Справа № 524/9432/23
Провадження №2/524/837/24
22.04.2024 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі:
головуючого судді - Предоляк О.С.,
при секретарі судового засідання - Лапік К.В.,
за участю представника позивача - ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2 , його представника ОСОБА_3 ,
розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кременчуці цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про розірвання спадкового договору та відшкодування моральної шкоди,
У грудні 2023 року адвокат Остахов В.П. звернувся в інтересах ОСОБА_4 з позовом до ОСОБА_2 про розірвання спадкового договору та відшкодування моральної шкоди. .
В обґрунтування позову зазначає, що 10 листопада 2021 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 укладено спадковий договір, який посвідчений приватним нотаріусом Кременчуцького районного нотаріального округу Ципко Т.А. та зареєстрований в реєстрі за № 2324. Відповідно до п 1.1. договору набувач зобов'язується виконувати передбачені в цьому договорі розпорядження відчужувача і в разі смерті набуває право власності на належну відчужувану квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 44,3 кв.м., житловою площею 30,3 кв.м. За пунктом 3.4. договору набувач зобов'язаний за життя відчужувача забезпечувати відчужувача належними медикаментами, забезпечувати належним доглядом в побуті, лікуванні.
Позивач є людиною похилого віку, одинока. Згідно медичної документації частково не здатна до самообслуговування. Потребує лікування та стороннього догляду.
У результаті порушення відповідачем своїх зобов'язань, позивачу завдано моральної шкоди, що полягає у порушенні її права власності та інших цивільних прав: неможливості нормального проживання і самообслуговування, оскільки відповідач не забезпечував її ліками, не купував продуктами харчування, не допомагав у побуті. Відповідач в односторонньому порядку припинив надання допомоги, що спричинило їй моральні страждання, які оцінює у 50 000 грн.
Просить розірвати спадковий договір від 10 листопада 2021 року, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Ципко Т.А., зареєстрований в реєстрі за №2324 та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 у відшкодування моральної шкоди 50 000 грн.
Ухвалою суду від 13.12.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 25.03.2024 року закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до судового розгляду.
Ухвалою суду від 10.04.2024 року відповідь на відзив на позовну заяву повернуто без розгляду.
Ухвалою суду від 12.04.2024 відзив на позовну заяву залишено без розгляду.
Ухвалою суду від 22.04.2024 у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Дворника О.В. про повернення до стадії підготовчого провадження - відмовлено.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 - адвокат Остахов В.П. позов підтримує, з підстав викладених у позові. Наголошує що відповідачем, всупереч приписам статті 614 ЦК України не доведено відсутність вини у порушенні зобов'язань.
Відповідач ОСОБА_2 та його представник адвокат Дворник О.В, просять відмовити у задоволенні позову. Відповідач ОСОБА_2 повідомив суду, що належним чином виконував умови спадково договору відповідно до усних домовленостей з ОСОБА_4 забезпечував її гарячими стравами та молочною продукцією за потребою та повідомив суд, що його дядько влаштовував ОСОБА_4 у медичні закладі Кременчука де остання отримувала як належний догляд так і повне медичне забезпечення. Запевняв суд, що готовий і надалі виконувати обов'язки передбачені спадковим договором.
Суд, вислухавши пояснення відповідача, представників сторін, вивчивши матеріали справи, встановив наступне.
ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності на житло, видане Управлінням житлово - комунального господарства виконкому Кременчуцької міської ради народних депутатів 09.11.1995 року, зареєстроване Кременчуцьким міжміським бюро технічної інвентаризації в реєстровій книзі №м-2 за реєстровим номером №298 належить на праві власності квартира АДРЕСА_1 .
Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (стаття 610 ЦК України).
До загальних засад цивільного законодавства належить свобода договору (пункт 3 частини першої статті 3 ЦК України).
Тлумачення пункту 3 частини першої статті 3 та статті 627 ЦК України свідчить, що свобода договору має декілька складових, зокрема, свобода укладання договору, вибору контрагента, виду договору, визначення умов договору.
Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Згідно з частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Статтею 654 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом, чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Відповідно до статті 1302 ЦК України за спадковим договором одна сторона (набувач) зобов'язується виконувати розпорядження другої сторони (відчужувача) і в разі його смерті набуває право власності на майно відчужувача.
