Справа № 953/6951/23
н/п 2/953/657/24
24 квітня 2024 року м. Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Власової Ю.Ю.
секретар судового засідання - Афанасьєва К.Р.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Харківська міська рада,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради про надання додаткового строку на прийняття спадщини,
Короткий зміст позовних вимог та доводів позивача.
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою Харківської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Аргументи учасників справи.
Позивач до канцелярії Київського районного суду м. Харкова надав заяву, якою позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити.
Відповідачем на адресу суду подано відзив, яким просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Участь у справі сторін.
У судове засідання позивач, належним чином повідомлений про дату, час і місце цього засідання, не з'явився, в матеріалах справи наявне клопотання останнього про розгляд справи за його відсутності.
У судове засідання відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з'явився, про причини неявки суду не повідомив.
Рух справи.
Ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова від 14.08.2023 прийнято до провадження вказану справу, розгляд якої постановлено здійснювати в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 05.03.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Суд, дослідивши надані позивачем докази, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.
Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
08.11.2022 у місті Харків помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Мерефи Харківської області. Вказані обставини підтверджуються копією свідоцтва про смерть ОСОБА_2 від 17.11.2022 серія НОМЕР_1 та копією свідоцтва про народження позивача від 03.03.1987.
Позивачем пропущено строк на подання заяви про прийняття спадщини.
Після смерті батька позивача відкрилась спадщина - на частку квартири за адресою АДРЕСА_1 . Відповідно до копії свідоцтва про право власності на житло від 25.12.2006, вказана квартира належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2 (юатько позивача, помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ), ОСОБА_3 (дядько позивача, помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ) та ОСОБА_4 (дід позивача, помер ІНФОРМАЦІЯ_4 ).
Відповідно до довідки від 05.08.2011, всі вищеперелічені померлі особи були зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , тобто в квартирі, що є спадковим майном. Ніхто із вищеперлічених осіб спадщину не оформлював, а прийняття спадщини між ними відбувалось шляхом спільного проживання з померлим на день його смерті.
Зазначена обставина підтверджуєтся відсутністю інформації щодо спадкової квартири з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (роздруківка пошуку через веб-портал «Дія») та тим, що згідно відповіді від 21.07.2023 КП «Харківське міське бюро технічної інвентарізації» станом на 31.12.2012 право власності на вказану квартиру належить на праві спільної сумісної власності померлим: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Крім того, позивачем ОСОБА_1 направлено запит до П'ятої Харківської міської державної нотаріальної контори (за місцем знаходження спадкового майна) для отримання інформації чи прийняв хтось спадщину після смерті його батька чи ні. Зазначена обставина підтверджується копією запиту від 10.07.2023 та копією поштової квитанції про відправлення запиту від 12.07.2023. Але відповіді до цього часу на свій запит позивач не отримав.
У зв'язку з нападом россійської федерації на Україну 24.02.2022 позивач виїіхав з України та перебуває в Італійській Республіці. Дізнавшись про смерть батька, 09.12.2022 він звернувся до Консульського відділу Посольства України в Італійській Республіці з письмовою заявою про прийняття спадщини після смерті батька, після чого, йому виданий документ на бланку Консульського відділу Посольства України в Італійській Респуліці «Заява про прийняття спадщини за законом».
Після спливу 6 місяців з дня смерті батька, приблизно 15-16 травня 2023 року позивач знов звернувся до українського консульства в Італійській Республіці з метою отримання свідоцтва про право на спадщину. Але працівниками консульства йому усно роз'яснено, що оформленням спадщини вони не займаються, і він повинен був направити заяву про прийняття спадщини поштою до органів нотаріату в Україні.
Як убачається із наданої П'ятою Харківською міською державною нотаріальною конторою на виконання ухвали суду інформації, із заявами про прийняття спадщини, про відмову від прийняття спадщини та про видачу свідоцтв про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , протягом шестимісячного строку з часу відкриття спадщини ніхтоне звертався, спадкова справа нотаріальною конторою не заводилася. Разом із цим, до контори надійшла заява ОСОБА_1 , подана після спливу встановленого законодавством строку для прийняття спадщини, 16.11.2023 за вх. № 1840/02-14.
Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду.
За приписами ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно ст.ст. 1217, 1218 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Відповідно ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини; якщо виникнення у особи права на спадщину залежить від неприйняття спадщини або відмови в його прийнятті іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється в три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.
Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).
Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини ( частини 3 статті 1223 ЦК України).
Відповідно до статей 1268-1270 ЦКУкраїни спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. При цьому прийняття спадщини з умовою чи із застереженням не допускається.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто подати нотаріусу або в сільських населених пунктах -уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.
Вказаний висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постановах від 26.09.2012 у справі № 6-85цс12 та від 04.11.2015 у справі № 6-1486цс15.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 за № 2102-ІХ, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який у подальшому продовжувався і триває нині.
Відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану", в редакції від 06.03.2022, на час дії воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини зупиняється.
29.06.2022 внесені зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану", відповідно до яких перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.
Вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд враховує, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Принцип «пропорційності» тісно пов'язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід'ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.
Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв'язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.
Врахував принцип пропорційності між застосованим заходом та переслідуваною метою, якою є захист порушених прав позивачки в аспекті статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд приходить до висновку, що встановлені в межах розгляду даної справи обставини свідчать про поважність причин, пов'язаних з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для позивачки, як спадкоємця при поданні заяви про прийняття спадщини, що є підставою для визначення їй додаткового, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, строку протягом двох місяців.
Факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення від спадкування, тому суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.
В зв'язку з тим, що позивач не заявляє вимоги про стягнення з відповідача на його користь судових витрат, суд, керуючись принципом диспозитивності цивільного судочинства, закріпленим у статті 13 ЦПК України, не вирішує питання про розподіл судових витрат відповідно до статті 141 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 10, 12, 13, 81, 141, 247, 263-265, 268, 273, 280-284 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 , - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті батька ІНФОРМАЦІЯ_5 у місті Харків, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженця м. Мерефи Харківської області, в три місяці, з дня набрання рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Позивач - ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 .
Відповідач - Харківська міська рада, м. Харків, пл. Конституції, 7.
Суддя Ю.Ю. Власова