24
Провадження № 1-кс/554/5099/2024
02 травня 2024 року м. Полтава
Слідчий суддя Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваної ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава клопотання слідчого відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості СУ ГУНП в Полтавській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у кримінальному провадженні № 12024170000000089 від 19 січня 2024 року щодо
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт Нижня Кринка Донецької області, зареєстрованої в АДРЕСА_1 , жительки АДРЕСА_2 , громадянки України, освіта вища, заміжньої, не працюючої, не судимої
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 303 КК України,
До провадження слідчого судді надійшло вищезазначене клопотання про застосування щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю із покладенням на неї обов'язків: не відлучатися цілодобового з місця проживання в АДРЕСА_3 ; не виїжджати за межа Полтавської області; прибувати за кожною окремою вимогою слідчого, прокурора, суду у встановлений у вимозі час; утримуватися від спілкування із свідками та іншими підозрюваними у кримінальному провадженні, необхідність в чому обґрунтована наступним.
СУ ГУНП в Полтавській здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024170000000089 від 19 січня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 303 КК України.
Із змісту клопотання слідує, що ОСОБА_6 , посягаючи на моральні засади суспільства, діючи з корисливих спонукань, маючи на меті незаконне збагачення за рахунок вчинення злочинів проти громадського порядку та моральності, вирішив забезпечувати діяльність з надання сексуальних послуг особами жіночої статі та отримувати прибуток від такої діяльності.
В подальшому, реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на сутенерство та втягнення осіб жіночої статі в заняття проституцією, ОСОБА_6 , маючи на меті обслуговування великої кількості клієнтів, а також необхідність у прийнятті замовлень та контактуванні з клієнтами і жінками, які будуть надавати інтимні послуги за грошову винагороду, вирішив залучити ОСОБА_7 та ОСОБА_8 до реалізації цих дій із метою організації виконання вище перелічених функцій незаконної діяльності в якості адміністратора.
Крім того, він же, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , будучи обізнаними про методи та способи роботи правоохоронних органів, з метою заняття сутенерством та втягнення осіб жіночої статі в заняття проституцією, з метою приховування своєї незаконної діяльності орендував кіоск, який розташований по вулиці Харківське шосе, що на території колишнього ринку «Шашличка» в місті Полтава для громадського харчування та відпочинку, в якому безпосередньо адміністратор приймав замовлення від клієнтів про надання інтимних послуг, а також орендував приміщення «Хостел», що також знаходиться за вищевказаною адресою, де особи жіночої статі, які знаходяться у скрутному матеріальному становищі, тобто перебувають в уразливому стані, повинні знаходиться для очікування клієнтів, яким надаються сексуальні послуги та безпосередньо надавати такі послуги за грошову винагороду.
25 березня 2024 року, близько 18 години, ОСОБА_10 (анкетні дані якого змінені), перебував у кіоску, що по АДРЕСА_4 , де розмовляв з ОСОБА_9 , в ході чого остання запропонувала йому інтимні послуги за грошову винагороду у сумі 3300 грн, із них 100 грн жінці на ім'я ОСОБА_11 за організацію надання сексуальних послуг, 700 грн за кімнату «Хостелу», де надавалися сексуальні послуги та 2500 грн жінці на ім'я ОСОБА_12 за надання сексуальних послуг, на що ОСОБА_10 погодився та передав їй грошові кошти. Після цього, ОСОБА_11 за попередньою домовленістю з ОСОБА_6 , з метою організації місця надання інтимних послуг, направила ОСОБА_12 до житлової кімнати приміщення « ІНФОРМАЦІЯ_2 », розташованого по АДРЕСА_4 , яка в подальшому повинна була надавати послуги за грошову винагороду ОСОБА_10 .
Тобто, ОСОБА_6 за попередньою змовою із ОСОБА_9 , забезпечив ОСОБА_12 місцем для надання послуг сексуального характеру (заняття проституцією), а ОСОБА_11 підшукувала для цього клієнтів та виконувала функцію адміністратора.
