02.05.2024 Справа №607/12830/23 Провадження №1-кп/607/679/2024
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
у складі: головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Тернополі кримінальне провадження № 12022216040000469 від 07.06.2022, щодо
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у с. Заздрість, Теребовлянський (тепер - Тернопільський) район Тернопільської області, громадянин України, зареєстрований у АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , одружений, зі слів має на утриманні матір, не судимий згідно із п. 2-1 ч. 1 ст. 89 КК України,
який обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_4 ,
потерпілої ОСОБА_5 ,
представника потерпілої - адвоката ОСОБА_6 ,
захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
встановив:
03.06.2022 приблизно о 11:00 на сходовій клітці поблизу квартири АДРЕСА_3 , між ОСОБА_3 та його дружиною ОСОБА_5 розпочався словесний конфлікт, який склався на ґрунті тривалих неприязних відносин через розлучення та розподіл майна, в ході якого у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 . Реалізуючи свій злочинний умисел, 03.06.2022 приблизно о 11:00 ОСОБА_3 , перебуваючи на сходовій клітці поблизу квартири АДРЕСА_3 , з метою завдання фізичного болю та спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та настання суспільно-небезпечних наслідків, кулаком правої руки наніс один удар ОСОБА_5 в ділянку правої молочної залози та один удар в ділянку правого плеча, схопивши після цього ОСОБА_5 двома руками за ліве та праве плече, відштовхнув, внаслідок чого ОСОБА_5 вдарилась лівим плечем до площини дверей, чим травмувала лівий лікоть, а також наніс три удари в ділянку голови, внаслідок чого ОСОБА_5 втратила рівновагу і впала правою стороною свого тіла на бетону підлогу та один удар правим кулаком у ліве плече.
Внаслідок протиправних дій ОСОБА_3 потерпілій ОСОБА_5 завдано фізичного болю та спричинено тілесні ушкодження у вигляді синців правого та синців із садном на тлі одного із них лівого плечей, синця правого та лівого ліктьових суглобів, синця передньої поверхні грудей справа та синця тазової ділянки справа.
Обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, не визнав.
Надав суду показання про те, шо одружений із потерпілою ОСОБА_5 , з якою має двох синів. 03.06.2022 приблизно о 11 год він із працівниками охоронної фірми прибув до квартири, що за адресою: АДРЕСА_1 , та яка належить йому. Перед цим з охоронної фірми повідомили, що потерпіла хоче змінити договір охорони. Тому він і намагався відкрити замок вхідних дверей цієї квартири, які були замкнені, щоб потрапити у середину та встановити сигналізацію. Однак, через кілька хвилин до квартири приїхали його сини, яким він пояснив, що хоче встановити сигналізацію у квартирі. Старший син його вдарив, цим він був шокований та справді хотів вдарити сина. До нього підбігла потерпіла, однак він її жодного разу не вдарив. Не знає, звідки в потерпілої на тілі синці, можливо отримані десь інде. Пояснив, що сини хочуть, щоб він «переписав» на них квартири, а потерпіла погрожувала, що буде його «тягати по судах». Причина конфлікту із нею - в особистих питаннях. Також пояснив, що на місце події прибули поліцейські, однак потерпіла до них не зверталась з повідомленням про те, що він завдав їй тілесних ушкоджень. Підтвердив, що на відеозаписах, відтворених в суді, зображений він, потерпіла та їх сини.
Просить суд визнати його не винуватим.
Позовні вимоги потерпілої про стягнення з нього 250 000 грн моральної шкоди не визнав.
