Справа № 373/914/23
29 квітня 2024 року м. Переяслав
Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
сторони кримінального провадження: прокурор ОСОБА_3 , захисник ОСОБА_4 , обвинувачений ОСОБА_5 ;
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12023111240000112 від 10.05.2023 за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Києва, громадянина України, з вищою освітою, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ; проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ; несудимого, непрацюючого;
за ч. 1 ст. 309 Кримінального кодексу України,
Восени 2022 року приблизно о 16 год ОСОБА_5 , перебуваючи на полі поблизу АДРЕСА_2, побачив дикорослі рослини коноплі.
В цей час у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, направлений на незаконне придбання, виготовлення та зберігання особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено - канабіс, з метою особистого вживання, без мети збуту.
Знаючи способи вживання та властивості особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено - канабіс, ОСОБА_5 , усвідомлюючи протиправний характер власних дій, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне придбання, виготовлення та зберігання особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено - канабіс, підійшов до дикорослих рослин коноплі та власноруч зірвав листя зазначених рослин, ти самим незаконно придбав особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, для власного вживання, без мети збуту.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_5 , з метою реалізації свого злочинного умислу, зірване листя коноплі приніс до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , де продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на незаконне виготовлення наркотичного засобу, усвідомлюючи протиправний характер власних дій, перебуваючи за місцем свого проживання, помістив вказане листя коноплі до будинку, де його висушив та частково перетерши листя рослин коноплі, тим самим незаконно виготовив особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, без мети збуту.
В подальшому того ж дня, коли ОСОБА_5 виготовив особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, він, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, помістив особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, до поліетиленового пакету та скляної банки, які сховав за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 , чим продовжив незаконне зберігання особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено - канабіс, без мети збуту.
10.05.2023 о 17:07 год на узбіччі дороги поблизу будинку АДРЕСА_2 ОСОБА_5 був зупинений працівниками поліції, яким повідомив, що має при собі заборонені законом речі. Цього ж дня в період часу з 17:36 год до 17:43 год під час проведення огляду місця події ОСОБА_5 добровільно видав працівникам поліції поліетиленовий пакет з подрібненою речовиною, ззовні схожою на коноплю, в якому також знаходилась скляна банка з подрібненою речовиною, ззовні схожою на канабіс.
Згідно висновку експерта № СЕ-19/111-23/24589 НЗРПАП від 18.05.2023 надана на дослідження насіння є дозрілим насінням коноплі, яке не відноситься до наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів.
Надані на дослідження речовини рослинного походження є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом.
Загальна маса канабісу, в перерахунку на висушену речовину, складає 51,89 г.
Дії обвинуваченого ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 309 КК України як незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичного засобу, без мети збуту.
Захисником заявлено клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ч. 4 ст. 309 КК України обвинуваченого за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
В обґрунтування даного клопотання захисник посилається на те, що з 03.08.2023 до 17.08.2023 ОСОБА_5 добровільно звернувся та пройшов курс лікування від наркотичної залежності в наркологічній клініці « Приватна наркологія «ФОП ОСОБА_8 », викликаної вживанням канабіноїдів. Після проходження курсу ОСОБА_5 видано довідку про проходження лікування від наркотичної залежності.
Обвинувачений підтримав клопотання захисника та просив його задовольнити.
Прокурор у судовому засіданні просив відмовити в задоволенні клопотання захисника, посилаючись на те, що обвинуваченому не встановлено в передбаченому законом порядку діагноз - наркоманія.
Суд, вислухавши думку учасників кримінального провадження та дослідивши матеріали справи, вважає, що обвинуваченого слід звільнити від кримінальної відповідальності з таких підстав.
Згідно зі ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
В силу ст. 286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом. Якщо під час здійснення кримінального провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Відповідно до ч. 4 ст. 309 КК України особа, яка добровільно звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування від наркоманії, звільняється від кримінальної відповідальності за дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності за кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 309 КК України, є добровільне звернення особи до лікувального закладу та початок її лікування від наркоманії.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» від особі, яка добровільно звернулася до наркологічного закладу для проходження курсу лікування, забезпечується, на її прохання, анонімність лікування. Відомості про таке лікування можуть бути надані лише правоохоронним органам у разі притягнення цієї особи до кримінальної або адміністративної відповідальності
Установлення наявності стану наркотичного сп'яніння внаслідок незаконного вживання наркотичних засобів або психотропних речовин є компетенцією лише лікаря, на якого покладено обов'язки щодо проведення медичного огляду (обстеження), а діагноз «наркоманія» встановлюється лікарсько-консультаційною комісією.
