Справа № 750/275/24
Провадження № 2/750/617/24
03 травня 2024 року м. Чернігів
Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:
судді - Маринченко О.А.,
секретар судового засідання - Шилова Ж.О.,
за участю представника позивача Прокоф'єва Б.І. ,
представника відповідача ОСОБА_2 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про зміну способу стягнення аліментів,
04 січня 2024 року ОСОБА_3 з використанням засобів поштового зв'язку звернулася до суду з позовом до відповідача, в якому просить змінити спосіб стягнення аліментів, що визначений рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 06 грудня 2016 року на неповнолітню дитину - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановивши спосіб стягнення аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 4000 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
Обґрунтувала позивач свій позов, зокрема, тим, що сторони є батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 06 грудня 2016 року з відповідача на користь позивача стягнуто аліменти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку щомісяця до її повноліття. На виконання цього рішення позивачу видано виконавчий лист, який знаходиться на примусовому виконанні в Деснянському відділі державної виконавчої служби у місті Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми). Позивач перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років і жодних доходів немає. З часу ухвалення рішення про стягнення аліментів розмір витрат на утримання дитини значно зріс, тоді як офіційні доходи відповідача, з яких утримуються аліменти, зменшилися. На даний час відповідач сплачує аліменти в розмірі, що становить біля 1900 грн. на місяць, що не відповідає тим витратам, які несе позивач на дитину. Так, зокрема, всі побутові витрати на дитину (продукти харчування, засоби гігієни, оплата шкільного навчання, відпочинок, організація свят, побутова техніка (мобільний телефон, комп'ютер), ліки, комунальні витрати) позивач здійснює самостійно, які за її підрахунками становлять не менше 8000 грн. на місяць. Відповідач сплачує аліменти нерегулярно та приховує свої фактичні доходи, додаткових коштів на утримання дитини, крім стягнутих аліментів, не надає, у зв'язку з чим позивач звернулася до суду з вказаним позовом.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 26 січня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в справі; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження; визначено сторонам строк для подачі заяв по суті справи.
26 березня 2024 року представник позивача подав заяву про збільшення позовних вимог, в якій просить змінити спосіб стягнення аліментів, що визначений рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 06 грудня 2016 року на неповнолітню дитину - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановивши спосіб стягнення аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 5500 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття (а.с. 52).
Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 03 травня 2024 року, яка занесена до протоколу судового засідання, залишено без розгляду заяву про збільшення позовних вимог.
Також, 09 квітня 2024 року відповідачем подано відзив на позов, однак він ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 03 травня 2024 року, яка занесена до протоколу судового засідання, залишений без розгляду.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні вказала, що відповідач позов визнає частково, а саме в частині стягнення аліментів у твердій грошовій сумі, але в розмірі 3000 грн. Пояснила, що відповідач проживає з цивільною дружиною в орендованій квартирі і після всіх відрахувань з його заробітку в нього залишається незначна сума, якої не вистачає на задоволення навіть мінімальних потреб. Тому, з урахуванням доходу відповідача, він не має можливості сплачувати аліменти в тому розмірі, що просить позивач.
Заслухавши доводи представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Позивач та відповідач з 16 липня 2008 року перебували в зареєстрованому шлюбі, який рішенням Чернігівського районного суду Чернігівської області від 12 липня 2016 року було розірвано (а.с. 10).
Сторони є батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с. 8).
Дочка сторін зареєстрована за адресою реєстрації позивача, про що свідчать копії Витягу з реєстру територіальної громади від 24 жовтня 2022 року № 2022/000879846, від 11 травня 2023 року № 2023/003626699 та копія довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 25 серпня 2021 року № 6948, які видані Управлінням адміністративних послуг Чернігівської міської ради (а.с. 13, 14, 15).
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 06 грудня 2016 року стягнуто з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_6 на неповнолітню дитину - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісяця до її повноліття, починаючи з дня подання позовної заяви, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 03 жовтня 2016 року та до досягнення дитиною повноліття (а.с. 11-12).
