Справа № 953/1649/24
н/п 1-кс/953/3177/24
"01" травня 2024 р. м. Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі :
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання слідчого в ОВС 3-го відділення слідчого відділу УСБУ в Харківській області капітана юстиції ОСОБА_6 по кримінальному провадженню №22024220000000150 від 31.01.2024, про продовження строку тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Солоницівка Харківської області, який зі слів має на утриманні доньку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше не судимий, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України, -
встановив:
Сторона обвинувачення просить продовжити підозрюваному ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор», без визначення розміру застави.
На обґрунтування клопотання сторона обвинувачення зазначає, зокрема, що в ході досудового розслідування отримано інформацію стосовно громадянина України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який перебуваючи на території м. Харкова та Харківської області, в період з 24.02.2022 по 03.03.2022, здійснював збір та передачу представнику іноземної держави - російської федерації ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відомостей про дислокацію та переміщення особового складу, військової техніки Сил оборони України, для їх подальшого використання під час здійснення обстрілів із різних видів озброєння та планування бойових дій збройними формуваннями РФ на території Харківської області.
06.03.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України.
06.03.2024 слідчим суддею Київського районного суду м. Харкова за клопотанням слідчого СВ УСБУ в Харківській області, погодженим з прокурором відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, а саме до 04.05.2024 включно, без права внесення застави.
Обґрунтованість повідомленої підозри сторона обвинувачення підтверджує зібраними під час досудового розслідування доказами, наданими до суду, а також вказує на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Заступником керівника Харківської обласної прокуратури у кримінальному провадженні №22024220000000150 від 31.01.2024 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.111 КК України, продовжено строк досудового розслідування до трьох місяців, тобто до 06.06.2024 включно, оскільки необхідно виконати низку процесуальних дій, результати яких мають значення для судового розгляду, всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального, а саме: отримати висновок експерта Харківського НДЕКЦ МВС України за результатом проведення судової комп'ютерно-технічної експертизи (призначено 12.04.2024); виконати інші процесуальні дії, направлені на закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні та ознайомити сторону захисту з матеріалами кримінального провадження.
Даний виклад обставин, а також той факт, що отримавши підозру у вчиненні особливо тяжкого злочину, ОСОБА_5 , скориставшись своїми зв'язками із представником держави-агресора рф, може почати приховуватись від органів слідства, в тому числі виїхавши за межі України, що доводить, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів крім тримання під вартою не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Враховуючи викладене, більш м'які запобіжні заходи, аніж тримання під вартою, не зможуть запобігти вищенаведеним ризикам.
Сторона обвинувачення зазначає, що слід продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, оскільки ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, запобігання вказаним ризикам неможливе у разі застосування більш м'яких запобіжних заходів.
При розгляді клопотання в судовому засіданні прокурор підтримав клопотання.
В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник - адвокат ОСОБА_4 заперечували проти задоволення клопотання, вказували на недоведеність ризиків, просили застосувати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою у вигляді домашнього арешту.
При розгляді клопотання слідчим суддею з пояснень підозрюваного ОСОБА_5 встановлено, що він показання дає добровільно, до нього не застосовується насильство у даному кримінальному провадженні.
Слідчий суддя, вислухавши думку учасників процесу та дослідивши надані докази, встановив, що Слідчим відділом УСБУ в Харківській області проводиться досудове слідство у кримінальному провадженні №22024220000000150 від 31.01.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України.
06.03.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України, тобто державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній та інформаційній безпеці України: надання представникам іноземної держави допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 06.03.2024 застосовано відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» в межах строку досудового розслідування на 60 (шістдесят) днів - до 04.05.2024 включно, без визначення розміру застави.
Постановою заступника керівника Харківської обласної прокуратури від 24.04.2024 продовжено строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, до 3 (трьох) місяців, тобто до 06.06.2024.
Надані стороною кримінального провадження докази свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України, що підтверджується: протоколом про проведення НСРД- зняття інформації з електронних інформаційних систем 70/2-1677 від 20.02.2024, відповіддю на запит ОУВ «Харків» Тактична група «Слобода» № 39 від 29.02.2024, протоколом огляду комп'ютерних даних від 26.02.2024, протоколом обшуку від 06.03.2024, іншими матеріалами кримінального провадження.
Слідчий суддя вважає встановленим та доведеним стороною обвинувачення існування ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5, ч.1 ст. 177 КПК України: переховування від органів досудового розслідування, суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконний вплив на свідків; вчинення іншого кримінального правопорушення.
Суд зазначає, що ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування, суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину, може вдатися до відповідних дій.
При встановленні наявності ризику впливу свідка, слід враховувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).
Щодо доводів захисника про відсутність вказаних ризиків, слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для застосування запобіжного заходу, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 , у разі визнання його винуватим, з огляду на вірогідність переховування від органів досудового розслідування, суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконного впливу на свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення, спростовують доводи захисту про відсутність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Всі інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, питання винуватості чи не винуватості в скоєні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.
Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.
Так, ОСОБА_5 раніше не судимий, до кримінальної відповідальності притягується вперше, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .
Однак, згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя враховує й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування підозрюваного, обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику.
Вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому, небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосудді може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контрактами.
Згідно ч. 6 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.
Враховуючи викладене, існування ризиків доведених прокурором, передбачених п. 1, п. 2, п. 3, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_5 особливо тяжкого кримінального правопорушення в сфері злочинів проти основ національної безпеки України, вчинене в умовах воєнного стану, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого підозрюється, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав до задоволення клопотання. Більш того, за час тримання підозрюваного під вартою зазначені ризики не зменшилися та не втратили своєї актуальності. З вказаних підстав, суд приходить до висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою ОСОБА_5 в межах строку досудового розслідування, на 37 днів, до 06.06.2024 включно.
Даних щодо неможливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за станом здоров'я слідчому судді не надано.
Висновок суду щодо необхідності продовження строку тримання ОСОБА_5 під вартою до вказаного строку ґрунтується на вищевикладених обставинах, що свідчать про не зменшення заявлених ризиків та виправдовують тримання особи під вартою, а наведені в клопотанні обставини перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання підозрюваного під вартою.
При постановленні даної ухвали слідчий суддя, керуючись абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, про які зазначено вище, не визначає розмір застави у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_5 при продовженні йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи, що останньому повідомлено про підозру за ч. 1 ст. 111 КК України в період воєнного стану.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 211, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого - задовольнити.
Продовжити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» в межах строку досудового розслідування на 37 (тридцять сім) днів - до 06 червня 2024 року включно, без визначення застави.
Зобов'язати слідчого в ОВС 3-го відділення слідчого відділу УСБУ в Харківській області капітана юстиції ОСОБА_6 негайно повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_5 про тримання під вартою останнього.
Строк дії ухвали з 01 травня 2024 року по 06 червня 2024 року включно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а ОСОБА_5 - в той же строк, але з моменту вручення йому ухвали суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1