про залишення позову без розгляду
30 квітня 2024 року № 320/20420/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , третя особа: Військова частина НОМЕР_2 , про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування наказу,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 з вимогами:
- визнати протиправними дії командира військової частини НОМЕР_1 щодо притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді "сувора догана" та організації оформлення та направлення документів на переведення полковника ОСОБА_1 до батальйону резерву Сил територіальної оборони Збройних Сил України;
- скасувати наказ командира військової частини командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 30.03.2023 №230 «Про результати службового розслідування за фактом вчинення порушень заступником командира з морально-психологічного забезпечення військової частини НОМЕР_2 , полковником ОСОБА_1 ».
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.06.2023 відкрито спрощене позовне провадження у даній адміністративній справі та призначено судове засідання на 07.08.2023.
Сторони у судове засідання призначене на 07.08.2023, з'явились.
Крім того, протокольною ухвалою суду від 07.08.2023, залучено до справи у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Військову частину НОМЕР_2 .
У зв'язку із вказаним, розгляд справи відкладено на 21.09.2023.
Позивач належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, що підтверджується розпискою, яка наявна в матеріалах справи, проте у судове засідання призначене на 21.09.2023 не прибув, про причини неявки суд не повідомив, із клопотанням про відкладення засідання або про розгляд справи за його відсутності до суду не звертався.
Розгляд справи було відкладено на 09.11.2023, у зв'язку з неявкою позивача та третьої особи.
У судове засідання призначене на 09.11.2023 представники сторін з'явились, проте, судове засідання було відкладене на 31.01.2024, у зв'язку із викликом свідків.
Позивач належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, що підтверджується розпискою, яка наявна в матеріалах справи, проте у судове засідання призначене на 31.01.2024 не прибув, про причини неявки суд не повідомив, із клопотанням про відкладення засідання або про розгляд справи за його відсутності до суду не звертався.
Розгляд справи було відкладено на 21.03.2024, у зв'язку з неявкою позивача та клопотанням відповідача.
Позивач належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, проте у судове засідання призначене на 21.03.2024 не прибув, про причини неявки суд не повідомив, із клопотанням про відкладення засідання або про розгляд справи за його відсутності до суду не звертався.
Розгляд справи було відкладено на 29.04.2024, у зв'язку з неявкою позивача.
Судом належним чином повідомлено позивача про час, дату та місце розгляду справи, проте у судове засідання призначене на 29.04.2024 повторно не прибув, про причини неявки суд не повідомив, із клопотанням про відкладення засідання або про розгляд справи за його відсутності до суду не звертався.
Відповідач явку свого представника у судові засідання, які призначені на 07.08.2023, 21.09.2023, 09.11.2023, 21.03.2024, 29.04.2024, забезпечив.
Третя особа явку свого представника у судові засідання, які призначені на 09.11.2023, 21.03.2024, 29.04.2024, забезпечив.
У судовому засіданні призначеному на 29.04.2024, судом поставлено на обговорення питання щодо залишення даної позовної заяви без розгляду, у зв'язку з неявкою представника позивача у судові засідання, які призначались, зокрема, на 31.01.2024, 21.03.2024 та 29.04.2024.
Представник відповідача у судовому засіданні проти залишення даної позовної заяви без розгляду, у зв'язку із повторною неявкою позивача, не заперечував.
Представник третьої особи у судовому засіданні проти залишення даної позовної заяви без розгляду, у зв'язку із повторною неявкою позивача, не заперечував.
Крім того, представники відповідача та третьої особи клопотали, про подальший розгляд справи, зокрема і вирішення питання про залишення даної позовної заяви без розгляду, у порядку письмового провадження.
Протокольною ухвалою від 29.04.2023, керуючись ч. 3 ст. 194 та ч. 9 ст. 205 КАС України, подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.
Враховуючи вищевказане, суд зазначає таке.
За зазначених обставин та з огляду на те, що позивач не з'являється без поважних причин до суду, не виконує вимоги суду, не надає заяв до суду, не підтримує заявлені позовні вимоги та не надає пояснення суду щодо дійсних обставин справи, без встановлення яких неможливий розгляд справи по суті спірних правовідносин, суд вважає за належне залишити позовну заяву без розгляду.
Відповідно до частини 2 статті 44 КАС України, учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника (ч. 1 ст. 55 КАС України).
Згідно частини 2 статті 131 КАС України учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов'язані завчасно повідомити про це суд.