Незважаючи на невизнання ОСОБА_3 вини згідно обвинувачення, суд приходить до переконання про доведення його винуватості у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку такими доказами, які разом з іншими процесуальними документами досудового розслідування, були дослідженні під час судового розгляду:
- даними заяви ОСОБА_5 від 07.06.2022, яка зареєстрована у Тернопільському РУП ГУНП в Тернопільській області 07.06.2022 за № 16238, в якій остання просить притягнути до кримінальної відповідальності ОСОБА_3 , який 03.06.2022 приблизно о 11 год, перебуваючи на сходовій площадці по АДРЕСА_1 , в ході конфлікту наніс їй тілесні ушкодження;
- показаннями, наданими суду потерпілою ОСОБА_5 про те, що вона перебувала в шлюбі з ОСОБА_3 29 років, після чого він пішов з сім'ї. За час шлюбу вони придбали багато майна, в тому числі квартири. В одній з квартир проживала сім'я їхнього сина. Право власності на цю квартиру за сином не було оформлено. Обвинувачений сказав невістці, щоб вони звільнили вказане житло. 03.06.2022 їй зателефонувала невістка та повідомила, що до цієї квартири, що в АДРЕСА_4 , приїхав ОСОБА_3 з чоловіками у військовій формі. На місці події прибули сини, потім приблизно через 5 хв приїхала вона та побачила, що під квартирою стояли чоловіки, які тримали її двох синів, а обвинувачений замахувався на сина. Тому потерпіла втрутилась і обвинувачений вдарив її рукою у ліву щоку, потім у ліву грудь. Після цього схопив обома руками і кинув її. Цими діями обвинувачений викликав у неї сильне хвилювання, підвищився у неї тиск, вона втратила свідомість. Внаслідок цього лікувалась. На її тілі виявили тілесні ушкодження. Під час досудового розслідування проходила медичну експертизу та брала участь у слідчому експерименті, де показала як обвинувачений наносив їй тілесні ушкодження. Через хвилювання внаслідок дій ОСОБА_3 , вона не пам'ятає усіх деталей події, однак невісткою, яка перебувала в цей час у вказаній квартирі, за допомогою камери, що на вхідних дверях, було здійснено відеозапис. Цей відеозапис вона надала під час досудового розслідування. Також, подію фіксувала присутня на місці якась дівчина, яка також потім переслала зняте відео її сину, однак відмовилась надавати пояснення у справі. Також потерпіла підтримала заявлений позов;
- показаннями свідка ОСОБА_8 , який в судовому засіданні повідомив, що є сином потерпілої та обвинуваченого. В день події йому зателефонував брат та повідомив, що батько вривається у двері квартири, за якими знаходиться його, тобто брата, дружина та малий син. Коли він із братом одночасно приїхав до цієї квартири, то побачив на сходовій клітці перед квартирою шістьох людей, деякі з них були у формі, інші - ні. Також була адвокат батька. Він, тобто, свідок став із братом перед вхідними дверима до квартири, потім приїхала мама, яка стала між ними та батьком з цими людьми у формі. В цей час обвинувачений вдарив маму правою рукою в обличчя з лівого боку, потім у грудну клітку. Свідок бачив, як батько тримав маму за руку вище ліктя. Також свідок бачив, як мама двічі опинялась на підлозі, зокрема обвинувачений один раз звалив її на підлогу. Синців на обличчі після події в мами не бачив. На місці події була сусідська дівчина, яка знімала усе на мобільний телефон та на його прохання перекинула за допомогою месенджера йому зазняте відео. Свідок на досудовому розлідуванні брав участь у слідчому експерименті, на якому були присутні поняті. Пояснив, що протокол слідчого експерименту він підписав після його складання у поліції;