На виконання рішення суду позивач отримала виконавчий лист, який знаходиться на примусовому виконанні в Деснянському відділі державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
27 лютого 2021 року позивач уклала шлюб з ОСОБА_7 та змінила прізвище « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_9 » (а.с. 6).
Копією довідки від 21 лютого 2024 року № 3.1/450 про здійснені відрахування та виплати, виданою Державною установою «Кагарлицька виправна колонія (№ 115)» підтверджується, що за період з 01 січня 2023 року до 29 лютого 2024 року розмір стягнутих з ОСОБА_4 аліментів за виконавчим листом № 750/9244/16-ц від 12 грудня 2016 року становить 32094 грн. 31 коп.
Статтею 3 Конвенції про права дитини передбачено, що у всіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до частин першої, другої статті 27 Конвенції про права дитини держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
У статті 51 Конституції України закріплено, що батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Згідно зі статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з частиною третьою статті 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Таким чином, законом передбачена можливість зміни способу стягнення аліментів за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до частин першої, другої статті 184 Сімейного кодексу України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше.
Згідно із частиною першою статті 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Частиною другою статті 182 Сімейного кодексу України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини .
За вказаних обставин, враховуючи обов'язок батьків утримувати неповнолітніх дітей, матеріальне становище відповідача, часткове визнання ним позову та те, що законом передбачена можливість зміни способу стягнення аліментів за позовом одержувача аліментів, а тому суд знаходить підстави для зміни способу стягнення аліментів та встановлення його у твердій грошовій сумі, однак в розмірі 3200 грн., у зв'язку з чим позов підлягає частковому задоволенню.
Також, відповідно до статті 141 ЦПК України необхідно здійснити розподіл судових витрат.
Так, право на правничу допомогу в Україні гарантовано статтею 59 Конституції України та статтею 15 ЦПК України.
Відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення є одним із основних засад (принципів) цивільного судочинства (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Позивачу правничу допомогу надавав адвокат Прокоф'єв Богдан Іванович на підставі договору № 51/23 про надання правової допомоги від 10 жовтня 2023 року (а.с. 29).
Квитанцією № 091338 від 25 грудня 2023 року підтверджується сплата адвокату Прокоф'єву Богдану Івановичу 6000 грн. за надання правничої допомоги в Деснянському районному суді м. Чернігова по договору № 51/23 про надання правової допомоги від 10 жовтня 2023 року (а.с. 31).
Нормами частини другої статті 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно із частиною четвертою статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини шостої статті 137 ЦПК України обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно із частинами першою, другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною третьою статті 141 ЦПК України встановлено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторонни або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторонни під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц зазначила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише ті витрати, які мають розумний розмір.
Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою.
Проаналізувавши детальний опис наданих адвокатом позивачу послуг, перевіривши відповідність заявленої до стягнення суми наданому обсягу адвокатських послуг, час витрачений на їх надання, враховуючи складність справи, що така розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, наявність сформованої сталої судової практики в такій категорії справ, часткове задоволення позову, беручи до уваги те, що позивачем документально підтверджено понесення витрат на оплату правничої допомоги, а відповідачем заявлено про їх неспівмірність, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним витрати на правничу допомогу в даній справі, однак в сумі 3000 грн.
Також, відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача належить стягнути судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 2, 4, 5, 10-13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про зміну способу стягнення аліментів - задовольнити частково.
Змінити спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 06 грудня 2016 року на неповнолітню дитину - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки, встановивши спосіб стягнення аліментів у твердій грошовій сумі, а саме: стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Стаханов Луганської області на користь ОСОБА_3 аліменти на неповнолітню дитину - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 3200 грн. щомісяця до досягнення дитиною повноліття.
У задоволенні решти вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 3000 грн. витрат на правничу допомогу.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 968 грн. 96 коп. судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач - ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .
Відповідач - ОСОБА_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .
Повний текст рішення складено 06.05.2024.
Суддя