Справа №949/169/24
03 травня 2024 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:
головуючого - судді Отупор К.М.,
при секретарі судового засідання Катюха К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дубровиця в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
Позивач ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Богельського І.В., звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
Свої вимоги мотивує тим, що 01 червня 2018 року між нею та відповідачем був укладений шлюб, що зареєстрований Деснянським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, про що складено відповідний актовий запис №749. Від даного шлюбу вони мають дитину: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Неповнолітній син ОСОБА_4 перебуває на повному її утриманні та потребує повноцінного харчування, оздоровлення і відпочинку, культурного розвитку, придбання йому одягу та ліків. Проте забезпечити самостійно дитину усім необхідним вона не може, а відповідач ніякої матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, а тому просить суд стягувати із відповідача аліменти на утримання дитини у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову до суду та проводити стягнення до досягнення дитиною повноліття.
Позивачка ОСОБА_1 та її представник - адвокат Богельський І.В. в судове засідання не з'явилися, подали заяву про розгляд справи без їх участі, позов підтримують в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, хоча був своєчасно та належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи.
Відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити з таких підстав.
Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі з 01 червня 2018 року. Шлюб зареєстровано Деснянським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, про що складено відповідний актовий запис №749.
Від даного шлюбу у сторін народилася дитина: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком якого є відповідач ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с.6).
Як вбачається із акту обстеження матеріально-побутових умов №8 від 05 січня 2024 року, неповнолітня дитина - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом із матір'ю ОСОБА_1 та перебуває на її утриманні (а.с.7).
Частиною 2 статті 51 Конституції України та статтею 180 Сімейного кодексу України чітко визначено загальний обов'язком батьків утримувати своїх дітей до їх повноліття.
Частиною 2 статті 179 Сімейного кодексу України визначено, що той із батьків або інших законних представників дитини, на ім'я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.
Відповідно до пункту 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", відсутність домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину є підставою для звернення в суд з відповідним позовом того із них, з ким вона проживає.
Як вбачається із матеріалів справи, між сторонами у справі відсутня домовленість (договір) щодо сплати аліментів на утримання дитини.
Відповідно до частини 3 статті 181 Сімейного кодексу України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частина 1 статті 182 Сімейного кодексу України вказує на обставини, які мають враховуватися при визначені розміру аліментів:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
Як зазначено у частині 2 статті 182 Сімейного кодексу України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. При цьому мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Статтею 183 Сімейного кодексу України встановлено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
У відповідності до статті 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2024 рік", встановлено у 2024 році прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років - 2563 гривні.
З огляду на положення Закону України "Про державний бюджет України на 2024 рік", в 2024 році щомісячна сума аліментів не може бути менше: для дітей віком до 6 років - 1281,50 грн.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про охорону дитинства", кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Статтею 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною згідно з Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-XII) передбачено, що, дитина враховуючи її фізичну й розумову незрілість, потребує спеціальної охорони та турботи, включаючи належний правовий захист, як до, так і після народження.
Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних умов для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Враховуючи положення частини 1 статті 3 Конвенції про права дитини, частин 7, 8 статті 7 Сімейного кодексу України, при вирішення будь-яких питань щодо дитини суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитини.
Враховуючи те, що обов'язок по утриманню дітей покладається на обох батьків, суд приходить до переконання, що позов в частині стягнення аліментів на утримання дитини до її повноліття слід задовольнити та стягувати з відповідача аліменти у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття, оскільки такий розмір аліментів буде відповідати інтересам дитини, обставинам справи і вимогам Закону.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Згідно вимог частини 1 статті 191 Сімейного кодексу України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Згідно пункту 3 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", від сплати судового збору звільняються: позивачі за подання позовів про стягнення аліментів.
Відповідно до вимог статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір слід стягнути з відповідача в дохід держави.
Керуючись статтями 180-184, 191 Сімейного кодексу України, статтями 12, 81, 141, 247, 264, 265, 352, 354, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити.
Стягувати із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , на утримання неповнолітньої дитини: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позовної заяви до суду, а саме з 26 січня 2024 року та проводити стягнення до досягнення дитиною повноліття з проведенням індексації відповідно до Закону.
Стягнути із ОСОБА_2 , судовий збір у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп.) на користь держави в особі Державної судової адміністрації України:
отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106;
код за ЄДРПОУ: 37993783;
банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001;
код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає до негайного виконання.
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.
У відповідності до підпункту 15.5) пункту 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень Цивільного процесуального кодексу України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Відомості про учасників справи згідно пункту 4 частини 5 статті 265 Цивільного процесуального кодексу України:
Позивач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителька АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , житель АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя: підпис.
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.
Суддя Дубровицького
районного суду К.М. Отупор