Справа № 569/2265/24
1-кс/569/2794/24
22 квітня 2024 року м. Рівне
Слідчий суддя Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Рівне клопотання слідчого Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 (далі - слідчий), погоджене прокурором Рівненської окружної прокуратури ОСОБА_4 в рамках кримінального провадження № 12023181010003339 від 06.12.2023 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України (далі - це ж кримінальне провадження) про арешт майна , -
Слідчий Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області старший лейтенант поліції ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням яке погоджено із прокурором Рівненської окружної прокуратури ОСОБА_4 у якому просить накласти арешт на майно.
В обґрунтування клопотання зазначає, що до Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області надійшов рапорт ст. о/у УБН ГУНП в Рівненській області ОСОБА_5 про, що гр. ОСОБА_6 , житель м. Рівне, на території обласного центру займається незаконним збутом психотропної речовини "метамфетамін".
16.04.2024 в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , де проживає гр. ОСОБА_7 , 1981 р.н., було виявлено та вилучено: мобільний телефон марки «Motorola moto g(60)», імеі1: НОМЕР_1 , імеі2: НОМЕР_2 , із сім карткою НОМЕР_3 , який поміщено до сейф пакету НПУ ICR0192869, також було виявлено та вилучено чоловічу чорну куртку марки «BRAVE SOUL», розмір «М», що поміщена до полімерного пакету та опечатано паперовою биркою НПУ ГУНП в Рівненській області №1.
17.04.2024 постановою слідчого СВ Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області вказані речі визнані речовим доказом.
Згідно із нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
До початку розгляду клопотання слідчим подана заява про розгляд клопотання у його відсутність, у заяві зазначено, що клопотання підтримує в повному обсязі, із підстав, наведених у ньому та просить задовольнити вказане клопотання.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання у відсутності учасників провадження, оскільки їх не прибуття не перешкоджає розгляду клопотання на підставі наданих доказів.
Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно ч. ч.2, 3 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до п. 8 глави 2.6. «Арешт майна» Узагальнення вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження арешт може бути накладено на: нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права; майно у вигляді речей, документів, грошей, якщо вони відповідають критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК, а саме: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та (або) є доходами від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.
У відповідності до ч.1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Досудовим слідством встановлено, що вилучені речі відповідають критеріям, викладеним ст. 98 КПК України, зокрема, зберегли на собі сліди кримінального правопорушення та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Окрім того, не накладення арешту на вказане майно може призвести до його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення або відчуження, а також в подальшому значним чином ускладнить повернення майна до законного власника.
Враховуючи положення ч. 2 ст. 173 КПК України та вищевикладене, є необхідним накласти арешт майно, вилучене за вищевказаних обставин, оскільки наявні достатні підстави вважати, що майно відповідає критеріям встановленим ст. 98 КПК України, а незастосування арешту може призвести до втрати чи його пошкодження.
Керуючись ст. 170, 171,175 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого - задоволити.
Накласти арешт на вилучені речі в ході проведення 16.04.2024 обшуку у кв. АДРЕСА_2 , де проживає гр. ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: мобільний телефон марки «Motorola moto g(60)», імеі1: НОМЕР_1 , імеі2: НОМЕР_2 , із сім карткою НОМЕР_3 , який поміщено до сейф пакету НПУ ICR0192869, та чоловічу чорну куртку марки «BRAVE SOUL», розмір «М», що поміщена до полімерного пакету та опечатано паперовою биркою НПУ ГУНП в Рівненській області №1
Встановити заборону власнику ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та будь-якій іншій особі користуватися та розпоряджатися зазначеним майном до прийняття кінцевого рішення у кримінальному провадженні.
Передати вказане вище майно до камери зберігання речових доказів Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області.
Роз'яснити, що відповідно до ч.1 ст. 174 КПК України, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_8