Єдиний унікальний номер судової справи 225/189/24
Номер провадження 2/225/106/2024
Дзержинський міський суд Донецької області
іменем України
25 квітня 2024 року Дзержинський міський суд Донецької області у складі
головуючого-судді Челюбєєва Є.В.,
за участі секретаря Панасенко Г.Ю.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою представника позивача ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 до Донецької обласної державної адміністрації (Донецької обласної військово-цивільної адміністрації), треті особи: Київська міська державна адміністрація (Департамент з питань реєстрації виконавчого органу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Київської міської державної адміністрації), Донецька міська рада про визнання права власності,
ОСОБА_2 через свого представника - адвоката Кошель А.С. звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи наступним.
03.03.2001 в м. Донецьку приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Міністерства юстиції України Сидоркіною В.Г. посвідчено договір про купівлю квартири АДРЕСА_1 , та зареєстровано у реєстрі за № 595.
26.03.2001 вказаний договір про власність зареєстровано в Комунальному підприємстві «Бюро технічної інвентарізації» м. Донецька, внесена запис у реєстрову книгу за № 3\16 ДК- (164) за № 138, відповідно до чинних на той час «Правил державної реєстрації об'єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб», затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству № 56 від 13.12.1995.
19.06.2018 ОСОБА_2 звернувся до державного реєстратора прав на нерухоме майно юридичного департаменту Маріупольської міської ради Донецької області з метою внесення даних приватної власності на квартиру АДРЕСА_2 в електронний реєстр прав власності та отримав відповідь про зупинку розгляду заяви про державну реєстрацію прав №42125081, оскільки державним реєстратором було направлено до КП «Бюро технічної інвентаризації» запит № 05\06-840 від 17.07.2018 року щодо надання інформації про реєстрацію права власності проведену у встановленому законодавством порядку до 01.01.2013 року на вказане нерухоме майно.
19.12.2023 ОСОБА_2 звернувся до державного реєстратора прав на нерухоме майно департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) м.Київ (реєстраційний № 58617263) з повторною заявою про реєстрацію прав власності на квартиру АДРЕСА_2 . 28.12.2023 від державного реєстратора отримана відповідь про те, що Реєстратор, відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, та Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року №141 встановив наявність обставин, які є підставою для відмови в проведенні реєстраційних дій, а саме: подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження, із зазначенням виникнення права приватної власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_3 .
Реєстратор повідомив, що Міністерством юстиції України 28.03.2016 було прийнято наказ № 898/5 «Про врегулювання відносин, пов'язаних з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно, що розташоване на тимчасово окупованій території України», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 29.03.2016 за"№ 468/28598 (зі змінами). До 01.01.2013 державна реєстрація права власності та інших речових прав на об'єкти нерухомого майна, які розташовані на земельних ділянках, проводилась реєстраторами бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ) в Реєстрі прав власності на нерухоме майно та на паперових носіях (реєстрових книгах - та реєстраційних справах), які зберігаються в БТІ. Відповідно до договору купівлі-продажу від 03.03.2001 року № 595 видавник приватний нотаріус Донецького Міського нотаріального округу, відсутня інформація про проведену реєстрацію у Державному реєстрі прав, або інших електронних реєстрах або на паперових носіях. У зв'язку з вище зазначеним направлено запит до Донецької обласної військово_цивільної адміністрації. Та отримано відповідь : «що населені пункти Донецького району включені до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 N 1085-p, (із змінами). Вся територія Донецького району Донецької області, у тому числі Донецька міська територіальна громада, знаходиться в тимчасовій окупації Російською Федерацією з 07 квітня 2014 року відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668\39004. У зв'язку із викладеним, державним реєстратором було відмовлено у проведенні реєстраційних дій.
Разом з тим, на даний час з 03.03.2001, після набуття права власності на квартиру АДРЕСА_2 , ОСОБА_2 був та залишається власником вказаної квартири, зареєстрованим він та його дружина ОСОБА_3 за вказаною адресою.
Наведені об'єктивні поважні причини, які виникли незалежно від волі позивача, виключають можливість реєстрації права приватної власності на квартиру за адресою АДРЕСА_3 в Державному реєстрі прав у відповідності до норм Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Звернення до суду із позовом про визнання права власності є єдиним способом для захисту майнового права.
