Справа №949/758/24
03 травня 2024 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:
головуючого - судді Отупор К.М.,
при секретарі судового засідання Катюха К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дубровиця в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Свої вимоги мотивує тим, що 06 вересня 2014 року між ним та відповідачкою був укладений шлюб, що зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дубровицького районного управління юстиції у Рівненській області, про що складено відповідний актовий запис №108. Від даного шлюбу у них народилися діти: дочка ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та син ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 . З моменту укладення шлюбу відносини між сторонами почали поступово погіршуватись, що відобразилось на їхніх стосунках. Підставами для цього стала втрата взаємопорозуміння, почуттів, виникнення обопільної неприязні та розчарування. Відповідачка не здатна підтримувати моральну атмосферу в сім'ї та піклуватись про побудову сімейних відносин на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Такі обставини почали відображатися на міцності їхніх сімейних стосунків, що в свою чергу призвело до фактичного розпаду сім'ї.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримує в повному обсязі.
Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, подала заяву про розгляд справи без її участі, позов визнає та згідна на розірвання шлюбу, а також не заперечує, щоб після розірвання шлюбу малолітні діти - дочка ОСОБА_5 - ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 та син ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , залишилися проживати разом із батьком, тобто позивачем ОСОБА_1 .
Відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до переконання, що позов слід задовольнити з таких підстав.
Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі з 06 вересня 2014 року. Шлюб зареєстровано Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дубровицького районного управління юстиції у Рівненській області, про що складено відповідний актовий запис №108. Дана обставина підверджується оригіналом свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 06 вересня 2014 року (а.с.9).
Від даного шлюбу сторони мають дітей: дочку ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження (а.с.6-7).
Відповідно до положень статті 51 Конституції України, частини 1 статті 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на добровільній згоді жінки та чоловіка, примушення жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно із положеннями пункту 3 частини 2 статті 18, статті 51, частини 3 статті 56, частини 1 статті 110 Сімейного кодексу України, дружина і чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань, при цьому способом захисту сімейних прав та інтересів, у тому числі, є право на припинення шлюбних відносин шляхом пред'явлення до суду позову про розірвання шлюбу одним із подружжя.
Судом встановлено, що за час сімейного життя у сторін склалася обстановка, що виключає можливість спільного проживання, почуття любові та поваги один до одного між сторонами втрачено, фактичні шлюбні відносини між ними припинені, примирення між подружжям та збереження сім'ї не можливо, так як це буде суперечити інтересам та волі обох сторін.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що сім'я розпалася остаточно і шлюб існує формально.
Беручи до уваги, що шлюб - це добровільний союз чоловіка та жінки, а сторони зберегти сім'ю не бажають, суд з урахуванням того, що розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка, після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті і майнові права, враховуючи відсутність обставин, що перешкоджають розірванню шлюбу, передбачених частиною 2 статті 110 Сімейного кодексу України, вважає за необхідне позов про розірвання шлюбу задовольнити.
Щодо позовної вимоги про залишення малолітніх дітей проживати разом із батьком, суд зазначає наступне.
За загальним правилом, за відсутності спору щодо того з ким із батьків будуть проживати неповнолітня дитина (діти), суд може вирішити питання про залишення проживання дитини (дітей) з матір'ю чи батьком, одночасно з вимогою про розірвання шлюбу.
Лише за наявності такого спору між батьками, суд повинен роз'яснити сторонам порядок вирішення питання про визначення місця проживання дитини (дітей).
Дана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі №200/952/18 (провадження № 61-14859св19).
Оскільки спору щодо визначення місця проживання дитини між сторонами судом не встановлено, малолітні діти ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживають разом із батьком ОСОБА_1 , проти чого відповідачка ОСОБА_2 заперечень не висловила, тому суд вважає, що після розірвання шлюбу, малолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 слід залишити проживати разом із батьком, тобто позивачем ОСОБА_1 .
У зв'язку з тим, що позивач не заявляє вимог про стягнення з відповідачки на його користь судових витрат, суд, керуючись принципом диспозитивності цивільного судочинства, закріпленим у статті 13 Цивільного процесуального кодексу України, не вирішує питання про розподіл судових витрат згідно статті 141 Цивільного процесуального кодексу України.
Тому, на підставі викладеного, керуючись статтями 104, 105, 110, 112 Сімейного кодексу України, статтями 12, 13, 81, 247, 264, 265, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити.
Шлюб ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 06 вересня 2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дубровицького районного управління юстиції у Рівненській області, про що складено відповідний актовий запис №108 - розірвати.
Після розірвання шлюбу, малолітніх дітей: дочку ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , залишити проживати разом із батьком ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.
У відповідності до підпункту 15.5) пункту 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень Цивільного процесуального кодексу України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Відомості про учасників справи згідно пункту 4 частини 5 статті 265 Цивільного процесуального кодексу України:
Позивач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , житель АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителька АДРЕСА_2 .
Суддя: підпис.
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.
Суддя Дубровицького
районного суду К.М. Отупор