Справа № 638/7963/24
Провадження № 1-кс/638/1704/24
Іменем України
03 травня 2024 року м. Харків
Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у м. Харкові клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024221200000965 від 27 квітня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
Слідчим відділом Харківського РУП №3 Головного управління Національної поліції в Харківській області здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024221200000965 від 27 квітня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за фактом того, що 25.04.2024 невстановлена слідством особа, таємно, діючи в умовах воєнного стану, шляхом вільного доступу за адресою: АДРЕСА_1 , вчинила крадіжку велосипеду СР095 Bike, сірого кольору, з рожевими вставками, чим спричинили гр. ОСОБА_4 матеріальну шкоду, розмір якої встановлюється.
30.04.2024 у період з 17 год. 23 хв. до 17 год. 33 хв. слідчим СВ ХРУП №3 ГУНП в Харківській області лейтенантом поліції ОСОБА_5 було проведено огляд місця події за адресою: м. Харків, вул. Толбухіна, 103, напроти адміністративної будівлі ХРУП №3 ГУНП в Харківській області під час якого гр. ОСОБА_6 видав самостійно велосипед марки Crossbike сірого кольору, із рожевими полосками , без візуальних ознак пошкодження.
Постановою слідчого Харківського РУП №3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_7 від 01 травня 2024 року велосипед марки Crossbike сірого кольору, із рожевими полосками , без візуальних ознак пошкодження визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12024221200000965.
01 травня 2024 року прокурор Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді з клопотанням, в якому просила суд накласти арешт на тимчасово вилучене майно - велосипед марки Crossbike сірого кольору, із рожевими полосками , без візуальних ознак пошкодження.
В обґрунтування клопотання зазначила, що необхідність накладення арешту пов'язана з метою забезпечення виконання завдань кримінального провадження щодо швидкого, повного та неупередженого розслідування, а також подальшого проведення необхідних слідчих дій під час досудового розслідування. Повернення вилученого майна може негативно вплинути на встановлення істини по кримінальному провадженню, та встановлення усього кола осіб, причетних до скоєння вказаного кримінального правопорушення, оскільки у разі повернення зазначеного майна, можуть бути вжиті заходи та вчинені дії, направленні на його знищення, що може значно ускладнити або взагалі унеможливити встановлення об'єктивної істини у кримінальному проваджені, а також проведення необхідних слідчих дій.
В судове засідання прокурор та власник майна не з'явилися, слідчий та власник майна надали заяви про розгляд клопотання за їх відсутністю.
Суд, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, дійшов висновку про задоволення клопотання з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 133, п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов'язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні (ч. 5 ст. 132 КПК України).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 98 КПК України).
Прокурором у клопотанні доведено, що тимчасово вилучене майно, на яке він просить накласти арешт, є предметом кримінального правопорушення, має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом кримінального правопорушення, та наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.
Оцінюючи в сукупності надані стороною кримінального провадження докази, беручи до уваги те, що згідно з постановою від 01 травня 2024 року зазначене майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, а також ураховуючи правову підставу для арешту майна, можливість використання як доказу, наслідки арешту для власника, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, застосування такого виду заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна є можливим.
Таким чином, вилучене під час огляду місця події майно підлягає арешту, оскільки незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню
У зв'язку з викладеним, слідчий суддя дійшов висновку, що повернення вилученого майна може негативно вплинути на встановлення істини по кримінальному провадженню та встановлення усього кола осіб, причетних до скоєння вказаного кримінального правопорушення, у зв'язку з чим суд вважає за доцільне накласти арешт на тимчасово вилучене майно з метою збереження речових доказів (п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України), оскільки ненакладення арешту на тимчасово вилучене майно та повернення особі, у якої воно було вилучене, може призвести до його втрати, пошкодження.
У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій серед іншого зазначає заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно (п. 4 ч. 5 ст. 173 КПК України).
За вказаних обставин, слідчий суддя вважає за необхідне накласти арешт на майно у виді заборони його відчуження, розпорядження та користування.
Керуючись ст. 131-132, 170-173, 309,372 КПК України,
Клопотання Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024221200000965 від 27 квітня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України- задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене майно - велосипед марки Crossbike, сірого кольору, із рожевими полосками, без візуальних ознак пошкодження, яке було вилучене у ОСОБА_8 під час огляду місця події 30 квітня 2024 року в період часу з 17 год. 23 хв. до 17 год. 33 хв. за адресою: м. Харків, вул. Толбухіна, 103, напроти адміністративної будівлі ХРУП №3 ГУНП в Харківській області, заборонивши будь-яким особам володіти, користуватися та розпоряджатися майном до вирішення питання про скасування арешту майна у встановленому КПК України порядку.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1