Справа № 560/4187/24
іменем України
02 травня 2024 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Матущака В.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області , Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,
І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, в якому просить:
1. Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 10.11.2023 про відмову у призначенні пенсії за вислугою років.
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу та пільгового стажу для призначення пенсії за вислугою років періоди роботи з 01.01.1992 по 06.01.2001 та з 09.01.2001 по 11.04.2007.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити та виплачувати з 06.11.2023 пенсію за вислугою років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-ХІІ від 05.11.1991.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач протиправно не врахував до страхового стажу періоди роботи з 01.01.1992 по 06.01.2001 та з 09.01.2001 по 11.04.2007, який зазначений у трудовій книжці, оскільки організація знаходиться на території держави, з якою розірвано дипломатичні відносини, а також з підстав, що з 01.01.2023 РФ припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, в зв'язку із цим до страхового стажу зараховуються періоди роботи на території РРФСР по 31.12.1991. Просить позов задовольнити.
До суду надійшов відзив, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позовної заяви. Зазначає, що управління переглянуло обчислення страхового стажу позивача та привело до норм чинного законодавства. Тривалість страхового стажу (без урахування періодів роботи на території російської федерації, оскільки російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення) становить 21 рік 29 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за вислугою років. Просить позов задовольнити.
Також відповідачем заявлено клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін. Враховуючи те, що дана справа є незначної складності, характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання, в задоволенні клопотання суд відмовляє.
Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області не скористалося правом подання відзиву на позов, тому, враховуючи приписи частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою від 26.03.2024 суд відкрив провадження в цій адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою від 16.04.2024 суд витребував у відповідача необхідні для розгляду справи докази.
ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Суд встановив, що 06.11.2023 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії за вислугу років.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 10.11.2023 № 222650007601 відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за вислугу років згідно Закону №1788-ХІІ у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу.
За наданими документами та індивідуальними відомостями про застраховану особу страховий стаж становить 21 рік 29 днів, спеціальний стаж станом на 11.10.2017 - відсутній.
До страхового та пільгового стажу позивача не зараховано: період роботи з 01.01.1992 по 06.01.2001 та з 09.01.2001 по 11.04.2007, оскільки організація знаходиться на території держави, з якою розірвано дипломатичні відносини на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні".
Вважаючи протиправним рішення, позивач звернувся до суду з цим позовом.
ІV. ЗАКОНОДАВСТВО ТА ОЦІНКА СУДУ
Призначення та перерахунок пенсій в органах Пенсійного фонду України проводиться у відповідності до вимог Закону України №1058-IV від 09.07.2003 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 в редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 №13-1 (далі - Порядок №22-1).
Відповідно до частини першої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
За приписами частин другої, четвертої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Згідно норм статті 56 Закону №1788-ХІІ до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Пунктом 2-1 Прикінцевих і перехідних положень Закону №1058-IV передбачено, що, особам, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років, передбачений статтями 52, 54 та 55 Закону №1788-ХІІ, пенсія за вислугу років призначається за їхнім зверненням з дотриманням умов, передбачених Законом № 1788-ХІІ Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" №2148-VIII (далі - Закон №2148) набрав чинності 11.10.2017.
Абзацами першим та другим пункту 16 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV, в редакції Закону №2148, встановлено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії.
Відповідно до статті 51 Закону №1788-ХІІ пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.
Згідно з статтею 52 Закону №1788-ХІІ право на пенсію за вислугу років мають, зокрема, робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітенах.
Відповідно до пункту "а" статті 55 Закону №1788-ХІІ право на пенсію за вислугу років мають: робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітенах, - за списками професій і посад, що затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України; - після досягнення 55 років і при стажі роботи: для чоловіків - не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі.
Згідно із статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі Порядок №637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржуваним рішенням ГУ ПФУ в Сумській області 10.11.2023 №222650007601 відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за вислугу років згідно Закону №1788-ХІІ у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу.
При обрахунку страхового стажу позивача не взято до уваги періоди роботи період роботи з 01.01.1992 по 06.01.2001 та з 09.01.2001 по 11.04.2007, оскільки організація знаходиться на території держави, з якою розірвано дипломатичні відносини на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні".
Згідно із записами, внесеними до трудової книжки ОСОБА_2 , виданої 20.04.1987 серії НОМЕР_1 , позивач з 19.08.1989 по 06.01.2001 працював майстром, помічником майстра по обробці риби у ВАТ "Мурманський траловий флот", з 09.01.2001 по 11.04.2007 - у ВАТ "Мурманський губернський флот".
Робота на даній посаді дає право на призначення позивачу пенсії за вислугу років відповідно до пункту "д" статті 55 Закону №1788-XII.
Записи про періоди роботи позивача в рф, виконані в трудовій книжці, засвідчені чітким відтиском печатки закладу та підписом посадової особи, не містять ні виправлень/підтирань, ні інших застережень, які б давали підстави сумніватись у їх достовірності.
За правилами частини другої статті 4 Закону №1058-IV якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.
Відповідно до частини другої статті 10 Закону України "Про зайнятість населення» від 05.07.2012 №5067-VI права громадян України, які працюють за кордоном, захищаються законодавством України та держави перебування, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
При вирішенні питання зарахування до пільгового стажу періодів роботи, набутих на території РФ, необхідно керуватися Угодою між Урядом України і Урядом Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн, від 14.01.1993 та Угодою про гарантії прав громадян держав-учасниць співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992.
Відповідно до частини другої статті 6 Угоди "Про гарантії прав громадян держав-учасників Співдружності незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення2 від 13.03.1992 для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав-учасників угоди зараховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР до набрання сили вказаної угоди.