- показаннями свідка ОСОБА_9 , який в судовому засіданні повідомив, що обвинувачений є його батьком, а потерпіла - матір'ю. 03.06.2022 йому зателефонувала дружина про те, що під квартиру, де вона знаходилась із сином, прийшли люди в кількості семи чоловік. Він, свідок, із братом поїхали до цієї квартири приблизно о 11 год, де стали перед вхідними дверима квартири для того, щоб нікого до неї не пустити. Батько, який був на місці події, не пояснював, чому прийшли ці люди. Він, тобто свідок, бачив як обвинувачений наносив удари по мамі, в район її грудей та рук. Ударів було приблизно сім. Точно пам'ятає, що обвинувачений один раз схопив потерпілу та вони впали. Бачив після події на тілі мами синці, на обличчі чи були, не пригадує. Також, на місце події прибули поліцейські, але вже після нанесення ударів матері. Відеозапис цієї події вела дружина, яка знаходилась в цей момент у квартирі, а також сусідка. Крім цього, свідок повідомив, що на досудовому розслідуванні, у присутності понятих, яких він не знає, брав участь у проведенні слідчого експерименту, протокол якого підписував у поліції;
- відомостями, що містяться у висновку експерта від 09.06.2022 за № 326, згідно якого при судово-медичній експертизі у ОСОБА_5 виявлені синці правого та синці із садном на тлі одного із них лівого плечей, синці ділянки правого та лівого ліктьових суглобів, синець передньої поверхні грудей справа та синець тазової ділянки справа, які утворились від дії тупих предметів близько за 3-5 діб до її експертного дослідження, не виключено 03.06.2022. Ці тілесні ушкодження не властиві для утворення при падінні на площині (з висоти власного росту). Виявлені у ОСОБА_5 синці і садно за ступенем тяжкості належать до легких тілесних ушкоджень. Зважаючи на характер і розташування виявлених у ОСОБА_5 ушкоджень, утворення їх за повідомлених нею при судово-медичній експертизі обставин події не виключається. Вказаний висновок, зокрема його резолютивну частину, експерт ОСОБА_10 , яка проводила експертизу № 326, підтримала в судовому засіданні, коли її було допитано за клопотанням захисника;
- відомостями, що містяться в протоколі огляду (відеозапису) від 05.07.2022, в якому зафіксовано огляд компакт-диску DVD-R, який долучено до матеріалів справи на досудовому розслідуванні за заявою потерпілої ОСОБА_5 від 05.07.2022. Також, даний диск оглянуто в судовому засіданні. Так, із файлу: «1.mp4» вбачається, що на сходинковому майданчику, зі слів потерпілої ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , зображено потерпілу ОСОБА_5 та інших невідомих осіб чоловічої статті у кількості шести чоловік, які між собою шарпаються, а ОСОБА_5 кричить. «2.mp4» - на якому зображено зображено потерпілу ОСОБА_5 та інших невідомих осіб чоловічої статті, які шарпаються між собою, а один із чоловіків, зовні схожий на обвинуваченого ОСОБА_3 , вдарив рукою по обличчі потерпілу. «3.mp4» - на якому відображено зображено потерпілу ОСОБА_5 та інших невідомих осіб, які шарпаються між собою та спілкуються підвищеним голосом; «IMG_255111.MOV» - на якому відображено події що мали місце на сходинковому майданчику, зі слів потерпілої ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , та на якому зображено потерпілу та обвинуваченого ОСОБА_3 , які знаходяться біля вхідних дверей до квартири та шарпають один одного, після чого ОСОБА_3 почав відтягувати ОСОБА_5 . Надалі останній намагався відчинити замок дверей зазначеної квартири.
- відомостями, що містяться у висновку експерта від 27.06.2022 за № 511, згідно якого як зазначено у висновку експерта №326, ОСОБА_5 дією тупих предметів були спричинені наступні ушкодженні: синці правого та синці із садном на тлі одного із них лівого плечей, синці ділянки правого та лівого ліктьових суглобів, синець передньої поверхні грудей справа та синець тазової ділянки справа. Утворення виявлених у ОСОБА_5 ушкоджень за обставин події, наведених у протоколі проведення за її участю слідчого експерименту від 15.06.2023, не виключається. Характер і розташування деяких із виявлених у ОСОБА_5 тілесних ушкоджень, а саме синців передньої поверхні грудей справа, ділянки правого ліктьового суглоба і тазової ділянки справа, не виключають можливості утворення таких за наведених у протоколах проведення слідчих експериментів за участю ОСОБА_9 і ОСОБА_8 від 15.06.2023 обставини події. Відомостей які б пояснювали утворення інших із виявлених у ОСОБА_5 ушкоджень, у цих протоколах не наведено;
