Зіньківський районний суд Полтавській області
38100, м. Зіньків, вул. Соборності, 2. Тел.3-24-41/факс 3-11-95
Справа № 530/922/24
Номер провадження 1-кс/530/260/24
01.05.2024 р. Слідчий суддя Зіньківського районного суду Полтавської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши клопотання старшого слідчого СВ ВП № 4 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області капітана поліції ОСОБА_4 про обрання запобіжного заходу підозрюваному
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю смт. Котельва, Полтавської області, українцю, громадянину України, освіта базова загальна середня, не працюючому, розлученому, на утриманні неповнолітніх дітей не маючому, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , у вигляді особистого зобов'язання,-
Матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за№ 12024170490000161 від 24.04.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого, ст.126-1 КК України.
Старший слідчий СВ ВП № 4 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області капітан поліції ОСОБА_4 за погодженням із прокурором Котелевського відділу Диканської окружної прокуратури ОСОБА_6 звернувся до суду із клопотанням про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді особистого зобов'язання.
Заявлене клопотання слідчий мотивує тим, що ОСОБА_5 вчинив домашнє насильство стосовно своєї матері ОСОБА_7 .
Так, в порушення вимог ст. 28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству», у період часу з 25.06.2023 по 23.04.2023 за місцем проживання своєї матері ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 , умисно, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, систематично вчиняв відносно своєї матері ОСОБА_7 акти психологічного домашнього насильства, які виражалися у словесних образах, погрозах, висловлюваннях в її адресу слів нецензурної лайки, приниженні та залякуванні, тим самим викликав у останньої побоювання за свою безпеку, спричинив емоційну невпевненість, нездатність захистити себе та завдав шкоду її психологічному здоров'ю, що призвело до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої.
Так, 25.06.2023 близько 03:30 год. ОСОБА_5 за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї матері ОСОБА_7 , яке виразилося у агресивній поведінці, виловлюванні словесних погроз та образ.
Окрім цього, 25.02.2024 о 19:00 год. ОСОБА_5 перебуваючи в нетверезому стані за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив сварку відносно матері ОСОБА_7 , під час якої голосно кричав, виражався нецензурною лайкою, чим завдав шкоди психологічному здоров'ю здійснивши домашнє насильство психологічного характеру.
Також, 26.02.2024 о 15:20 год. ОСОБА_5 перебуваючи в нетверезому стані за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 докоряв матері ОСОБА_7 за звернення до поліції, чип порушив вимоги ТЗП, а саме в будь-який спосіб не контактувати з вище вказаною особою з 25.02.2024 по 29.02.2024
Постановами Котелевського районного суду Полтавської області від 30.06.2023, 29.02.2024, 04.03.2024 ОСОБА_5 визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1, ч. 2 ст. 173-2 КУпАП за фактом вчинення психологічного насильства відносно своєї матері ОСОБА_7 та накладено стягнення у вигляді адміністративних штрафів та громадських робіт.
Продовжуючи свої злочинні та системні дії, 23.04.2024 близько 20:10 год. ОСОБА_5 перебуваючи за місцем проживання своєї матері ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив психологічне насильство відносно своєї матері ОСОБА_7 , що виразилося у завданні морального, психологічного болю, приниженні честі та гідності, шляхом голосного кричання, ображання нецензурною лайкою та штовханням,що призвело до їх психологічних страждань та погіршенню якості життя потерпілих осіб .
29.04.2024 ОСОБА_5 , обґрунтовано повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 126-1 КК України.
Обґрунтовуючи своє клопотання про обрання міри запобіжного заходу ОСОБА_5 у вигляді особистого зобов'язання, слідчий посилається на те, що підставою застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_5 згідно ч.1 ст. 177 КПК України є запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; вчинити інше, аналогічне інкримінованому, кримінальне правопорушення.
Існування вказаних ризиків обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 вчинив зазначений злочин, який є не тяжким. Так, відповідно до ст.12 КК України ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні не тяжкого злочину, за який передбачене покарання до 2 років позбавлення волі. Тому, існує ризик, що через усвідомлення тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, ОСОБА_5 може ухилятися від органів досудового слідства, суду, що унеможливить своєчасне виконання процесуальних рішень та призначення йому покарання за скоєне.
Окрім цього, необхідно зазначити, що обрання запобіжного заходу стосовно ОСОБА_5 у вигляді особистого зобов'язання буде стимулювати його щодо явки до слідчого для проведення слідчих дій та суду для участі в судових засіданнях.
Вказані обставини прямо вказують на необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, в тому числі з метою забезпечити виконання ним процесуальних обов'язків у кримінальному провадженні.
В судове засідання старший слідчий СВ ВП № 4 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області капітан поліції ОСОБА_4 не з'явився, але написав заяву, що подане клопотання підтримав з підстав у ньому наведених, підозрюваний ОСОБА_5 не заперечував про обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, прокурор підтримав клопотання слідчого, вивчивши наявні матеріали, якими слідчий обґрунтовує заявлене клопотання, дослідивши додані до клопотання матеріали, приходжу до висновку, що заявлене клопотання підлягає до задоволення з наступних підстав.
Матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024170490000161 від 24.04.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого, ст.126-1 КК України.
29.04.2024 ОСОБА_5 , обґрунтовано повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 126-1 КК України.
Вина підозрюваного ОСОБА_5 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення підтверджуються наступними матеріалами кримінального провадження: Протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 24.04.2024;Протоколом допиту потерпілої ОСОБА_7 від 25.04.2024;Протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 26.04.2024;Постановою Котелевського районного суду Полтавської області від 30.04.2024;Постановою Котелевського районного суду Полтавської області від 29.02.2024;Постановою Котелевського районного суду Полтавської області від 04.03.2024; Протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 29.04.2024;речовими доказами.
Тобто, сторона обвинувачення наголошує на наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченогост.126-1 КК України, що є підставою для застосування відносно нього запобіжного заходу.
Відповідно до ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є: 1) особисте зобов"язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом.
Частиною 3 ст. 176 КПК України визначено, що слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Статтею 178 КПК України встановлені обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу.
Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік підозрюваного, який є досить зрілою особою, щоб відкинути в сторону можливість помилкового обрання ним злочинного шляху; репутацію; майновий стан. При розгляді даного клопотання слідчий суддя враховує також загальні положення ч.3 ст.176 КПК України, виходячи з встановленого КПК України принципу змагальності сторін, про те, що слідчий, прокурор, якщо не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам, то слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу.
Згідно позиції Європейського суду з прав людини, відображену зокрема у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
У справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», зазначено, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред'явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу. Тому, з урахуванням досліджених доказів слідчий суддя вважає, що підозра є обґрунтованою.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до §1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд включає в себе право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про його незначний ступінь, який може служити підставою для запобіжного ув"язнення.
Ризик того, що обвинувачений буде перешкоджати належному відправленню судочинства, не може оцінюватись абстрактно, факт такого перешкоджання має бути підтверджено доказами (Becciev v.Moldova (Бекчієв проти Молдови), §59).
Ризик тиску на свідків може бути визнано на початкових стадіях процесу (Jarzynski v.Poland (Яжинський проти Польші) §43).
Європейський суд з прав людини вказує, що небезпеку переховування від правосуддя не можна виміряти тільки залежно від суворості можливого покарання; її треба визначати з врахуванням низки інших релевативних факторів, які можуть або підтвердити наявність небезпеки переховування від правосуддя, або зробити її настільки незначною, що вона не може слугувати виправданням для тримання під вартою (W v.Switzerland, 14379/88, 26 січня 1993 року).
Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов"язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв"язками та усіма видами зв"язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v.Moldova (Бекчиєв проти Молдови) §58).
У рішенні в справі «Сокуренко і Стригун проти України» від 20.07.2006р. (заяви №29458/04 та №29465/04) ЄСПЛ вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
Відповідно до ч.1 ст. 179 КПК України, особисте зобов"язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов"язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов"язки, передбачені статтею 194 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Підозрюваний ОСОБА_5 на даний час офіційно не працює, постійного доходу не має , враховуючи його вік, який є зрілою особою, щоб відкинути в сторону можливість помилкового обрання ним злочинного шляху, має родичів на території України, обґрунтовано підозрюється у вчиненні дій, які виразилися у вчиненні домашнього насильства , за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до двох років, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення. Крім цього, враховуючи існуючу ситуацію в Україні, оскільки, на даний час 24 лютого 2022 року указом Президента України № 64/2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який діє по даний час, слідчий суддя вважає, що до ОСОБА_5 необхідно застосувати запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.
В зв'язку з вищевикладеним, вважаю, що він може вчинити нове правопорушення та переховуватися від органів досудового розслідування, щоб уникнути покарання.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.176,177,179,184,186,187,193, 194, КПК України,-
Клопотання старшого слідчого СВ ВП № 4 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області капітана поліції ОСОБА_4 про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вигляді особистого зобов'язання - задоволити.
Обрати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю смт. Котельва, Полтавської області, українцю, громадянину України, освіта базова загальна середня, не працюючому, розлученому, на утриманні неповнолітніх дітей не маючому, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання на строк два місяці.
Строк дії запобіжного заходу рахувати з 01 травня 2024 року по 29 червня 2024 року.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язки передбачені ст. 194 КПК України:
-прибувати до слідчого, прокурора, суду за викликом;
-не відлучатися із населеного пункту, де він проживає, а саме АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
-утримуватися від спілкування з потерплою ОСОБА_5 у цьому ж кримінальному провадженні.
Роз"яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що в разі невиконання ним покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід і накладено грошове стягнення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на старшого слідчого СВ ВП № 4 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області капітана поліції ОСОБА_4 .
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в справі.
Слідчий суддя Зіньківського районного суду
Полтавської області ОСОБА_1