єдиний унікальний номер справи 546/1617/23
номер провадження 1-кп/546/37/24
03 травня 2024 року м. Решетилівка Полтавська область
Решетилівський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
потерпілого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Решетилівка Полтавської області угоду про примирення від 20 грудня 2023 року кримінальне провадження, внесене 10.11.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023175440000540 за обвинувальним актом, стосовно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Дружба Решетилівського району Полтавської області, громадянина України, освіта професійно-технічна, непрацюючого, розлученого, маючого на утриманні дитину ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , інваліда ІІІ групи, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,
обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,
10.11.2023 близько 08:20 год ОСОБА_7 перебуваючи біля подвір'я домогосподарства, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання свого сусіда ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на грунті раптово виниклих неприязних відносин вступив в конфлікт із потерпілим ОСОБА_4 , у ході якого у нього виник прямий умисел на спричинення останньому тілесних ушкоджень.
Реалізуючи свій кримінально протиправний намір, спрямований на заподіяння ОСОБА_4 тілесних ушкоджень, ОСОБА_7 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, наніс ОСОБА_4 один удар долонею лівої руки в обличчя в ділянку носу з правого боку, в результаті чого спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді синця в ділянці носу з правого крила носа з двома саднами на його фоні, який кваліфікуються як легке тілесне ушкодження.
Цими діями ОСОБА_7 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України, а саме умисне легке тілесне ушкодження.
20.12.2023 між підозрюваним ОСОБА_4 та потерпілим ОСОБА_7 за участю захисника ОСОБА_5 було укладено угоду про примирення у рамках кримінального провадження, внесеного 10.11.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023175440000540.
Згідно зі змістом наведеної угоди, яка скріплена підписами сторін, підозрюваний повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні. Сторони досягли відповідних домовленостей, погоджуючись на призначення підозрюваному покарання, з урахуванням істотних обставини, того що підозрюваний винуватість визнав повністю, раніше в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, за ч. 1 ст. 125 КК України у виді штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 грн.
В угоді зазначені наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, передбачені ст. 473 КПК України та наслідки невиконання угоди, встановленні ст. 476 КПК України.
При цьому, у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 винуватим себе у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України визнав повністю, вказавши, що час, місце та спосіб вчинення ним кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, викладені правильно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує, у вчиненому щиро розкаявся. Уклавши угоду про примирення від 20.12.2023, він цілком розуміє надані йому законом права, а також роз'яснені йому судом наслідки укладення та затвердження вказаної угоди, визначені ст. 473 КПК України, - щодо обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями ст. 394 і ст. 424 КПК України, і щодо відмови від здійснення прав, передбачених п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а саме, права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину інкримінованих кримінальних правопорушень, права на виклик і на допит у судовому засіданні свідків, права заявляти клопотання, права надання суду своїх доказів, а також, характер пред'явленого обвинувачення, відповідно до якого він визнає себе винуватим, вид покарання, і інші заходи, які можливо будуть застосовані до нього в разі затвердження зазначеної угоди судом, у тому числі, і наслідки невиконання вказаної угоди, визначені у ст. 476 КПК України. Також обвинувачений ОСОБА_7 зазначив, що може виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання. Крім того, обвинувачений вказав, що вказана угода про примирення укладена ним з потерпілим добровільно без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз. Розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України. У зв'язку з чим ОСОБА_7 просив суд затвердити угоду, призначивши узгоджене покарання та врахувати, що він щиро розкаюється в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, засуджує свою поведінку.
Прокурор у судовому засіданні зазначила, що при укладенні угоди про примирення були враховані обставини, передбачені ст. 471 КПК України, дотримані вимоги процесуального та матеріального права, просила суд затвердити угоду про примирення та призначити обвинуваченому узгоджене сторонами покарання.
Захисник у судовому засіданні просив затвердити угоду про примирення від 20.12.2023 призначити узгоджене сторонами покарання, зазначив, що угода укладена добровільно та за його участі.
Потерпілий ОСОБА_4 у судовому засіданні просив затвердити угоду про примирення. Крім того, зазначив, що вони примирились, угода укладено добровільно без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз. Права та наслідки укладання угоди йому зрозумілі.
Згідно з ч. 1 ст. 469 КПК України угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого. Домовленості стосовно угоди про примирення можуть проводитися самостійно потерпілим і підозрюваним чи обвинуваченим, захисником і представником або за допомогою іншої особи, погодженої сторонами кримінального провадження (крім слідчого, прокурора або судді).
