Справа № 564/1123/24
01 травня 2024 року
Костопільський районний суд Рівненської області в складі:
головуючої судді - ОСОБА_1
з участю секретаря - ОСОБА_2
з участю прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченої - ОСОБА_4
захисника обвинуваченої - адвоката ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Костопіль обвинувальний акт з угодою про визнання винуватості в кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Костопіль, Рівненської області, зареєстрованої та жительки АДРЕСА_1 , громадянки України, розлученої, з повною середньою освітою, непрацюючої, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей немає, раніше не судимої, обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України
Згідно з обвинувальним актом, ОСОБА_4 , маючи умисел на незаконне придбання, носіння, зберігання бойових припасів, без мети збуту, в порушення вимог Положення про дозвільну систему, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №576 від 12 жовтня 1992 р., Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України №622 від 21 серпня 1998 р., не маючи відповідного передбаченого законом дозволу на придбання, зберігання бойових припасів, на початку січня 2024 року, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи за місцем проживання незаконно придбала, шляхом отримання подарунку у невстановленої досудовим розслідуванням особи 1 (один) корпус ручної осколкової ручної гранати Ф-1 оборонного типу та 1 (один) уніфікований запал ручної гранати модернізованого типу, які при конструктивному поєднанні відповідає зовнішньому вигляду, фізичним та геометричним параметрам ручній осколковій гранаті Ф-1 оборонного типу, що відносяться до бойових припасів.
Вказані бойові припаси ОСОБА_4 умисно, без мети збуту, перенесла та зберігала у шафі за місцем свого проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , без передбаченого законом дозволу, з моменту незаконного придбання до 07 год. 44 хв. 05 лютого 2024 року, тобто до моменту вилучення працівниками поліції ВП №2 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області.
Дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 263 КК України, які виразились у придбанні, носінні та зберіганні бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
20 березня 2024 року між прокурором, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні - начальником Костопільського відділу Здолбунівської окружної прокуратури Рівненської області ОСОБА_6 та підозрюваною ОСОБА_4 , за участі її захисника - адвоката ОСОБА_5 укладено угоду про визнання винуватості, яку подано до суду для затвердження.
В угоді про визнання винуватості від 20 березня 2024 року прокурор та підозрювана виклали формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію за ч. 1 ст. 263 КК України, які ніким не оспорюються, зазначили істотні для даного кримінального провадження обставини.
Згідно угоди про визнання винуватості ОСОБА_4 під час досудового розслідування повністю визнала вину у зазначеному кримінальному правопорушенні, зобов'язалася беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри в судовому провадженні.
Сторонами кримінального провадження узгоджено, що при затвердженні угоди про визнання винуватості ОСОБА_4 буде призначено покарання за ч. 1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки. На підставі ст. 75 КК України, сторони погодилися на звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням.
В підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_6 зазначив, що при укладенні даної угоди дотримані всі вимоги і правила КПК та КК України, а тому просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченій узгоджене в угоді покарання.
Обвинувачена ОСОБА_4 в підготовчому судовому засіданні також просила вказану угоду про визнання винуватості затвердити і призначити узгоджене в ній покарання, при цьому беззастережно визнала себе винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, в обсязі обвинувачення.
Захисник обвинуваченої - адвокат ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні підтримав угоду про визнання винуватості та просив затвердити її.
Розглядаючи питання про затвердження угоди суд виходить з наступного.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
В підготовчому судовому засіданні судом встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.
Разом з тим, в підготовчому судовому засіданні судом з'ясовано, що обвинувачена ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України визнає, цілком розуміє надані їй законом права, передбачені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ч. 2 ст. 473 КПК України, наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом.
В підготовчому судовому засіданні суд переконався у тому, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
При перевірці угоди про визнання винуватості на відповідність вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України судом встановлено, що угода у повному обсязі відповідає вимогам вказаного законодавства, дії обвинуваченої ОСОБА_4 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 263 КК України, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, відсутні будь-які підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, узгоджене сторонами покарання відповідає загальним засадам призначення покарання та санкції ч. 1 ст. 263 КК України.
Судом перевірено, що за своїм змістом укладена угода про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України, а також відсутні підстави для відмови у її затвердженні, передбачені ч. 7 ст. 474 КПК України.
Суд вважає доведеним в підготовчому судовому засіданні, що ОСОБА_4 вчинила тяжкий злочин, що виразилося у придбанні, носінні та зберіганні бойових припасів без передбаченого законом дозволу, а тому її дії кваліфікує за ч. 1 ст. 263 КК України.
При затвердженні угоди про визнання винуватості суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченої, яка раніше не судима, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченій ОСОБА_4 , відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття та активне сприяння в розкритті злочину.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченій ОСОБА_4 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Враховуючи викладене, вивчивши надані матеріали кримінального провадження, заслухавши думку прокурора, захисника обвинуваченої, які не заперечували проти затвердження угоди про визнання винуватості, пояснення обвинуваченої, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної 20 березня 2024 року між прокурором - начальником Костопільського відділу Здолбунівської окружної прокуратури Рівненської області ОСОБА_6 та обвинуваченою ОСОБА_4 , за участі захисника обвинуваченої - адвоката ОСОБА_5 та призначити обвинуваченій узгоджене сторонами покарання.
Питання про долю речових доказів підлягає вирішенню відповідно до вимог ч. 9 ст.100 КПК України.
Відповідно до ст.124 КПК України процесуальні витрати, пов'язані із залученням експерта, слід стягнути з обвинуваченої на користь держави.
Запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, обраний відносно ОСОБА_4 ухвалою слідчого судді Костопільського районного суду Рівненської області від 14 березня 2024 року залишити в силі до набрання вироком суду законної сили.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 100, 124, 373, 374, 468, 469, 473, 474, 475 КПК України, ст. 75, 76, ч. 1 ст. 263 КК України, суд
Угоду про визнання винуватості від 20 березня 2024 року по кримінальному провадженню №12024181150000045 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, укладену між прокурором - начальником Костопільського відділу Здолбунівської окружної прокуратури Рівненської області ОСОБА_6 та обвинуваченою ОСОБА_4 , за участі захисника обвинуваченої - адвоката ОСОБА_5 - затвердити.
Визнати ОСОБА_4 винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України та призначити узгоджене покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.
Відповідно до пп. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Застосований захід забезпечення кримінального провадження до обвинуваченої ОСОБА_4 у виді особистого зобов'язання - залишити без змін до набрання вироком суду законної сили.
Процесуальні витрати за проведення судової вибухо - технічної експертизи за експертною спеціальністю 5.2 «Дослідження вибухових пристроїв, слідів та обставин вибуху» в розмірі - 3029,12 грн. покласти на обвинувачену ОСОБА_4 та стягнути в дохід держави на підставі ч. 2 ст. 124 КПК України.
Після набрання вироком суду законної сили речові докази:
- запал УЗРГМ-2 та корпус ручної осколкової гранати Ф-1, які знаходяться на відповідальному зберіганні в кімнаті зберігання зброї та боєприпасів відділення поліції №2 Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області - знищити.
На вирок суду може бути подана апеляцiя до Рівненського апеляційного суду через Костопільський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч.4 ст.394 КПК України.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
СуддяОСОБА_1