- даними протоколу проведення слідчого експерименту від 15.06.2023 з таблицями ілюстрації до протоколу, у якому зафіксовано як ОСОБА_5 , спершу повідомила про обставини, які мали місце 03.06.2022 у АДРЕСА_1 , а в подальшому перебуваючи на сходовій клітці, що за адресою: АДРЕСА_4 , поблизу квартири 63, за допомогою статиста відтворила механізм нанесення їй тілесних ушкоджень, а саме: потерпіла зімітувала один удар кулаком правої руки статистові в ділянку правої молочної залози, надалі потерпіла запропонувала статистові стати попереду неї та зімітувала один удар кулаком правої руки, а саме в ділянку правого плеча. Надалі потерпіла зімітувала як ОСОБА_3 , вхопивши двома руками за ліве та праве плече та відштовхнув, внаслідок чого потерпіла вдарилась лівим плечем до площини дверей та травмувала лівий лікоть. Надалі потерпіла запропонувала статистові нагнутись та зімітувала близько трьох ударів в ділянку голови. В подальшому статист імітує падіння правою стороною свого тіла на бетонну підлогу, а потерпіла імітує один удар правим кулаком у ліве плече;
- даними протоколу слідчого експерименту від 15.06.2023, відповідно до якого свідок ОСОБА_9 спершу розповів про обставини, які мали місце 03.06.2022 у АДРЕСА_1 , та в подальшому за допомогою статиста відтворив механізм нанесення потерпілій тілесних ушкоджень, а саме: перебуваючи на сходовій клітці, що за адресою АДРЕСА_4 , поблизу квартири №63 свідок ОСОБА_9 запропонував статистові стати попереду нього, та в подальшому свідок зімітував один удар кулаком правої руки статистові в ділянку правої молочної залози, надалі свідок запропонував стати статистові попереду нього та зімітував один удар кулаком правої руки в ділянку правого плеча. Надалі свідок запропонував статистові нагнутись та зімітував близько трьох ударів в ділянку голови. В подальшому свідок запропонував статистові зімітувати падіння правою стороною тіла на бетонну підлогу, після чого зімітував один удар правим кулаком у ліве плече;
- даними протоколу слідчого експерименту від 15.06.2023, відповідно до якого свідок ОСОБА_8 спершу розповів про обставини, які мали місце 03.06.2022 у АДРЕСА_1 , та в подальшому за допомогою статиста відтворив механізм нанесення потерпілій тілесних ушкоджень, а саме: перебуваючи на сходовій клітці, що за адресою АДРЕСА_4 , поблизу квартири №63 свідок ОСОБА_8 запропонував статистові стати попереду нього, та в подальшому свідок зімітував один удар кулаком правої руки статистові в ділянку правої молочної залози, надалі свідок запропонував стати статистові попереду нього та зімітував один удар кулаком правої руки в ділянку правого плеча. Надалі свідок запропонував статистові нагнутись та зімітував близько трьох ударів в ділянку голови. В подальшому свідок запропонував статистові зімітувати падіння правою стороною тіла на бетонну підлогу, після чого зімітував один удар правим кулаком у ліве плече.
Суд звертає увагу, що судовий розгляд здійснюється в межах висунутого обвинувачення (ст. 337 КПК України), беручи до уваги надані сторонами докази та в рамках їх доводів та заперечень, які ними реалізовуються відповідно до положень ч.ч. 1, 2, 6 ст. 22, ч.ч. 1, 3 ст. 23, ч. 1 ст. 26 КПК України
Наведені вище докази, суд, згідно із ч. 1 ст. 94 КПК України, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись положеннями цього Закону, оцінює як належні, допустимі, достовірні, а в призмі їх сукупності - достатніми та взаємозв'язаними для визнання обвинуваченого ОСОБА_3 винуватим поза розумним сумнівом у вчиненні кримінального правопорушення, в якому він обвинувачується.
При цьому, відомості, подані прокурором як доказ, що містяться у рішенні Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14.06.2022 та у постанові Тернопільського апеляційного суду від 30.08.2022 у справі № 607/6931/22 за заявою ОСОБА_5 про видачу обмежувального припису, про те, що свідок ОСОБА_8 показав як 03.06.2022 біля квартири АДРЕСА_3 , його батько ОСОБА_3 наносив удари його матері ОСОБА_5 , суд до уваги не бере, оскільки згідно із ст. 23 КПК України докази досліджуються судом безпосередньо та показання учасників кримінального провадження отримуються судом усно.