Наркоманія - психічний розлад, зумовлений залежністю від наркотичного засобу або психотропної речовини внаслідок зловживання цим засобом або цією речовиною.
Особа, хвора на наркоманію, є такою, яка страждає на психічний розлад, що характеризується психічною та (або) фізичною залежністю від наркотичного засобу або психотропної речовини/прекурсора, і якій за результатами медичного обстеження, проведеного відповідно до Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», встановлено діагноз «наркоманія».
Проявами наркоманії є психічна і фізична залежність від цих речовин, а також розвиток абстиненції внаслідок припинення їх вживання. Часто через це використовується термін «наркозалежність».
Відповідно до Порядку проведення медичного огляду та медичного обстеження осіб, які зловживають наркотичними засобами та психотропними речовинами, затвердженого спільним Наказом Міністерства охорони здоров'я та Міністерства внутрішніх справи України № 158/417 від 16.06.1998, медичним обстеженням особи, яка зловживає наркотичними засобами або психотропними речовинами, вважається її обстеження в стаціонарних умовах за направленням лікаря-нарколога після проведеного медичного огляду з метою підтвердження (або не підтвердження) встановленого лікарем-наркологом діагнозу «наркоманія» чи «токсикоманія». Термін медичного обстеження не повинен перевищувати 10 діб. Діагноз «наркоманія» чи «токсикоманія» встановлюється лікарсько-консультативною комісією наркологічного закладу, де проводиться медичне обстеження. Якщо в результаті медичного обстеження встановлено діагноз «наркоманія» чи «токсикоманія» і особа потребує лікування в стаціонарних чи амбулаторних умовах, то лікарсько-консультативна комісія наркологічного закладу зобов'язана запропонувати їй пройти курс добровільного лікування та соціально-психологічної реабілітації.
Суд вважає, що для звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, на підставі ч. 4 ст. 309 КК України, слід дотриматись таких умов, а саме:
- добровільне звернення до лікувального закладу особи, яка хворіє на наркоманію;
- розпочате нею лікування від наркоманії.
Для застосування цієї норми попередній факт перебування особи на обліку осіб, які незаконно вживають наркотичні засоби або психотропні речовини, не є визначальним, оскільки факт захворювання на наркоманію у такої особи може бути встановлено вперше. Таке узгоджується із висновком Верховного Суду, що міститься у постанові від 13.02.2024 у справі № 278/4108/22.
Відповідно до висновку Об'єднаної палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 29.11.2021 у справі № 357/11205/19, приписи вказаної правової норми дають можливість судам застосовувати її за наявності таких умов: 1) добровільне звернення до лікувального закладу особи, яка хворіє на наркоманію; 2) особою розпочато лікування від наркоманії.
При цьому вказана норма права є імперативною та не дозволяє судам встановлювати додаткові, не визначені нею обставини для її застосування.
Таким чином, встановлення цих обставин є достатнім для ухвалення рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 309 КК України.
Відповідно до висновку про застосування норми права - ст. 309 ч. 4 КК України, який міститься в постанові об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 29 листопада 2021 року в справі № 357/11205/19 особа, яка добровільно звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування від наркоманії, звільняється від кримінальної відповідальності за дії, передбаченіст. 309 ч. 1 КК України. Підставою для звільнення від кримінальної відповідальності у такому випадку є добровільне звернення до лікувального закладу особи, яка хворіє на наркоманію, та розпочате нею лікування від наркоманії.
У постанові Верховного Суду від 20.07.2022 у справі № 621/3334/20 вказано, що за відсутності у Національному класифікаторі хвороб та споріднених проблем охорони здоров'я НК 025:2019 (на теперішній час діє НК 025:2021) діагнозу «наркоманія» слід виходити з нормативного визначення наркоманії, яке міститься у статті 1 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними».
