ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"03" травня 2024 р. справа № 300/699/24
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Чуприни О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого на підставі ордера про надання правничої допомоги діє адвокат Хомич Іван Олександрович, до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в призначенні пенсії за віком від 09.01.2024 за №926030146705 (№1189/03-16) та зобов'язання призначити і виплачувати пенсію за віком на загальних підставах, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачено страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 03.01.2024, -
ОСОБА_1 (надалі по тексту також - позивач, ОСОБА_1 ), в інтересах в інтересах якого на підставі ордера про надання правничої допомоги діє адвокат Хомич Іван Олексійович (надалі по тексту також - представник позивача), звернулася в суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі по тексту також - відповідач 1, Головне управління ПФУ в області, орган пенсійного забезпечення, Управління), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (надалі по тексту також - відповідач 2), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №926030146705 (№1189/03-16) від 09.01.2024 (надалі по тексту також - оскаржуване рішення) щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні виплати пенсії за віком відповідно до Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 із застосуванням показника середньомісячної заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 року, з призначенням пенсії, починаючи з 03.01.2024;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду в Івано-Франківській області здійснити призначення та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 із застосуванням показника середньомісячної заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 року, з якої сплачено страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 03.01.2024.
Позовні вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Івано-Франківській області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах по Списку №2 згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 за №1788-ХІІ (надалі по тексту також - Закон №1788-ХІІ). Досягнувши 60 річного віку позивач 03.01.2024 звернулася до відповідача 1 із заявою про призначення останньому пенсії за віком згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 за №1058-IV (надалі по тексту також - Закон №1058-IV). Відповідач 2, розглянувши зазначену заяву за принципом екстериторіальності прийняв рішення від 09.01.2024 за №926030146705 про відмову в призначенні пенсії за віком, оскільки ОСОБА_1 вже призначена пенсія за віком на пільгових умовах по Списку №2 відповідно до Закону №1058-IV та статті 13 Закону №1788-ХІІ.
На переконання позивача, вказане рішення відповідача 2 є незаконним та необґрунтованим із наступних підстав. Позивач вважає, що частиною 3 статті 45 Закону №1058-IV встановлено порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший, а відтак показник середньомісячної заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким який був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-IV. Однак, на думку ОСОБА_1 , останньому було призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до Закону №1788-ХІІ, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону №1058-IV позивач звернувся вперше. Таким чином ОСОБА_1 вважає, що має право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням показника середньомісячної заробітної плати по Україні за три останні роки, тобто за 2021-2023 роки, що передували року звернення (2024 рік) за призначенням пенсії за віком.
Вважаючи протиправним рішення Головного управління ПФУ в Харківській області від09.01.2024 за №926030146705 (№1189/03-16) щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні виплати пенсії за віком відповідно до Закон №1058-IV із застосуванням показника середньомісячної заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 року, позивач звернулася до суду із адміністративним позовом.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.02.2024 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними матеріалами. Одночасно судом витребувано у сторін докази необхідні для розгляду даної адміністративної справи (а.с.21-22).
Відповідач 1 скористався правом на подання відзиву на позовну заяву від 20.02.2024 за №0900-0902-9/10440, який надійшов на адресу суду разом із письмовими доказами 26.02.2023 (а.с.27-168). Управління не погоджується з доводами позивача, викладеними у позовній заяві, вважає їх безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
За доводами відповідача 1, 23.10.2017 ОСОБА_1 призначено пенсію за віком на пільгових умовах по Списку №2 відповідно до статті 114 Закону №1058-IV. Управління зазначає, що згідно пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону. Відтак, на переконання відповідача 1, призначення та виплата пенсії позивачу з жовтня 2017 року здійснювалися у відповідності до Закону №1058-IV.
Окрім цього, орган пенсійного забезпечення зазначає, що в даному випадку переведення з одного виду пенсії на інший відсутнє, оскільки пенсія за віком на пільгових умовах призначена позивачу відповідно до статті 114 Закону №1058-IVз 23.10.2017 є різновидом пенсії за віком, зі зменшеним пенсійним віком, що унеможливлює призначення пенсії за віком повторно у зв'язку з досягненням загального пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону №1058-IV.
На підставі зазначеного Головне управління ПФУ в Івано-Франківській області просить відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Відповідач 2 також скористався правом подати відзив на позовну заяву від 11.04.2024 за №2000-0903-5/60334, який надійшов на адресу суду 17.04.2024 (а.с.170-176). Головне управління ПФУ в Харківській області як і відповідач 1 не погоджується з позовними вимогами ОСОБА_1 та вважає їх безпідставними з наступних причин.
