Справа № 524/3328/24
Провадження 3/524/1410/24
01.05.2024 року суддя Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області Малтиз А.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов із Батальйону патрульної поліції в м. Кременчук Управління патрульної поліції у Полтавській області Департаменту Патрульної поліції , розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючого охоронцем Грнанітний кар'єр, РНОКПП НОМЕР_1 , проживає : АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ст..173 КУпАП,
В протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 218162 від 20.03.2024 року зазначено, що 20.03.2024 року приблизно о 22 годині 05 хвилин ОСОБА_1 перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння за адресою АДРЕСА_1 виражався нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_2 , чим порушив громадський порядок і спокій громадян, чим вчинив правопорушення передбачене ст.173 КУпАП .
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив. Крім того, на офіційному сайті Автозаводського районного суду (https://av.pl.court.gov.ua/sud1601/gromadyanam/csz/), в розділі «Громадянам» у вкладці «Список судових справ, призначених до розгляду» з моменту призначення справи до розгляду були зазначені дата, час та місце розгляду справи.
Зважаючи на викладені обставини, оскільки ОСОБА_1 належно сповіщався про час і місце розгляду справи, був обізнаний про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, не подавав письмових заперечень проти протоколу, пояснень та доказів, до суду не з'явився, його поведінка свідчить про свідоме затягування та не бажання брати участь у розгляді справи. Проте, подальше відкладення розгляду справи нівелюватиме завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП). Розгляд справи у розумі строки з одного боку забезпечує можливість своєчасного відновлення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у випадку необґрунтованості та безпідставності провадження у справі стосовно неї, а з іншого своєчасне вжиття заходів спрямованих на запобігання іншим правопорушенням, у випадку наявності підстав застосування адміністративного стягнення з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття (ст.23 КУпАП). У будь-якому випадку відповідні дії мають бути вчинені своєчасно, з метою недопущення негативних наслідків, пов'язаних із тривалим розглядом справи та не вирішенням її по суті.
Відтак, відповідно до вимог ч.1 ст.268 КУпАП вважаю за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що сприятиме досягненню завдань, визначених ст.ст.1, 245 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Зі змісту даної правової норми вбачається, що особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності тільки у разі вчинення дії чи бездіяльності, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до диспозиції ст.173 КУпАП дрібним хуліганством є нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Об'єктом адміністративного проступку, передбаченого ст. 173 КУпАП є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських містах в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій. Іншою формою цього правопорушення є образливе ставлення до громадян, під яким необхідно розуміти докучливу поведінку, пов'язану з образливими діями, що зневажають честь і гідність людини та утискають будь-чию волю, до того ж у грубій розв'язній манері, а також насильницьке вторгнення в громадські місця всупереч забороні певних осіб, які слідкують за порядком.
З суб'єктивної сторони правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, особа усвідомлює, що її дії, протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього. Елементом суб'єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №218094 від 20 березня 2024 року та доданих до нього доказів вбачається, що події , що ставляться в провину ОСОБА_1 відбувалися в квартирі де він зареєстрований та проживає .
Аналізуючи зміст наданих пояснень, співсталяючи їх з доказами, що містяться в матеріалах справи, суд вважає, що між ОСОБА_1 та членами його родини відбувся особистий конфлікт.
Доказів, порушення громадського порядку і спокою громадян до матеріалів справи не долучено та в судовому засіданні не встановлено.
Аналізуючи зміст протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №218094 від 20 березня 2024 року та викладену в ньому об'єктивну сторону правопорушення, суд зауважує, що в останньому не зазначено про будь - яку нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян та охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Суд звертає увагу на те, що для обов'язкової кваліфікації дій особи за ст. 173 КУпАП, є суб'єктивна сторона хуліганства, а саме наявність мотиву явної неповаги до суспільства.
Відповідно до роз'яснень, даних у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №10 від 22 грудня 2006 року «Про судову практику у справах про хуліганство» суди мають відрізняти хуліганство від інших злочинів залежно від спрямованості умислу, мотивів, цілей винного та обставин учинення ним кримінально караних дій. Дії, що супроводжувалися погрозами вбивством, завданням побоїв, заподіянням тілесних ушкоджень, вчинені винним щодо членів сім'ї, родичів, знайомих і викликані особистими неприязними стосунками, неправильними діями потерпілих тощо, слід кваліфікувати за статтями КК, що передбачають відповідальність за злочини проти особи.
Фактичні обставини справи свідчать, що в даний ситуації мав місце конфлікт між членами родини . Матеріали справи та наявні письмові докази не містять даних на підтвердження ознак дрібного хуліганства, вчиненого саме з метою порушення громадського порядку та спокою громадян.
Згідно ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.
Відповідно до ч.1 п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 40-1, ст.173, 245, 251, 252, 256,283, 285, 289, 291,294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 173 КУпАП закрити на підставі п.1 ч. 1ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, її захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках передбачених ч. 5 ст. 7 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга, подається до Полтавського Апеляційного суду через Автозаводський районний суд м Кременчука.
Суддя Автозаводського районного
суду м. Кременчука Андрій МАЛТИЗ