Крім того, будучи адміністратором, з метою залучення більшої кількості постійних клієнтів, працюючи в кіоску, який розташований по АДРЕСА_4 , для громадського харчування та відпочинку, ОСОБА_11 повідомляла клієнтам про вартість надання інтимних послуг, визначала час та місце їх надання, про що також повідомляла ОСОБА_12 .
Із отримуваних від клієнта за надання послуг сексуального характеру грошових коштів у розмірі 2 500 грн за годину, частину ОСОБА_12 передавала адміністратору ОСОБА_5 , які потім остання перераховувала на вказану ОСОБА_6 банківську картку або передавала останньому особисто під час зустрічі.
В ході досудового розслідування кримінального провадження, 02 травня 2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 303 КК України, як втягнення особи в заняття проституцією з використанням уразливого стану цієї особи та сутенерство, вчинені за попередньою змовою групою осіб.
Слідчий вказує, що підозра ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення є обґрунтованою та підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, зокрема відомостями, що містяться в протоколах: допиту свідка ОСОБА_10 , огляду, пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_10 від 25 березня 2024 року, за результатами проведення НСРД у вигляді спостереження за місцем від 15 березня 2024 року; за результатами проведення НСРД у вигляді знаття інформації з електронних комунікаційних мереж від 10 квітня 2024 року, за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту, а також іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Зважаючи на наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 303 КК України, з метою забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам останньої переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити або сховати будь-яку із речей, які мають істотне значення для досудового розслідування, незаконно впливати на свідків та потерпілих в кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, виникла необхідність у застосуванні щодо неї запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав подане слідчим клопотання в повному обсязі та просив його задовольнити з наведених у ньому мотивів.
Підозрювана ОСОБА_11 в судовому засіданні зазначила, що із відомостями, викладеними в повідомленні про підозру, погоджується частково, вказавши, що працювала в кіоску з метою отримання прибутку. Вини у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення не визнала.
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до положень ч. ч. 1 і 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Слідчим суддею встановлено, що СУ ГУНП в Полтавській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024170000000089 від 19 січня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 303 КК України.
02 травня 2024 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 303 КК України.
Оцінивши надані стороною обвинувачення докази, слідчий суддя приходить до висновку, що з матеріалів клопотання, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, вбачається наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, що підтверджується наданими стороною обвинувачення зібраними у справі доказами.
При цьому, суд виходить з установленого правила про те, що обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об?єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину. Таким чином, при вирішенні питання доцільності обрання підозрюваному запобіжного заходу слідчим суддею перевіряється лише наявність вагомих доказів, що можуть свідчити про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення. Питання щодо доведеності чи недоведеності вини підозрюваної не є предметом розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Слідчий суддя звертає увагу на те, що за змістом ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження, до яких відносяться і запобіжні заходи, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України слідчий судя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Перевіряючи наведені прокурором доводи на предмет обґрунтованості ризиків, заявлених в клопотанні, слідчий суддя вважає, що прокурором не доведено наявності визначених п. п. 1 і 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, так як вони носять абстрактний характер та не підтверджуються жодними наданими суду доказами.
Зокрема, існування ризику, що підозрювана може переховуватися від суду, прокурор пов'язує лише з тяжкістю покарання, що загрожує останній в разі визнання її винною у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, санкцією якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до семи років, який відповідно до положень ст. 12 КК України є тяжким злочином. Однак, слідчий суддя не погоджується з доводами прокурора щодо цього ризику, так як ні клопотання, ні долучені до нього матеріали не містять будь-яких доказів переховування чи ухилення ОСОБА_5 від органів досудового розслідування чи суду та вчинення нею дій, які б вказували на можливість порушення її процесуальної поведінки, а відтак вважає, що посилання прокурора на вказаний ризик є необґрунтованими та таким, що ґрунтуються лише на припущеннях сторони обвинувачення. Такі твердження не можуть бути прийняті до уваги слідчого судді як беззаперечний доказ щодо можливої поведінки підозрюваного в разі обрання більш м'якого запобіжного заходу. До того ж, така позиція слідчого та прокурора йде врозріз з практикою Європейського суду з прав людини, згідно якої ризик втечі не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна.
