ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"03" травня 2024 р. справа № 300/1499/24
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Матуляка Я.П., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківської області в особі Тисменицького районного відділу управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківської області про визнання відмови протиправною та зобов'язання до вчинення дій,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області в особі Тисменицького районного відділу управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання до вчинення дій.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем протиправно, в порушення вимог пункту 3 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року за № 2503-ХІІ, відмовлено ОСОБА_1 , у видачі паспорта громадянина України у вигляді книжечки. Додатково позивач покликається на висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.09.2018 року у зразковій справі №806/3265/17.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.03.2024 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 08.03.2024. Представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечив з підстав, наведених у відзиві та просив суд в задоволенні позову відмовити, з урахуванням тієї обставини, що подана позивачем заява не відповідала вимогам, встановленим Положенням про паспорт громадянина України, затвердженим Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року за № 2503-ХІІ, оскільки така заява є колективною, викладена у довільній формі без долучення необхідних документів у зв'язку з чим відповідачем, у межах строку визначеного Законом України "Про звернення громадян", надано позивачу письмову відповідь на заяву з відповідними роз'ясненнями, яка в свою чергу не є відмовою у наданні адміністративної послуги.
11.03.2024 на адресу суду від позивача надійшли відповідь (заперечення) на відзив, яка згідно ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.03.2024, повернута без розгляду.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, дослідивши докази і письмові пояснення, викладених у позовній заяві, встановив таке.
ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 звернулися до відповідача із заявою, в якій просили здійснити обмін їх паспортів громадянина України у формі паспортної книжечки, зразка 1994 року, у зв'язку із непридатністю для користування бланка паспорта громадянина України (а.с.7).
Згідно листа Івано-Франківського відділу управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківської області від 21.12.2024 позивача повідомлено про те, що згідно пункту 3 розділу I Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.06.2019 року за № 456 для обміну паспорта громадянина України зразка 1994 року, видача паспорта у формі книжечки видається територіальними підрозділами ДМС. Крім того, повідомлено про те, що подана заява розглянута відповідно до вимог Закону України "Про звернення громадян" (а.с.8).
Вважаючи таку відповідь протиправною відмовою органу ДМС у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Статтею 5 Закону України "Про громадянство України" від 18.01.2001 № 2235-III визначено, що документом, що підтверджує громадянство України, є зокрема паспорт громадянина України.
Згідно з пунктами 1-3 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-XII паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України. Паспорт дійсний для укладання цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, оформлення доручень іншим особам для представництва перед третьою особою лише на території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.
Паспорт громадянина України (далі - паспорт) видається кожному громадянинові України центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, після досягнення 16-річного віку.
Бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини 2 статті 14 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" від 20.11.2012 № 5492-VI (далі - Закон № 5492-VI), документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета.
Згідно частини 1 статті 16 Закону № 5492-VI оформлення, видача, обмін документів, їх пересилання, вилучення, повернення державі та знищення відбуваються в порядку, встановленому законодавством, якщо інше не передбачено цим Законом.
Частиною 2 статті 21 Закону № 5492-VI визначено, що кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов'язаний отримати паспорт громадянина України. Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Оформлення та видача паспорта регулюється Порядком оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №302 від 25.03.2015(далі - Порядок №302).
Відповідно до п.п. 5 п. 6. Порядку № 302 обмін паспорта здійснюється у разі непридатності паспорта для подальшого використання (паспорт/фотокартка має пошкодження (та/або відсутня його/її частина), що не дають змогу візуально ідентифікувати особу, прочитати прізвище, власне ім'я, по батькові, дату та місце народження, ким виданий паспорт, підпис посадової особи та дату видачі, пошкодження перфорованої серії та номера, що не дають змогу встановити реквізити паспорта, виправлення, зокрема внесення змін до персональних даних особи/найменувань органу/штампа/печатки, пошкодження, які блокують можливість зчитування, а також внесення змін до інформації безконтактного електронного носія);
Згідно з п.п.1 п.7 Порядку №302, оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін та видача паспорта здійснюються особі, яка досягла 14-річного віку, - на підставі заяви-анкети, поданої нею особисто.
Підпунктом 3 пункту 1 Розділу IV “Обмін паспорта” Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України (далі - Тимчасовий порядок), затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.06.2019 №456 встановлено, що обмін паспорта здійснюється у разі непридатності паспорта для користування (паспорт/фотокартка має потертості (та/або відсутня її частина), що не дають змогу візуально ідентифікувати особу, прочитати прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, ким виданий паспорт, підпис посадової особи та дату видачі, пошкодження перфорованої серії та номера, що не дає змогу встановити реквізити паспорта, виправлення, підчистки окремих літер у персональних даних/найменуванні органу / штампах/печатках або інші чинники, які впливають на цілісність документа.
