про залишення позовної заяви без руху
03 травня 2024 року м. Київ № 320/14158/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Щавінський В.Р., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Спеціалізованої психіатричної медико - соціальної експертної комісії 2 та Комунального некомерційного підприємства "Клінічна лікарня "Психіатрія" про визнання протиправними дій,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Спеціалізованої психіатричної медико - соціальної експертної комісії 2 та Комінального некомерційного підприємства "Клінічна лікарня "Психіатрія"та просить суд:
- признати протизаконним висновки та рішення (Енкриз від 02.05.22 р.). КНП Психіатрія про психіатричне захворювання ОСОБА_1 ;
- скасувати рішення Спеціалізована психіатрична МСЕК 2 від 10.05.2022 р. по інвалідності у зв'язку з психіатричним захворюванням ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 КАС України; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених КАС України.
Нормами ч. 1 ст. 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Суд зауважує, що вимоги позивача, які заявлені у прохальній частині позовної заяви, зокрема щодо признання протизаконними висновоки та рішення КНП "Клінічна лікарня "Психіатрія" від 02.05.2022 про психіатричне захворювання ОСОБА_1 є некоректно сформульованими, від так позивачу необхідно уточнити позовні вимоги у відповідності до норм КАС України.
Крім того, слід звернути увагу, що позивач просить суд поновити строк на звернення до суду.
Щодо вказаного клопотання позивача, суддя зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд зазначає, що початок перебігу шестимісячного строку у процесуальному законі визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.
Порівняльний аналіз термінів “дізнався” та “повинен був дізнатись”, що містяться у ч. 2 ст. 122 КАС України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх прав, а тому сама по собі необізнаність позивача з фактом порушення його прав не є підставою для автоматичного і безумовного поновлення строку звернення до суду.
При визначенні початку перебігу строку звернення до суду суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Суд також зауважує, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.
Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, позивач просить суд скасувати висновок та рішення, які прийнято у травні 2022 року, однак до суду звернувся лише у лютому 2024 року.
Позивач вказує, що рішення Спеціалізованої психіатричної МСЕК № 2, прийняте на підставі висновків та рішень КНП Психіатрія, до його відома не доводилось та до цього часу з рішенням він не ознайомлений.
Однак, суддею встановлено, що відповідно до комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» Київського окружного адміністративного суду, позивач звертався до суду з позовною заявою, яка містить аналогічні позовні вимоги, який зареєстрований судом 12.06.2023.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.09.2023 вказаний адміністративний позов повернуто позивачеві, у зв'язку з не усуненням недоліків позовної заяви, яку залишено без руху 15.06.2023, у встановлений судом строк.
Виходячи з вище викладеного, твердження позивача про те, що він не був ознайомлений з оскаржуваним рішенням до лютого 2024 року, не відповідають дійсності.
Крім того, частиною першою статті 42 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що учасниками справи є сторони, треті особи.
Згідно з частинами першою та третьою статті 46 Кодексу адміністративного судочинства України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.
Відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Згідно з пунктом 9 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України у цьому Кодексі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
При цьому, суб'єктом владних повноважень є орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п.7 ч. 1 ст.4 КАС України).
Відповідно до частини першої статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
Відповідно до частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Отже, суб'єктний склад учасників справи має бути чітко визначений позивачем, з метою визначення того суб'єкта, до якого адресовані позовні вимоги.
У позовній заяві в якості відповідача позивач зазначив Спеціалізовану психіатричну медико - соціальну експертну комісію 2 (Голова ОСОБА_2 ) та Комунальне некомерційного підприємство "Клінічна лікарня "Психіатрія".
Однак, вказані відповідачі не відповідають вимогам п.7 ч. 1 ст.4 КАС України.
Крім того, позивач у прохальній частині позовної заяви клопоче про витребування доказів, а саме матеріалів Спеціалізованої психіатричної МСЕК 2 по призначенню інвалідності ОСОБА_1 від 10.05.22.
Суддя зазначає, що питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частина 2 статті 76 КАС України).
Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частин 1, 2 статті 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
В матеріалах справи відсутні докази того, що позивачем вживались заходи для отримання вищевказаних доказів самостійно та/чи докази вжиття таких заходів, та/або причини неможливості самостійного отримати відповідні докази.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Вказані недоліки можуть бути усунуті шляхом подачі до суду:
- вмотивованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду та докази на підтвердження наявності обставин, що зумовили пропуск позивачем строку звернення до суду;
- уточнення щодо складу учасників справи, з урахуванням вказаних судом зауважень;
- належним чином оформленої позовної заяви відповідно до вимог ст. 160 КАС України, із врахуванням зауважень суду, у кількості примірників відповідно до кількості учасників справи, один з яких для суду;
- належним чином засвідченої копії оскаржуваних рішень та інших доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги або доказів того, що позивачем вживались заходи для отримання доказів самостійно та/чи докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримати відповідні докази.
Керуючись ст.ст. 161, 169, 171 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Спеціалізованої психіатричної медико - соціальної експертної комісії 2 та Комунального некомерційного підприємства "Клінічна лікарня "Психіатрія" про визнання протиправними дій - залишити без руху.
Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом подачі до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду та докази на підтвердження наявності обставин, що зумовили пропуск позивачем строку звернення до суду, уточнену позовну заяву де коректно та відповідно до вимог КАС України викласти свої позовні вимоги, а також вказати обов'язкові реквізити відповідачів (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти тощо).
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Щавінський В.Р.