Констатація слідчим у клопотанні факту наявності ризику незаконного впливу на свідків в кримінальному провадженні, які проживають з підозрюваною в одному місті, слідчим суддею оцінюється критично, з огляду на те, що матеріали клопотання не містять жодного доказу реальної можливості незаконного впливу підозрюваної на вказаних осіб. Будь-яких дій підозрюваної, які б могли свідчити про її намір вплинути на свідків у кримінальному провадженні прокурором в судовому засіданні не наведено. Поруч із цим слідчий суддя вважає за необхідне звернути увагу на те, що потерпілі в кримінальному провадженні відсутні, а тому посилання слідчим у клопотанні на ризик незаконного впливу на них є взагалі безпідставним.
Між тим, слідчий суддя погоджується з доводами сторони обвинувачення про наявність ризику знищити або сховати будь-яку із речей, що мають істотне значення для досудового розслідування, так як про його існування свідчить те, що на даному етапі слідства триває пошук, збір та приєднання до матеріалів кримінального провадження речових доказів та доказів протиправної діяльності, а перебуваючи на волі, підозрювана, з метою уникнення кримінальної відповідальності, зможе перешкодити кримінальному провадженні у формі, що передбачена п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, шляхом знищення чи приховування речей, що мають важливе значення для встановлення об'єктивної істини у справі.
Крім того, приймаються до уваги слідчого судді й доводи прокурора про наявність ризику ризику вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки єдиним джерелом доходу ОСОБА_5 є незаконне втягнення осіб в заняття проституцією з використанням уразливого стану цієї особи та сутенерство.
Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд враховує також дані про особу підозрюваної в їх сукупності, у тому числі, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що їй загрожує у разі визнання винуватою, вік та стан її здоров'я, міцність соціальних зв'язків в місці її проживання, репутацію і майновий стан.
На підставі викладеного, слідчий суддя приходить до висновку, що стороною обвинувачення не доведено обставини, передбачені ч. 3 ст. 176, ч. 1 ст. 183 та п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, зокрема, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам.
Згідно з ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 (наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення) та 2 (наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор) частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, а саме недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Зважаючи на те, що прокурором доведені наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 303 КПК України, та наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені п. п. 2 і 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на які вказують слідчий, прокурор, але не доведено достатніх обставин, які б свідчили, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним ризикам, слідчий суддя не вбачає підстав для застосування щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту та, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної та запобігання доведеним ризикам, вважає за можливе застосувати до останньої запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, поклавши на неї визначені ч. 5 ст. 194 КПК України процесуальні обов'язки.
Відповідно до ч. 1 ст. 179 КПК України особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 184, 196, 194, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого - задовольнити частково.
Застосувати щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов?язання, поклавши на неї, строком на два місяці, тобто до 02 липня 2024 року, процесуальні обов?язки: прибувати за кожною окремою вимогою до слідчого, прокурора, суду у встановлений у вимозі час; не відлучатися за межі Полтавської області без дозволу слідчого, прокурора чи суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання; утримуватись від спілкування з іншими підозрюваними та свідками у кримінальному провадженні.
В іншій частині в задоволенні клопотання слідчого відмовити.
Попередити підозрювану ОСОБА_7 , що в разі невиконання покладених згідно ухвали слідчого судді обов'язків, до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та може бути накладено грошове стягнення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості СУ ГУНП в Полтавській області ОСОБА_4 .Копію ухвали вручити учасникам судового провадження.
Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складено 03 травня 2024 року о 16 годині.
Слідчий суддя ОСОБА_13