Суд також не бере до уваги в якості доказу відеозапис «006mp4», який лише на диску, наданому захисником під час судового розгляду потерпілій стороні, після чого потерпіла та її представник просили долучити його до матеріалів справи. Оскільки походження цього файлу на диску не встановлено, а на примірнику диску, що наданий захисником суду, він відсутній, тому зробити висновок про те, що згаданий відеозапис отриманий у встановлений КПК України порядку, не можливо.
Також, стороною захисту ставились питання про недопустимість доказів у даному провадженні: трьох протоколів проведення слідчих експериментів, від 15.06.2023 кожен, за участі потерпілої та свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ; висновку експерта № 511 судово-медичної експертизи від 27.06.2023; висновку експерта № 326 за результатами судово-медичної експертизи від 09.06.2022.
Так, захисник вважає, що висновок експерта № 326 здобутий стороною обвинувачення за відсутності постанови про призначення прокурора у кримінальному провадженні, що підтверджується відсутністю у Реєстрі матеріалів досудового розслідування згадки про таку постанову; інформацією у обвинувальному акті про групу прокурорів згідно постанови про зміну групи прокурорів від 07.06.2023. Оскільки висновок експерта з вказаних підстав є недопустимим доказом, то, на переконання захисника, є недопустимим також висновок експерта № 511, оскільки у ньому цілком аналізуються дані щодо тілесних ушкоджень, які відображені у висновку № 326.
Аргументи недопустимості як доказів вказаних трьох протоколів слідчих експериментів зводяться до того, що у них відсутні відомості про те, що учасники цієї слідчої дії заздалегідь повідомлені про застосування технічних засобів фіксації, характеристики технічних засобів фіксації та носіїв інформації, які застосовувались при проведенні процесуальної дії, умови та порядок їх використання; текст протоколів не відповідає абсолютно фототаблицям, доданим до них; фототаблиці не підписані жодною особою, яка брала участь у проведенні слідчої дії, окрім дізнавача; тексти протоколів слідчих експериментів, зокрема час їх складання, свідчать про те, що насправді учасникам слідчої дії було надано для підписання протоколи слідчих експериментів, які були заздалегідь складені та роздруковані, тобто ці протоколи не фіксували дійсних обставин проведення слідчої дії. Крім цього, посилаючись на концепцію «плодів отруєного дерева», захисник просить визнати недопустимим висновок експерта № 511 ще й з причини аналізу в ньому даних щодо механізму утворення тілесних ушкоджень, які відображені у протоколах слідчих експериментів.
За загальними правилами, визначеними у ст. 86, 87 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
Недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. Суд зобов'язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння: 1) здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов; 2) отримання доказів внаслідок катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність особи, поводження або погрози застосування такого поводження; 3) порушення права особи на захист; 4) отримання показань чи пояснень від особи, яка не була повідомлена про своє право відмовитися від давання показань та не відповідати на запитання, або їх отримання з порушенням цього права; 5) порушення права на перехресний допит; Недопустимими є також докази, що були отримані: з показань свідка, який надалі був визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні; після початку кримінального провадження шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених цим Кодексом, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень; під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи у зв'язку з недопущенням адвоката до цієї слідчої (розшукової) дії. Факт недопущення до участі в обшуку адвокат зобов'язаний довести в суді під час судового провадження; під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи, якщо така ухвала винесена слідчим суддею без проведення повної технічної фіксації засідання.
Ст. 300 КПК України, яка міститься у главі 25 КПК України про особливості досудового розслідування кримінальних проступків, дозволяє для досудового розслідування кримінальних проступків виконувати всі слідчі (розшукові) дії, передбачені цим Кодексом, та негласні слідчі (розшукові) дії, передбачені частиною другою статті 264 та статтею 268 цього Кодексу, та ін.
