79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
30.11.07 Справа№ 27/238а
Господарський суд Львівської області в складі:
головуючого-судді Масловської Л.З.
при секретарі судового засідання Зубачик Н.
у відкритому судовому засіданні у м.Львові
Розглянувши справу за позовом
КП “Центр Комплекс» громадської організації Львівської обласної асоціації інвалідів
До
Державної санітарно-епідеміологічної Служби України у м.Львові
Про
скасування постанови головного державного санітарного лікаря м.Львова №87/01 від 03.08.2007 р.
з участю представників:
представника позивача - н/з
представника відповідача -Опаровська М.Ф.-заст.голов.лікаря, Коваль О.Р.- ю/к;
КП “Центр Комплекс» громадської організації Львівської обласної асоціації інвалідів
звернулась з позовом в господарський суд про скасування постанови головного державного санітарного лікаря м.Львова №87/01 від 03.08.2007 року.
Підставами позову є те, що підставою для прийняття постанови №87/01 від 03.08.2007р. є невиконання позивачем п.1 припису №1710/01 від 18.07.2007р. Позивач вважає, що ним усі вимоги вказаного вище припису виконані, укладено договір №201898 від 05.07.2001р. на подачу з комунального водопроводу та прийняття стічних вод до каналізаційної мережі з ЛМКП “Львівводоканал».
В судовому засіданні представник позивача вимоги підтримав з викладених підстав, просить їх задоволити.
Відповідач у запереченнях на адміністративний позов №2440/05 від 03.10.07 року вважає, що постанова відповідає вимогам чинного законодавства. Просить в позові відмовити.
Враховуючи викладені обставини, справа розглядається у відповідності до вимог ч.6 ст.71 КАС України, на основі наявних доказів.
Заслухавши присутніх представників сторін, розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд даючи правову оцінку спірним правовідносинам виходив з наступного.
18.07.2007 року Державною санітарно-епідеміологічною Службою України у м.Львові було дано припис №1710/01 громадській вбиральні КП “Центр Комплекс».
03.08.2007 року Головним державним санітарним лікарем п.Р.Потоцькою винесено постанову №87/01, про тимчасову заборону функціонування громадської вбиральні КП “Центр Комплекс» за адресою пл.Ринок,1 в м.Львові з 15 серпня 2007 року до виконання припису Львівської міської СЕС в повному обсязі.
Позивач, не погоджуючись із згаданим постановою, оспорив її в судовому порядку.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд бере до уваги наступні обставини справи та вимоги чинного законодавства.
У відповідності до вимог ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Таким чином, суд повинен встановити чи порушується право суб'єктом владних повноважень до якого звернувся позивач.
Як вбачається зі змісту постанови вона адресована директору позивача та внесена головним державним санітарним лікарем -посадовою особою відповідача.
У відповідності до вимог ст.41 Закону України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», головним державним санітарним лікарям Республіки Крим, областей, міст, районів та їх заступникам, головним державним санітарним лікарям на транспорті та їх заступникам, а також головним державним санітарним лікарям об»єктів з особливим режимом роботи у межах відповідних територій (об»єктів) надаються повноваження, а саме застосування передбачених цим Законом заходів для припинення порушення санітарного законодавства. Статтею 42 вищезазначеного Закону визначено заходи щодо припинення порушення санітарного законодавства, а саме тимчасова заборона виробництва, заборона використання та реалізації хімічних речовин, технологічного устаткування, будівельних матеріалів, біологічних засобів, товарів народного споживання, джерел іонізуючих випромінювань в разі їх гігієнічної регламентації та державної реєстрації, а також якщо їх визнано шкідливими для здоров»я людей.
З наведеної норми вбачається, що саме до повноважень головного державного санітарного лікаря віднесено прийняття постанов.
А відтак, з огляду на наведені положення ч.1 ст.2 та ст.ст.3,50 КАС України, у відповідності до яких процесуальний кодекс поділяє суб'єктів владних повноважень, зокрема, на орган державної влади та його посадових і службових осіб, та на те, що позивач звернувся з вимогами саме до державної санітарно-епідеміологічної Служби України, а не до посадової особи -головного державного санітарного лікаря, відмовляючись, при цьому, допустити заміну неналежного відповідача належним, у суду відсутні підстави вважати наявність обставин порушення права позивача саме державної санітарно-епідеміологічної Служби України. Оскільки прийняття згаданої вище постанови належить до повноважень головного державного санітарного лікаря до якого позивач не звертався з позовними вимогами, а суд позбавлений можливості провести заміну неналежного відповідача на належного у відповідності до вимог ст.52 КАС України, якщо це потягне за собою зміну підсудності адміністративної справи.
За таких обставин, господарський суд вважає, що в задоволенні позову належить відмовити, оскільки згадана постанова №87/01 від 03.08.2007р., приймається головним державним санітарним лікарем, а не Державною санітарно-епідеміологічною Службою України у м.Львові.
Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, такі належить покласти на позивача.
Керуючись ст.ст. 21, 69, 70, 160-163 КАС України, суд -
В задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної у відповідності до вимог ст.254 КАС України.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку у відповідності до ст.186 КАС України.
Суддя