Статтею 1305 ЦК України передбачено, що набувач у спадковому договорі може бути зобов'язаний вчинити певну дію майнового або немайнового характеру до відкриття спадщини або після її відкриття.
Згідно зі статтею 1308 ЦК України спадковий договір може бути розірвано судом на вимогу відчужувача у разі невиконання набувачем його розпоряджень. Спадковий договір може бути розірвано судом на вимогу набувача у разі неможливості виконання ним розпоряджень відчужувача.
Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання (частини перша, друга статті 614 ЦК України).
10 листопада 2021 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 укладено спадковий договір, який посвідчений приватним нотаріусом Кременчуцького районного нотаріального округу Ципко Т.А. та зареєстрований в реєстрі за № 2324.
Відповідно до п 1.1. договору набувач зобов'язується виконувати передбачені в цьому договорі розпорядження відчужувача і в разі смерті набуває право власності на належну відчужувачу квартиру АДРЕСА_1 .
За пунктом 3.4.1. договору набувач за життя відчужувача забов'язується : забезпечувати відчужувача належними медикаментами, забезпечувати належний догляд, допомогу у побуті, лікування та харчування.
Пунктом 4.7. договору встановлено, що у разі невиконання набувачем розпоряджень відчужувача цей договір може бути розірвано на вимогу відчужувача в судовому порядку, а також на вимогу набувача у разі неможливості виконання ним обов'язків за цим договором.
Так, спадковий договір є нерозривно пов'язаний з його сторонами. ЦК України надає останнім право заявляти у суді вимоги про дострокове розірвання договору.
Позивачем ОСОБА_4 заявлено позов про розірвання спадкового договору, оскільки відповідач ОСОБА_2 не виконує неналежним чином покладені на нього обов'язки пунктом 3.4.1 спадкового договору щодо здійснення дій майнового та немайнового характеру.
Так, ОСОБА_4 є одинокою, особою похилого віку.
Згідно медичного висновку від 01.10.2021 року позивач частково не здатна до самообслуговування.
Наявні у справі копії медичних документів свідчать про незадовільний стан здоров'я позивача та потребу у курсі лікування та медикаментозній підтримці здоров'я.
Натомість, як стверджує позивач перебування у відділенні відновного лікування та реабілітації у КНМП «ЛІЛ Кременчуцька» з 21.10.2022 по 05.07.2022 та на стаціонарному лікуванні в терапевтичному відділенні КП «КРОКІП'для ветеранів війни ПОР з 19.06.2023 по 04.07.2023 та придбання медикаментів за призначенням лікарів нею оплачені самостійно. На підтвердження невиконання відповідачем умов спадкового договору до позовної заяви додані копії розрахункових документів (а.с. 38 ) на придбання ліків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).
Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17 (провадження № 61-30435сво18) зроблено висновок, що у статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов'язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов'язання його сторони набувають обов'язки (а не лише суб'єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов'язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов'язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду)».
Постанові Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі №209/3295/18 зазначено, що статтею 651 ЦК України визначено, що істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання (частини перша, друга статті 614 ЦК України). Суди попередніх інстанцій, встановивши, що матеріали справи не містять належних, допустимих і достовірних доказів про виконання відповідачкою умов спадкового договору, зокрема, щодо надання грошової винагороди, забезпечення лікувальними засобами, та врахувавши, що ОСОБА_2 на спростування вимог позивачки доказів не надано, дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог у зв'язку з невиконання набувачем розпоряджень відчужувача та недотримання відповідачкою умов спадкового договору».
Відповідно до висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 08 листопада 2021 року у справі №456/1081/20, спадковий договір є нерозривно пов'язаний з його сторонами. ЦК України надає останнім право заявляти у суді вимоги про дострокове розірвання договору. Відчужувач має право заявляти позов про розірвання спадкового договору, якщо набувач не виконує або виконує неналежним чином покладені на нього обов'язки щодо здійснення дій майнового або немайнового характеру.
