Справа № 953/3598/24
н/п 1-кс/953/3205/24
"02" травня 2024 р. м. Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання прокурора Київської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_3 по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024221130000408 від 05.03.2024 за ч. 4 ст. 185 КК України, про арешт майна, -
встановив:
До Київського районного суду м. Харкова 01.05.2024 надійшло вказане клопотання, в якому сторона обвинувачення просить задовольнити клопотання і винести ухвалу про арешт шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування, на тимчасово вилучене майно, а саме: на набір посуду «Luminarc Lotusia», який складається з 5 предметів, а саме 4 салатника 15 сантиметрів кожна та 1 салатник 20 сантиметрів, білого кольору, який вилучений 30.04.2024 та належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ); після проведення необхідних слідчих дій вище вказані предмети передати на відповідальне зберігання потерпілій по кримінальному провадженню ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ).
На обґрунтування клопотання сторона обвинувачення зазначає, зокрема, що 04.03.2024 до ХРУП №1 надійшло повідомлення про те, що невстановлена особа в період дії воєнного стану в період часу з 28.02.2024 по 04.03.2024 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , таємно, здійснила крадіжку майна належного потерпілій внаслідок чого спричинила матеріальну шкоду ( ЖЄО4235).
Під час досудового розслідування допитано в якості потерпілої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ), яка повідомила, що в період часу з 28.02.2024 по 04.03.2024 невстановлена особа з квартири потерпілої за адресою: АДРЕСА_2 здійснила крадіжку набору посуду «Luminarc Lotusia», який складався з 5 предметів, а саме тарілок різної форми білого кольору.
В подальшому в ході досудового розслідування допитано ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_3 , яка пояснила, що вказане майно вона придбала у малознайомого громадянина на ім'я ОСОБА_6 . (Органом досудового розслідування встановлено, що громадянином на ім'я ОСОБА_6 є ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ).
Після проведення допиту 30.04.2024 ОСОБА_5 добровільно видала працівникам поліції майно, а саме: набір посуду «Luminarc Lotusia», який складається з 5 предметів, а саме 4 салатника 15 сантиметрів кожна та 1 салатник 20 сантиметрів, білого кольору, які в подальшому були вилучені, оглянуті та складений відповідний протокол.
Вилучене майно належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ).
Крім того, від ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відібрано пояснення, в ході якого гр. ОСОБА_7 пояснив, що саме він здійснив крадіжку майна за адресою: АДРЕСА_2 , та викрадене майно, а саме набір посуду продав малознайомій саме ОСОБА_5
30.04.2024 вищевказані предмети, постановою слідчого Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області визнано речовими доказами по дійсному кримінальному провадженню.
Вищевказані вилучені предмети являється предметами вчинення даного кримінального правопорушення, оскільки являються об'єктом кримінально протиправних дій та за цією ознакою як «…предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом…» відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України являється речовим доказом по даному кримінальному провадженню, вищевказаний предмет визнаний речовим доказом по даному кримінальному провадженню відповідною постановою, а також у подальшому при проведенні досудового розслідування необхідні стороні обвинувачення для проведення ряду процесуальних та слідчих (розшукових) дій, та запобігання можливості їх приховування, пошкодження, знищення, використання, передачі та відчуження, тому на них необхідно накласти арешт з метою їх збереження відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.
Також є підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення, а вказані в клопотанні предмети мають значення для досудового розслідування та є доказами у кримінальному провадженні. Зазначені у клопотанні предмети відповідають критеріям, передбаченим ч. 2 ст. 167 КПК України, як тимчасово вилучене майно, яке може бути речовими доказами.
