Справа № 597/547/24
Провадження № 2/597/199/2024
03 травня 2024 р. Заліщицький районний суд Тернопільської області
в складі: судді Шевчук В.М.
за участі секретаря судового засідання Николайчук З.М. розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Заліщики цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , до Заліщицької міської ради Чортківського району Тернопільської області про визнання права на спадкове майно,
І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , звернувся до суду з позовною заявою до Заліщицької міської ради Чортківського району Тернопільської області про визнання права на спадкове майно, у якій просив визнати за ОСОБА_2 право на земельну частку (пай), розміром 1,24 умовних кадастрових гектара по селянській спілці «Заповіт» на території Касперівської сільської ради, нормативно-грошовою оцінкою 37839 гривні 57 копійок, згідно сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ТР №046590, виданого 15.07.1996 року згідно розпорядження голови Заліщицької районної державної адміністрації від 28.06.1996 року №340, після смерті померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .
В обґрунтування позовних вимог представник позивача ОСОБА_1 посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла баба позивача ОСОБА_3 . Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на належне їй майно, а саме: на земельну частку (пай) згідно сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ТР №046590. Ще за життя ОСОБА_3 01.12.2000 року склала на користь ОСОБА_2 заповіт, яким заповіла йому все своє майно де б воно не знаходилося. ОСОБА_2 є спадкоємцем за заповітом та має право на спадщину після смерті баби ОСОБА_3 , оскільки проживав з нею в одному будинку в АДРЕСА_1 . З метою отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом та оформлення права на земельну частку (пай) позивач ОСОБА_2 звернувся із заявою до приватного нотаріуса Заліщицького районного нотаріального округу Тернопільської області Лютого С.І., в якій просив видати свідоцтво про право на спадщину на вищевказане майно. Проте, нотаріус листом №794/01-16 від 08.12.2016 року повідомив про відмову у вчиненні нотаріальної дії у зв'язку з ненаданням правовстановлючих документів на вищевказане майно. Через відсутність правовстановлюючих документів на вищевказане майно позивач не може оформити спадкових прав в нотаріальному порядку, а тому змушений звернутися до суду.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи
Позивач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_1 у підготовче судове засідання не з'явилися, однак від представника позивача ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримують повністю.
Відповідач - представник Заліщицької міської ради Чортківського району Тернопільської області у підготовче судове засідання не з'явився, однак від міського голови до суду надійшла заява, якою просив розглядати справу за його відсутності та заяву задоволити у повному обсязі.
ІІІ. Інші процесуальні дії у справі
Ухвалою Заліщицького районного суду Тернопільської області від 15.04.2024 року суддя Шевчук В.М. прийняла до свого провадження цивільну справу, визначила проводити розгляд справи у порядку загального позовного провадження та призначила підготовче судове засідання.
Судом на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини
Дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що позовна заява ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , до Заліщицької міської ради Чортківського району Тернопільської області про визнання права на спадкове майно підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно даних паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 від 06.10.1998 року, виданого Заліщицьким РВ УМВС України в Тернопільській області, ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 та зареєстрований за адресою: с.Касперівці Чортківського району Тернопільської області.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 23.08.2001 року ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 87 років, про що 23.08.2001 року Касперівською сільською радою Заліщицького району Тернопільської області складено відповідний актовий запис №22.
Як вбачається з довідки Товстенської селищної ради Чортківського району Тернопільської області від 26.02.2024 року №100/19-15/14, ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно постійно проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 до дня смерті.
На час смерті ОСОБА_3 не перебувала в зареєстрованому шлюбі.
На момент смерті разом зі спадкодавицею проживали та були зареєстровані:
1. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проживав з ОСОБА_3 до дня її смерті і продовжував там проживати протягом шести місяців після її смерті та проживає по даний час.
2.Дружина онука - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
3.Правнук - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
4.Правнук - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Інші особи не проживали та зареєстровані не були.
Арешт і заборона на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Касперівської сільської ради відсутні, земельні ділянки збережені повністю і можуть успадковуватися.
За наявними відомостями в Касперівській сільській раді спадкодавиця посвідчувала заповіт за реєстровим номером 47 від 01.12.2000 року в користь ОСОБА_2 .
Згідно з заповітом, посвідченим секретарем виконавчого комітету Касперівської сільської ради Заліщицького району Тернопільської області 01.12.2000 року та зареєстрованим у реєстрі за №47, ОСОБА_3 на випадок своєї смерті зробила таке розпорядження: «все моє майно, де б воно не знаходилося, з чого б воно не складалось і взагалі все те, що буде мені належати на день моєї смерті за законом, заповідаю ОСОБА_2 ».
Відповідно до листа Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області від 20.02.2024 року №29-19-0.2133-787/2-24, ОСОБА_3 включена у списки громадян, членів селянської спілки «Заповіт» Заліщицького району Тернопільської області, які мають право на земельну частку (пай) під номером 242 згідно додатку 1 до державного акта на право колективної власності на землю (серії ТР №10), виданого 12.03.1996 року, відповідно до рішення Касперівської сільської ради Заліщицького району Тернопільської області від 28.06.1995 року №27.
