Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"03" травня 2024 р. Справа № 922/1059/24
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Байбака О.І.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Акціонерного товариства "Страхова компанія "Інго" (адреса: 01054, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 33; код ЄДРПОУ: 16285602)
до Акціонерного товариства "Страхова компанія "Мега-Гарант" (адреса: 61057, м. Харків, вул. Донця-Захаржевського, буд. 6/8; код ЄДРПОУ: 30035289)
про стягнення 40861,88 грн.
без виклику учасників справи
Акціонерне товариство "Страхова компанія "Інго" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Акціонерного товариства "Страхова компанія "Мега-Гарант" (далі - відповідач) 40861,88 грн.
Позов обґрунтовано з посиланням те на що 01.04.2021 у м. Дніпро ж/м Тополя-2, буд. 28 сталось ДТП за участі транспортних засобів "Renault Sandero" д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та "Газ 31105-101 СПГ" д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 (винуватець ДТП), внаслідок якого автомобіль "Renault Sandero" д.н.з. НОМЕР_1 зазначав механічних ушкоджень. Позивач вказує, що ним, як страхувальником, відповідно до договору страхування № 250519295.20_047 від 23.10.2020 виплачено страхувальнику - ОСОБА_1 страхове відшкодування в загальному розмірі 43461,88 грн, внаслідок чого до позивача в порядку ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 228 Господарського кодексу України в межах здійснених фактичних затрат перейшло право вимоги (регресу) до відповідача, як до особи, яка застрахувала цивільно-правову відповідальність винуватця ДТП, та наслідки якої визнано страховим випадком та здійснено виплату страхової суми страхувальнику.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.04.2024 відкрито провадження у справі № 922/1059/24; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін, за наявними в справі матеріалами; запропоновано відповідачам подати відзив на позов в п'ятнадцятиденний строк з дня отримання даної ухвали; встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позов; встановлено відповідачам строк для подання заперечень на відповідь протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на позов.
Згідно з вимогами ст. 120 ГПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Таким чином, в разі коли фактичне місцезнаходження особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Згідно з ч. 5-6 ст. 242 ГПК України, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Днем вручення судового рішення, зокрема, є:
2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи;
5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
В даному випадку, судом вжито всіх передбачених законом заходів з метою повідомлення сторін про порядок розгляду даної справи.
Зокрема, з метою повідомлення позивача про час та місце розгляду справи, копію ухвали від 02.04.2024 було направлено до електронного кабінету позивача в підсистемі «Електронний суд». Позивач копію вказаної ухвали отримав, про що свідчить долучена до матеріалів справи довідка про доставку електронного листа в електронний кабінет.
З метою повідомлення відповідача про розгляд справи, судом засобами поштового зв'язку направлено на адресу його реєстрації (яка зазначена в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань) копію ухвал від 02.04.2024. Проте, зазначена ухвала повернулась на адресу суду з відміткою відділення поштового зв'язку “адресат відсутній за вказаною адресою” (а. с. 33-36). Відомостей про наявність у відповідача іншої адреси матеріали справи не містять.
З урахуванням викладеного, судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення сторін про відкриття провадження у справі, а останні в розумінні вимог ст. 120, 242 ГПК України вважаються такими, що належним чином повідомлені про розгляд справи.
Відповідач не скористався своїм правом щодо подання відзиву на позовну заяву в порядку та строк, встановлені ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.04.2024.
Розглянувши подані на розгляд суду матеріали справи, суд визнає їх достатніми для прийняття судового рішення по суті спору.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, суд встановив.
Як свідчать матеріали справи, 23.10.2020 між позивачем, як страховиком, та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТП Лізинг», як страхувальником, укладено договір добровільного страхування наземного транспорту, цивільної відповідальності водія та пасажирів від нещасних випадків № 250519295.20_047 (далі за текстом - договір; а. с. 3-4), предметом якого є страхування транспортного засобу "Renault Sandero" д.н.з. НОМЕР_1 .
01.04.2021 у м. Дніпро ж/м Тополя-2, буд. 28 сталось ДТП за участі транспортних засобів "Renault Sandero" д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та "Газ 31105-101 СПГ" д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 (винуватець ДТП), внаслідок якого автомобіль "Renault Sandero" д.н.з. НОМЕР_1 зазначав механічних ушкоджень.
Постановою Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 23.04.2021 у справі № 932/3012/21 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні ДТП.
З метою визначення вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля Renault Sandero" д.н.з. НОМЕР_1 , проведено його огляд, про що складено акт огляду ТЗ б/н від 23.04.2021 (а. с. 10).
Згідно з рахунком Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотрейдинг-Дніпро» за № АДС-005592 від 24.04.2021 вартість ремонту пошкодженого ТЗ Renault Sandero" д.н.з. НОМЕР_1 складає 46288,38 грн.
Акціонерним товариством "Страхова компанія "Інго" складено страховий акт № 3887628 від 11.06.2021 в якому встановлено, що вартість матеріального збитку пошкодженого автомобіля становить на суму 46288,38 грн., сума відшкодування становить 43461,88 грн.
