П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
03 травня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/13022/22
Головуючий в 1 інстанції: Корой С.М.
Дата і місце ухвалення 25.03.2024р., м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Бойка А.В.,
суддів: Федусика А.Г.,
Шевчук О.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 25 березня 2024 р. у справі №420/13022/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку та виплати разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, які викладені в листі від 12.09.2022р. №14816-12488/T-02/8-1500/22;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суму недоплаченої разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі 8179,0 гривень (з урахуванням попередньо виплаченої у 2022 році разової грошової допомоги).
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 31 липня 2023р., залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2023р., позов задоволено.
07.03.2024р. до суду першої інстанції надійшла заява в порядку ст. 382 КАС України, в якій ОСОБА_1 просив встановити судовий контроль за виконанням вказаного судового рішення у справі.
В обґрунтування заяви зазначав, що на дату звернення із заявою до суду про встановлення контролю виконання судового рішення, відповідачем не виконується судове рішення, в зв'язку із чим позивач вважає, що заява підлягає задоволенню.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 25 березня 2024 р. у задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 31 липня 2023р. у справі №420/13022/22 відмовлено.
Не погоджуючись з такою ухвалою, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначену вище ухвалу та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву про встановлення судового контролю за виконанням такого рішення.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначив, що аналіз змісту наявних у справі листів пенсійного органу свідчить, що останній ухиляється від виконання судового рішення у даній справі.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу посилається на безпідставність вимог апеляційної скарги, посилаючись на те, що виконання рішення суду в цій справі в повній мірі залежить від бюджетного фінансування, та територіальним управлінням здійснюються всі залежні від нього дії, спрямовані на отримання такого додаткового фінансування.
На думку відповідача, встановлення судового контролю в порядку ст. 382 КАС України, не призведе до ефективного виконання рішення суду першої інстанції в цій справі.
Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно ч.1 ст.382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Частина 2 цієї статті передбачає, що за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відмовляючи в задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю, суд першої інстанції виходив з того, що, по-перше, рішення суду у даній справі може бути виконане у примусовому порядку на підставі положень Закону України «Про виконавче провадження», а по-друге, встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі є правом суду, а не обов'язком суду.
Відповідно до ч.1 ст.309 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно ч.2 цієї статті суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Апеляційний суд звертає увагу, що викладені апелянтом в апеляційній скарзі доводи неправомірності ухвали суду першої інстанції, в тій частині, які стосуються застосованих судом першої інстанції підстав для прийняття такого рішення, не відповідають позиції суду першої інстанції.
Як вже зазначено вище, при прийнятті оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції виходив з двох підстав, а саме:
- рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 липня 2023р. може бути виконане у примусовому порядку на підставі положень Закону України «Про виконавче провадження»;
- встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі є правом суду, а не обов'язком суду.
Той факт, що встановлення строку для подання звіту про виконання судового рішення є правом, а не обов'язком суду чітко вбачається зі змісту ч.1 ст.382 КАС України.
Стосовно доводів суду першої інстанції щодо можливості виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 липня 2023р. в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження», апеляційний суд зазначає таке.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з ч.ч.1-2 ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ч.4 ст.372 КАС України примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Згідно з ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
З огляду на вищенаведені норми законодавства, рішення суду, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».
З матеріалів справи вбачається, що 26.09.2023р. відкрито виконавче провадження з примусового виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 липня 2023р.
Апелянт не посилається на результати цього виконавчого провадження, не висуває будь-яких зауважень щодо рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця з виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 липня 2023р., а лише вказує на факт невиконання такого рішення відповідачем.
При цьому апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до ч.8 ст.382 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Факту оскарження позивачем рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця з виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 липня 2023р. судом не встановлено, і позивач на такі обставини не посилається.
Отже, на час розгляду судом першої інстанції заяви позивача про встановлення судового контролю в порядку ст.382 КАС України у суду були відсутні дані про те, що в рамках виконавчого провадження з виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 липня 2023р. були вжиті всі можливі заходи, передбачені Законом України «Про виконавче провадження», направлені на виконання такого рішення, як відсутні і результати такого виконавчого провадження.
Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки зводяться до незгоди з оскаржуваним судовим рішенням.
Доводи апеляційної скарги не містять належних та обґрунтованих міркувань, які б спростовували висновки суду першої інстанції.
У ній також не наведено інших міркувань, які б не були предметом перевірки судом першої інстанції та щодо яких не наведено мотивів відхилення наведеного аргументу.
Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, внаслідок чого апеляційна скарга залишається без задоволення, а оскаржуване судове рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючисьст.311, ст.315, ст.316, ст.322, ст.325 КАС України,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 25 березня 2024 р. у справі №420/13022/22 залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А.В. Бойко
Судді О.А. Шевчук А.Г. Федусик