Судом встановлено, що після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на належне їй майно: земельну частку (пай) у селянській спілці «Заповіт», розміром 1,24 умовних кадастрових гектарів, згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ТР №046590, виданого 15.07.1996 на підставі розпорядження голови Заліщицької РДА №340 від 28.06.1996 року.
Позивач ОСОБА_2 є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_3 та є таким, що прийняв спадщину оскільки проживав з останньою до моменту відкриття спадщини.
Згідно з оголошенням у газеті «Голос Народу» № НОМЕР_3 (8975) від 06.03.2024 року сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ТР №046524, виданий на прізвище ОСОБА_3 , втрачений.
Листом приватного нотаріуса Заліщицького районного нотаріального округу Тернопільської області Лютого С.І. №794/01-16 від 08.12.2016 року позивачу ОСОБА_7 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно та рекомендовано звернутися до суду, відтак визнання права на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, оскільки існують перешкоди для оформлення права на спадкове майно у нотаріальному порядку.
V. Оцінка суду
Згідно зі ст.10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Вимогами ст.12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно зі ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина 3 статті 46 цього Кодексу).
Відповідно до ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Відповідно до ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст.1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Відповідно до ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд, об'єкта незавершеного будівництва, щодо якого зареєстровано право власності/спеціальне майнове право, переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені.
Відповідно до ч.1 ст.1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.
Відповідно до ч.2 ст.1236 ЦК України заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини.
Згідно зі ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Згідно зі ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно зі ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України сдкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Належно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.
Відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Згідно зі ст.1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Відповідно до ст.1275 ЦК України якщо від прийняття спадщини відмовився один із спадкоємців за заповітом, частка у спадщині, яку він мав право прийняти, переходить до інших спадкоємців за заповітом і розподіляється між ними порівну. Якщо від прийняття спадщини відмовився один із спадкоємців за законом з тієї черги, яка має право на спадкування, частка у спадщині, яку він мав право прийняти, переходить до інших спадкоємців за законом тієї ж черги і розподіляється між ними порівну. Відмова спадкоємця за заповітом від прийняття спадщини не позбавляє його права на спадкування за законом.
Відповідно до ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Статтею 1297 ЦК України встановлено обов'язок спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно. Проте нормами цієї статті, так само як й іншими нормами цивільного права, не визначено пра вових наслідків недотримання такого обов'язку у виді втрати права на спадщину.
Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 “Про судову практику у справах про спадкування” п.23 передбачає, що за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права власності судовому розгляду не підлягають. У разі відмови в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Вирішуючи дані позовні вимоги, суд виходить з того, що дані правовідносини є спадковими, а позивачка позбавлена права на нотаріальне оформлення своїх спадкових прав, тому її право підлягає захисту в судовому порядку, шляхом його визнання відповідно до вимог положень п.1 ч.2 ст.16 ЦК України.
Відповідно до ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Згідно ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
При цьому, у своїй постанові по справі №570/997/19 від 16.06.2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду звернув увагу, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. За змістом ст.392 ЦПК України право власності на майно може бути визнано судом також у разі втрати документа, який засвідчує це право. Позовні вимоги мають оцінюватися судом, виходячи з правових та фактичних підстав позову, наведених у позовній заяві, а не лише тільки з формулювань її прохальної частини, які можуть бути недосконалими.
Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Згідно ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Згідно матеріалів справи у ній відсутні дані, які б вказували, що визнання позову відповідачем суперечить вимогам закону.
За встановлених обставин справи суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що спрямовані на реальний захист прав та інтересів спадкоємця при оформленні його спадкових справ, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення, оскільки позивач ОСОБА_2 прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 , представник відповідача - Заліщицької міської ради Чортківського району Тернопільської області позовні вимоги визнав у повному обсязі, відтак ОСОБА_2 має право на спадкування майна, яке належало померлій ОСОБА_3 .
VI. Щодо розподілу судових витрат
Згідно п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат по справі, суд вважає, що їх слід покласти на сторони в понесених ними розмірах.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.10, 12, 13, 81, 141, 197, 200, 206, 259, 263-265, 268, 272-273, ч.1 ст.354 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст.16, 1216-1218, 1220-1223, 1225, 1258, 1261, 1268, 1269, 1270, 1273, 1275, 1286, 1296-1297 Цивільного кодексу України, суд
Позов ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , до Заліщицької міської ради Чортківського району Тернопільської області про визнання права на спадкове майно задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , жителем АДРЕСА_1 , право на земельну ділянку, розміром 1,24 умовних кадастрових гектара, вартістю 37839 (тридцять сім тисяч вісімсот тридцять дев'ять) гривень 57 копійок, в селянській спілці «Заповіт» на території Касперівської сільської ради Чортківського району Тернопільської області згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ТР №046590, який виданий 15.07.1996 року, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .
Судові витрати по справі покласти на сторони в понесених ними розмірах.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 03.05.2024 року.
Повне найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .
Відповідач: Заліщицька міська рада Чортківського району Тернопільської області, місце знаходження: м.Заліщики вул.С.Бандери 15-Б Чортківського району Тернопільської області, ЄДРПОУ 04058396.
Суддя В.М.ШЕВЧУК