Як зазначає відповідач 2, частиною 3 статті 45 Закону №1058-IV (з урахуванням змін, внесених Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 за №3668-VI) передбачено, що при переведений з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Також, відповідач 2 вказує, що в результаті розгляду документів було встановлено, що ОСОБА_1 отримує пенсію за віком з 23.10.2017 відповідно до Закону №1058-IV, відтак оскільки позивач вже є отримувачем пенсії за віком, то, на переконання відповідача 2, згідно Закону №1058-IV інший вид пенсії йому не передбачено.
З урахуванням зазначеного Головне управління ПФУ в Харківській області просить в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), вивчивши зміст позовної заяви, відзивів на позов, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення проти них, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 з 23.10.2017 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до Закону №1058-IV, про що свідчить протокол призначення пенсії "Версія: 1.6.78.1" від 05.09.2018 (а.с.108).
Після досягнення 60 річного віку позивач 03.01.2024 звернулася до Головного управління ПФУ в Івано-Франківський області із заявою "про призначення/перерахунок пенсії", в якій за формою бланку заяви просив "перевести з одного виду на інший" із уточненням про "призначення пенсії за віком за дати подання заяви та із застосуванням показника середньомісячної заробітної плати по Україні за 2021-2023 роки згідно Закону №1058-IV" (а.с.165-166).
Головне управління ПФУ в Харківській області розглянувши зазначену заяву за принципом екстериторіальності прийняло рішення від 09.01.2024 за №926030146705 (№1189/03-16) про відмову в призначенні пенсії за віком із застосуванням показника середньомісячної заробітної плати по Україні за 2021-2023 роки. Таке рішення мотивоване ти, що ОСОБА_1 отримує пенсію за віком з 23.10.2017 відповідно до Закону №1058-IV, а оскільки останній є отримувачем пенсії за віком, то відповідно до Закону №1058-IV та згідно наданих до заяви документів інший вид пенсії не передбачено (а.с.18, 167-168).
Не погоджуючись із рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області за №926030146705 (№1189/03-16) від 09.01.2024 про відмову у призначенні пенсії за віком із застосуванням показника середньомісячної заробітної плати по Україні за 2021-2023 роки, позивач звернулася до суду з метою захисту свого порушеного права.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що склалися в даній адміністративній справі, суд зазначає наступне.
У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003.
Статтею 1 Закону №1058-IV передбачено, що пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Як вже встановлено судом, ОСОБА_1 з 27.10.2017 перебуває на обліку в Головному управління ПФУ в Івано-Франківській області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2.
Згідно пункту "б" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 за №1788-ХІІ (надалі по тексту також - Закон №1788-ХІІ) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
01.01.2024 набрав чинності Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003.
За приписами абзаців 1-2 пункту 2 розділу ХV" Прикінцеві положення" Закону №1058-ІV визначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону (абзац 4 пункту 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону №1058-ІV).
Згідно пункту 15 XV "Прикінцевих положень" Закону №1058-ІV до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Окрім цього, суд зазначає, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 за №2148-VIII (надалі по тексту також - Закон №2148-VIII), який набрав чинності 11.10.2017, Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" доповнено розділом XIV1 "Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян".
Частиною 1 статті 114 зазначеного розділу коментованого Закону передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Суд звертає увагу на те, що особам, які працювали повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, за Списком №2, в питаннях пенсійного забезпечення надано пільгу, яка полягає у зниженні пенсійного віку, проте, вид пенсії, що їм призначається - це "пенсія за віком", яка згідно з положеннями пенсійного законодавства призначається, перераховуються та виплачується у відповідності із Законом №1058-ІV.
Як свідчить протокол призначення пенсії "Версія: 1.6.76.1" від 05.09.2018 (а.с.108) ОСОБА_1 призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 з 23.10.2017, тобто після набрання чинності Законом №2148-VIII. Згідно зазначеного протоколу "умови призначення" пенсії - Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Таким чином, із наведеного слідує, що ОСОБА_1 23.10.2017 призначено "пенсію за віком" на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до Закону №1058-ІV, а доводи позивача, викладені у позовній заяві про те, що останньому пенсія призначена відповідно доЗакону №1788-ХІІ не відповідають фактичним обставинам справи.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону №1058-ІV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:
1) пенсія за віком;
2) пенсія по інвалідності;
3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
За приписами статті 10 Закону №1058-ІV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
Переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду (абзац 1 частини 3 статті 45 Закону №1058-ІV).
Як визначено пунктом 2.8 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 25.11.2005 за №22-1 (надалі по тексту також - Порядок №22-1) поновлення виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії.
Статтею 40 Закону №1058-ІV передбачено порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії.
