Справа №638/7231/24
Провадження № 2/638/3939/24
03 травня 2024 року м.Харків
Суддя Дзержинського районного суду м. Харкова Теслікова І.І., при прийнятті позовної заяви представника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) - адвоката Петруніної Кристини Олегівни ( АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) про поділ майна подружжя,-
Представник ОСОБА_1 - адвокат Петруніна К.О. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.
Однак, подана заява не відповідає вимогам вказаних вище статей, з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява, повинна містити 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Разом з тим в порушення п.6 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява не містить обґрунтування наявності спору та неможливості вирішення питання про розподіл майна в досудовому порядку, відповідно до ч.2 ст.69 СК України.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Згідно з п. п.1,2 ч. 1 ст.176 ЦПК України у позовах про стягнення грошових коштів, визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.
За загальним правилом, при розгляді справ про поділ спільного майна подружжя вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної (ринкової) його вартості на час розгляду справи. Це ж правило визначено і в п. 22 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справи про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя».
Відповідно до п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року №20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» визначено, що під дійсною вартістю майна розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.
Із позовних вимог вбачається, що предметом позову є поділ спільного майна подружжя, шляхом визначення права власності на майно, а саме житловий будинок, квартира, транспортний засіб, вартість яких у позові зазначена, проте не додано документальних підтверджень дійсної вартості спірного майна на час подання позовної заяви до суду.
Між тим, дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». В якості доказу вартості майна суду можуть бути подані звіт про оцінку саме ринкової вартості майна.
Крім того, у якості доказу щодо поділу грошових коштів на картковому рахунку до позовної заяви додана довідка щодо наявності грошових коштів станом на 07.12.2023, а не на час подання позовної заяви.
Крім того, суд звертає увагу позивача на те, що поділ майна, що є у спільній сумісній власності подружжя, є підставою набуття особистої власності кожним з подружжя. Право подружжя на поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, закріплено у статті 69 Кодексу. Поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а у разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частини перша, друга статті 71 Кодексу), або реалізується через виплату грошової чи матеріальної компенсації вартості його частки (частина друга статті 364 ЦК України). Така правова позиція викладена в постанові КЦС ВС від 27.02.2019 у справі № 464/7011/16-ц (61-12168св18).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Враховуючи викладене вище, вимоги діючого законодавства, суддя приходить до висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху, з наданням позивачу строку на усунення недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст. 175, 177,185, 353 ЦПК України, -
Позовну заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Петруніної Кристини Олегівни до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя - залишити без руху.
Встановити строк для усунення недоліків протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали судді про залишення позовної заяви без руху.
В разі не усунення недоліків позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: І.І. Теслікова