Дата документу 06.05.2024Справа № 554/4124/24
Провадження № 2-а/554/73/2024
06 травня 2024 року Октябрський районний суд м. Полтави у складі:
головуючого - судді Савченко Л.І.
при секретарі - Грай К.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Департаменту патрульної поліції України в особі Управління патрульної поліції в Полтавській області про визнання незаконною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до заступника командира 3-ї роти 1 батальйону ОСОБА_2 , Департаменту патрульної поліції України в особі Управління патрульної поліції в Полтавській області, в якому просить визнати незаконною та скасувати постанову заступника командира 3-ї роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області лейтенанта поліції Єрмака Володимира Євгеновича серії ЕНА № 1937695 від 18 квітня 2024 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного штрафу в розмірі 510 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.
В обгрунтування позову зазначив, що 18.04.2024 року він рухався на автомобілі Ніссан Ліф, д.н.з НОМЕР_1 , по вул. Європейській в напрямку м.Кременчук. На перехресті вул. Європейської та Харківське шосе почав виконувати розворот в зворотному напрямку в бік центру. Позивач стверджує, що вказаний маневр розпочав на зелений сигнал світлофору, виїхавши на перехрестя та проїхавши пішохідний перехід, він завершив розворот на жовтий сигнал світлофора, який загорівся під час його знаходження на пішохідному переході. В подальшому його зупинили працівники патрульної поліції та повідомили, що він порушив правила ПДР. ОСОБА_1 вказує, що ознайомившись із відеозаписом він повідомив поліції, що закінчував маневр розвороту, припинення маневру в момент загоряння жовтого сигналу світлофору вимагало застосування екстреного гальмування із подальшою зупинкою на пішохідному переході. Проте, ст.лейтенант ОСОБА_2 не врахував йогозаперечення та пояснення і прийняв оскаржувану постанову. Позивач зазначає, що почав перетинати перехрестя на зелений світлофора, але коли вже знаходився на самому перехресті та на пішохідному переході, засвітився жовтий сигнал світлофора, тому він продовжив рух по перехрестю та закінчив розворот, що не суперечить положенням пункту 8.11 ПДР та п.п. «г», п.15.9. ПДР. Позивач вважає, що жодної перешкоди для жодного з учасників дорожнього руху його дії не спричинили. За наведених вище обставин вважає, що під час прийняття рішення по адміністративній справі, інспектор діяв всупереч наданих законом повноважень, прийняв рішення без належного обгрунтування, а докази, якими ніби-то підтверджується факт скоєння ним порушення повністю спростовують наявність в його діях складу адміністративного правопорушення.
Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 23 квітня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
30 квітня 2024 року до Октябрського районного суду м. Полтави надійшов відзив Управління патрульної поліції в Полтавській області на адміністративний позов ОСОБА_1 , у якому просили відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. У відзиві зазначено, що позивач допустив порушення вимог безпеки дорожнього руху, а саме: 18.04.2024, об 08 год. 36 хв., м. Полтава, вул. Європейська, 187-а, керував транспортним засобом NISSAN LEAF, номерний знак НОМЕР_1 , здійснив проїзд перехрестя вул. Європейськ-Київське Шосе-Харківське Шосе на заборонений сигнал світлофора, чим порушив п. п. 8.7.3 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 31 грудня 1993 р. № 1094. На перехресті вул. Європейська та Харківське Шосе встановлено дорожній знак 5.69 «Місце зупинки» місце зупинки транспортних засобів під час дії заборонного сигналу світлофора (регулювальника) чи перед залізничними переїздами, рух через які регулюється світлофорами. Представник відповідача зауважує, що ОСОБА_1 при увімкненому забороняючому жовтому сигналу світлофора повинен був зупинитися перед лінією світлофора за якою розпочинається пішохідний перехід, або перед дорожнім знаком 5.69 «Місце зупинки». Відповідальність за дане правопорушення передбачена ч. 2 ст. 122 КУпАП, санкцією статті передбачено стягнення у вигляді штрафу у сумі 510 грн. Доказами вчинення вказаного правопорушення ОСОБА_1 підтверджуються відео фіксацією з відео реєстратора по факту порушення ПДР та нагрудної відеокамери (бодікамери) по факту розгляду справи про адміністративне правопорушення. З відеозапису вбачається, що водій проїхав лінію світлофора, пішохідний перехід та дорожній знак 5.69 «Місце зупинки» на заборонений сигнал світлофора, що є порушенням ПДР. Представник відповідача зауважує, що позивач керував транспортним засобом, який є джерелом підвищеної небезпеки, а тому зобов'язаний згідно Правил дорожнього руху знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення на місці зупинки транспортного засобу інспектором УПП було дотримано порядок розгляду справи передбачений ст. 279 КУпАП.
Судом на підставі ст.229 КАС України, у зв'язку із розглядом справи в порядку спрощеного провадження, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши фактичні обставини справи письмовими доказами, суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що 18 квітня 2024 року о 09.12 заступником командира роти № 3 батальйону 1 УПП в Полтавській області старшим лейтенантом поліції Єрмаком В.Є. ухвалено постанову про те, що ОСОБА_1 18.04.2024, о 08 год. 36 хв., м. Полтава, вул. Європейська, 187-а, керував транспортним засобом NISSAN LEAF, номерний знак НОМЕР_1 , здійснив проїзд перехрестя вул. Європейськ-Київське Шосе-Харківське Шосе на заборонений сигнал світлофора, чим порушив п. п. 8.7.3 Правил дорожнього руху України.
