03 травня 2024 року м.Чернігів Справа № 750/12330/23
Чернігівський окружний адміністративний суду складі:
головуючого судді Клопота С.Л.,
за участю секретаря Шевченко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) про зняття арешту з об'єкта нерухомого майна,
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив зняти арешти під № 11379444 та № 12799302 з належної йому на праві власності квартири за адресою АДРЕСА_1 , застосовані у 2011 та 2012 роках.
В обґрунтування позову посилається на те, що йому на праві власності належить квартира за адресою АДРЕСА_1 . На вказану квартиру накладено арешти на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження від 22.06.2021 № 27559446 та постанови про відкриття виконавчого провадження від 14.02.2013 № 33617641, що були відкриті на підставі виконавчого напису № 1145 від 01.04.2011, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Паракуда І.В. щодо неналежного виконання договору кредиту № 985/08-079 від 22 липня 2008 року та договору іпотеки до нього. Позивач стверджує, що усі зобов'язання за цим договором кредиту ним виконано, а тому відсутні підстави для застосування арешту на його квартиру.
Підставою заявленого позову позивач визначив норми ст. 593 ЦК України, відповідно до яких право застави припиняється у разі припинення зобов'язання, забезпеченого заставою. Норми ст. 17 Закону України “Про іпотеку” визначають, що іпотека припиняється у разі припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору. Виконавчий напис, за яким стягувачем або боржником є фізична особа, може бути пред'явлений до примусового виконання протягом року з моменту вчинення виконавчого напису, отже виконавчий напис припинено, а строк пред'явлення виконавчого напису нотаріуса закінчився, тому наявні підстави для зняття арешту з квартири.
Позивач подав заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримав та просив задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву та просить розглянути справу без участі представника, з урахуванням позиції Відділу викладеному у відзиві на позовну заяву.
Треті особи - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Паракуда Ірина Вікторівна та Акціонерне товариство “Сенс Банк” в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи сповіщалися належним чином, про причини неявки суду не повідомили.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснювалося.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Позивач є власником квартири за адресою АДРЕСА_1 , яка належить йому на підставі договору купівлі-продажу від 22 липня 2008 року № 6593, посвідченого приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Коваленко В. В., що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна.
Згідно з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна маються записи про арешт квартири за адресою АДРЕСА_1 : 15.07.2011 за № 11389444 та 30.07.2012 за № 12799302.
22 липня 2008 року між ПАТ "Укрсоцбанк” та позивачем був укладений кредитний договір № 985/08-079 та договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Коваленком В. В. за № 6597. У зв'язку з простроченням позивачем виконання зобов'язань за цим договором кредиту ПАТ “Укрсоцбанк” звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Паракуди Ірини Вікторівни, яка вчинила виконавчий напис від 1 квітня 2012 року № 1145.
На підставі цього виконавчого напису нотаріуса Деснянським відділом державної виконавчої служби були почергово відкриті виконавчі провадження від 22 червня 2012 року № 27559446 та від 14 лютого 2013 року № 33617641. Під час здійснення виконавчих дій у межах зазначених виконавчих проваджень було накладено арешт на квартиру за адресою АДРЕСА_1 . Цей арешт зареєстрований у 2011 році під № 11389444 та у 2012 році під № 12799302.
Згідно документів наданих позивачем та даних автоматизованої системи виконавчого провадження (далі - АСВП), було встановлено, що обтяження за реєстраційним номером 11389444 та 12799302 на квартиру за адресою АДРЕСА_1 , що належить позивачу, були зареєстровані на підставі постанов державного виконавця про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 27559446 від 14.07.2011 та № 33617641 від 30.07.2012 відповідно, що були винесені ході примусового виконання виконавчого напису № 1145 виданого 01.04.2011 Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Паракуда І.В., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Укрсоцбанк" боргу на загальну суму 419664,48 грн., шляхом звернення стягнення на: квартиру, що складається з 1 кімнати, загальною площею 38,6 кв.м., житловою площею 17,0 кв.м., що, знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .
Зазначений виконавчий документ неодноразово надходив на виконання до Відділу, але в ході проведення виконавчих дій був повернутий стягувану без виконання, про що державним виконавцем винесено відповідні постанови про повернення виконавчого документу стягувачеві ВП № 27559446 від 22.06.2012 - на підставі п. 4 ч. 1 ст. 47 Закону України “Про виконавче провадження” (від 21.04.1999 № 606-ХІУ), оскільки стягувач не здійснив авансування витрат на організацію та проведення виконавчих дій; ВП № 33617641 від 14.02.2013 та ВП № 37810533 від 18.10.2013 - на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України “Про виконавче провадження” (від 21.04.1999 № 606-ХІУ), п. 4.5.9 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012, оскільки згідно довідки ОЖБК за адресою м. Чернігів, вулПухова, буд. 146, ув. 65 зареєстровано неповнолітня дитина, а служба у справах дітей Деснянської районної у місті Чернігові ради відмовила у наданні дозволу на реалізацію квартири за адресою АДРЕСА_1 .