Сторона обвинувачення зазначає, що з метою повного, об'єктивного та всебічного розслідування всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення, проведення судової експертизи, збереження речових доказів, запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження зазначеного майна, забезпечення цивільного позову та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, а також з огляду на вищенаведене, відповідно до ст. ст. 167, 170, 171 КПК України, з метою його збереження, виникла необхідність накладення арешту на вищевказане у клопотанні майно, яке є предметом вчинення кримінального правопорушення, адже не застосування арешту на дане майно може привести до його знищення, втрати або настання інших наслідків, які можуть перешкодити здійсненню досудового розслідування.
В судове засідання прокурор не з'явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду клопотання, в прохальній частині клопотання просив проводити судове засідання без його участі.
В судове засідання власник майна ОСОБА_4 не з'явилася, повідомлялася належним чином про дату, час та місце розгляду справи, га електрону адресу суду надійшла заява власника майна ОСОБА_4 , в якій вона підтримує клопотання та просить передати вказане майно на відповідальне зберігання (а.с. 24).
Неприбуття в судове засідання власника майна, прокурора, відповідно до вимог ч. 1 ст. 172 КПК України не перешкоджає розгляду клопотань. Володілець майна, який не був присутнім при розгляді клопотання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна в порядку та на підставах, визначених ст. 174 КПК України.
Слідчий суддя, дослідивши надані докази, встановив, що в провадженні Харківського районного управління поліції №1 ГУНП в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 12024221130000408 від 05.03.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
30.04.2024 в період з 12.40 год. до 12.50 год. проведено огляд предметів за адресою: АДРЕСА_3 , в ході якого, згідно протоколу огляду предметів від 30.04.2024, вилучено вказане в клопотанні майно (а.с. 15-16).
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 98 КПК України, документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Відповідно ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Згідно вимог ч. 6 ст. 132 КПК України, до клопотання слідчого, прокурора про застосування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.
Більш того, в статті 223 КПК України викладені вимоги до проведенні слідчих (розшукових) дій. Так, відповідно до ч.1, 2 ст. 223 КПК України слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні; підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.
Таким чином, в разі звернення процесуальної особи, що здійснює кримінальне провадження, з клопотанням до слідчого судді про проведення обшуку, норми діючого кримінального процесуального законодавства, прямо встановлюють обов'язок цієї особи звертатися з таким клопотанням саме в рамках конкретного провадження, враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у зв'язку із розслідуванням якого подається клопотання та відомості щодо вчинення саме цього кримінального правопорушення.
Стороною обвинувачення доведено, що зазначене в клопотанні сторони обвинувачення майно має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України. Незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт вказаного майна в подальшому може перешкодити кримінальному провадженню. На виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України, сторона обвинувачення довела слідчому судді необхідність арешту цього майна, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.
Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.
При цьому, задовольняючи клопотання про арешт майна, враховуючи наслідки арешту майна для власника майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя вважає можливим арештоване майно, після проведення необхідних експертиз, передати на відповідальне зберігання власнику майна ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з покладенням на неї обов'язку забезпечити зберігання вказаного майна до скасування арешту майна у встановлену КПК України порядку, та попередити останню про кримінальну відповідальність за ст. 388 КК України про необхідність збереження арештованого майна. Прийшовши до такого висновку про можливість передати на відповідальне зберігання вказане майно його власнику, слідчий суддя виходить також з необхідності дотримання загальних засад кримінального судочинства, в тому числі недоторканості права власності (ст. 7 КПК України).
Керуючись ст.ст. 2, 7, 132, 98, 167, 170-173, 309, 372, ч. 2 ст. 376 КПК України, -
Ухвалив:
Клопотання прокурора про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене в ході проведення огляду предметів 30.04.2024 за адресою: АДРЕСА_3 , а саме: на набір посуду «Luminarc Lotusia», який складається з 5 предметів, а саме 4 салатника 15 сантиметрів кожна та 1 салатник 20 сантиметрів, білого кольору - до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку.
Після проведення необхідних слідчих дій арештоване майно передати на відповідальне зберігання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Попередити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про кримінальну відповідальність за ст. 388 КК України про необхідність збереження арештованого майна.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1