Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
03 травня 2024 року № 520/15525/23
Суддя Харківського окружного адміністративного уду Зоркіна Ю.В., розглянувши за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (с.Добренька, Красноградський район, рнокпп. НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд: визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України щодо не нарахування та невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з березня 2015 по вересень 2021; зобов'язати військову частину НОМЕР_2 Національної гвардії України нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 Індексацію грошового забезпечення за період з березня 2015 по вересень 2021 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44; стягнути за рахунок бюджетних асигнувань військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн. (шість тисяч гривень).
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачу під час проходження служби не виплачена індексація грошового забезпечення у повному обсязі внаслідок неналежного фінансування військової частини.
Відповідач надав відзив на адміністративний позов, у якому проти задоволення позовних вимог заперечував, зазначив, що військова частина у спірних правовідносинах діяла у відповідності до вимог чинного законодавства також заявлено клопотання про зупинення провадження у справі до отримання відомостей з Центрального архівного відділу НГУ. З приводу поданого клопотання суд зазначає наступне.
Положеннями ст. 236 КАС України розмежовано підстави, за яких суд має право зупинити провадження, а також, з настанням яких, суд зобов'язаний вчинити дану процесуальну дію.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 236 КАС України суд має право зупинити провадження у справі в разі:1) захворювання учасника справи, підтвердженого медичною довідкою, що перешкоджає прибуттю до суду, якщо його особиста участь буде визнана судом обов'язковою, - до одужання;2) знаходження учасника справи у довгостроковому відрядженні, якщо його особиста участь буде визнана судом обов'язковою, - до повернення з відрядження;3) перебування учасника справи на альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання або на строковій військовій службі - до припинення перебування на альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання або на строковій військовій службі;4) призначення судом експертизи - до одержання її результатів;5) перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції;6) направлення судового доручення щодо збирання доказів - до надходження ухвали суду, який виконував доручення, про виконання доручення або неможливість виконання доручення;7) звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги, вручення виклику до суду чи інших документів до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави - до надходження відповіді від іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави на судове доручення про надання правової допомоги, вручення виклику до суду чи інших документів;9) розгляду типової справи і оприлюднення повідомлення Верховного Суду про відкриття провадження у зразковій справі - до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі;10) постановлення ухвали про тимчасове вилучення доказів державним виконавцем для дослідження судом - до закінчення виконавчого провадження з вилучення доказів для дослідження судом.
Перелік даних підстав є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.
Отже, зазначено ю вище нормою не передбачено такої підстави для зупинення провадження у справі, як надання додаткових доказів з боку учасників справи.
Приписами ч. 6 ст. 77 КАС України встановлено, якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Враховуючи викладене, з урахуванням положень ч. 2 ст. 236 КАС України, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вказаного клопотання.
Судом встановлено, що позивач проходив військову службу у Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України.
Наказом командира Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України (по стройовій частині) від 13.09.2021 р. 217 звільнений з військової служби у запас за підпунктом “б” пункту 2 частини п'ятої статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу” за станом здоров'я та виключений зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.
Позивач звернувся до Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України із заявою про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення та надання копій документів про нараховане і виплачене грошове забезпечення, та індексацію грошового забезпечення.
Листом Військової частини НОМЕР_2 №40/05/11-3447/М-356-АД від 30.05.2023 позивачу надано довідку про нараховану та виплачену суму індексації грошового забезпечення за березня 2015 по вересень 2021 в сумі 8220,11 грн.
Не погоджуючись із виплатою індексації грошового забезпечення не в повному обсязі, позивач звернувся до суду.
Відповідно до частин другої-третьої статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Преамбулою Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" №1282-XII (надалі - Закон №1282-XII) встановлено, що цей закон визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.
У статті 1 Закону №1282-XII визначено, що індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Відповідно до статті 2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Згідно з частиною першою статті 4 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Згідно з частиною першою статті 5 Закону №1282-XIІ підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів. Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України (ч. 2 ст. 5 Закону №1282-XII).
Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів,бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік (ч. 6 ст. 5 Закону №1282-XII).
Відповідно до пункту 1-1 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 року №491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".
У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян проводиться їх компенсація відповідно до законодавства (абз. 8 п. 4 Порядку №1078). Згідно з пунктом 6 Порядку №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
На підставі аналізу наведених положень законодавства суд приходить до висновку, що індексація грошового забезпечення як складова грошового забезпечення військовослужбовців є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, тому підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті.
Як вбачається з матеріалів справи, заперечуючи проти позову, відповідач посилається на роз'яснення Міністерства соціальної політики України, не можуть бути підтвердженням правомірності його дій.
Суд зазначає, що соціальні гарантії, які закріплені в Законах України, не можуть бути обмежені шляхом надання роз'яснень міністерством, оскільки відповідні зміни повинні вноситись в ті акти, якими регулюються відповідні виплати/соціальні гарантії.
Отже, у спірних правовідносинах, відповідач повинен діяти відповідно до вимог Закону №1282-ХІІ.
