Справа № 953/1594/24
н/п 1-кс/953/3189/24
"01" травня 2024 р. м. Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання старшого слідчого в ОВС 3 відділення слідчого відділу Управління СБ України в Харківській області підполковника юстиції ОСОБА_6 по кримінальному провадженню № 22023220000001657 від 22.12.2023, про продовження строку тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Павлоград Дніпропетровської області, громадянина України, який не працює, одружений, має на утриманні малолітню доньку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше не судимий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України, -
встановив:
Сторона обвинувачення просить продовжити підозрюваному ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор», без визначення розміру застави.
На обґрунтування клопотання сторона обвинувачення зазначає, зокрема, що не пізніше 28.12.2023, за невстановлених обставин, у громадянина України ОСОБА_5 , який перебував на території с. Близнюки Лозівського району Харківської області, виник кримінально-протиправний умисел, направлений на поширення в умовах воєнного стану інформації про переміщення, рух або розташування Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості, якщо така інформація не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами.
В подальшому, ОСОБА_5 , реалізуючи вказаний злочинний умисел, у невстановлений період часу, але не пізніше 28.12.2023, за невстановлених обставин здійснив на території Павлоградського району Дніпропетровської області, збір інформації про розташування озброєння ЗС України, із можливістю їх ідентифікації на місцевості.
28.12.2023, о 10 год. 26 хв. ОСОБА_5 , продовжуючи реалізацію свого кримінального протиправного умислу, перебуваючи у невстановленому місці на території с. Близнюки Лозівського району Харківської області, використовуючи особистий стільниковий телефон із закріпленим стільниковим номером « НОМЕР_1 », з доступом до мережі Інтернет, під час спілкування у додатку (месенджері) «Telegram», дотримуючись конспірації та використовуючи особистий обліковий запис, ідентифікований як « ОСОБА_8 », поширив громадянину України ОСОБА_9 , підписаному у зазначеному додатку як « ОСОБА_10 », на запит останнього щодо розташування засобів «ППО», зображення карти місцевості із позначкою у вигляді овалу та текст наступного змісту: «В элемент закинул он опять тупит, тут сузил круг мои подсказали, откуда ПВО работала».
10.01.2024, у період з о 09 год. 15 хв.по 11 год. 42 хв. ОСОБА_11 , продовжуючи реалізацію свого кримінального протиправного умислу, перебуваючи у невстановленому місці на території Харківської області, використовуючи особистий стільниковий телефон із закріпленим стільниковим номером « НОМЕР_2 », з доступом до мережі Інтернет, під час спілкування у додатку (месенджері) «Telegram», дотримуючись конспірації та використовуючи особистий обліковий запис підписаний як « ОСОБА_12 », поширив громадянину України ОСОБА_9 , підписаному у зазначеному додатку як « ОСОБА_10 », зображення карти місцевості із умовною позначкою червоного кольору в районі вулиць «Харківське шосе», автомобільного віадуку у формі «конюшини» на автомобільній трасі «Е105» ДЛОЦ «Солнечный» та готелю «Магістраль» та текст наступного змісту: «С этой точки видели выходы неоднократно».
В подальшому, 23.01.2024, о 18 год. 20 хв. до 18 год. 21 хв. ОСОБА_5 , продовжуючи реалізацію свого кримінального протиправного умислу, перебуваючи у невстановленому місці на території с. Близнюки Лозівського району Харківської області, використовуючи особистий стільниковий телефон із закріпленим стільниковим номером « НОМЕР_1 », з доступом до мережі Інтернет, під час спілкування у додатку (месенджері) «Telegram», дотримуючись конспірації та використовуючи особистий обліковий запис, ідентифікований як « ОСОБА_8 », поширив громадянину України ОСОБА_9 , підписаному у зазначеному додатку як « ОСОБА_10 », на запит останнього щодо розташування «вертолітного майданчику», зображення карти місцевості із позначкою у вигляді овалу в районі «с. Садовое» та текст наступного змісту: «узнал где находится, здесь в посадке но она не постоянная, я тебе ранее говорил, они меняются».
При цьому, інформація щодо розташування Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості, не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами.
Згідно відповіді з ОСУВ «Хортиця» від 20.02.2024 за результатами опрацювання запиту та доданого до нього протоколу огляду від 16.02.2024, в районах запитуваних ділянок місцевості та у безпосередній близькості до них дійсно виконувались завдання за призначенням підрозділами Сил оборони України, зокрема, на визначених та обладнаних позиціях.