Крім того, в ході примусового виконання виконавчого провадження № 33617641 державним виконавцем керуючись ст. 28 Закону України “Про виконавче провадження” (від 21.04.1999 № 606-ХІУ), було винесено постанову від 08.08.2012 про стягнення виконавчого збору з боржника у розмірі 41966,45 грн.
Після повернення виконавчого документу стягувачу, згідно постанови від 18.10.2013, повторно на виконання до Відділу зазначений виконавчий документ не надходив та матеріали вказаних завершених виконавчих проваджень було передано до архіву Відділу, на даний час знищені у зв'язку із закінченням терміну їх зберігання.
12 липня 2019 року між позивачем та правонаступником ПАТ “Укрсоцбанк” - ПАТ “Альфа Банк” було підписано додаткову угоду до договору кредиту від 22 липня 2008 року № 985/08-079, (з грудня 2022 року правонаступник АТ “Сенс Банк”).
Зокрема, за повідомленням ПАТ “Альфа Банк” № 5/4916 від 16 червня 2020 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_2 зареєстровано припинення іпотеки на квартиру за адресою АДРЕСА_1 .
Відповідно до інформації Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на виконанні у Відділі не перебувають відкриті виконавчі провадження щодо позивача.
27.06.2023 позивач звернувся до Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції з проханням зняти арешт з належної йому квартири, однак отримав відповідь, що зняти арешт немає можливості, оскільки, на виконанні у відділі виконавчих проваджень щодо позивача не виявлено.
Так, згідно ст. 50 Закону, у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
Враховуючи викладене, наслідками завершення виконавчого провадження визначеними ст. 50 Закону України “Про виконавче провадження” (від 21.04.1999 № 606-XIV) не було передбачено зняття арешту з майна боржника, у разі поверненні виконавчого документу стягувачеві без виконання на підставі пунктів 2, 4 ч. 1 ст. 47 або Закону України “Про виконавче провадження” (від 21.04.1999 № 606-ХІУ) та у разі стягнення з боржника виконавчого збору та витрат виконавчого провадження.
05.10.2016 набув чинності Закону України “Про виконавче провадження” від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон).
Відповідно до п.п. 6, 7 Розділу XIII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону рішення, які виконувалися органами державної виконавчої служби до набрання чинності цим Законом, продовжують виконуватися цими органами до настання підстав для завершення виконавчого провадження. Виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 59 Закону, підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувана про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконанню рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; підстави, передбачені пунктом 12 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення цього Закону; отримання виконавцем від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром" державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського то
У всіх інших випадках арешт може бути зняти за рішенням суду на підставі вимог ч. 5 ст. 59 Закону.
Згідно ч. 4 ст. 40 Закону України “Про виконавче провадження”, у разі якщо після повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених частиною першою статті 37 цього Закону, встановлено, що виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов'язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб'єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди, арешти з майна боржника знімаються, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті під час примусового виконання рішення заходи, про що виконавець виносить постанову, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, виконавець вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.
Судом встановлено, що позивачем не було сплачено виконавчий збір згідно постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору ВП № 33617641 від 08.08.2012 у розмірі 41966,45 грн., який, згідно ст. 27 Закону України “Про виконавче провадження”, підлягає стягненню з боржника до Державного бюджету України, тому відсутні правові підстави визначені Законом України “Про виконавче провадження” та Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 (зі змінами) для зняття арештів з майна позивача (боржника).
У межах цієї справи суд не розглядає правомірності стягнення виконавчого збору по ВП № 33617641 від 08.08.2012 у розмірі 41966,45 грн.
Також суд зазначає, що, у межах цієї справи, спір про право власності на майно відсутній.
З поданих суду доказів убачається, що ініціатором накладення арешту є стягувач - АТ "Сенс Банк", який є правонаступником ПАТ "Укрсоцбанк" у виконавчому провадженні.
З урахуванням викладеного вище, суд дійшов висновку, що, з підстав заявлених позивачем, вимоги до Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зняття арешту з об'єкту нерухомого майна не підлягають задоволенню, тому в задоволенні позову слід відмовити.
Частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 необхідно відмовити.
Керуючись статтями 139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) до Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) (вул. Княжа, 28, м. Чернігів, Чернігівська обл., Чернігівський р-н,14000) про зняття арешту з об'єкта нерухомого майна -відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Сергій КЛОПОТ