Пунктом 1 Розділу IV “Обмін паспорта” Тимчасового порядку, для обміну паспорта заявник подає:1) заяву;2) рішення суду;3) паспорт, що підлягає обміну;4) дві (три - у разі одержання паспорта, який обмінюється в іншому територіальному підрозділі ДМС) фотокартки розміром 3,5 x 4,5 см;5) платіжний документ з відміткою банку про сплату державного мита (у разі обміну паспорта у зв'язку із непридатністю для користування) або оригінал документа про звільнення від його сплати;6) документи, що підтверджують обставини (крім обміну паспорта з причин непридатності його використання), на підставі яких паспорт підлягає обміну. Видані компетентними органами іноземної держави документи, що подаються для оформлення паспорта, засвідчуються в установленому законодавством порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та подаються з перекладом українською мовою, вірність якого засвідчується нотаріально;7) довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (для внутрішньо переміщених осіб);8) посвідчення про взяття на облік бездомних осіб, видане відповідним центром обліку бездомних осіб (для бездомних осіб).
Пунктом 69 Порядку №302, пунктом 17 Положення №2503-ХІІ, пунктом 1 Розділу IV “Обмін паспорта” Тимчасового порядку визначено перелік документів, які необхідно подати заявнику для оформлення паспорта.
Відповідно до пп. 1 п. 3 Розділу I “Загальні положення” Тимчасового порядку територіальні підрозділи Державної міграційної служби України здійснюють оформлення і видачу паспорта особі, яка досягла 16-річного віку, на підставі заяви про видачу паспорта громадянина України за зразком, наведеним у додатку 1 до цього Тимчасового порядку, поданої нею особисто.
Згідно із п. 8 Розділу I “Загальні положення” Тимчасового порядку після заповнення заявником заяви працівник територіального підрозділу ДМС перевіряє правильність заповнення заяви та її відповідність наданим документам, про що вчиняє відповідний запис у графі 9 заяви.
Відповідно до п.26 Порядку №302, після формування заяви-анкети працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб'єкта друкує її та надає заявнику для перевірки правильності внесених до заяви-анкети відомостей. Реєстрація заяви-анкети здійснюється із застосуванням засобів Реєстру під час її формування.
Після перевірки заявник власним підписом підтверджує правильність внесених до заяви - анкети відомостей про особу (п.27 Порядку № 302).
Таким чином, передумовою оформлення та видачі паспорта громадянина України є особисте звернення особи до уповноваженого органу, а саме до територіального органу/територіального підрозділу ДМС з відповідною заявою встановленого зразка, з долученням відповідного переліку документів.
Верховний Суд в постанові від 21 серпня 2020 по справі №260/99/19 (провадження №К/9901/31910/19) зазначив, що реалізація волевиявлення громадянина на отримання паспорта, незалежно від форми такого, здійснювалась і здійснюється шляхом подання заяви за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України до компетентного органу особисто особою, яка звертається за отриманням паспорта, із зазначенням інформації та долученням документів, які передбачені вимогами чинного законодавства. При цьому, дотримання особою певних правил, пов'язаних з процедурою оформлення та видачі паспорта, зокрема щодо дотримання форми заяви, є обов'язковим.
Як встановлено судом, позивач не зверталася до територіального органу/територіального підрозділу ДМС особисто, з відповідною заявою встановленого зразка, з долученням необхідних документів.
В той же час, на адресу відповідача направлено колективну заяву про оформлення паспорта у формі книжечки зразка 1994 року зокрема і ОСОБА_1 довільної форми та без долучення документів, необхідних для обміну паспорта, у разі його непридатності для користування.
Як наслідок, суд зазначає, що вказана заява не може бути підставою для оформлення та видачі паспорта громадянина України, відповідно до вимог Положенням №2503-ХІІ.
Крім того, суд звертає увагу сторін на те, що в силу вимог п. 3 Розділу I “Загальні положення” Тимчасового порядку, позивач повинна звертатися до територіального органу/територіального підрозділу ДМС особисто, долучивши документи, необхідні для обміну паспорта, у разі його непридатності для користування.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що на час звернення позивача із колективною заявою від 01.12.2023 у відповідача не було правових підстави для прийняття рішення щодо обміну паспорта громадянина України у формі книжечки позивачу.
Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Завданням адміністративного судочинства, згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист
Конституційний Суд України, вирішуючи питання щодо тлумачення частини 2 статті 55 Конституції України, в Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина 2 статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.
Утвердження правової держави відповідно до приписів статті 1, другого речення частини третьої статті 8, статті 55 Основного Закону України полягає, зокрема, у гарантуванні кожному судового захисту прав і свобод, а також у запровадженні механізму такого захисту. Конституційний Суд України у своїх рішеннях послідовно підкреслював значущість положень статті 55 Конституції України щодо захисту кожним у судовому порядку своїх прав і свобод від будь-яких рішень, дій чи бездіяльності органів влади, посадових і службових осіб, а також стосовно неможливості відмови у правосудді.
Відносини, що виникають між фізичною чи юридичною особою і представниками органів влади під час здійснення ними владних повноважень, є публічно-правовими і поділяються, зокрема, на правовідносини у сфері управлінської діяльності та правовідносини у сфері охорони прав і свобод людини і громадянина, а також суспільства від злочинних посягань. Діяльність органів влади, у тому числі судів, щодо вирішення спорів, які виникають у публічно-правових відносинах, регламентується відповідними правовими актами.
Рішення, прийняті суб'єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України, статей 2, 6 КАС України.
Таким чином, суд зазначає, що судовому захисту підлягають лише порушені права, свободи та інтереси позивача.
Оскільки позивач не зверталася до відповідача із заявою, сформованою відповідно до вимог Порядку № 302 та з поданням обов'язкового переліку документів, що є передумовою для розгляду питання про оформлення та видачу паспорта громадянина України, суд доходить висновку, що розгляд поданої ОСОБА_1 заяви відповідно до Закону України "Про звернення громадян" з роз'ясненням законодавчо визначеного алгоритму дій, необхідних для обміну паспорта громадянина України, не є порушенням прав позивача з боку відповідача.
Суд зазначає, що листом відповідача не відмовлено в оформленні та видачі паспорта громадянина України у формі книжечки, оскільки ОСОБА_1 не використано право на особисте звернення до територіального підрозділу міграційної служби із заявою-анкетою про надання адміністративної послуги та необхідними документами.
Невиконання обов'язку щодо подання належного пакету документів звільняє відповідача від обов'язку приймати відповідні рішення за результатом розгляду заяви позивача, що, зокрема, зазначено у постанові Верховного Суду від 30.10.2018 року у справі № 826/740/15.
Лист відповідача, з яким висловила незгоду позивач, не є рішенням суб'єктів владних повноважень у розумінні статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
За відсутності будь-яких даних особи та за відсутності необхідних документів відповідач позбавлений можливості видати паспорт громадянина України будь-якого зразка.
Відповідачем жодним чином не порушено законне право чи інтерес позивача, оскільки суб'єктом владних повноважень не виносилося рішення про відмову в обміні документа та не допускалися протиправні дії чи бездіяльність у процедурі оформлення та видачі паспорта громадянина України.
Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 07.11.2018 року у справі № 820/3327/16.
Щодо аргументів позивача про необхідність застосування висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у зразковій справі № 806/3265/17 (Пз/9901/2/18), суд звертає увагу на те, що дана справа не відповідає ознакам типової справи, визначених у вищезазначеному рішенні у зв'язку з відсутністю рішення відповідача про відмову в оформленні та видачі ОСОБА_1 паспорта громадянина України у вигляді книжечки, так як позивачем не було використане право на особисте звернення до підрозділу міграційної служби із заявою-анкетою про надання адміністративної послуги та необхідним переліком документів.
Відсутність факту відмови відповідача в оформленні паспорта на підставі поданої колективної заяви, вказує на передчасність звернення до суду із заявленими позовними вимогами.
При цьому, позивач не позбавлений права на звернення до суду за судовим захистом у разі, коли останнім буде дотримано всіх необхідних процедур, проте за наслідком розгляду заяви буде відмовлено у видачі паспорта у формі книжечки.
Підсумовуючи все вищевикладене, суд прийшов до переконання, що позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними, а відтак в задоволенні даного позову слід відмовити.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
В задоволенні позову ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківської області (код ЄДРПОУ 37794486, вул. Академіка Гнатюка, 29, м. Івано-Франківськ, 76010) в особі Тисменицького районного відділу управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківської області (вул. Левицького, 4, м. Тисмениця, Івано-Франківський район, Івано-Франківська область, 77401) про визнання відмови протиправною та зобов'язання до вчинення дій - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Матуляк Я.П.