02 травня 2024 року Чернігів Справа № 620/2326/24
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Соломко І.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
У провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області ( далі також - ГУ ПФУ у Київській області, відповідач), про визнання протиправною бездіяльність відповідача у зарахуванні в пільговому обчисленні до страхового стажу період роботи в зоні відчуження ЧАЕС з 03.11.2006 по 12.07.2007, у ВАТ "БМУ Київська ТЕЦ 6" на посаді інженера якості, та період з 01.07.2017 по 30.08.2019 в компанії "Вінсі Кострюксьон Гран Проже"/Компанії "Буйг Траво Пюблік" на посаді спеціаліста з документообігу, як роботу за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці у відповідності до статей 55-56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; зобов'язання відповідача зарахувати у пільговому обчисленні до страхового стажу вказаний період роботи та перерахувати розмір пенсії з 02.10.2020 (час визначення пенсії за віком), з послідуючою виплатою її недоплаченої частини, виходячи і розміру загального страхового стажу, відповідно до відомостей трудової книжки НОМЕР_1 від 16.09.1991, який станом на 27.12.2023 є не менш ніж 45 років 03 місяці 27 днів, до складу якого входить стаж роботи за Списком №1, з урахуванням кратності 1.5 - не менш ніж 16 років 03 місяці 13 днів, та понаднормативний стаж не менш ніж 30 років, розрахованого відповідно до вимог статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що не зважаючи на те, що рішеннями Київського окружного адміністративного суду від 31.05.2022 у справі №320/2413/21 та від 05.07.2023 у справі № 320/3514/23 встановлено наявність у позивача відповідного стажу та права на пільгову пенсію, відповідач листом від 25.12.2023 знову відмовив у перерахунку пенсії у пільговому обчисленні, чим, на думку позивача, вчинив протиправну бездіяльність та порушив його права.
19.02.2024 ухвалою суду провадження у справі відкрито, розгляд справи призначено за правилам спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач у відзиві позов не визнав, посилаючись на безпідставність позовних вимог.
Позивачем подано відповідь на відзив, в якій заперечувала проти доводів відповідача викладених у відзиві.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Позивачу призначена пенсія за віком з 02.10.2020, що підтверджується перерахунком пенсії від 18.12.2023, (а.с 80).
До пільгового стажу позивачу не зараховано спірні періоди роботи.
Позивач звернулась до суду із позовом про зарахування до пільгового стажу спірного періоду.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 31.05.2022 у справі №320/2413/21 визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 06.10.2020 №103230000719 та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) від 02.10.2020 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «а» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з урахуванням Рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020 і статей 55, 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та прийняти рішення з урахуванням висновків суду. В частини позовних, а саме про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зарахувати у пільговому обчисленні до страхового стажу періоди роботи в зоні відчуження з 03.11.2006 по квітень 2007 включно, у ВАТ «БМУ Київська ТЕЦ 6» на посаді інженера якості, та період з липня по серпень 2012 року включно, та з вересня 2015 року по серпень 2019 року включно, в компанії «Вінсі Кострюксьон Гран Проже»/Компанії «Буйг Траво Пюблік» на посаді спеціаліста з документообігу як роботу по списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, затвердженими Кабінетом Міністрів України, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, як це передбачено абзацом 10 частини 3 статті 24 Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та призначити і виплачувати з 02.10.2020 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «а» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», статей 55-56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням проведеного розрахунку страхового стажу та періоду роботи з особливо шкідливими умовами праці у пільговому обчисленні у полуторному розмірі до страхового стажу, що дає право на зменшення пенсійного віку, у зоні відчуження Чорнобильської АЕС, - відмовлено, у зв'язку із встановленими судом за наслідками вирішення справи наявність дискреційних повноважень, та зобов'язав відповідача повторно розглянути заяву позивачки від 02.10.2020, з урахуванням висновків, наведених рішенні суду. 15.11.2022, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду рішення Київського окружного адміністративного суду від 31.05.2022 по справі №320/2413/21 залишено без змін. 12.12.2022, ухвалою Верховного Суду відмовлено ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 05.07.2023 у справі №320/3514/23 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо прийняття рішення №103230000719 від 18 липня 2022 року про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах на підставі заяви ОСОБА_1 №2430 від 02 жовтня 2020 року. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області №103230000719 від 18 липня 2022 року про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 . Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області з 02 жовтня 2020 року призначити і виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020.
На виконання зазначених судових рішень, відповідачем зараховано позивачу за Списком №1 - 2 роки, (а.с.80).
Водночас спірні періоди роботи, а саме: з 03.11.2006 по 12.07.2007 у ВАТ "БМУ Київська ТЕЦ 6" на посаді інженера якості; з 01.07.2017 по 30.08.2019 в компанії "Вінсі Кострюксьон Гран Проже"/Компанії "Буйг Траво Пюблік" не зараховано у пільговому обчисленні.
