Справа № 638/5959/24
Провадження № 3/638/3059/24
Іменем України
17 квітня 2024 року м. Харків
Суддя Дзержинського районного суду м. Харкова Щепіхіна В.В., розглянувши матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, начальник розвідки військової частини НОМЕР_1 у званні майор, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП,-
Відповідно до протоколу про військове адміністративне правопорушення серії А7015 №2 від 11 березня 2024 року, 11.03.2024 близько 17 год. 30 хв. майор ОСОБА_1 , перебував в розташуванні основного командного пункту штабу віськової частини НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння в умовах особового періоду. О 19 год. 00 хв. майора ОСОБА_1 було направлено до Ізюмського ЦМЛ де останній відмовився від проходження медичного обстеження.
В судовому засіданні ОСОБА_1 надав пояснення, що безпідставно був доставлений до органів ВСП в м. Ізюм, де йому запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою алкотестора, на що ОСОБА_1 не погодився, оскільки йому не надали сертифікат на прилад та його повірку. Після чого ОСОБА_1 звернувся до співробітника ВСП з клопотанням про забезпечення правничої допомоги, в якому останньому було відмовлено. Після віськовослужбовці віськової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 супроводили до лікарні та останній відмовився від проходженні медичного огляду, оскільки його клопотання про залучення адвоката було проігноровано. Також, ОСОБА_1 зазначає, що свідки які були залучені, є упередженими, оскільки проходять віськову службу у військовій частині НОМЕР_1 . Просив суд врахувати, що в нього наявне захворювання "Дисцикулярна енцефалопатія II ст. з лікворно-гіпертензивним, вертибулярно-атактичним синдромами, синкопальними нападами", що характеризується судомами, головними болями, запамороченнями, втратою пам?яті (короткостроково) загальною слабкістю. З приводу даного захворювання після втрати свідомості перебував на лікуванні з 23.03.2023 по 31.03.2023 в КНПІ «Первомайська ЦРЛ», що підтверджується випискою № 1429.
Суддя, розглянувши адміністративний матеріал, дослідивши докази по справі, дійшов наступного.
Частиною 3 ст.172-20 КУпАП встановлено відповідальність, зокрема, за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.
Суд зазначає, що указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався, останній раз строк дії воєнного стану продовжено Указом Президента №49/2024 від 05.02.2024 на 90 діб.
Згідно з пунктом 4 статті 24 глави 4 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби, в тому числі, на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять).
Відповідно до статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних сил України військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов'язків військової служби.
Згідно статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог статті 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданням адміністративного судочинства є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Згідно вимог статті 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган, посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини що пом'якшують або обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статей 251, 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган, посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та ін.
Судом встановлено, що відповідно до протоколу серії А7015 №2 від 11.03.2024 майор ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного обстеження в центральній міській лікарні "Піщарської богоматері" м. Ізюм, акт відмови від 11.03.2024 №б/н.
Відповідно до частини 5 Порядку направлення військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2024 р. № 32 (надалі Порядок), огляд проводиться: уповноваженою посадовою особою - на місці вчинення (виявлення) правопорушення, а у разі неможливості провести огляд на місці вчинення (виявлення) правопорушення - безпосередньо в органі управління, у військовій частині (в установі, організації, на підприємстві, в закладі, підрозділі) з використанням спеціальних технічних засобів (засоби вимірювальної техніки, які відповідають законодавству, що містить вимоги до таких засобів) і тестів, які мають документ про відповідність; лікарем закладу охорони здоров'я, який пройшов спеціальну підготовку.
Відповідно до частини 3 Порядку огляду підлягають військовослужбовці/військовозобов'язані, щодо яких є підстави вважати, що вони виконують обов'язки військової служби або перебувають на території військових частин (установ, закладів) у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Відповідно до частини 8 Порядку військовослужбовець/військовозобов'язаний, який відмовився від проведення огляду уповноваженою посадовою особою з використанням спеціального технічного засобу і тесту або не висловив згоду з його результатами, направляється відповідним командиром (начальником) для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Відповідно до частини 10 Порядку уповноважена посадова особа забезпечує проведення огляду військовослужбовця/військовозобов'язаного у закладі охорони здоров'я.
Згідно з частною 11 Порядку у разі відмови військовослужбовця/військовозобов'язаного від проведення огляду в закладі охорони здоров'я уповноважена посадова особа із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначає ознаки сп'яніння і дії військовослужбовця/військовозобов'язаного щодо ухилення від огляду.
Протокол серії А7015 №2 від 11.03.2024 не містить інформації про виявлені ознаки сп'яніння майора ОСОБА_1 , що унеможливлює суд встановити підстави огляду віськовослужбовця. Проте, у розділі "дата, час, місце вчинення і суть адміністративного правопорушення" протоколу зазначено, що ОСОБА_1 виконував обов'язки в стані алкогольного сп'яніння, що не відповідає обставинам справи, оскільки військовослужбовець відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння.
Також, зазначений протокол не містить відомостей проте, що майору ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою технічних засобів.
Матеріали справи в порушення частини 8 Порядку не містять направлення до ЦМЛ "Піщарської богоматері" м. Ізюм, що позболяє суд встановити підстави направлення майора ОСОБА_1 до закладу охорони здоров'я для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
В матеріалах справи міститься акт від 11.03.2024 про відмову від медичного огляду який підписаний ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .. Зазначений акт суд не може взяти до уваги, оскільки відповідний документ не передбачено Порядком, також відповідний акт не містить зазначення посад осіб, які його підписали.
До письмових пояснень свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в яких останні зазначили, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у лікаря, суд ставиться критично та не бере до уваги, оскільки відповідні пояснення отримані 12.03.2024, тобто на наступний день після складання протоколу.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (рішення ЄСзПЛ «Авшар проти Туреччини»), суд повинен враховувати наявність узгоджених між собою належних та допустимих доказів, які вказують на наявність порушення.
З огляду на наведене вище, суд наголошує, що в матеріалах справи відсутні узгоджені між собою докази щодо факту відмови майором ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відповідно до Порядку.
За змістом вимог статті 256, частини 1 статті 257 КУпАП питання наявності або відсутності складу адміністративного правопорушення суд вирішує лише в межах протоколу, складеного відносно конкретної особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адже відповідно до статті 254 КУпАП, яка знаходиться в главі 19 розділу IV «Провадження в справах про адміністративні правопорушення», для суду протокол про адміністративне правопорушення є документом, який порушує адміністративне провадження, і єдиною процесуальною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п.34 рішення у справі «Тейксейра де Кастор проти Португалії» від 09.06.1998 року, п.54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.
Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суд керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними статтею 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини і змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також статтею 62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 247 КУпАП розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Склад правопорушення - це наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу загалом.
Оцінивши усі наявні у справі докази з точки зору їх допустимості, достовірності та достатності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд доходить висновку, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б свідчили про те, що в діях ОСОБА_1 , є склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення та подія мала місце, а тому відповідно до пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення необхідно закрити у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. ст. 247, 283, 284 КУпАП, суддя, -
Провадження по справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м Харкова. Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.
Суддя В. В. Щепіхіна