Відповідно до ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення. Укладення угоди про примирення у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, не допускається.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст. 468-475 цього Кодексу.
Шляхом вивчення документів кримінального провадження, опитування сторін, суд перевіривши умови укладання угоди про примирення, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз'яснивши та з'ясувавши у обвинувачуваного та потерпілого про повне розуміння ними їх процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які примусили їх погодитися на підписання угоди про примирення, характеру висунутого обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угоди про примирення, суд дійшов висновку про те, що у даному кримінальному провадженні можливо затвердити надану угоду про примирення.
Дії ОСОБА_7 органом досудового розслідування обґрунтовано кваліфіковані за ч. 1 ст. 125 КК України, доведеною поза розумним сумнівом є винуватість ОСОБА_7 у порядку, передбаченому статтями 468-476 КПК України.
Обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_7 відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття.
Обставини, що обтяжують його покарання відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлено.
Судом вивчалась особа обвинуваченого ОСОБА_7 та встановлено, що він щиро розкаявся у вчиненому, раніше в силу статті 89 КК України не судимий, має ІІІ групу інвалідності, на обліку у лікаря нарколога не перебуває, до лікаря психіатра звертався у 2022 році.
Відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи № 598 від 15.12.2023, ОСОБА_7 в період часу, що відноситься до інкримінованих протиправних дій будь-яких хронічним психічним захворюванням чи тимчасовим розладом психічної діяльності не страждав, а виявляє ознаки іншого хворобливого стану психіки у вигляді розладу особистості органічного походження (посттравматичного, токсичного генезу). Наявний психічний розлад не позбавляв ОСОБА_7 здатності повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними у вказаний період часу. На даний час ОСОБА_7 не страждає будь-яким хронічним психічним захворюванням, не перебуває у стані тимчасового розладу психічної діяльності, а виявляє ознаки іншого хворобливого стану психіки у вигляді розладу особистості органічного походження (посттравматичного, токсичного генезу). Вказаний психічний розлад не позбавляє ОСОБА_7 здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.
У силу положень ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України відноситься до категорії кримінальних проступків.
На виконання вимог ст. 474 КПК України судом з'ясовано обставини, які дають змогу впевнитися в тому, що обвинувачений усвідомлює свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, вид покарання, яке буде до нього застосоване, а також переконатися, що укладення угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Обвинуваченому роз'яснено наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.
Судом встановлено, що ініціювання, порядок укладення та зміст угоди про примирення 20.12.2023 між підозрюваним та потерпілим відповідає вимогам ст. 469, 471 КПК України.
Умови угоди не суперечать вимогам кримінального та кримінального процесуального законодавства України, узгоджена міра покарання, з призначенням покарання за ч. 1 ст. 125 КК України у виді штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 грн, відповідає вимогам закону, а отже слід відповідно до умов угоди призначити ОСОБА_7 це покарання. Оскільки таке покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особистості обвинуваченого з врахуванням обставини, яка відповідно до ст. 66 КК України пом'якшує покарання обвинуваченого, а також відсутність обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання, відповідає загальним засадам призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості, а також вимогам ч. 2 ст. 61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Згідно з ч. 1 ст. 475 КПК України якщо суд переконався, що угода може бути затвердженою, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Виходячи з викладеного, перевіривши угоду на відповідність вимогам КПК України, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.
Підстав для відмови в затвердженні угод про примирення, передбачених ст. 474 ч. 7 КПК України, судом не встановлено.
Цивільний позов у кримінальному провадженні заявлено не було.
Процесуальними витратами та речові докази відсутні.
Ураховуючи те, що стосовно обвинуваченого запобіжний захід не застосовувався, а сторони провадження не заявили клопотання про застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування запобіжного заходу до набрання вироком законної сили стосовно обвинуваченого.
Керуючись статтями 7, 368-371, 373, 374, 395, 474, 475 КПК України, суд
Затвердити угоду про примирення, укладену 20.12.2023 між потерпілим ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_7 за участю захисника ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні, внесеному 10.11.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023175440000540 стосовно ОСОБА_7 за обвинуваченням у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 30 (тридцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п'ятсот десять) грн 00 коп.
Запобіжний захід ОСОБА_7 до набрання вироком законної сили - не обирати.
Цей вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку виключно з підстав, визначених у ч. 3 ст. 394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Решетилівський районний суд Полтавської області.
Відповідно до ст. 532 КПК України вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору, обвинуваченому.
Суддя ОСОБА_1