На звернення позивача зі спірним питанням, листом від 25.12.2023 відповідач відмовив, зазначивши, що діяв на виконання рішень Київського окружного адміністративного суду від 31.05.2022 у справі №320/2413/21 та від 05.07.2023 у справі № 320/3514/23.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернулась за їх захистом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Суд в даній справі зазначає, що починаючи з жовтня 2017 року призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 здійснювалось на підставі положень Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XIІ (далі - Закон №1788-XIІ) та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV), які містили ідентичні вимоги та положення.
Рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020 у справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень розділу I, пункту 2 розділу III «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213-VIII (справа №1-5/2018(746/15)), визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти «б»-«г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03. 2015 №213-VIII.
Конституційний Суд України вирішив, що застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б»-«г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: «На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам».
Відтак, з моменту прийняття Конституційним Судом України рішення від 23.01.2020 №1-р/2020, призначення на пільгових умовах пенсії за віком за Списком №1 також здійснюється на підставі обох вищезгаданих Законів №1788-XIІ та №1058-IV, проте які, з урахуванням зазначеного рішення, містять різні вимоги щодо вікового цензу, а саме: Закон №1788-XIІ встановлює, зокрема, за списком №1, для жінок досягнення 45 років, у той час, як Закон №1058-IV - досягнення 50-річного віку.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у рішенні від 21.04.2021 у справі №360/3611/20 дійшов висновку, що ґрунтуючись на юридичній позиції Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020, суд вважає, що ідентична правова норма, яка міститься в Законі України від 03.10.2017 №2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», не відповідає Конституції України, а тому не підлягає застосуванню.
Отже, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Законів №1788-XIІ та №1058-IV в частині визначення віку набуття права на пенсію на пільгових умовах.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.11.2021 у зразковій справі №360/3611/20 дійшла висновку, що на час виникнення спірних правовідносин була наявні колізія між нормами Закону №1788-XIІ з урахуванням Рішення №1-р/2020 з одного боку, та Законом №1058-IV - з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Оскільки норми вказаних законів регулюють одне і те ж коло відносин, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що вони явно суперечать один одному. Таке регулювання порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника. Отже у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону №1788-XIІ з урахуванням Рішення №1-р/2020, а не Закону №1058-IV.
Таким чином, в даній справі за предметом спору підлягають застосуванню норми Закону №1788-XIІ з урахуванням Рішення №1-р/2020, а не Закону №1058-IV. Відповідач по справі не навів законодавчих підстав для застосування положень п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону №1058-IV за вимогою ч. 2 ст. 77 КАС України.
Суд відмічає, враховуючи рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020, згідно положень п. «а» ст. 13 Закону №1788-XIІ, право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи мають працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, зокрема, жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-XII (далі - Закон №796-XII), потерпілим від Чорнобильської катастрофи, які відпрацювали на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 (чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше), вік виходу на пенсію зменшується додатково на два роки понад передбачений цією статтею.
Згідно із ч. 1 ст. 56 Закону № 796-XII час роботи, служби (в тому числі державної) з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у зоні відчуження зараховується до стажу роботи, стажу державної служби, вислуги років, яка надає право на пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»: до 1 січня 1988 року - у потрійному, а з 1 січня 1988 року до 1 січня 1993 року - у полуторному розмірі (у тому числі за списком № 1). З 1 січня 1993 року та в наступні роки пільги з обчислення стажу роботи у зоні відчуження визначаються Кабінетом Міністрів України.
Постановами Кабінету Міністрів України від 29.02.1996 №250, від 30.06.1998 №982, від 07.02.2000 №223, від 29.01.2003 №137, від 27.04.2006 №571, від 10.09.2008 №831 (з наступними змінами) встановлено, зокрема, що особам, які і постійно працюють або виконують службові обов'язки у зоні відчуження, час роботи або служби зараховується до стажу роботи та вислуги років у полуторному розмірі (в тому числі за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість яких повний робочий день дає право на пенсію на віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року №36).
Відтак, дія наведених норм поширюється на осіб, які постійно працюють або виконують службові обов'язки у зоні відчуження, в тому числі, а не виключно, на осіб, зайнятість яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до Списку №1, та як наслідок, стаж роботи в особливо шкідливих умовах праці за Списком №1, і за результатами атестації робочих місць враховується при визначенні права на пенсію на пільгових умовах із зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Як встановив суд у справі №320/2413/21, відповідно до копії трудової книжки від 16 вересня 1991 року та інших документів позивач працювала зокрема, з 03 листопада 2006 року по 12 липня 2007 року - на посаді інженера з якості ВАТ "БМЦ Київський ТЕЦ6"; з 01 липня 2017 року - 30 серпня 2019 року - на посаді фахівця компанії "Вінсі Кострюксьон Гран Проже"/"Буйг Траво Пюблік". Також суд встановив, що позивачка на момент звернення до відповідача за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1, досягла 45-річного віку, тож висновки відповідача, покладені в основу прийняття спірного рішення, що для призначення пенсії, окрім іншого, необхідно досягнення 50-річного віку, є помилковими та спростовані наведеними обставинами. На підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах, зокрема періодів роботи в зоні відчуження, позивачкою подавались відповідачу копії трудової книжки та уточнюючих довідок і листів.