Вищевикладені обставини свідчать про те, що позивачем допущено повторну неявку в судове засідання, без будь-яких повідомлень про поважність причин неприбуття.
Разом з тим, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки.
Застосовуючи до позивача процесуальні наслідки його повторної неявки у судове засідання, суд бере до уваги положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якими кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, а також враховує практику Європейського Суду з прав людини, яка є джерелом права.
Зокрема, одним із аспектів гарантії справедливого судочинства, які містить стаття 6 Конвенції, є доступ до суду. Європейський Суд з прав людини у справі Bellet v. Frаnсе зазначив, що рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.
Разом з тим, таке право не є абсолютним, оскільки забезпечивши право особи на звернення до суду, держава покладає на таку особу певні обов'язки, які пов'язані із реалізацією такого права. Однією з складовою гарантованого Конвенцією права на доступ до суду є розумний строк розгляду справи, який пов'язаний не лише із правовою та фактичною складністю справи, але й поведінкою заявника. Оцінюючи поведінку заявника з позиції Європейського Суду слід брати до уваги в тому числі і факти невиконання ним процесуальних обов'язків, наприклад, неодноразові неявки в судове засідання без поважних причин, а також не повідомлення суду про причини такої неявки.
Тобто, право особи на доступ до суду перебуває у безпосередньому взаємозв'язку із виконанням тих обов'язків, які покладаються на заявника при реалізації ним своїх прав.
Безпідставна неявка позивача у судові засідання, неповідомлення суду про поважність причин неприбуття до суду, невжиття будь-яких інших активних дій пов'язаних із використанням власних процесуальних прав, в контексті норм національного законодавства, позбавляють суд можливості здійснювати розгляд справи та призводять до порушення розумних строків її вирішення.
Суд також враховує, що згідно частини 5 статті 205 КАС України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.
До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
Аналіз зазначеної норми вказує, що підставами для залишення позовної заяви без розгляду є: неявка позивача та його представника в судове засідання без поважних причин, неповідомлення суду про причини неявки, неподання позивачем та його представником заяв про розгляд справи за їх відсутності, а також, за умови якщо відповідач не наполягає на розгляді справи по суті.
Слід вказати, що позивач не з'являвся та не забезпечував явку свого представника в судові засідання призначені на 31.01.2024, 21.03.2024 та 29.04.2024 для розгляду справи, про причини неявки суд не повідомляв. Протокольною ухвалою від 29.04.2024 суд визнав неповажною неявку позивача.
При цьому, суд також враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду щодо застосування п.4 ч.1 ст.240 КАС України, викладену у постанові від 27.05.2020 у справі №9901/11/19.
Велика Палата Верховного Суду зазначила, що загальнообов'язкові процесуальні правила статті 205 КАС України є певною формою реалізації гарантій особи (кожного) на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, відповідно до принципів верховенство права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності і відкритості судового процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права.
Частина 5 статті 205 КАС України сконструйована таким чином, що дає суду можливість не розглядати позовну заяву особи і повернути її без розгляду її автору, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідної форми відповідальності за дії, пов'язані з неявкою на засідання суду.
Законодавче формулювання частини 5 статті 205 КАС України «… якщо неявка перешкоджає розгляду справи» означає, що суд може розглянути позов по суті, однак не зобов'язаний цього робити. Це законодавче формулювання змістовно викладено у вигляді умови, яка в кожному конкретному випадку (правовій ситуації, казусові) повинна оцінюватися окремо в межах відповідних спірних правовідносин, які диктують її застосування.
Враховуючи вищевикладене, а також беручи до уваги те, що позивач та/або його представник не з'явилися в судові засідання для розгляду справи, призначені на 31.01.2024, 21.03.2024 та 29.04.2024 не повідомляли суд про поважність причин неявки у судове засідання, не подавали заяви про розгляд справи без їх участі, що позбавляє суд можливості встановити всі обставини справи, необхідні для вирішення спору без їх участі, суд дійшов висновку про наявності підстав, для застосування визначеного частиною 5 статті 205 та пунктом 4 частини 1 статті 240 КАС України правового наслідку неявки в судове засідання - залишення позову без розгляду.
При цьому суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що відповідно до ч. 4 ст. 240 КАС України він має право повторно звернутися до адміністративного суду з даною заявою.
Керуючись ст.ст. 44, 131, 194, 205, 240, 243 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , третя особа: Військова частина НОМЕР_2 , про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування наказу в адміністративній справі №320/20420/23, - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Щавінський В.Р.