Провадження у справі відкрито 23.01.2024.
Суд ухвалою від 29.02.2024 залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Донецьку міську раду.
19.03.2024 підготовче провадження закрито та призначено судовий розгляд справи по суті.
В судове засідання представник позивача не з'явився, надав заяву з проханням розглянути справу без його участі, на задоволенні позову наполягає.
Від представника відповідача надійшла заява з проханням розглянути справу без його участі, проти позову заперечує.
Відповідачем наданий відзив на позовну заяву, в якому останній виклав свої заперечення щодо заявлених позовних вимог саме до нього, вказавши, що не має жодних повноважень у сфері державної реєстрації прав та їх обтяжень, у зв'язку з чим є неналежним відповідачем. Зазначає, що КП «Бюро технічної інвентаризації» м. Донецька, яке перебувало у комунальній власності територіальної громади міста Донецька, та відповідно до статті 18 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» було підпорядковане Донецькій міській раді, не перебуває в процесі припинення.
Крім того, Донецька міська рада також в стані припинення не перебуває.
24 лютого 2022 року згідно з Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан, який триває до сьогодні.
Статтею 4 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» передбачено, що на територіях, на яких введено воєнний стан, для забезпечення дії Конституції України та законів України, забезпечення разом із військовим командуванням запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, оборони, цивільного захисту, громадської безпеки і порядку, захисту критичної інфраструктури, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян можуть утворюватися тимчасові державні органи - військові адміністрації. Військові адміністрації населених пунктів утворюються в межах територій територіальних громад, у яких сільські, селищні, міські ради та/або їхні виконавчі органи, та/або сільські, селищні, міські голови не здійснюють покладені на них Конституцією України та законами України повноваження, а також в інших випадках, передбачених цим Законом. Рішення про утворення військових адміністрацій приймається Президентом України.
Окремого рішення про утворення Донецької міської військової адміністрації Донецького району Донецької області Президентом України не приймалося.
Донецька облдержадміністрація є місцевим органом виконавчої влади та згідно із Указом Президента України від 24 лютого 2024 року № 68/2022 «Про утворення військових адміністрацій» набула тимчасового статусу - статусу обласної військової адміністрації. Протягом дії воєнного стану та 30 днів після його припинення або скасування Донецька облдержадміністрація, обласна військова адміністрація здійснює повноваження Донецької обласної ради. Здійснення Донецькою облдержадміністрацією, обласною військовою адміністрацією повноважень інших органів місцевого самоврядування Донецької області Законом України «Про правовий режим воєнного стану» та іншими актами законодавства не передбачено.
Крім того зазначає, що облдержадміністрація не відноситься до органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав та не входить до системи органів і не є суб'єктом, що здійснює повноваження у сфері державної реєстрації прав.
Також вважає, що позивач не навів жодних правових обґрунтувань, яким чином облдержадміністрація, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси з питання визнання права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_3 .
Представник відповідача надав відповідь на відзив, з якого вбачається, що він не погоджується із позицією відповідача, оскільки Донецька облдержадміністрація є місцевим органом виконавчої влади та згідно із Указом Президента України від 24 лютого 2024 року № 68/2022 «Про утворення військових адміністрацій» набула тимчасового статусу - статусу обласної військової адміністрації. Протягом дії воєнного стану та 30 днів після його припинення або скасування Донецька облдержадміністрація, обласна військова адміністрація здійснює повноваження Донецької обласної ради, а отже є такою, що фактично виконує функції військово-цивільної адміністрації.
Представник третьої особи - представник Київська міська державна адміністрація (Департамент з питань реєстрації виконавчого органу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Київської міської державної адміністрації) в судове засідання не з'явився, надав пояснення щодо спору, з яких вбачається, що 19.12.2023 ОСОБА_2 звернувся із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) із зазначенням виникнення права приватної власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_3 . Разом із заявою було подано договір купівлі - продажу від 03.03.2001 № 595, видавник приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу; технічний паспорт, б/н від 26.03.2001, видавник БТІ м. Донецька. Оскільки відсутня інформація про проведену держану реєстрацію прав щодо заявленого об'єкта нерухомо майна у Державному реєстрі прав, інших електронних реєстрах або на паперових носіях, та на підставі вимог Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», державним реєстратором було направлено запит до Донецької обласної державної адміністрації. Проте, була отримана відповідь, що Донецька облдержадміністрація не володіє інформацією щодо зареєстрованого права власності на квартиру. Таким чином, державним реєстратором відповідно до вимог чинного законодавства України та в межах наданих повноважень було прийнято законне та обґрунтоване рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій № 70956735 від 28.12.2023.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, належно з'ясувавши дійсні обставини справи, надавши оцінку їх доводам і наданим ними доказам, приходить до наступних висновків.
