03 травня 2024 року Чернігів Справа № 620/6382/24
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Соломко І.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову у справі №620/6382/24,
У провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 (далі також - позивач) до Командування Сухопутними військами Збройних Сил України (далі також - відповідач 1), ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі також - відповідач 2) про визнання протиправним та скасування наказу від 24.04.2024 № 210-РС в частині переміщення позивача для подальшого проходження військової служби в іншу військову частину до іншої місцевості; визнання протиправним та скасування пункту 2.13 наказу від 25.04.2024 № 119 про виключення позивача зі списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_1 .
02.05.2024 позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій просить вжити заходи шляхом зупинення дії наказу командувача Сухопутними військами Збройних Сил України від 24.04.2024 № 210-РС та наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (по стройовій частині) віл 25.04.2024 № 119; заборонити командувачу Сухопутними військами Збройних Сил України та начальнику ІНФОРМАЦІЯ_1 вчиняти дії, спрямовані на переміщення позивача, для подальшого проходженні військової служби в іншу місцевість до іншої військової частини.
В обґрунтування заяви зазначає, що через відсутність інших осіб, які можуть здійснювати виховання та догляд за особами, які його потребують, а саме неповнолітньою донькою, матір'ю та сестрою, які являються особами з інвалідністю, невжиття заходів забезпечення позову може позбавити вказаних осіб допомоги та догляду.
Дослідивши заяву позивача про забезпечення адміністративного позову та наведені в в ній обґрунтування для вжиття відповідних заходів підстави в їх сукупності, провівши аналіз положень чинного законодавства України, що регулює порядок забезпечення позову, суд зазначає таке.
Частиною першою статті 154 КАС України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову (частина друга статті 154 КАС України).
У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк (частина третя статті 154 КАС України).
Суд, ознайомившись з заявою позивача про забезпечення позову та доданими до неї документами, дійшов висновку, що її розгляд не потребує отримання додаткових пояснень від заявника (позивача) та додаткових доказів.
Отож, у зв'язку з відсутністю необхідності заслухати пояснення заявника та отримати від нього додаткові докази для вирішення питання щодо забезпечення позову, із врахуванням достатності доказів для розгляду заяви про забезпечення позову, вказана заява розглянута судом без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Відповідно до частини першої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову згідно з частиною другою статті 150 КАС України допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Вказані підстави для вжиття заходів забезпечення позову є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Відповідно до частин першої та другої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року в справі № 640/1305/20.
У даному ж випадку, проаналізувавши мотиви, якими заявник обґрунтовує подану заяву, суд дійшов висновку, що доводи й аргументи заявника не є підставою для застосування заходів забезпечення позову за правилами, встановленими статтям 150-151 КАС України, адже мотиви заяви про забезпечення позову ґрунтується на тому, що невжиття заходів забезпечення позову може позбавити його неповнолітньої дитини, матері та сестри, які є особами з інвалідністю, допомоги та догляду, однак предметом спору є протиправність наказу про переведення позивача в іншу військову частину до іншої місцевості та виключення його із списків особового складу. Заява про забезпечення позову не містить обставин, які б вказували на істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Ухвала суду про забезпечення позову не може бути підставою зміни таких правовідносин.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову є необґрунтованою, тому задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 150, 151, 154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі № 620/6382/24 - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала набирає законної сили у порядку, передбаченому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає оскарженню у порядку та у строк, визначені частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.І. Соломко