За змістом вимог абзацу 1 частини 1 та частини 2 статті 40 Закону №1058-ІV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:
Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn);
К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Отже, у випадку призначення пенсії на підставі Закону №1058-ІV при обчисленні пенсії враховується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Приписами абзацу 2 частини 3 статті 45 Закону №1058-ІV визначено, що при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
В контексті оцінки спірних правовідносин слід зважати на правову дію абзацу 3 частини 3 статті 45 Закону №1058-ІV, за змістом якого якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати і набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення пенсії (попереднього перерахунку пенсії без урахування перерахунку, передбаченого абзацом п'ятим частини четвертої статті 42 цього Закону) незалежно від перерв у роботі, під час переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена (визначений) частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.
Отже, показник середньої заробітної плати (доходу) за три попередні роки застосовують під час переведення лише з пенсії по інвалідності на пенсію за віком (за умови, якщо її призначають вперше) і за наявності в особи 24 місяців страхового стажу, який вона набула після призначення (попереднього перерахунку) пенсії по інвалідності незалежно від перерв у роботі.
Інших умов для врахування середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення "за пенсією за віком", законодавством не передбачено.
Слід зазначити, що переведенням з одного виду пенсії на інший є зміна виду пенсії, що визначені законодавством (пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника).
Частиною 3 статті 45 Закону №1058-ІV передбачено, що визначена частиною другою статті 40 цього Закону середня заробітна плата (дохід) для призначення пенсії, тобто за три календарні роки, що передують року звернення, застосовуються лише у випадку переведення з одного виду пенсії на інший або призначення пенсії вперше.
Системний аналіз наведених положень дає змогу дійти висновку, що частиною 3 статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший, а відтак показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 23.10.2020 у справі №528/196/17 та у постанові від 17.06.2021 у справі №336/7438/16-а.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 5 статті 242 КАС України).
Також суд звертає увагу, що пунктом 4 резолютивної частини ухвали суду від 05.02.2024 судом витребувано у ОСОБА_1 , Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, оформлені відповідно до вимог статті 94 КАС України копії письмових доказів і письмові пояснення на підтвердження наявності/відсутності обставини: чи мало місце отримання/не отримання позивачем в період з 2020 по 2023 роки заробіток/доходу, із якого сплачено єдиний соціальний внесок. Суд констатує, що станом на дату ухвалення судового рішення (03.05.2024) жодна із сторін так і не надала суду письмові докази, чи пояснення щодо отримання/не отримання позивачем в період з 2020 по 2023 роки заробіток/доходу, із якого сплачено єдиний соціальний внесок.
З урахуванням викладеного вище по тексту судового рішення, суд зазначає, що заява позивача від 03.01.2024 "про призначення/перерахунок пенсії" стосувалась призначення того ж виду пенсії ("пенсії за віком"), що призначена ОСОБА_1 23.10.2017, а тому такий самий вид пенсії не може бути призначений повторно на підставі положень одного й того ж Закону №1058-ІV та відповідно, не може бути застосований при обчисленні пенсії показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три останні роки, тобто за 2021-2023 роки.
Виходячи із таких аргументів, Верховний Суд ухвалював постанови від 17.05.2021 у справі №185/1473/17, від 15.05.2020 у справі № 334/13/16-а (2а/334/85/16), від 27.03.2020 у справі № 335/8983/17 (2-а/335/416/2017), від 10.04.2019 у справі № 336/372/16-а.
Відтак, суд дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 09.01.2024 за №926030146705 (№1189/03-16) щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні виплати пенсії за віком відповідно до Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 із застосуванням показника середньомісячної заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 року, з призначенням пенсії, починаючи з 03.01.2024, є правомірним.
Відповідно до частини 2статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (частини 1, 2 статті 77 КАС України).
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд за правилами статті 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні .
Заявлений зміст позовних вимог, системний аналіз положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, дають для суду підстави дійти висновку, що у спірному випадку відповідач діяв на підставі закону, із урахуванням усіх обставин, які мають значення для вірного вирішення порушеного позивачем питання, у зв'язку із чим позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають до задоволення.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає, що згідно з копією пенсійного посвідчення від 07.06.2023 серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 є особою з інвалідністю 2 групи, а отже, відповідно до пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 за №3674-VI звільнений від сплати судового збору за подання позову з таким характером спору (а.с.11).
З огляду на те, що позивач не поніс судових витрат по сплаті судового збору, за відсутності доказів понесення сторонами інших судових витрат у справі, керуючись частиною 1 статті 139 КАС України, відсутні підстави для розподілу судових витрат у справі.
Сторонами не подано до суду будь-яких доказів про понесення ними інших витрат, пов'язаних з розглядом справи, відтак у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо їх розподілу.
На підставі статті 1291 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ), АДРЕСА_1 ;
відповідач 1 - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 20551088), вул. Січових Стрільців, 15, м.Івано-Франківськ, 76018.
відповідач 2 - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 14099344), Майдан Свободи, Держпром, під'їзд 3, поверх 2, м. Харків, 61022.
Суддя Чуприна О.В.