Статтями 15, 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
З матеріалів справи вбачається, що 03.03.2001 в м. Донецьку приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Сидоркіною В.Г. посвідчено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , та зареєстровано у реєстрі нотаріальних дій за № 595. 26.03.2001 на підставі вказаного договору купівлі-продажу Комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації» м. Донецька проведено державну реєстрацію права приватної власності за ОСОБА_2 та внесено запис у реєстрову книгу за № 3\16 ДК - (164) за № 138, про що свідчить відповідний реєстраційний надпис на Договорі купівлі-продажу.
19.07.2018 ОСОБА_2 звернувся до Юридичного департаменту Маріупольської міської ради з метою внесення відомостей про квартиру АДРЕСА_4 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Юридичного департаменту Маріупольської міської ради Коновкою Е.С. № 42125081 було зупинено розгляд його заяви у зв'язку з тим, що відповідно до п.3 частини третьої статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законом порядку до 01 січня 2013 року (у редакції, що діяла на той час), державний реєстратор обов'язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення таабо реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, таабо у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником. Державним реєстратором прав на нерухоме майно направлено до КП «Бюро технічної інвентаризації» м Донецька запит від 17.07.2018 № 05\06-840 щодо надання інформації про реєстрацію права власності проведену у встановленому законодавством порядку до 01.01.2013, на квартиру АДРЕСА_2 , та розгляд заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень був зупинений. У позові зазначено, що у зв'язку з проведенням на території Донецької області з 2014 року АТО, іншої відповіді від державного реєстратора отримано не було.
19.12.2023 ОСОБА_2 звернувся до державного реєстратора прав на нерухоме майно департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (реєстраційний номер заяви 58617263) з повторною заявою про державну реєстрацію прав власності на квартиру АДРЕСА_2 .
28.12.2023 державним реєстратором прав на нерухоме майно департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) ОСОБА_4 прийнято рішення №70956735 про відмову в проведенні реєстраційних дій. Як зазначено у рішенні державного реєстратора, підставою для відмови у проведенні реєстрації права власності за ОСОБА_2 є те, що відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі-Закон), Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, та Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 141, встановлено наявність обставин, які є підставою для відмови в проведенні реєстраційних дій, а саме: подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження, із зазначенням виникнення права приватної власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_3 . У листі-відповіді департаменту економіки облдержадміністрації від 27.12.2023 № 6/1596/0/41-23/04 зазначено, що облдержадміністрація не володіє інформацією стосовно реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_2 та те, що населені пункти Донецького району включені до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-p, (із змінами). Вся територія Донецького району Донецької області, у тому числі Донецька міська територіальна громада, знаходиться в тимчасовій окупації Російською Федерацією з 07 квітня 2014 року відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668\39004.
Відповідно до ст. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Статтею 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (державна реєстрація прав) це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» однією з основних засад державної реєстрації прав є внесення відомостей до Державного реєстру виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом.
Пунктом 2 частини 1 статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном.
Відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.
Згідно ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор: 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав; 2) приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав; 8) у разі потреби вимагає подання передбачених законодавством додаткових документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень; 8-1) під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та оформлені в установленому порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент оформлення права законодавства проводили таке оформлення, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про право набувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов'язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо оформлених речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки; 9) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами України.
До прийняття вказану Закону, до 03.08.2004, регулювання відносин, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, здійснювалось відповідно до Правил державної реєстрації об'єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб, затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 13.12.1995 № 56, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.1996 за № 31/1056 (далі_Правила від 13.12.1995 № 56) Відповідно до пункту 1.4 Правил від 13.12.1995 № 56 державну реєстрацію об'єктів нерухомого майна здійснюють державні підприємства - бюро технічної інвентаризації місцевих органів державної виконавчої влади на підставі відповідних правовстановлюючих документів, за рахунок коштів власників нерухомого майна, зокрема, на підставі договору купівлі-продажу, який посвідчений нотаріальною конторою.
