Провадження № 2-о/639/95/24 Справа № 639/2433/24
03 травня 2024 року м. Харків
Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Марченка В.В.,
за участю секретаря судового засідання Василевської Л.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Жовтневого районного суду м. Харкова цивільну справу № 639/2433/24
заявник: ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 )
заінтересована особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (адреса місцезнаходження: вул. Сумська, 61, м. Харків)
про встановлення факту смерті,-
ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, заінтересована особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), в якій просить встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце смерті: м. Луганськ, Луганська область, дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що вона є матір'ю ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце смерті: м. Луганськ, Луганська область. Заявник вказує, що отримати свідоцтво про смерть у відділі ДРАЦС неможливо, оскільки факт смерті відбувся на тимчасово окупованій території України, на якій неможливо отримати медичний документ, що може бути прийнятий відділом ДРАЦС для здійснення реєстрації смерті. Заявник зазначає, що встановлення факту смерті необхідно йому для отримання свідоцтва про смерть державного зразка.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 03.05.2024 року відкрито провадження по справі.
Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, подала до суду заяву в якій просить розглянути справу без її участі, вимоги заяви підтримала в повному обсязі.
Заінтересована особа Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку, у судове засідання представника не направив.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 , народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Старобільськ, Луганської області.
З копії повторно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 03 травня 2024 року, вбачається, що ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_2 .
Крім того, матеріали справи містять копію довідки про смерть № 74 від 25.01.2024 року, згідно якої ОСОБА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , причина смерті: набряк - набрякання речовини головного мозку; поєднана тупа травма голови, тулуба правої верхньої та нижньої кінцівки; внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Також матеріали справи містять копію свідоцтва про смерть від 13.03.2024 року згідно якого ОСОБА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Луганськ, Луганської області.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Положеннями ч. 2 ст. 315 ЦПК України визначено, що в судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Згідно з роз'ясненнями, що містяться у постанові Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995р. «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Пунктом 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час в разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Особливості провадження у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України визначені ст. 317 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім'ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов'язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.
Відносини, пов'язані з проведенням державної реєстрації актів цивільного стану, внесенням до актових записів цивільного стану змін, їх поновленням і анулюванням, засади діяльності органів державної реєстрації актів цивільного стану врегульовано Законом України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану".
Згідно з приписами ст. 17 Закону України «Про державну реєстрація актів цивільного стану державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі:
1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою;
2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
У відповідності до приписів Інструкції щодо заповнення та видачі лікарського свідоцтва про смерть, затвердженої наказом МОЗ України від 08.08.2006 N 545, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 р. за N 1152/13026, для забезпечення реєстрації смерті в органах реєстрації актів цивільного стану закладом охорони здоров'я видається лікарське свідоцтво про смерть (форма N 106/о). Лікарське свідоцтво про смерть видається такими закладами охорони здоров'я: лікарнями, амбулаторно-поліклінічними закладами, диспансерами, пологовими будинками, санаторіями, патолого-анатомічними бюро, бюро судово-медичної експертизи.
Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими ч. 2 цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
У відповідності до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Частинами 1, 2, 4 ста. 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини у справах проти Туреччини (зокрема «Loizidou v. Turkey», «Cyprus v. Turkey»), a також Молдови та Росії (зокрема, «Mozer v. the Republic o f Moldova and Russia», «Ilaєcu and Others v. Moldova and Russia»), ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.
Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території.
Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що, виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.
Враховуючи наведену практику ЄСПЛ, а також ключове значення, яке має встановлення факту народження або смерті особи для реалізації майнових та особистих немайнових прав заявників, рішення суду в такій категорії справ має ґрунтуватись на дотриманні вимог статті 263 ЦПК України щодо повного і всебічного з'ясування обставин справи на підставі всіх поданих особами, які беруть участь у справі, доказів у сукупності, в тому числі з урахуванням документів, які видані органами та установами, що знаходяться на такій території.
Таким чином, документи, видані органами та установами (зокрема, лікарняними закладами), що знаходяться на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, як виняток можуть братись до уваги судом та оцінюватись разом з іншими доказами в їх сукупності та взаємозв'язку під час розгляду справ у порядку статті 317 ЦПК України.
На підтвердження факту смерті ОСОБА_2 заявником надано копію довідки про смерть № 74 від 25.01.2024 року, згідно якої помер ОСОБА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , причина смерті: набряк - набрякання речовини головного мозку; поєднана тупа травма голови, тулуба правої верхньої та нижньої кінцівки; внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Також матеріали справи містять копію свідоцтва про смерть від 13.03.2024 року, згідно якого ОСОБА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Луганськ, Луганської області.
З урахуванням системного аналізу зазначених вище норм, практики Європейського суду з прав людини та матеріалів справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви та встановлення факту смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Луганськ, Луганської області, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Встановлення факту смерті ОСОБА_2 необхідно заявнику для проведення державної реєстрації смерті.
Відповідно до ч. 2 ст. 319 ЦПК України рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.
Керуючись ст. ст. 4, 10 - 13, 76 - 81, 263 - 265, 268, 273, 293, 294, 315-319 ЦПК України, суд,
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про встановлення факту смерті задовольнити.
Встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: м. Старобільськ, Луганської обл., місце смерті: м. Луганськ, Луганська область, дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Копію рішення направити до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Харків для виконання.
Рішення суду підлягає негайному виконанню.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Заявник - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ).
Заінтересована особа - Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Харків (адреса місцезнаходження: вул. Сумська, 61, м. Харків) .
Повний текст рішення виготовлено 03.05.2024 року.
Суддя: В. В. Марченко