П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
03 травня 2024 р. м.ОдесаСправа № 420/33639/23
Головуючий в 1 інстанції: Левчук О.А.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Осіпова Ю.В., суддів: Коваля М.П., Скрипченка В.О., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2024 року позов ОСОБА_1 - задоволено. Визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні. Зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01.09.2021р. по 01.03.2022р. у розмірі 8223,60 грн., з урахуванням обов'язкових відрахувань
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідач 04.03.2024р. подав апеляційну скаргу.
Ухвалою судді П'ятого апеляційного адміністративного суду від 08.03.2024р. дану апеляційну скаргу було залишено без руху з підстав не сплати апелянтом судового збору.
15.03.2024р. апелянтом було повторно подано клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке, у свою чергу, мотивовано відсутністю фінансування на оплату судового збору під час воєнного стану.
Враховуючи те, що вимоги ухвали судді П'ятого апеляційного адміністративного суду від 08.03.2024р. залишились не виконаними, недоліки апеляційної скарги у встановлений строк не усунуті, ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 25.03.2024р. апеляційну скаргу - повернуто апелянту.
12.04.2024р. відповідач повторно подав апеляційну скаргу на рішення суду 1-ї інстанції від 06.02.2024р. В обґрунтування доводів клопотання відповідач зазначив про те, що на підтвердження реального наміру здійснити апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції він без необґрунтованих затримок скористався своїм правом на повторне звернення до суду апеляційної інстанції. Разом із тим, посилаючись на запровадження на території України воєнного стану з 24.02.2022р., апелянт просить визнати причини пропуску строку на апеляційне оскарження в розглядуваній справі поважними та поновити його. Окрім того, відповідач зазначає, що на підтвердження реального наміру здійснити апеляційне оскарження рішення суду 1-ї інстанції до апеляційної скарги надано докази сплати судового збору у повному обсязі.
Ухвалою судді П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19.04.2024р. дану апеляційну скаргу було залишено без руху з підстав пропуску строку на апеляційне оскарження.
Статтею 129 Конституції України визначено однією із основних засад судочинства рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, в тому числі й органів державної влади.
Згідно з ч.2 ст.44 КАС України, учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Отже, КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки учасника справи, який зобов'язує останнього діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав та здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом. Рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їх процесуальних прав та виконання своїх процесуальних обов'язків.
Таким процесуальним обов'язком учасника справи визначено, зокрема, дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень, а також виконання встановлених законом вимог щодо оформлення апеляційної скарги.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення першої інстанції, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Процесуальні строки роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на певну процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав учасників адміністративного процесу.
Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.
Так, норми КАС дійсно не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Однак, за загальним правилом, причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами для своєчасного нею вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Своєю чергою питання щодо поважності причини пропуску процесуального строку є питанням факту, а не питанням права.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст.72 КАС України). При цьому, норми КАС України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов'язку надавати докази до суду та доводи ті обставини, які, зокрема, є підставами для поновлення пропущеного строку.
Особа, яка заявляє клопотання, згідно з ч.1 ст.77 КАС України, повинна навести доводи та подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов'язаний з об'єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами, про що також вказувалось і в ухвалі судді П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19.04.2024р. про залишення апеляційної скарги без руху. Окрім того, апелянтом не надано жодних клопотань та відповідних доказів.
Відповідну ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху було направлено до електронного кабінету відповідача та отримано останнім 19.04.2024р., про що свідчить довідка про доставку електронного листа. Однак, у запропонований судом строк, вимоги ухвали від 19.04.2024р. не виконані.
У той же час, положення п.4 ч.1 ст.299 КАС України є імперативними та зобов'язують суд, у разі якщо особою у визначений строк не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або у поданій заяві будуть наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, визнані судом неповажними, відмовити у відкритті апеляційного провадження.
Отже, беручи до уваги пропуск апелянтом строку на апеляційне оскарження рішення суду 1-ї інстанції та відсутність належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску такого строку, колегія суддів дійшла висновку про те, що у відкритті апеляційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись п.4 ч.1 ст.299 КАС України, апеляційний суд,
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2024 року - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду.
Суддя-доповідач Осіпов Ю.В.
Судді Коваль М.П.
Скрипченко В.О.