ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"03" травня 2024 р. справа № 300/2642/24
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Могили А.Б., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Романків Ігор Михайлович, до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправними рішення та дій, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Романків Ігор Михайлович, звернувя в суд із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправними рішення та дій, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області рішенням від 20.02.2024 №926100138132 протиправно відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Крім цього, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області протиправно відмовлено у застосуванні при призначенні пенсії за віком нового показника середньої заробітної плати по Україні, що застосовується у 2024 році для призначення пенсії за 2021-2023 роки у розмірі 13559,41 грн. Як наслідок, слід зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області призначити з 12.02.2024 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та застосувати при призначенні пенсії новий показник середньої заробітної плати по Україні, що застосовується у 2024 році для призначення пенсії за 2021-2023 роки у розмірі 13559,41 грн.
В обґрунтування позовних вимог представник позивач зазначив, що ОСОБА_1 з 19.07.2011 отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення». Позивач 12.02.2024 звернувся до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Однак, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 20.02.2024 №926100138132 йому відмовлено в переведенні на пенсію за віком, оскільки позивачем не подані додаткові документи щодо визначення права призначення іншого виду пенсії. Представник позивача стверджує, що на підставі ч.1 ст.26 Закону №1058-IV ОСОБА_1 має право на призначення пенсії за віком. Згідно з ч.3 ст.45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Вважає, що в даному випадку позивачу з 2011 року призначено пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», тому повинен враховуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 3 календарні роки, що передують року призначення пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Отже, слід зобов'язати відповідача при призначенні пенсії за віком застосувати новий показник середньої заробітної плати по Україні, що застосовується у 2024 році для призначення пенсії за 2021-2023 роки у розмірі 13559,41 грн.
Відповідач Головне управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області подав відзив на позовну заяву відповідно до якого проти позову заперечив. У відзиві зазначив, що при поданні заяви про переведення з одного виду пенсії на інший позивачем не додано документи, які підтверджують право на призначення іншого виду пенсії. Як наслідок, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області прийнято рішення про відмову ОСОБА_1 у переведенні на пенсію за віком. Вказав, що пенсія за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» обчислюється в тому ж порядку та розмірі, що і пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тому позивач фактично просить обчислити йому той самий вид пенсійного забезпечення, який вже йому виплачується. Просив суд в задоволенні позову відмовити.
Відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області скористався правом подання відзиву на позовну заяву відповідно до якого проти позову заперечив. У відзиві зазначив, що відповідно до ч.1 ст.10 Закону №1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Вказав, що при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може бути враховано заробітну плату (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Звернув увагу, що позивачу з 19.07.2011 вже призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до Закону №1058-IV, тому підстави для призначення пенсії за віком повторно із застосовуванням оновленого показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, у відповідача відсутні. Просив суд в задоволенні позову відмовити.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.04.2024 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні).
Відповідно до ч.3 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, розгляд яких проводився за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), заявами по суті справи є позов та відзив.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення її учасників (у письмовому провадженні), дослідивши письмові докази, зазначає наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 19.07.2011 отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (а.с.63-64).
ОСОБА_1 12.02.2024 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про перехід з пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 на пенсію за віком (а.с.69).
Органом призначення пенсії за принципом екстериторіальності визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області рішенням №926100138132 від 20.02.2024 відмовлено ОСОБА_1 в переведенні на пенсію за віком за іншим законом, оскільки позивачем не подано документи, які підтверджують право на призначення іншого виду пенсії (а.с.25).
Крім цього, позивач 12.02.2024 звернувся до відповідача із заявою №ВЕБ-09001-Ф-С-24-025013 в якій просив перевести його з пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с.26-27).
За наслідками розгляду вищевказаної заяви відповідач листом від 12.03.2024 №2779-1395/П-02/8-0900/24 повідомив позивача, що оскільки він отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до Закону №1058-IV, то відсутні підстави для переведення на пенсію за віком на загальних умовах відповідно до цього Закону (а.с.22-23).
Позивач, вважаючи протиправними вищевказані рішення та відмову, звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що склалися в даній адміністративній справі, суд зазначає наступне.
Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом (стаття 46 Конституції України).
Згідно з частиною 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (надалі Закон №1788-XII), особам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором.
За Законом №1788-XII призначаються трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років (стаття 6 Закону №1788-XII).
