01 травня 2024 року Справа №160/9495/24
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Калугіна Н.Є., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства оборони України в особі Комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати пункт 14 рішення, оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 05 травня 2023 року № 7/д, в частині відмови ОСОБА_1 в призначенні одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ;
- зобов'язати Міністерство оборони України призначити і виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в порядку і розмірах, визначених чинним законодавством України у зв'язку зі смертю батька ОСОБА_2 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , видано 02.09.2022 року Васильківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро)), який помер 28.08.2022 року під час виконання бойового завдання пов'язаного із захистом Батьківщини недоторканності та територіальної цілісності України.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.04.2024 позовну заяву - залишено без руху.
Позивачем 26.04.2024 подано до суду клопотання про поновлення пропущеного строку.
Суд, дослідивши матеріали справи та поданого клопотання, дійшов наступного висновку.
Частиною 1 статті 121 КАС України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Обґрунтовуючи подану заяву позивач зазначив, що відповідно до Довідки №2620/42-03/01-2024 від 25.04.2024 року він є капітаном поліції та працює на посаді старшого оперуповноваженого відділу оперативних розробок Дніпропетровського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України (наказ Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України від 10.04.2023 № 153 о/с). Згідно доручень Дніпропетровського управління Департаменту внутрішньої безпеки від 07.04.2023 року №4д-42-03/01-2023 від 07.04.2023 та №1д-42-03/01-2024 10.01.2024 «Про розстановку особового складу ДУ ДВБ НП України за об'єктами обслуговування» позивач територіально обслуговує підрозділи поліції, які розташовані на території Павлоградського району Дніпропетровській області, а саме: Синельниківського РУП, ВП №1 Синельниківського РУП (смт. Васильківка), ВП №2 Синельниківського РУП (смт. Межова), ВП №5 Синельниківського РУП (м. Покровське), ВП №3 Синельниківського РУП (м. Першотравенськ), підрозділи ГУДМС Павлоградського району та ВЧ № НОМЕР_2 . Таким чином, з 07.04.2023 по теперішній час позивач виконує службові обов'язки в Дніпропетровському управлінні Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України за вказаними вище дорученнями та перебуває у довготривалому відрядженні. У подальшому, виконуючи службові обов'язки у м. Дніпро, позивач мав можливість звернувся за правовою допомогою до адвоката, у зв'язку з цим, між ним та адвокатом Бобкович А.А. укладено договір про надання правової допомоги від 03.04.2024. Позивач вважає причини пропущення строків поважними через виконання ним службових обов'язків, оскільки останній не може впливати на його роботу, таким чином позивач є заручником ситуації, оскільки перш за все порушуються його права та інтереси. З урахуванням викладеного просив визнати причини пропуску строку звернення до суду поважними та поновити його.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними.
У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Викладене узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду у постанові від 24 лютого 2021 року у справі №9901/313/20, Верховного Суду у постановах від 17 березня 2021 року у справі №160/3121/20, від 18 березня 2021 року у справі №320/2915/20 та ін.
Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд звертає увагу на висновки Верховного Суду викладені у постанові від 20.01.2021 у справі № 1140/2209/18 про те, що суди при вирішенні питання щодо поновлення строків повинні звертати увагу на усі доводи позивача, на тривалість строку, який пропущено, на поведінку позивача протягом цього строку, на дії, які він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності. Суди повинні гарантувати доступ до правосуддя особам, які вважають, що їх право порушене, і діяли добросовісно, але пропустили строк з поважних причин.
Як зазначено у постанові Верховного Суду від 29.09.2022 р. у справі 500/1912/22 суворе застосування адміністративними судами під час воєнного стану процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та ст. 6 зазначеної Конвенції.
Європейський Суд з прав людини вже звертав увагу на те, що «застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірною гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (див. рішення у справі «Волчлі проти Франції» (Walchli v. France), заява № 35787/03, п. 29, від 26 липня 2007 року). Порядок застосування пункту 1 статті 6 до проваджень в судах апеляційної або касаційної інстанцій залежить від особливостей конкретного провадження, враховуючи при цьому повноту провадження у національній правовій системі та роль суду касаційної інстанції у цьому провадженні; умови прийнятності касаційної скарги можуть бути жорсткішими, ніж для апеляційної скарги (див., наприклад, рішення у справі ««Булфрахт Лтд» проти Хорватії» (Bulfracht Ltd v. Croatia), заява № 53261/08, п. 35, від 21 червня 2011 року)». (рішення у справі «ТОВ «Фріда проти України» (набуло статусу остаточного 08.03.2017)).