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України - органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 14 Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року № 3353-XII, учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Згідно з пункту 8 частини першої статті 23 Закону України "Про Національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух", встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року (далі -ПДР).
Відповідно до ст.7 КУпАП - ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Згідно з ст.9 КУпАП - адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вказаної постанови ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
За пунктом 1.3 Правил дорожнього руху України (далі -ПДР), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 1.9).
Відповідно до п. 8.7.3 (в) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 сигнали світлофора мають такі значення:
г) жовтий - забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів;
е) червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух;
є) поєднання червоного і жовтого сигналів забороняє рух і інформує про наступне вмикання зеленого сигналу.
Відповідно до п.8.10 ПДР у разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.69 "Місце зупинки", якщо їх немає - не ближче 10 м до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках - перед перехрещуваною проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів.
Згідно п.8.11 ПДР водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 цих Правил, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху.
Отже, ПДР передбачають окремі випадки, які надають право водію проїхати на жовтий сигнал світлофора.
На обґрунтування правомірності оскаржуваної постанови відповідачем надано відеозапис в відеореєстратора автомобіля поліції, який досліджено судом.
Так, з відеозапису слідує, що об 08:36:31 на перехресті вул. Європейська та вул. Харківське Шосе ввімкнений зелений миготливий сигнал світлофора котрий дозволяє рух, але інформує про те, що незабаром буде ввімкнено сигнал, який забороняє рух. Об 08:36:31 вмикається жовтий сигнал світлофора, котрий забороняє рух і попереджує про наступну зміну сигналів світлофора.
Автомобіль NISSAN LEAF, номерний знак НОМЕР_1 , ще тільки на невеликій
швидкості під'їхав до лінії світлофора, об 08:36:35 вмикається червоний сигнал світлофора в цей час транспортний засіб NISSAN LEAF, номерний знак НОМЕР_1 , перед пішохідним переходом, здійснив рух далі. При детальному дослідженні відеозапису встановлено, що позивач до дорожнього знаку 5.69 «Місце зупинки» наближався на зелений мигаючий сигнал світлофора, ввімкнення жовтого сигналу світлофора відбулось перед безпосереднім під'їздом автомобіля позивача до світлофора та очевидно позивач без застосування екстреного гальмування зміг би зупинитися перед світлофором як передбачає п. 8.10 ПДР. Судом встановлено, що при даній дорожній обстановці позивач мав змогу зупинитися на жовтий сигнал світлофору на стоп лінії не вдаючись до екстреного гальмування, крім того, розворот позивачем було здійснено уже на червоний сигнал світлофора.
На думку позивача правомірність проїзду світлофора на жовтий сигнал можливе у випадку перебування автомобіля в момент вмикання жовтого сигналу вже поза самим світлофором, так зване «право закінчити маневр», що він і робив.
Дане твердження є хибним, оскільки, тлумачення конструкції п.п. 8.10, 8.11ПДР дає змогу зробити висновок, що ПДР передбачають можливість проїзду світлофора на жовтий сигнал автомобілем, який ще не перетнув місце розташування світлофора, при цьому водій не в змозі зупинитися перед ним без застосування екстреного гальмування.
Твердження позивача спростовується наданими відповідачем доказами , а саме відеозаписом бодікамери.
Європейський суд з прав людини в справі «Пономарьов проти України» (Заява № 3236/03) від 3 квітня 2008 року вказав, що сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для сумніву, що відповідач діяв неправомірно. Навпаки, відповідно до пункту 2статті 86 КАС України ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Пояснення позивача вказують лише на його намагання уникнути несприятливих для нього наслідків у зв'язку із притягненням до адміністративної відповідальності, але не вказують на неправомірність дій відповідача. Однак суд не є засобом для сторін та не толерує зловживання ними правами.
У відповідності із ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 - 5 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу або залишається повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів у разі їх фіксації у режимі фотозйомки (відеозапису), крім випадків фіксації в автоматичному режимі правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті, що зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, та правопорушень, передбачених статтею 132-2 цього Кодексу.
Як встановлено судом та підтверджується копією відеозапису з відео реєстратора та нагрудної камери інспектора УПП , позивач дійсно здійснив проїзд перехрестя вул. Європейськ-Київське Шосе-Харківське Шосе на заборонений сигнал світлофора.
Тобто, відеофіксація, яка міститься в матеріалах справи, містить дані на підставі яких можливо встановити обставини допущеного позивачем правопорушення, а тому вказаний доказ є належним та допустимим в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач цей доказ не спростував .
Згідно з частиною першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність доказів наданих сторонами, а також достатність і взаємний зв'язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки досліджені докази свідчать про наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, оскаржувана постанова відповідає вимогам закону, є обґрунтованою та не підлягає скасуванню.
Оскільки суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, відповідно до ст.139 КАС України судові витрати у вигляді витрат по сплаті судового збору слід покласти на позивача.
Керуючись : ст.ст.5, 6, 7, 8, 9, 19, 25, 77, 121, 132, 139, 194, 211, 241, 242, 245, 246, 250, 286 КАС України, суд,
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Департаменту патрульної поліції України в особі Управління патрульної поліції в Полтавській області про визнання незаконною та скасування постанови ЕНА № 1937695 від 18.04.2024 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - ОСОБА_1 , адреса проживання АДРЕСА_1 , РНКППО - НОМЕР_2 .
Відповідач - ОСОБА_2 , місце знаходження, с. Розсошенці, вул. Кременчуцька, 2В.
Відповідач - Управління патрульної поліції в Полтавській області, місце знаходження, с. Розсошенці, вул. Кременчуцька, 2В.
Суддя Л.І.Савченко