03 травня 2024 року справа № 580/3416/24
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд одноособово в складі головуючої судді Бабич А.М., розглянувши в залі суду в порядку спрощеного письмового провадження адміністративну справу за позовом адвоката Кардаша В.А. від імені ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,
13.03.2024 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов адвоката Кардаша В.А. ( АДРЕСА_1 ) від імені ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м.Черкаси, вул.Смілянська, буд.23; код ЄДРПОУ 21366538) (далі - відповідач) про:
визнання протиправним і скасування рішення від 20.03.2024 №971040122897 щодо відмови у розрахунку пенсії за вислугу років з урахуванням страхового стажу 43 роки 11 місяців 2 дні;
зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсії за вислугу років з урахуванням страхового стажу 43 роки 11 місяців 2 дні, починаючи з 26.01.2022.
Обґрунтовуючи зазначив, що відповідач всупереч норм чинного законодавства відмовив у перерахунку пенсії за вислугу років.
Ухвалою суду від 09.04.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати на виконання ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні). Також встановлено відповідачу строк, тривалістю п'ятнадцять днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі, для надання відзиву на позовну заяву та доказів. Вказану ухвалу відповідач отримав 10.04.2024, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в його електронний кабінет.
25.04.2024 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якій просив у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Обґрунтовуючи зазначив, що позивач та його представник зловживають процесуальними правами, оскільки зверталися до суду з тотожними позовними вимогами в адміністративній справі №580/10301/23. На виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 31.05.2023 у справі №160/13663/22 з 26.01.2022 перевів позивача з пенсії з інвалідності на пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення». Пенсію розрахував з урахуванням страхового стажу позивача 25 років 3 місяці 9 днів (фактичний стає, який є у позивача), стаж врахований до 31.12.2021. Стверджує про відсутність законодавчих підстав для врахування 18 років 7 місяців 23 днів - періоду з дня встановлення інвалідності до досягнення пенсійного віку, оскільки він не є стажем, що належить позивачу.
29.04.2024 на адресу суду надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача зазначив, що відповідач на виконання рішення у справі №580/10301/23 повторно розглянув заяву позивач та за результатами розгляду прийняв оскаржуване рішення, яке не було предметом оскарження у зазначеній справі. Тому доводи відповідача про зловживання процесуальними правами не обґрунтовані. Посилався на ч.1 ст.24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Звертає увагу суду, що позивач отримує пенсію за вислугу років і станом на сьогодні не досяг 60-річного віку, позивач досяг лише 46 років. Тому оскільки відповідач вказує, що додатковий стаж враховується до досягнення особою пенсійного віку, а саме 60 років, то для позивача повинен зараховуватись додатковий стаж.
Усі подані сторонами документи суд долучив до матеріалів адміністративної справи.
Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Із Єдиного державного реєстру судових рішень та матеріалів справи суд установив рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.03.2023 у справі №160/13663/22 зобов'язано відповідача з 26.01.2022 перевести позивача на пенсію за вислугу років відповідно до п. «є» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та здійснити перерахунок і виплату пенсії з урахуванням виплачених сум, починаючи з моменту звернення, а саме з 26.01.2022.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 31.05.2023 у справі №160/13663/22 вказане вище рішення суду скасовано в частині задоволення позовної вимоги про зобов'язання відповідача з 26.01.2022 перевести позивача на пенсію за вислугу років відповідно до пункту «є» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та здійснити перерахунок і виплату пенсії з урахуванням виплачених сум, починаючи з моменту звернення, а саме з 26.01.2022, та прийнято в цій частині нову постанову про часткове задоволення позовної вимоги. Зобов'язано Головне управління Пенсійного Фонду України у Вінницькій області з 26.01.2022 перевести позивача на пенсію за вислугу років відповідно до пункту «є» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та здійснити перерахунок і виплату пенсії з урахуванням виплачених сум, починаючи з моменту звернення, а саме з 26.01.2022.
На виконання вказаного вище рішення суду Головне управлінням Пенсійного Фонду України у Вінницькій області перевело позивача на пенсію за вислугу років відповідно до вказаної вище норми Закону та здійснило перерахунок і виплату пенсії з урахуванням виплачених сум, починаючи з моменту звернення, а саме з 26.01.2022.
Під час переведення на інший вид пенсію розраховано з урахуванням страхового стажу 25 років 3 місяці 9 днів, тобто зменшено з 43 років 11 місяців 2 днів на 25 років 3 місяці 9 днів.
05.07.2023 представник позивача звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії за вислугу років позивача з урахуванням страхового стажу 43 роки 11 місяців та 2 дні.
Листом від 17.08.2023 № 10188-9672/Г-03/8-2300/23 відповідач відмовив у задоволенні заяви та зазначив, що для обчислення пенсії за вислугу років з урахуванням страхового стажу за період з дня встановлення інвалідності до досягнення пенсійного віку підстави відсутні.
Не погоджуючись зі вказаною відповіддю позивач оскаржив її до суду.
Із автоматизованої системи суду «Діловодство» суд установив, що на розгляді Черкаського окружного адміністративного суду знаходилась адміністративна справа №580/10301/23 між тими ж сторонами. Рішенням від 05 лютого 2024 року, яке набрало законної сили 07.03.2024, зазначений суд позов задовольнив частково. Визнав протиправною бездіяльність відповідача щодо неприйняття рішення за результатами розгляду заяви позивача від 05.07.2023 про перерахунок пенсії за вислугу років, з урахуванням страхового стажу 43 роки 11 місяців та 2 дні. Зобов'язав відповідача повторно розглянути з дотриманням порядку, меж і способу дій, визначених законом, заяву позивача від 05.07.2023 про перерахунок пенсії за вислугу років, з урахуванням страхового стажу 43 роки 11 місяців та 2 дні та за результатами її розгляду прийняти відповідне рішення з урахуванням мотивів суду, вказаних у цьому рішенні.