Ця позиція узгоджується з позицією, викладеною у постанові Касаційного кримінального суду у справі № 671/897/21 (провадження № 51-4787км21) від 22.02.2022.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» наркоманія - психічний розлад, зумовлений залежністю від наркотичного засобу або психотропної речовини внаслідок зловживання цим засобом або цією речовиною; особа, хвора на наркоманію, - особа, яка страждає на психічний розлад, що характеризується психічною та (або) фізичною залежністю від наркотичного засобу чи психотропної речовини, і якій за результатами медичного обстеження, проведеного відповідно до цього Закону, встановлено діагноз «наркоманія».
Як убачається з довідки з історії хвороби № 18/23, виданої лікарем наркологічної клініки « Приватна наркологія «ФОП ОСОБА_8 » ОСОБА_6 , ОСОБА_5 звернувся добровільно для проходження курсу лікування від залежності з діагнозом - F 12.2 Психічні та поведінкові розлади, спричинені вживанням канабіноїдів, синдром залежності. На лікуванні з 03.08.2023 до 17.08.2023.
В ухвалі Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 06.12.2023 як мотив відхилення аргументів сторони захисту вказувалось, що в означеній довідці відсутня інформація про те, що ОСОБА_5 звернувся до зазначеного закладу за направленням лікаря-нарколога та наявності узагалі висновку лікарсько-консультативної комісії наркологічного закладу з діагнозом «наркоманія», що не відповідає вимогам ЗУ «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» та наказу МОЗ України № 158/417 від 16.06.1998.
Із представлених документів про лікування ОСОБА_5 (а/с 42-47) вбачається, що ОСОБА_5 добровільно звернувся за лікуванням від наркотичної залежності та отримував направлення до іншого лікаря, до якого може належати лікар-нарколог (а/с 46); пройшов лікування від наркотичної залежності у наркологічній клініці « Приватна наркологія «ФОП ОСОБА_8 » з 03.08.2023 по 17.08.2023, що вбачається з довідки директора наркологічної клініки « Приватна наркологія «ФОП ОСОБА_8 », лікаря ОСОБА_6 з історії хвороби № 18/23 (а/с 42-43); дана фізична особа-підприємець має право здійснювати діяльність за кодом КВЕД «86.22 Спеціалізована медична практика» (а/с 76-79) та має ліцензію на провадження медичної практики за спеціальністю «наркологія» (а/с 83-86). Матеріали справи не містять висновку лікарської комісії як окремого документу, проте суд вважає, що ОСОБА_5 пройшов лікування від психічного розладу, зумовленого залежністю від наркотичного засобу (марихуани-канабісу) внаслідок вживання останнього, а тому поставлений діагноз підпадає під визначення «наркоманія», що вживається у Кримінальному кодексі України та ст. 1 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними». Код установленого лікарем ОСОБА_5 діагнозу «F 12.2» міститься у класі Національного класифікатору хвороб та споріднених проблем охорони здоров'я НК 025:2021 «F12 Розлади психіки та поведінки внаслідок вживання канабіноїдiв».
У зв'язку з наведеним вище, суд, ураховуючи волевиявлення обвинуваченого на закриття кримінального провадження, його добровільне звернення до лікувального закладу та проходження ним лікування від наркоманії, вважає, що наявні правові підстави для звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 309 КК України у відповідності до ч. 4 ст. 309 КК України.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Долю речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України. Документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експерта в кримінальному провадженні підлягають стягненню з обвинуваченого.
Керуючись статтями 284, 286, 372, 395 КПК України, суд
Клопотання захисника ОСОБА_4 про звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 309 КК України, - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 309 КК України на підставі ч. 4 ст. 309 КК України у зв'язку з добровільним зверненням до лікувального закладу і лікуванням від наркоманії.
Кримінальне провадження № 12023111240000112 від 10.05.2023 за обвинуваченням ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 309 КК України, - закрити.
Речові докази в кримінальному провадженні, а саме: канабіс, загальною масою 51,89 г, що відповідно до квитанції № 12023111240000112 передано до камери схову ВП № 1 Бориспільського РУП ГУНП в Київській області (Київська обл., м. Переяслав, вул. Магдебурзького права, 25-А), - знищити.
Стягнути із ОСОБА_5 витрати на залучення експертів у кримінальному провадженні на суму 1434,00 грн (одна тисяча чотириста тридцять чотири гривні).
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області протягом семи днів з дня її оголошення.
СУДДЯ: ОСОБА_7