Відповідно до ч.ч 2, 3 ст. 39-1 КПК України дізнавач уповноважений: 1) починати дізнання за наявності підстав, передбачених цим Кодексом; 2) проводити огляд місця події, обшук затриманої особи, опитувати осіб, вилучати знаряддя і засоби вчинення правопорушення, речі і документи, що є безпосереднім предметом кримінального проступку або виявлені під час затримання, а також проводити слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії у випадках, установлених цим Кодексом; 3) доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій у випадках, установлених цим Кодексом, відповідним оперативним підрозділам; 4) звертатися за погодженням із прокурором до слідчого судді з клопотаннями про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій; 5) повідомляти за погодженням із прокурором особі про підозру у вчиненні кримінального проступку; 6) за результатами розслідування складати обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру та подавати їх прокурору на затвердження; 7) приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом, у тому числі щодо закриття кримінального провадження за наявності підстав, передбачених статтею 284 цього Кодексу; 8) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Кодексом. Дізнавач зобов'язаний виконувати доручення та вказівки прокурора, які надаються в письмовій формі.
Як вбачається із матеріалів справи, 07.06.2022 начальник сектору дізнання Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області надав письмове доручення, яке за змістом відповідає положенням ст. 110 КПК України, якою ставляться вимоги до процесуальних рішень органів досудового розслідування, яким доручив проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12022216040000469 від 07.06.2022 дізнавачу вказаного сектору Угрин Ж.
Саме ця дізнавач 07.06.2022 винесла постанову про призначення експертизи щодо встанолвення тяжкості та характеру тілесних ушкоджень в потерпілої ОСОБА_5 .
Тому, з огляду на ці обставини та наведені вище положення процесуального закону, суд не вбачає підстави для визнання недопустимим доказом висновок експерта № 326, оскільки експерт діяла на підставі постанови дізнавача.
Крім цього, відповідно до положень ст. 37 КПК України прокурор, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, визначається керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування. У разі необхідності керівник органу прокуратури може визначити групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, а також старшого прокурора такої групи, який керуватиме діями інших прокурорів.
Прокурор здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні з його початку до завершення.
Прокурором ОСОБА_4 під час судового провадження надано: постанову про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні від 07.06.2022, винесену заступником керівника Тернопільської кружної прокуратури ОСОБА_11 , якою у кримінальному провадженні № 12022216040000469 визначено групу прокурорів у складі: прокурорів Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_12 (старший прокурор групи прокурорів), ОСОБА_13 та ОСОБА_14 ; а також постанову цього ж заступника керівника окружної прокуратури від 07.096.2023 про зміну групи прокурорів у кримінальному провадженні, якою змінено групу прокурорів у вказаному кримінальному провадженні у складі: прокурорів Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_4 (старший групи прокурорів), ОСОБА_14 та ОСОБА_12 .
Ці два процесуальні докмуенти були відкриті стороні захисту та беруться до уваги судом при оцінці доказів у справі на підтвердження того, що у кримінальному провадженні № 12022216040000469 здійснювалось процесуальне керівництво прокурором досудовим розслідуванням з його початку.
Суд вважає, що не зазначення у Реєстрі матеріалів у кримінальному провадженні відомостей про постанову про визначення групи прокурорів, при цьому, що існує постанова саме про зміну групи прокурорів, не може свідчити про відсутність узагалі такого процесуального рішення. Як встановлено таке рішення про визначення групи прокурорів у матеріалах кримінального провадження є, тобто постанова від 07.06.2022.
Щодо доводів про недопустимість трьох протоколів слідчих експериментів, то суд звертає увагу на правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 756/10060/17 (провадження № 13-3кс22), згідно із яким, у разі визнання доказів недопустимими суд має вмотивувати свої висновки про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, зазначивши, які саме й чиї права і свободи було порушено і в чому це виражалося; оцінюючи докази на предмет допустимості відповідно до критеріїв, встановлених кримінальним процесуальним законом, суд виходить з обставин конкретної справи і також повинен вмотивувати своє рішення.
За клопотанням сторони захисту були допитані як свідки статист та один із двох понятих, що були присутні при проведенні цих слідчих дій. Інший понятий - ОСОБА_15 викликався до суду, не прибув, тому його допит був виключений із переліку доказів, що підлягали дослідженню.