У справі №320/3514/23 суд констатує наявність права у позивача на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» враховуючи висновки рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020, оскільки таке право підтверджено на законодавчому рівні та письмовими доказами, наявними у даній справі та тими документами, що були надані позивачем до заяви поданої до пенсійного органу 02.10.2020, відтак дії відповідача по відмову у призначенні позивачу спірної пенсії суд вважає протиправними та такими, що порушують конституційне право на призначення спірної пенсії.
Отже, підтвердження спірного періоду стажу як пільгового для перерахунку пенсії з 02.10.2020 встановлено вказаними судовими рішеннями у справах № 320/2413/21 та № 320/3514/23.
При цьому суд зазначає, що обставини, встановлені судовим рішенням у вказаній справі, відповідно до статті 78 КАС України, мають преюдиційне значення для вирішення цього спору.
У цьому випадку обставини, установлені судовими рішеннями у наведених справах, мають преюдиціальне значення для вирішення цієї справи.
У висновках, викладених в рішеннях від 28.11.1999 по справі «Brumarescu v. Romania» («Брумареску проти Румунії») та від 24.07.2003 по справі «Ryabykh v. Russia» («Рябих проти Росії»), Європейський суд з прав людини зазначив, що одним з основоположних аспектів принципу верховенства права є юридична визначеність, яка передбачає, що в разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, яке набрало законної сили, не може ставитися під сумнів.
Відповідно до статті 6 КАС України та статті 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Надаючи оцінку всім доводам відповідача, суд приймає до уваги Висновок № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому зазначено, що при викладенні підстав для прийняття рішення суд повинен надати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку щодо наявності достатніх та необхідних правових підстав для задоволення позовних вимог частково шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача у зарахуванні в пільговому обчисленні до страхового стажу період роботи в зоні відчуження ЧАЕС з 03.11.2006 по 12.07.2007, у ВАТ "БМУ Київська ТЕЦ 6" на посаді інженера якості, та період з 01.07.2017 по 30.08.2019 в компанії "Вінсі Кострюксьон Гран Проже"/Компанії "Буйг Траво Пюблік" на посаді спеціаліста з документообігу, як роботу за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці у відповідності до статей 55-56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та зобов'язати відповідача зарахувати у пільговому обчисленні до страхового стажу вказаний період роботи та здійснити перерахунок пенсії з 02.10.2020.
Щодо інших позовних вимог, а саме зобов'язати відповідача провести виплату недоплаченої частини пенсії, виходячи і розміру загального страхового стажу, відповідно до відомостей трудової книжки НОМЕР_1 від 16.09.1991, який станом на 27.12.2023 є не менш ніж 45 років 03 місяці 27 днів, до складу якого входить стаж роботи за Списком № 1 з урахуванням кратності 1.5 - не менш ніж 16 років 03 місяці 13 днів, та понаднормативний стаж не менш ніж 30 років, розрахованого відповідно до вимог ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», то суд зазначає, що обраний судом спосіб захисту є достатнім та забезпечує ефективне відновлення порушених прав позивача у спірних правовідносинах, якого прагне досягти позивач, звернувшись до суду з цим позовом. Отже, в цій частині позовних вимог слід відмовити.
Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
У відповідності до вимог частин першої та третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем сплачений судовий збір в розмірі 1211,00 грн, тому з відповідача на користь позивача підлягають відшкодуванню судові витрати в розмірі 807,47 грн, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного Фонду України у Київській області у зарахуванні ОСОБА_1 в пільговому обчисленні до страхового стажу періоди роботи в зоні відчуження ЧАЕС з 03.11.2006 по 12.07.2007 у ВАТ "БМУ Київська ТЕЦ 6" на посаді інженера якості, та з 01.07.2017 по 30.08.2019 в компанії "Вінсі Кострюксьон Гран Проже"/Компанії "Буйг Траво Пюблік" на посаді спеціаліста з документообігу, як роботу за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, у відповідності до статей 55-56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зарахувати ОСОБА_1 у пільговому обчисленні до страхового стажу періоди роботи в зоні відчуження ЧАЕС з 03.11.2006 по 12.07.2007 у ВАТ "БМУ Київська ТЕЦ 6" на посаді інженера якості, та з 01.07.2017 по 30.08.2019 в компанії "Вінсі Кострюксьон Гран Проже"/Компанії "Буйг Траво Пюблік" на посаді спеціаліста з документообігу, як роботу за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, у відповідності до статей 55-56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та здійснити перерахунок пенсії з 02.10.2020, з урахуванням раніше виплачених сум.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 807,47 грн (вісімсот сім гривень 47 коп), сплачений відповідно до квитанцій від 12.02.2024 .
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 АДРЕСА_1 рнокпп НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області вул. Андрія Саєнка, 10,м. Фастів,Київська обл., Фастівський р-н,08500 код ЄДРПОУ 22933548.
Повний текст рішення виготовлено 02 травня 2024 року.
Суддя І.І. Соломко