Таким чином, враховуючи запровадження в Україні правового режиму воєнного стану, а також зважаючи на те, що позивач у 2023-2024 роках перебував у довготривалому відрядженні, суд дійшов висновку про поважність причин пропуску строку звернення до суду та наявність підстав для його поновлення.
Спір виник з публічно-правових відносин та згідно зі статтею 19 Кодексу адміністративного судочинства України належить до юрисдикції адміністративних судів і має розглядатись в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до статті 20 Кодексу адміністративного судочинства України справа підсудна Дніпропетровському окружному адміністративному суду.
Поданий адміністративний позов відповідає вимогам ст. ст. 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження у справі судом не встановлено.
Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Позивачем у позовній заяві зазначено третьою особою - ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Розглянувши питання доцільності залучення третьої особи, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2, 4 ст. 49 КАС України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Предметом позову є відмова у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ.
Судом встановлено, що, відповідно до Порядку і умов призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 25.01.2023 № 45, районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами, які приймають безпосередню участь в процедурі приймання документів від осіб, які можуть звернутися за ОГД, оформлюють документи для її призначення та виплати, направляють їх за підпорядкуванням та повідомляють заявників про прийняте головним розпорядником коштів рішення.
Таким чином, з огляду на встановлені судом обставини, а також оцінивши докази, які містяться у матеріалах справи, суд вважає за необхідне залучити ІНФОРМАЦІЯ_1 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.
За змістом ч. 5 ст. 49 КАС України, про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Відповідно до ч. 11 ст. 171 КАС України, якщо при відкритті провадження у справі було вирішено питання про залучення третіх осіб, позивач не пізніше двох днів з дня вручення копії ухвали про відкриття провадження у справі повинен направити таким третім особам копії позовної заяви з додатками, а докази такого направлення надати суду до початку підготовчого засідання або до початку розгляду справи по суті, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 9 ст. 44 КАС України, У разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати до суду доказ надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення.
Судом встановлено, що, відповідно до відомостей КП "Діловодство спеціалізованого суду", відомості щодо наявності у ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі) відсутні
Позивачем позовна заява з додатками подана до суду в паперовій формі, а тому, з урахуванням вимог ч. 11 ст. 171, ч. 9 ст. 44 КАС України, вона має бути направлена на адресу третьої особи в паперовій формі листом з описом вкладення.
Відповідно до ч. 6 ст. 18 КАС України, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Суд звертає увагу третьої особи, що відсутність у особи зареєстрованого електронного кабінету в ЄСІТС може потягнути за собою процесуальні наслідки, визначені КАС України.
З урахування викладеного вище, суд вважає за доцільне зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) зареєструвати електронний кабінет в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі).
Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Керуючись ст. 160, ст. 161 ст. 162, ст. 171, ст. 257, ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду.
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду - задовольнити.
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити спрощене провадження в адміністративній справі.
Залучити до участі в адміністративній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі) у 10-денний строк з дня отримання даної ухвали.
Зобов'язати ОСОБА_1 не пізніше двох днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі направити на адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 копію позовної заяви з додатками та надати до суду докази такого направлення.
Повідомити учасників справи, що розгляд справи відбудеться без повідомлення (виклику) учасників справи у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://adm.dp.court.gov.ua/sud0470/gromadyanam/csz/.
Розгляд і вирішення справи здійснювати одноособово суддею Калугіною Н.Є.
Зобов'язати ОСОБА_1 у 10-денний термін з дня отримання даної ухвали надати до суду належним чином засвідчену копію поданої до уповноваженого органу заяви про отримання одноразової грошової допомоги із усіма доданими до неї документами.
Роз'яснити відповідачу про необхідність подати до суду відзив на позов, а також всі письмові та електронні докази - у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання зазначеної ухвали, дотримуючись, вимог ст. 162 КАС України.
Роз'яснити позивачу про необхідність подати відповідь на відзив - у п'ятиденний строк з дня отримання відзиву на позов, у разі його подання відповідачем, дотримуючись вимог ст. 163 КАС України.
Роз'яснити відповідачу про необхідність подати заперечення, дотримуючись вимог ст. 164 КАС України - у п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив, у разі його подання позивачем.
Роз'яснити третій особі про необхідність подати до суду пояснення до позову або відзиву дотримуючись вимог ст.ст. 162, 165 КАС України - у десятиденний строк з дня отримання позову або відзиву, у разі його подання відповідачем.
Роз'яснити учасникам справи, що справа буде розглянута у порядку спрощеного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі, відповідно до ст. 258 КАС України.
Звернути увагу учасників справи на належні їм процесуальні права і обов'язки, що передбачені статтями 44, 45, 47 КАС України.
Копії даної ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Н.Є. Калугіна