Звертаючись до суду з позовом, представник позивача вказує про те, що позивач не має можливості зареєструвати своє нерухоме майно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно через відсутність підтвердження від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію його право власності на нерухоме майно, а саме інформації від Донецького бюро технічної інвентаризації, оскільки останнє зареєстровано на тимчасово окупованій території.
За правилами статті 392 ЦК України позов про визнання права власності може бути пред'явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою, по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує її право власності.
Як роз'яснено в п.37 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», з урахуванням положень частини першої статті 15 та статті 392 ЦК власник майна має право пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Таким чином, позивачами за позовами про визнання права власності можуть бути виключно власники, а відповідачами можуть бути особи, які оспорюють, не визнають право власності позивача, в тому числі органи державної влади, місцевого самоврядування.
Позов пред'явлено до відповідача Донецької обласної державної адміністрації (Донецької обласної військово-цивільної адміністрації)
Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» первинним суб'єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста.
Згідно до ч.ч. 1, 2 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.
Вищезазначена норма Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а саме стаття 10 вказує на те, що обласні ради можуть представляти виключно спільні інтереси всіх територіальних громад сіл, селищ, міст, які знаходяться на території районної ради, а не кожної громади окремо.
Лише в окремих випадках можуть представляти інтереси окремої громади, якщо такі повноваження будуть передані.
Згідно ст. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» право комунальної власності - право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.
Відповідно до ч.ч. 3, 5 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
Від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Статтею 29 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: власні (самоврядні) повноваження: управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад; встановлення порядку та здійснення контролю за використанням прибутків підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідних територіальних громад; заслуховування звітів про роботу керівників підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідних територіальних громад; підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо порядку та умов відчуження комунального майна, проектів місцевих програм приватизації та переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; організація виконання цих програм; подання раді письмових звітів про хід та результати відчуження комунального майна.
Таким чином, вищезазначені норми Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вказують на те, що управління комунальним майном здійснюється виключно кожною територіальною громадою в особі відповідних сільських селищних, міських рад окремо.
Донецька обласна рада - представницький орган місцевого самоврядування, що представляє спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» й іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.
Таким чином, враховуючи вищенаведене Донецька облдержадміністрація не представляє окремі інтереси Донецької міської територіальної громади, а тому є неналежним відповідачем по даній справі, а належним відповідачем мала б бути саме Донецька міська рада.
Відповідно до статті 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Суд при розгляді справи має виходити із складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем.
У разі пред'явлення позову не до всіх належних відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів та зобов'язується вирішити справу за тим позовом, що пред'явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому.
Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача (або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно специфіки спірних правовідносин), суд повинен відмовляти у задоволенні позову.
Отже, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Разом з тим, установлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зроблено висновок, що «пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження».
Схожі правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц (провадження № 14?178цс18); від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц (провадження № 14-392цс18); від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц (провадження № 14-512цс18); від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (провадження № 14-511цс18), від 05 травня 2019 року у справі № 554/10058/17 (провадження № 14-20цс19).
Отже, пред'явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.
Враховуючи викладене вище, суд доходить висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Керуючись ст. 12,13,81,89, 263 ЦПК України, суд
В задоволенні позову представника позивача ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 ), який діє в інтересах ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_3 , місце фактичного проживання: АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Донецької обласної державної адміністрації (Донецької обласної військово-цивільної адміністрації) (84306, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Олекси Тихого, 6, код ЄДРПОУ 00022473), треті особи: Київська міська державна адміністрація (Департамент з питань реєстрації виконавчого органу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Київської міської державної адміністрації) (юридична адреса: 01044, м.Київ, вул. Хрещатик, буд. 36, фактична адреса: 04050, м.Київ, вул. Студентська, 7, код. ЄДРПОУ 00022527), Донецька міська рада (м. Краматорськ, вул. Транспортна, 2, ЄДРПОУ 26502957) про визнання права власності відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати складання повного його тексту, у порядку, передбаченому підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції від 03.10.2017 року.
Суддя Є.В. Челюбєєв