На його виконання відповідач повторно розглянув заяву позивача та прийняв рішення від 20.03.2024 №971040122897 про відмову у перерахунку пенсії позивачу, оскільки відповідно до ст.24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою пенсійного віку. Тому відсутні підстави обчислювати пенсію за вислугу років з урахуванням страхового стажу за період встановлення інвалідності до досягнення пенсійного віку.
Тому позивач звернувся в суд з позовом.
Надаючи оцінку спірним обставинам, суд врахував ч.2 ст.19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У ч.1 ст.46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-XII) та Законом України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 1058-ІV).
Статтею 2 Закону № 1788-XII визначено, що за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років; б) соціальні пенсії.
Відповідно до ч.1 ст.9 Закону №1058-ІV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком, 2) пенсія по інвалідності, 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до ст.51 Закону № 1788-ХІІ пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.
Статтею 52 Закону № 1788-ХІІ визначено, що право на пенсію за вислугу років мають, зокрема, спортсмени відповідно до пункту «є» статті 55.
Суд урахував, що з 26.01.2022 позивача переведено з пенсії по інвалідності, яку йому призначено відповідно до Закону №1058-ІV на пенсію за вислугу років відповідно до пункту «є» статті 55 Закону № 1788-ХІІ та він не погоджується із зменшення під час такого переведення страхового стажу з 43 років 11 місяців 2 днів на 25 років 3 місяці 9 днів.
Щодо вказаних обставин суд урахував.
Відповідно до ч.1 ст. 24 Закону №1058-ІV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.
Згідно з ч.2 ст.24 Закону №1058-ІV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч.4 ст. 24 Закону №1058-ІV).
Статтею 62 Закону №1788-ХІІ визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, затверджено Порядок підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).
За приписами пунктів 1 та 2 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно з ч.3 ст. 45 Закону №1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати і набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення пенсії (попереднього перерахунку пенсії без урахування перерахунку, передбаченого абзацом п'ятим частини четвертої статті 42 цього Закону) незалежно від перерв у роботі, під час переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена (визначений) частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.
Отже, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. Водночас за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.
Водночас згідно з абз.2 ч.1 ст.24 Закону №1058-ІV, на яку посилався відповідач у спірному рішенні та позивач у позовній заяві, до страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.
Отже, під час обчислення розміру пенсії за віком до страхового стажу, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.
Згідно з ч.1 ст.26 Закону №1058-ІV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Позивач з 11.04.1994 перебував на обліку, як отримувач пенсії з інвалідності відповідно до Закону №1058-ІV. Пенсію йому розраховано з урахуванням страхового стажу 43 роки 11 місяців, з яких 25 років 3 місяці 9 днів - наявний страховий стаж та 18 років 7 місяців 23 дні - період з дня встановлення інвалідності до досягнення пенсійного віку. Стаж позивачу враховано до 31.12.2021. Позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується відомостями його паспорту і на дату розгляду справи має повних 46 років, тобто не досяг віку, передбаченого частиною першою статті 26 Закону №1058-ІV.
Оскільки ч.3 ст. 45 Закону №1058-ІV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, який відповідно до матеріалів справи у позивача становить 25 років 3 місяці 9 днів та позивач не подав додаткових документів для підтвердження страхового стажу, відсутні підстави для зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсії позивача за вислугу років з урахуванням страхового стажу 43 роки 11 місяців 2 дні, починаючи з 26.01.2022.
Зважаючи, що у заявлених спірних правовідносинах позивач звертався заявою до відповідача, за результатами розгляду якої відповідач прийняв рішення від 20.03.2024 №971040122897 щодо відмови у розрахунку пенсії за вислугу років з урахуванням страхового стажу 43 роки 11 місяців 2 дні з підстав, що узгоджуються зі вказаними вище нормами, таке рішення не порушує заявлене право позивача на пенсійне забезпечення.
Отже, відповідач діяв в межах встановлених обставин з дотриманням встановленого зазначеними нормами права порядку та способу дій, а позовні вимоги не обґрунтовані та задоволенню не підлягають.
Доводи відповідача про зловживання позивачем та його представником процесуальними правами не бунтовані та не враховані судом, оскільки відповідач на виконання рішення у справі №580/10301/23 повторно розглянув заяву позивача та за результатами розгляду прийняв оскаржуване рішення, яке не було предметом оскарження у зазначеній справі.
Зважаючи на результати вирішеного спору відсутні підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст.139 КАС України
Керуючись ст.ст.2-20, 90, 139-143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд
1. Відмовити повністю у задоволенні адміністративного позову адвоката Кардаша В.А. від імені ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м.Черкаси, вул.Смілянська, буд.23; код ЄДРПОУ 21366538) про:
визнання протиправним і скасування рішення від 20.03.2024 №971040122897 щодо відмови у розрахунку пенсії за вислугу років з урахуванням страхового стажу 43 роки 11 місяців 2 дні;
зобов'язання провести йому перерахунок пенсії за вислугу років з урахуванням страхового стажу 43 роки 11 місяців 2 дні, починаючи з 26.01.2022.
2. Судові витрати розподілу не підлягають.
3. Копію рішення направити учасникам справи.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.
Суддя Анжеліка БАБИЧ
Рішення ухвалене, складене у повному обсязі та підписане 03.05.2024.