Згідно із абзацами 2, 3 статті 6 Угоди між Урядом України і Урядом РФ "Про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн" від 14.01.1993 трудовий стаж, включаючи стаж який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв'язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визнається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність. Сторонами визнаються дипломи, свідоцтво, інші документи державного зразка про рівень освіти і кваліфікації, які видані відповідними компетентними органами Сторін, без легалізації.
Частиною другою статті 4 Угоди "Про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудівників-мігрантів" від 15.04.1994, підписаної Урядами Азербайджанської Республіки, Республіки Вірменія, республіки Білорусь, Республіки Грузія, Республіки Казахстан, Киргизької Республіки, Республіки Молдова, РФ, Республіки Таджикистан, Туркменістану, Республіки Узбекистан, України, передбачено, що трудовий стаж, зокрема стаж на пільгових підставах і за спеціальністю, взаємно визнається Сторонами.
Зміст зазначених норм дає підстави для висновку про те, що обчислення стажу здійснюється згідно із законодавством держави, на території якої відбувалась трудова діяльність; пільговий стаж, набутий на території однієї з цих двох держав, визнається іншою державою.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема у постановах від 14.11.2019 у справі № 676/6166/16-а, від 16.04.2020 у справі № 555/2250/16-а та від 20.07.2020 у справі № 174/421/17.
Відповідно до постанови "Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення" від 29.11.2022 №1328 Кабінет Міністрів України постановив вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13.03.1992 у м. Москві.
Водночас, суд враховує, що згідно із статтею 13 вказаної Угоди кожний учасник цієї Угоди може вийти з неї, направивши відповідне письмове повідомлення депозитарію. Дія Угоди стосовно цього учасника припиняється після закінчення шести місяців з дня отримання депозитарієм такого повідомлення. Пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають.
Отже, оскільки позивач працював у рф в той час, коли усі вищевказані міжнародні договори були чинні, у відповідача не було підстав не зараховувати стаж роботи позивача на території рф.
З урахуванням наведеного, на думку суду, період роботи з 01.01.1992 по 06.01.2001 та з 09.01.2001 по 11.04.2007, який підтверджений записами у трудовій книжці, повинен бути зарахований до страхового стажу позивача для призначення пенсії за вислугою років.
Отже, суд дійшов висновку про те, що рішенням ГУ ПФУ в Сумській області від 10.11.2023 №222650007601 ОСОБА_1 протиправно відмовлено в призначенні пенсії за вислугу років згідно Закону №1788-ХІІ з мотивів не зарахування до страхового стажу періодів роботи у рф.
З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, на підставі наданих суду статтею 245 КАС України повноважень, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в Сумській області від 10.11.2023 №222650007601 належить задовольнити.
На думку суду, оскільки за приписами Порядку №22-1 електронна пенсійна справа знаходиться в пенсійному органі за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи, та такий орган здійснює нарахування та виплату пенсії, тому належним відповідачем за позовними вимогами зобов'язального характеру є ГУ ПФУ у Хмельницькій області.
Разом з тим, при вирішенні позовних вимог зобов'язального характеру суд враховує, що за змістом пункту "а" статті 55 Закону №1788-ХІІ право на пенсію за вислугу років мають: робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітенах, - за списками професій і посад, що затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України; - після досягнення 55 років і при стажі роботи: для чоловіків - не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі.
Суд також наголошує на тому, що за приписами статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду.
З рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 10.11.2023 №222650007601 про відмову у призначенні пенсії вбачається не зарахування до страхового стажу позивача періоду роботи з 01.01.1992 по 06.01.2001 та з 09.01.2001 по 11.04.2007, при цьому, у вказаному рішенні не було надано оцінки щодо наявності у позивача необхідного страхового стажу для призначення пенсії, за умови зарахування до страхового та пільгового стажу періоду роботи з 01.01.1992 по 06.01.2001 та з 09.01.2001 по 11.04.2007.
З урахуванням наведеного, за відсутності правової оцінки, наданої територіальним органом Пенсійного фонду України щодо наявності усіх умов для призначення позивачу пенсії за вислугою років відповідно до пункту "д" статті 55 Закону №1788-ХІI, суд позбавлений у межах цієї справи можливості дійти категоричного висновку про наявність у позивача права на призначення вказаної пенсії.
Відтак, позовні вимоги про зобов'язання вчинити дії належить задовольнити частково у спосіб прийняття судом рішення про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області провести перерахунок страхового стажу та пільгового стажу для призначення пенсії за вислугою років, зарахувавши до нього періоди роботи з 01.01.1992 по 06.01.2001 та з 09.01.2001 по 11.04.2007, повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 06.11.2023 про призначення пенсії з часу звернення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, та про відмову у задоволенні решти позовних вимог (про зобов'язання призначити пенсію за вислугою років).
Суд встановив, що при зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 1211,20 грн., тому, враховуючи приписи статті 139 КАС України, витрати необхідно присудити на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області №222650007601 від 10.11.2023 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за вислугою років.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу та пільгового стажу для призначення пенсії за вислугою років періоди роботи з 01.01.1992 по 06.01.2001 та з 09.01.2001 по 11.04.2007.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 06.11.2023 про призначення пенсії за вислугою років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-ХІІ від 05.11.1991.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати (судовий збір) в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 02 травня 2024 року
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 )
Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Берестовська, 1, м.Суми, Сумська область, 40009 , код ЄДРПОУ - 21108013) Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10, м. Хмельницький, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, 29013 , код ЄДРПОУ - 21318350)
Головуючий суддя В.В. Матущак