У постанові Верховного Суду від 01 лютого 2021 року у справі № 295/14945/18 зазначено, що усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
У постанові Верховного Суду від 12 травня 2021 року у справі №460/1496/14-ц зазначено, що відповідно до спадкового договору відповідач зобов'язувався особисто виконувати розпорядження, зокрема в разі необхідності виконувати інші прохання чи розпорядження відчужувача щодо надання їй необхідної допомоги чи вчиненні дій, які відчужувач не може здійснити за станом свого здоров'я в процесі користування та догляду за житловим будинком та земельною ділянкою. Установивши, що відповідач не виконує розпорядження відчужувача та не дотримується умов пунктів 4-6 спадкового договору, суди попередніх інстанцій обґрунтовано задовольнили вимоги про розірвання правочину.
На підставі наведеного, суд вважає, що відповідач тривалий час не виконує своїх зобов'язань за спадковим договором, зокрема, щодо надання відчужувачу довічного матеріального забезпечення у вигляді забезпечення лікувальними засобами, медикаментами та виробами медичного призначення згідно з рецептами лікарів та врахувавши, що відповідач на спростування вимог позивача доказів не надав, дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині розірвання спадкового договору, у зв'язку з недотримання відповідачем умов спадкового договору.
Щодо позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди суд зазначає наступне.
На підтвердження наявності та розміру заподіяної відповідачем моральної шкоди позивач зазначив, що невиконання відповідачем умов спадкового договору, що полягає у порушенні її права власності та інших цивільних, відсутність у позивача необхідної їжі та ліків, те що відповідач не допомагав в побуті тривалий час, відмова в односторонньому порядку виконувати умови договору, спричинили позивачу тяжкі моральні страждання.
Відшкодування моральної шкоди визначено у пункті 4 частини першої статті 611ЦК України як один із можливих правових наслідків порушення зобов'язання.
Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені статтею 1167 ЦК України, відповідно до якої моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Велика Палата Верховного Суду у пункті 49 постанови від 01 вересня 2020 року у справі № 216/3521/16-ц вказала, що, виходячи з положень статей 16 і 23ЦК України та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб'єктивного цивільного права, компенсація моральної шкоди повинна відбуватися у будь-якому випадку її спричинення - право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства.
З пояснень ОСОБА_5 вбачається, що виконання умов спадкового договору обумовлені з ОСОБА_4 усно, зі свого боку він належним чином виконував умови договору забезпечував харчуванням, його родич влаштував у медичні заклади де вона отримувала медичний супровід та повністю забезпечена ліками, разом у листопаді 2023 року святкували день народження ОСОБА_4 , він не заперечує того, що з січня 2024 року ним припинено виконання взятих на себе зобов'язань за зазначеним спадковим договором у зв'язку з відмовою позивача отримувати таку допомогу.
Виходячи зі змісту наведених норм права, стягнення моральної шкоди за порушення спадкового договору (як різновиду цивільно-правового договору) не пов'язується ні з закріпленням права на компенсацію моральної шкоди у спадковому договорі, ні з визначенням цього права в нормах, які регулюють спадковий договір (статті 1302-1308 ЦК України).
Такий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 07 липня 2021 року у справі № 438/558/16-ц (провадження № 61-15931св20).
Натомість, позивач, крім самого лише факту невиконання відповідачем обов'язків за спадковим договором, у зв'язку з чим такий договір необхідно розірвати в судовому порядку, не доведено тих обставин, якими вона обґрунтовує протиправність дій відповідача та настання для нього негативних наслідків у виді порушення особистих немайнових прав внаслідок таких (за його твердженням) протиправних дій відповідача у зв'язку з невиконанням ним зобов'язань за спадковим договором. Позивачем не доведено наявності усіх складових частин цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди, якими є: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням її заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Судові витрати необхідно розподілити відповідно до ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст.ст 2, 4, 5, 10, 2, 13, 76-81, 89, 141, 178, 247, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про розірвання спадкового договору та відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.
Розірвати спадковий договір від 10 листопада 2023 року, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Ципко Т.А., зареєстрований в реєстрі за № 2324.
У задоволенні позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 у повернення сплаченого судового збору 1073,60 грн.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подання в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення суду апеляційної скарги.
Оскільки в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .
Суддя Олена Предоляк