З 01.01.2004 року принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (надалі Закон №1058-IV).
Пунктом 16 Розділу XV Прикінцеві положення Закону №1058-IV визначено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж (ч.1 ст.8 Закону №1058-IV).
Частиною 1 статті 9 Закону №1058-ІV передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором (стаття 10 Закону №1058-IV).
Відповідно до частини 1 статті 26 Закону №1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону (ч.1 ст.114 Закону №1058-IV).
Згідно з п.2 ч.2 ст.114 Закону №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
В частині 1 статті 45 Закону №1058-ІV передбачено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, зокрема, пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
В силу вимог частини 2 статті 45 Закону №1058-ІV пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону.
Згідно з пунктами 2, 16 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону №1058-ІV до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, які працювали на посадах, що дають право на пенсію за вислугою років, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом №1788-XII. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом, закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії.
Пунктом 2 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону №1058-ІV визначено, що у разі якщо внаслідок перерахунку пенсії за нормами цього Закону її розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Частиною 3 статті 45 Закону №1058 встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший у пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першої статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
У випадку, коли особа одержує пенсію, призначену за нормами іншого законодавства, зокрема згідно із Законом №1788-ХІІ, то призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону №1058-ІV, здійснене після настання віку, що дає їй на це право, не може розглядатися як переведення з одного виду пенсії на інший, оскільки мова не йде про різні види виплат в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Така правова позиція висловлена Верховним судом України у постанові від 31.03.2015 у справі № 21-612а14.
Суд зазначає, що порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії визначений статтею 40 Закону №1058-ІV.
Згідно з частиною 1 статті 40 Закону №1058-ІV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Відповідно до частини 2 статті 40 Закону №1058-ІV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
З системного аналізу наведених норм слідує, що правила, які регулюють переведення з одного виду пенсії на інший поширюються виключно на 3 види пенсій, які призначені за Законом №1058-ІV, тобто пенсії за віком, пенсії по інвалідності та пенсії у зв'язку з втратою годувальника. При цьому, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV.
У випадку переведення на інший вид пенсії за іншим законом, має враховуватися показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії.
Як вже встановлено судом, позивачу з 19.07.2011 (з дня, що настав після досягнення 55 років) призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Суд зазначає, що як і пенсії за віком на загальних підставах (ч.1 ст.26 Закону №1058-IV), так і пенсія за віком на пільгових за Списком №2 є різновидом пенсії за віком, оскільки на її призначення мають право особи, які досягли встановленого законодавством України пенсійного віку.
Таким чином, суд дійшов висновку, що в даному випадку позивач просить призначити той самий вид пенсії (за віком), який вже отримує, а тому у відповідача відсутні підстави для застосування до спірних відносин положень частин 1 та 3 статті 45 Закону №1058-ІV.
За наведених обставин, суд дійшов висновку, що заява позивача від 12.02.2024 стосувалася призначення того ж виду пенсії (пенсії за віком), яка призначена йому з 19.07.2011, а тому такий самий вид пенсії не може бути призначений повторно на підставі положень одного й того ж Закону №1058-ІV та, відповідно, не може бути застосований при обчисленні пенсії новий показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три останні роки, оскільки такий показник має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час первинного призначення пенсії за віком.
При цьому, суд критично оцінює посилання представника позивача на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі №876/5312/17.
У наведеній справі встановлено, що позивачу первинно було призначено пенсію за вислугу років відповідно та Закону України «Про пенсійне забезпечення». У подальшому, позивача переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». У цій справі Суд дійшов висновку про те, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно з частиною третьою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на інший вид пенсії у межах одного закону, а тому при обчисленні пенсії необхідно застосувати показник середньої заробітної плати (доходу) за три роки, що передували року призначенню пенсії за віком.
Натомість у справі, яка розглядається, позивачу з 19.07.2011 вже призначено пенсію за віком за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тобто зміни виду пенсії не відбувалося.
Наведене підтверджує те, що посилання представника позивача на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 876/5312/17, не є релевантним до обставин цієї справи.
Підсумовуючи наведене вище суд вважає, що позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Романків І.М., до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправними рішення та дій, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії не підлягає до задоволення.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Романків Ігор Михайлович, до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправними рішення та дій, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя /підпис/ Могила А.Б.