Із пояснень цих осіб, а також пояснень потерпілої та свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , які були учасниками слідчих експериментів, які під час їх допиту судом жодним чином не вказували про порушення їх прав при проведенні цієї слідчої дії та не висловлювали жодних заперечень щодо порядку дій та правдивості змісту протоколів цієї слідчої дії як в самих протоколах, так і в суді, суд не вбачає істотних порушень вимог кримінального процесуального закону при проведенні 15.06.2023 слідчих експериментів, які б тягли за собою визнання цих протоколів недопустимими доказами.
Таким чином, за результатами судового провадження, суд приходить до переконання про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 125 КК України як: умисне легке тілесне ушкодження.
При призначенні покарання ОСОБА_3 суд, відповідно до вимог статей 65-67 КК України, враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є проступком; особу винного - те, що вважається не судимим згідно з п. 2-1 ч. 1 ст. 89 КК України (покарання за попереднім вироком від 22.02.2023 за ч. 1 ст. 125 КК України у виді 100 годин громадських робіт відбуте ОСОБА_3 згідно довідки Тернопільського районного сектору № 5 філії ДУ «Центр пробації» № 41/41/1-1В від 17.11.2023), до адміністративної відповідальності не притягувався, за медичною допомогою до лікаря психіатра не звертався; відсутність обставин, які б пом'якшували покарання; обставину, що обтяжує покарання - вчинення кримінального правопорушення щодо подружжя.
Виходячи із наведених обставин, суд вважає за необхідне із альтернативних покарань, передбачених санкцією статті обвинувачення, призначити ОСОБА_3 покарання у виді громадських робіт в межах санкції ч. 1 ст. 125 КК України. Саме таке покарання, відповідно до положень ст. 50 КК України, доцільне для його виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами.
Потерпіла ОСОБА_5 пред'явила цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним проступком, у розмірі 250 000 грн.
Позов обґрунтований тим, що внаслідок протиправних дій обвинуваченого, які полягали у нанесенні їй тілесних ушкоджень, їй завдано фізичного болю, спричинено синці правого та синців із садном на тлі одного із них лівого плечей, синця правого та лівого ліктьових суглобів, синця передньої поверхні грудей справа та синця тазової ділянки справа, а також спричинено вимушені негативні зміни у її житті, які постійно викликають у неї переживання та гнітючі спогади, насторогу, тривогу, емоційні реакції при згадуванні про цю подію, важкість виконання повсякденних обов'язків, порушення сну, неприємні сновидіння, вона вимушена докладати більші зусилля для організації повсякденного життя внаслідок дуже частого головного болю.
Будь-яких документів до позову потерпілою не додано.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_7 , подав відзив на вказаний позов потерпілої, у якому просить відмовити у задоволенні позову ОСОБА_5 , аргументуючи це тим, що ОСОБА_3 не винуватий у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, розмір моральної шкоди у 250 000 грн є очевидно завищеним та не підтверджений доказами.
Обвинувачений ОСОБА_3 позов ОСОБА_5 не визнав.
Шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні (ч. 2 ст. 127 КПК України).
Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає зокрема у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Згідно із ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
При вирішенні питання про відшкодування ОСОБА_5 моральної шкоди, суд враховує її доводи, характер вчиненого ОСОБА_3 кримінального проступку, і вважає, що його діями потерпілій безперечно спричинено моральну шкоду, яка полягає у душевних переживаннях, яких вона зазнала у зв'язку із заподіянням їй тілесних ушкоджень, пережитому стресі та болю. З урахуванням викладених обставин, виходячи із засад розумності і справедливості, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого в користь потерпілої 30 000 грн компенсації моральної шкоди.
Долю речового доказу слід вирішити згідно ст. 100 КПК України.
Керуючись наведеним, а також ст.ст. 370, 373, 374 КПК України, суд
ухвалив:
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання у виді громадських робіт строком 120 (сто двадцять) годин.
Цивільний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 30 000 (тридцять тисяч) грн на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок кримінального проступку, в решті позовних вимог - відмовити.
Компакт-диск (DVD-R) з відеозаписами згідно постанови від 05.07.2022 - залишити у матеріалах судового провадження.
Вирок може бути оскаржений до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі її подання вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Головуюча суддяОСОБА_1