З огляду на вказані обставини та документи, позивачем здійснено виплату страхового відшкодування в сумі 43461,88 грн на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Лізинг», що підтверджується платіжним дорученням № 14488 від 24.06.2021 (а. с. 16). В даному платіжному дорученні зазначено, що сплата страхового відшкодування відбувається для ТОВ «ОТП Лізинг» на підставі договору № 250519295.20_047.
Крім того, матеріали справи свідчать про те, що Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Лізинг» оплатило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотрейдинг-Дніпро» вартість ремонту пошкодженого автомобіля в сумі 46288,38 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 26658 від 11.05.2021.
Згідно з відомостями з бази МТСБУ, цивільно-правова відповідальність водія ТЗ марки "Газ 31105-101 СПГ" д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_2 , з вини якого сталося вказане ДТП, застрахована відповідачем згідно з полісом серії ЕР № 203365455.
Як свідчать матеріали справи, позивач звернувся до відповідача, як страхувальника цивільно-правової відповідальності водія ОСОБА_2 , з претензією № 3657231 від 16.12.2021 (а. с. 19-20), в якій просив сплатити на свою користь 40861,88 грн. сплаченого на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Лізинг» страхового відшкодування.
Однак, після надсилання даної претензії, відповідач не здійснив виплату страхового відшкодування в зазначеній сумі, що і стало підставою для звернення позивача до суду з позовом у даній справі.
Надаючи правову кваліфікацію відносинам, що стали предметом спору, суд виходить з наступного:
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з вимогами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з п. 1 ст. 76, п. 1 ст. 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Частиною 1 ст. 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Пунктом 2 ст. 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Тобто, у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання із відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого.
Особою, відповідальною за завдану шкоду, може бути як безпосередній її заподіювач, так і страхова компанія, відповідальна за останнього.
Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, зокрема, порядок виплати такого відшкодування та дії сторін при настанні страхового випадку, регулюються Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Спеціальні норми Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обмежують розмір шкоди (збитків), яка підлягає відшкодуванню страховиком особи, яка завдала цю шкоду, і яка застрахувала свою цивільну відповідальність, зокрема: межами ліміту відповідальності (п. 22.1 ст. 22); вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством (стаття 29); відповідно до пунктів 32.4, 32.7 статті 32 страховик або МТСБУ не відшкодовує шкоду, заподіяну майну, яке знаходилося у забезпеченому транспортному засобі, який спричинив ДТП; шкоду, пов'язану із втратою товарного вигляду транспортного засобу; згідно з пунктом 12.1 статті 12 страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розраховану за правилами цього підпункту.
Пунктом 22.1 ст. 22 зазначеного Закону передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі.
Статтею 29 цього ж Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Таким чином, відповідач як страховик відповідальності винної у ДТП особи на підставі ст. 29 та п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" здійснює відшкодування витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством та в межах страхових сум, зазначених у страховому полісі.
У справі що розглядається, у відповідача у зв'язку з настанням страхового випадку (ДТП) виник обов'язок відшкодувати позивачеві шкоду в межах ліміту його відповідальності за страховим випадком і в межах суми фактичних затрат, право на вимоги якої перейшло до позивача у зв'язку з виплатою страхового відшкодування, за мінусом франшизи.
У даному випадку, розмір заподіяної матеріальної шкоди в результаті ДТП визначено на підставі рахунка № АДС-005592 від 24.04.2021, складеного Товариством з обмеженою відповідальністю «Автотрейдинг-Дніпро», ремонтної калькуляції, та становить 46288,38 грн.
Сума відшкодована позивачем на користь страхувальника в розмірі 43461,88 грн.
В силу положень ст. 993 ЦК України, та ст. 27 Закону України "Про страхування" відповідач має відшкодувати позивачу сплачене ним страхове відшкодування за виключенням франшизи.
Як свідчать поліс серії ЕР № 203365455, розмір франшизи у даному випадку становить 2600 грн.
Таким чином, за виключенням франшизи, відповідач має відшкодувати позивачу 40861,88 грн.
Зазначене свідчить про законність та обґрунтованість заявленого позивачем позову, та є підставами для його задоволення.
За таких обставин, за результатами розгляду справи з відповідач на користь позивача підлягають стягненню 40861,88 грн страхового відшкодування.
Крім того, з урахуванням вимог ст. 123, 126, 129 ГПК України, з відповідача на користь позивача також підлягає стягненню судовий збір в сумі 3028,00 грн.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-80, 123, 126, 129, 232-233, 237-238, 240-241 ГПК України, господарський суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з Акціонерного товариства "Страхова компанія "Мега-Гарант" (адреса: 61057, м. Харків, вул. Донця-Захаржевського, буд. 6/8; код ЄДРПОУ 30035289) на користь Акціонерного товариства "Страхова компанія "Інго" (адреса: 01054, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 33; код ЄДРПОУ 16285602):
40861,88 грн страхового відшкодування;
3028,00 грн судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано в строки та в порядку визначеному ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.
Суддя О.І. Байбак