Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
02 травня 2024 року Справа №200/2494/24
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Загацька Т.В., вирішуючи питання про наявність підстав для прийняття позовної заяви та відкриття провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Слов'янського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (адреса: 84122, Донецька обл., м. Слов'янськ, вул. Поштова, буд. 44, код ЄДРПОУ 34974684), третя особа: акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк" (адреса: 02000, м. Київ, вул. Андріївська, 4, код ЄДРПОУ 14282829) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, скасування арешту,-
Через систему «Електронний суд» до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача, щодо незняття арештів з майна ОСОБА_1 , реєстраційний номер обтяження № 51194252, № 51194042 накладених відповідно до постанови про арешт майна боржника, серія та номер б/н, виданої 07.04.2010, видавник Відділ державної виконавчої служби Слов'янського міськрайонного управління юстиції;
- зобов'язати відповідача вчинити дії щодо зняття арештів з майна ОСОБА_1 , реєстраційний номер обтяження № 51194252, № 51194042;
- скасувати арешти відповідача, реєстраційний номер обтяження № 51194252, № 51194042;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненадання відповідей на адвокатські запити та клопотання про зняття арешту.
За результатами ознайомлення з даною позовною заявою судом встановлено, що вона подана без додержання вимог, передбачених ст.160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на таке.
Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Згідно з частиною третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною п'ятою статті 161 КАС України у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.
Відповідно до преамбули Закону України від 08.07.2011 №3674-VI “Про судовий збір” цей Закон визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, тобто є спеціальним законом, яким має керуватися суд при вирішенні питання про звільнення від сплати судового збору.
Згідно п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір» передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову: немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору встановлюється в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб на 1 січня 2024 року установлено в розмірі 3028 гривень, про що зазначено в ст. 7 Закону України від 9 листопада 2023 року № 3460-IX «Про Державний бюджет України на 2024 рік».
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Станом на 1 січня 2024 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 3028 грн., що визначено Законом України “Про Державний бюджет України на 2024 рік”.
Позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру, а отже виходячи зі змісту позовних вимог, враховуючи, що позовна заява подана через систему «Електронний суд», за подання даного адміністративного позову належить сплатити судовий збір у розмірі 1937,92 грн.
Інформацію про платіжні реквізити для перерахування судового збору за подання адміністративного позову до Донецького окружного адміністративного суду можна довідатися, зокрема, на офіційному сайті суду (https://adm.dn.court.gov.ua) в розділі "Судовий збір".
Крім того, відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно із ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначено статтею 283 КАС України.
Відповідно до ч.1 ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Пунктом 1 частини 2 ст. 287 КАС України зазначено, що позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Дані норми КАС України встановлюють, що перебіг строку на звернення до адміністративного суду за загальним правилом починається від дня виникнення права особи на подання до суду адміністративного позову.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Строк звернення до адміністративного суду - це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно-правових відносинах або для реалізації владних повноважень.
Днем, коли особа дізналась про порушення свого права, - є день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення її прав, свобод чи інтересів.
Суд звертає увагу, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач в лютому 2024 року дізнався про наявність в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень міститься обтяження за номерами 51194252, 51194042 внесене на підставі постанови Слов'янського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області. Листом №9188/8293-26-24/15.3 від 13.02.2024 Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надало відповідь на запит представника позивача, в якому повідомило про те, що за даними Автоматизованої системи виконавчого провадження, у Слов'янському відділі державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на примусовому виконанні перебувало 7 виконавчих проваджень щодо стягнення з боржника ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за якими борг, виконавчий збір та витрати на проведення виконавчих дій не сплачено.
Таким чином, звернувшись до суду 25.04.2024 з цим позовом позивач пропустив 10-денний строк звернення до суду, який встановлений ст. 287 КАС України.
В позовній заяві вказано, що позивач не отримував жодних документів від Відділу, в реєстрі боржників будь-яких документів щодо яких боржником є скаржник не було, про порушення свої прав дізнався тільки коли посадовими особами Відділу арешт знято не було, у визначений Законом України «Про виконавче провадження», тобто 19.04.2024 (дата формування інформдовідки про наявність арешту).
Суд критично ставиться до вказаного посилання позивача з огляду на те, що позивачем зазначено в позовній заяві, що з лютого 2024 року позивачу було відомо про наявність в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - обтяження за номерами 51194252, 51194042, яке було внесене на підставі постанови Слов'янського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області.
У постанові Верховного Суду від 31.03.2021 по справі №240/12017/19 зауважено, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом встановленого строку. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Крім того, встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Той факт, що позивачем було сформовано інформдовідку про наявність арешту 19.04.2024, не змінює часу, з якого позивач повинен був або міг дізнатись про порушення своїх прав.
Зазначена дата свідчить лише про час, коли позивач вчинив дію щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду, а є лише фактично штучно створеною новою часовою передумовою звернення з позовом до суду.
Позивачем не надано суду клопотання про поновлення вказаного строку із зазначенням поважних причин та доказів пропуску строку звернення до суду.
Крім того, позивач не вказав всіх конкретних обставин, які дозволять суду встановити докази існування обставин, які були об'єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення позивача та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду з цим позовом суду. Та було подано до суду позовні заяви з однаковими позовними вимогами, в яких визначено різні дати, з яких позивачу відомо про порушення своїх прав.
Відповідно до ч.6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно із ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Вказані недоліки підлягають усуненню.
Крім того, згідно ч.4 ст.49 КАС України у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Частиною 5 ст.49 КАС України встановлено, що про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Всупереч зазначеному, позивачем не надано суду відповідної заяви про залучення третьої особи до участі у справі із зазначенням підстав такого залучення. Відповідних обґрунтувань, на яких підставах та на стороні кого належить залучити до участі у справі в якості третьої особи Акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк", на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі не містить й позовна заява.
Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Керуючись статтями 160, 161, 172, 169, 171, 256 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Слов'янського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (адреса: 84122, Донецька обл., м. Слов'янськ, вул. Поштова, буд. 44, код ЄДРПОУ 34974684), третя особа Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" (адреса: 02000, м. Київ, вул. Андріївська, 4, код ЄДРПОУ 14282829) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, скасування арешту - залишити без руху.
Позивачу у десятиденний строк з моменту отримання копії даної ухвали усунути недоліки поданого адміністративного позову шляхом надання до суду:
заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку та доказів на їх підтвердження щодо існування дійсних, істотних обставин, що об'єктивно перешкоджали позивачеві звернутися до суду із означеною позовною заявою;
надання доказів сплати судового збору у розмірі 1937,92 грн.;
обґрунтованої заяви про залучення третьої особи до участі у справі із зазначенням підстав такого залучення, на стороні кого належить залучити до участі у справі в якості третьої особи, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду.
Роз'яснити особі, яка звернулася з позовною заявою, що у разі усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду. Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, така позовна заява повертається позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Суддя Т.В.Загацька