Вказана інформація щодо розміщення, переміщення особового складу, озброєння та військової техніки Сил оборони України, використання об'єктів для потреб Сил оборони України, у відкритому доступі не розміщувались та не надавалось згоди на розміщення такої інформації.
Крім того, передача у розпорядження держави-агресора у період збройного конфлікту будь-яких відомостей, що створюють уявлення про місця розміщення, тимчасового або систематичного перебування, маршрутів переміщення особового складу, озброєння та військової техніки Сил оборони України на території України, використання об'єктів для потреб Сил оборони України на території України, створює загрозу суверенітету, територіальній цілісності та недоторканості, державній, економічній та інформаційній безпеці України в частині використання таких відомостей при плануванні бойових дій під час збройної агресії проти України, зокрема при проведенні обстрілів з різних видів озброєння, здійсненні підривів, диверсій тощо.
Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за скоєння у період з 28.12.2023 по 23.01.2024 на території АДРЕСА_3 в умовах воєнного стану, поширення інформації про розташування Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості, якщо така інформація не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами, обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 114 2 КК України.
07.03.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України.
07.03.2024 ухвалою Київського районного суду м. Харкова стосовно ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави строком до 05.05.2024.
26.04.2024 постановою заступника керівника Харківської обласної прокуратури, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 220232200000001657 від 22.12.2023 продовжено до 3 місяців, тобто до 07.06.2024.
Обґрунтованість повідомленої підозри сторона обвинувачення підтверджує зібраними під час досудового розслідування доказами, наданими до суду, а також вказує на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Строк дії ухвали Київського районного суду м. Харкова про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 спливає 05.05.2024, однак, на даний час з метою забезпечення належного виконання завдань кримінального провадження та закінчення досудового розслідування необхідно виконати низку слідчих процесуальних дій, результати яких мають значення для судового розгляду, всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, а саме: встановити та допитати додаткових свідків злочинної діяльності ОСОБА_5 з числа мешканців Павлоградського району Дніпропетровської області, щодо спілкування з підозрюваним на предмет ворожих обстрілів зазначеної території; витребувати відомості, що характеризують особу підозрюваного; вжити заходи, щодо долучення до матеріалів кримінального провадження результатів проведення тимчасового доступу до документів оператора мобільного зв'язку, яким користувався ОСОБА_5 та провести детальний аналіз отриманих відомостей; провести огляд ноутбука, який був вилучений у ОСОБА_5 ; виконати процесуальні дії щодо розсекречення матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій; виконати процесуальні дії, направлені на закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні та ознайомити сторону захисту з матеріалами кримінального провадження.
Вказані процесуальні дії не були завершені раніше у зв'язку із складністю кримінального провадження, яка полягає у необхідності виконання значного обсягу слідчих та процесуальних дій, які направлені на встановлення обставин та документування протиправної діяльності підозрюваного, віддаленістю місцезнаходження свідків, значним часом проведення експертизи у кримінальному провадженні, та продовженням обстрілів території Харківської області російськими окупаційними військами.
Разом із цим, на даному етапі кримінального провадження не вирішуються питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення. Сторона обвинувачення на підставі оцінки сукупності отриманих доказів стверджує, що причетність особи до вчинення нею злочину є вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Відтак у слідства є достатні дані вважати, що ризики, передбачені у п. п. 1, 2, 3 та 5 ст. 177 КПК України, об'єктивно наявні та не перестали існувати, що свідчить про неможливість їх запобігання шляхом застосування до підозрюваного ОСОБА_5 інших, більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.
Викладені обставини також свідчать про те, що застава у розмірі, визначеному п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України для тяжкого злочину, не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Сторона обвинувачення зазначає, що з метою отримання можливості та процесуального опрацювання вищевказаних матеріалів, проведення інших слідчих дій, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_13 необхідно продовжити в межах строку досудового розслідування до 07.06.2024.
При розгляді клопотання в судовому засіданні прокурор підтримав клопотання.
В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник - адвокат ОСОБА_4 заперечували проти задоволення клопотання, вказували на недоведеність ризиків, зазначили, що ОСОБА_5 має доньку та дружину, просили відмовити у задоволенні клопотання сторони обвинувачення про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати відносно ОСОБА_5 більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або визначити мінімальний розмір застави.