Водночас, відповідно до ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з ст.17 Закону України від 23.02.2006 №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", рішення Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Кечко проти України" зауважував, що реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Отже, обмежене фінансування не впливає на наявність чи відсутність у позивача права на нарахування індексації грошового забезпечення, що є предметом спору у цій справі.
У матеріалах адміністративної справи містяться відомості про нараховані та виплачені позивачу суми індексації за період з березня 2015 по вересень 2021 року, за змістом яких загальна сума виплаченої індексації грошового забезпечення складає 8220,11 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч. 3 ст. 90 КАС України).
Як з'ясовано судом індексація грошового забезпечення позивачу нарахована і виплачена за такі періоди: листопад 2016, грудень 2018, серпень, грудень 2019, березень-квітень 2020, червень 2020- липень 2021, вересень 2021 року
З огляду на це, твердження позивача щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за вказані періоди суд визнає необґрунтованими, оскільки згідно з довідкою відповідача від 30.05.2023 № 40/05/12-3447/М-356-АД індексація за цей період виплачена, а тому у задоволенні позовних вимог у цій частині суд відмовляє.
При цьому суд зазначає, що позивач має право на нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за березень 2015 -листопад 2016, грудень 2017 року - лютий 2018 року, січень-липень, вересень-листопад 2019, січень-лютий, квітень, серпень 2021 року.
Відповідач не навів будь-яких пояснень на підтвердження причин ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за вказаний період, окрім відсутності належного фінансування, що свідчить про протиправність такої відмови та наявність підстав для задоволення позову у цій частині вимог.
З приводу індексації грошового забезпечення з березня по листопад 2018 року, то відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (що набрала чинності 01.03.2018), підвищено розміри посадових окладів усіх категорій військовослужбовців.
Пунктом 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення у місяці, в якому відбувається підвищення посадових окладів, значення індексу споживчих цін приймається з 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення посадових окладів.
Оскільки, постанова №704 набрала чинності 01.03.2018, то відповідно базовим місяцем для проведення індексації є березень 2018 року. Індекс споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення тарифних ставок (окладів), приймається за 1 або 100 відсотків.
У жовтні 2018 року індекс споживчих цін перевищив установлений поріг індексації - 103% і склав 103,7%.
Місяцем, в якому офіційно опублікований індекс споживчих цін за жовтень 2018 року є листопад 2018 року, тобто, підвищення заробітної плати військовослужбовця у зв'язку з її індексацією повинно здійснюватися у грудні 2018 року.
Тож у частині вимог щодо нарахування та виплати індексації за період березень 2018 року - листопад 2018 року позов слід залишити без задоволення.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити індексацію із одночасною компенсацією сум Податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44, суд зазначає наступне.
Обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.
Так, рішенням по даній справі визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування індексації у відповідні періоди та зобов'язано нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення
Отже, вищевказаних виплат на час розгляду справи по суті відповідачем нараховано та здійснено не було.
Суд зауважує, що наразі відсутні підстави вважати, що після нарахування та виплати відповідачем індексацію позивачу не буде виплачено компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб.
Так, позовні вимоги у вказаній частині звернені на майбутнє, в даній частині позовних вимог права позивача не є порушеними, а тому задоволенню не підлягають.
Вирішуючи питання стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6000,00 грн, суд виходить з такого.
Згідно зі ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Суд зауважує, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
На підтвердження розміру витрат на правничу допомогу адвоката позивач надав: договір №08/05 про надання правової допомоги, укладений 08.05.2023; звіт №08/05 про виконані адвокатом роботи (надані послуги) та час витрачений на реалізацію, а також розмір коштів, що підлягає сплаті за них клієнтом; квитанцію б/н від 08.05.2023; ордер на надання правничої (правової) допомоги серії ВІ №1069515 від 16.06.2023
Дослідивши надані позивачем документи, суд враховує те, що справа не характеризується наявністю виключної правової проблеми, не стосується встановлення значного обсягу фактичних обставин справи, що потребувало б подання великої кількості письмових доказів та вжиття дій щодо їх збирання.
Оцінивши обставини цієї справи та надані позивачем докази у їх сукупності, часткове задоволення позовних вимог, суд, враховуючи принципи обґрунтованості, співмірності і пропорційності судових витрат, дійшов висновку про необхідність зменшення витрат на професійну правничу допомогу в цій справі до 1000,00 грн.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_4 Національної Гвардії України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за березень 2015 -листопад 2016, грудень 2017 року - лютий 2018 року, січень-липень, вересень-листопад 2019, січень-лютий, квітень, серпень 2021 року.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_4 Національної Гвардії України нарахувати та невиплатити ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за березень 2015 - листопад 2016, грудень 2017 року - лютий 2018 року, січень-липень, вересень-листопад 2019, січень-лютий, квітень, серпень 2021 року.
В решті вимог - позов залишити без задоволення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_4 Національної Гвардії України на користь ОСОБА_1 обґрунтовану частину витрат, понесених на оплату професійної правничої допомоги, у сумі 1000 (одна тисяча) грн 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду впродовж тридцяти днів з моменту його підписання.
Суддя Зоркіна Ю.В.