При розгляді клопотання слідчим суддею з пояснень підозрюваного ОСОБА_5 встановлено, що він показання дає добровільно, до нього не застосовується насильство у даному кримінальному провадженні.
При розгляді клопотання слідчим суддею з пояснень підозрюваного ОСОБА_5 встановлено, що він показання дає добровільно, до нього не застосовується насильство у даному кримінальному провадженні.
Слідчий суддя, вислухавши думку учасників процесу та дослідивши надані докази, встановив, що Слідчим відділом УСБУ в Харківській області проводиться досудове слідство у кримінальному провадженні № 22023220000001657 від 22.12.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 113, ч. 2 ст. 114-2 КК України.
07.03.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України, тобто поширення інформації про розташування Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості, якщо така інформація не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами, вчинене в умовах воєнного стану.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 07.03.2024 застосовано відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» в межах строку досудового розслідування на 60 (шістдесят) днів - до 05.05.2024 включно, без визначення розміру застави.
Постановою заступника керівника Харківської обласної прокуратури від 26.04.2024 продовжено строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, до 3 (трьох) місяців, тобто до 07.06.2024.
Надані стороною кримінального провадження докази свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України, що підтверджується: відповідями на доручення слідчого з оперативного підрозділу; протоколом обшуку від 07.03.2024; протоколами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій - зняття інформації з електронних інформаційних систем (із додатками до них) від 31.01.2024; протоколом огляду речей і документів від 16.02.2024; відповіддю на запит з ОСУВ «Хортиця»; висновком комп'ютерно-технічної експертизи № 183 від 18.03.2024; довідкою про результати психофізіологічного дослідження із застосуванням поліграфу від 15.04.2024.
Слідчий суддя вважає встановленим та доведеним стороною обвинувачення існування ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5, ч.1 ст. 177 КПК України: переховування від органів досудового розслідування, суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконний вплив на свідків; вчинення іншого кримінального правопорушення.
Суд зазначає, що ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування, суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину, може вдатися до відповідних дій.
При встановленні наявності ризику впливу свідка, слід враховувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).
Щодо доводів захисника про відсутність вказаних ризиків, слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для застосування запобіжного заходу, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 , у разі визнання його винуватим, з огляду на вірогідність переховування від органів досудового розслідування, суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконного впливу на свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення, спростовують доводи захисту про відсутність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Всі інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, питання винуватості чи не винуватості в скоєні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.
Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.
Так, ОСОБА_5 , одружений, має на утриманні малолітню доньку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше не судимий, до кримінальної відповідальності притягується вперше, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 .
Однак, згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя враховує й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування підозрюваного, обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику.
Вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому, небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосудді може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контрактами.
Згідно ч. 6 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.
Враховуючи викладене, існування ризиків доведених прокурором, передбачених п. 1, п. 2, п. 3, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_5 особливо тяжкого кримінального правопорушення в сфері злочинів проти основ національної безпеки України, вчинене в умовах воєнного стану, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого підозрюється, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав до задоволення клопотання. Більш того, за час тримання підозрюваного під вартою зазначені ризики не зменшилися та не втратили своєї актуальності. З вказаних підстав, суд приходить до висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою ОСОБА_5 в межах строку досудового розслідування, на 37 днів, до 06.06.2024 включно.
Даних щодо неможливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за станом здоров'я слідчому судді не надано.
Висновок суду щодо необхідності продовження строку тримання ОСОБА_5 під вартою до вказаного строку ґрунтується на вищевикладених обставинах, що свідчать про не зменшення заявлених ризиків та виправдовують тримання особи під вартою, а наведені в клопотанні обставини перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання підозрюваного під вартою.
При постановленні даної ухвали слідчий суддя, керуючись абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, про які зазначено вище, не визначає розмір застави у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_5 при продовженні йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи, що останньому повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 114-2 КК України в період воєнного стану.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 211, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого - задовольнити.
Продовжити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» в межах строку досудового розслідування на 37 (тридцять сім) днів - до 06 червня 2024 року включно, без визначення застави.
Зобов'язати старшого слідчого в ОВС 3 відділення слідчого відділу Управління СБ України в Харківській області підполковника юстиції ОСОБА_6 негайно повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_5 про тримання під вартою останнього.
Строк дії ухвали з 01 травня 2024 року по 06 червня 2024 року включно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а ОСОБА_5 - в той же строк, але з моменту вручення йому ухвали суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1