Справа № 183/2521/24
№ 3/183/2024/24
02 травня 2024 року суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Гузоватий О.І., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з відділення поліції № 8 Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області, стосовно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 492609 10 лютого 2024 року о 18 годині 40 хвилин по вул. Козинця в с. Спаське Новомосковського району Дніпропетровської області водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «ВАЗ 2105», н/з НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння (почервоніння очей, хитка стійка, запах алкоголю з порожнини рота), від проходження медичного огляду на стан сп'яніння у встановленому порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху.
В суд ОСОБА_1 не з'явився, будучи належним чином повідомленим про місце та час розгляду справи. Крім того, останній достовірно знав, що стосовно нього складено протокол про адміністративне правопорушення, який направлений до суду. Клопотань про відкладення розгляду справи на адресу суду від ОСОБА_1 не надходило. Тому, на підставі ст. 268 КУпАП суддя вирішив розглядати справу без участі ОСОБА_1 .
З огляду на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, будучи обізнаною про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, про що свідчить її підпис у протоколі, не вжила заходів для явки до суду, не подала письмових заперечень проти протоколу, тому суд вважає, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Також, стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП без обов'язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Судом безпосередньо дослідженні докази, які надані на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: протокол про адміністративне правопорушення; відеозапис з нагрудної боді камери патрульного поліцейського; рапорт поліцейського; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; письмові пояснення ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з огляду на таке.
Так, згідно з п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У відповідності з ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена, в тому числі, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.
Згідно з п. п. 2-7 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я. Поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Огляд на стан сп'яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції. Перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Результати огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (п. 10 Розділу ІІ Інструкції).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу. Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції (п. п. 7, 8 Розділу ІІ Інструкції).
Аналогічні положення містяться і в Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103, відповідно до якого огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться у присутності двох свідків; водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється уповноваженою особою для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я; у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я уповноважена особа в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (п. п. 3, 4, 6 Порядку).
В той же час, як зазначено у п. 6 Розділу X Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07 листопада 2015 року, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Зазначене повністю кореспондується з положеннями п. 1 Розділу ІІ зазначеної Інструкції, згідно з якими до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються письмові пояснення свідків правопорушення у разі їх наявності; акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу у разі здійснення його затримання; акт огляду на стан сп'яніння у разі проведення огляду на стан сп'яніння; інші документи та матеріали, які містять інформацію про правопорушення.
За вимогами п. 11 розділу ІІ Інструкції від 09.11.2015 року № 1452/735, оформлення матеріалів огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу здійснюється згідно з чинним законодавством.
Відповідно до положень ч. 5 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан сп'яніння проведений із порушенням чинного порядку визнається недійсним.
Як убачається з матеріалів справи жодних беззаперечних доказів того, що ОСОБА_1 10.02.2024 о 18.40 поліцейськими пропонувалося пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку,матеріали справи не містять.
Так, на долученому до матеріалів справи відеозаписі, яким зафіксовані події від 02.10.2023 о 17.53, тривалість відеозапису триває лише 01 хвилину 46 секунд, при цьому як самий звук, так і зображення на ньому, досить низької якості і розібрати, що відбувається та хто на ньому зафіксований, неможливо.
Отже, з цього відеозапису не можливо встановити, чи пропонувалося ОСОБА_1 як водієві транспортного засобу пройти огляд для встановлення стану алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, як і не можливо встановити його відповіді на вказану пропозицію. Крім того, не зафіксовано, чи був водій ОСОБА_1 відсторонений від права керування транспортним засобом, як особа, яка на погляд поліцейського перебуває в стані алкогольного сп'яніння. Тобто існують обґрунтовані підозри, що навіть попри наявності складеного стосовно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, ОСОБА_1 міг продовжити свій рух. Вказані обставини не залишають у суду сумнівів в упередженості дій співробітників поліції, якими не було виконано вимог ст. 266 КУпАП, чим порушено порядок огляду водіїв на стан сп'яніння встановлений Законом, оскільки всупереч тому, що спочатку у водія ОСОБА_1 було встановлено наявність ознак сп'яніння, його все-одно не було відсторонено від керування всупереч складеному стосовно нього протоколу.
Крім того, акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, який долучений до матеріалів справи, не містить жодних обов'язкових реквізитів, а саме стосовно кого він був складений, де та коли складений, на якому саме пристрої пропонувалося особі пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу. Отже, вказаний акт суд не може визнати належним та допустимим доказом відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціальних технічних засобів.
Таким чином, під час розгляду справи не знайшов своє підтвердження факт того, що ОСОБА_1 у встановленому законом порядку було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння.
Згідно зі ст. 256 КУпАП протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Суд звертає увагу, що долученим до матеріалів справи відеозаписом також не зафіксовано ані складання протоколу про адміністративне правопорушення у присутності ОСОБА_1 , ані роз'яснення йому прав і обов'язків, передбачених ст. 268 КУпАП. Отже, будь-яких доказів того, що у присутності ОСОБА_1 складалися матеріали за фактом відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, суду не надано. Відсутні також докази щодо пропозиції ОСОБА_1 поставити свій підпис у направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння та протоколі про адміністративне правопорушення. Відеозапис цих відомостей також не містить. З огляду на ці обставини обґрунтованими є сумніви у достовірності зроблених поліцейським відміток, що ОСОБА_1 в порядку ст. 256 КУпАП роз'яснено права і обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП, що він відмовився ознайомлюватися з відповідними документами, ставити у них свій підпис, отримувати копію протоколу про адміністративне правопорушення.
Таким чином, суд доходить висновку, що протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП складений в порушення вимог ст. 256 КУпАП, відтак не може бути визнаний допустимим доказом.
З досліджених матеріалів справи про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлено, що долучені письмові пояснення свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 щодо відмови водія ОСОБА_4 від проходження огляду на стан сп'яніння не відповідають критерію належності та допустимості доказів, оскільки у відповідності до ст. 272 КУпАП свідок зобов'язаний дати правдиві пояснення щодо обставин, які йому відомі та підлягають установленню по даній справі, тобто в цьому випадку на інспекторів патрульної поліції покладається обов'язок документування відомостей про адміністративне правопорушення шляхом належного процесуального закріплення пояснень свідків щодо обставин справи, зокрема, з приводу часу, місця, способу та інших відомостей вчинення адміністративного правопорушення. Суд звертає увагу, що у протоколі про адміністративне правопорушення часом вчинення правопорушення зазначено як 10.02.2024 о 18.40, в той час як свідки ОСОБА_2 , ОСОБА_3 фіксують цю подію 10.02.204 о 17.45.
Інших доказів вини ОСОБА_1 матеріали справи не містять.
Вищевказані обставини викликають обґрунтовані сумніви у достовірності складеного матеріалу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.
Отже, зазначені вище обставини свідчать про те, що поліцейський у встановленому законом порядку не направляв водіяОСОБА_1 на огляд з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
З урахуванням принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Ст. 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
З огляду на викладене, оцінюючи відповідно до ст. 252 КУпАП надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, та враховуючи те, що під час судового розгляду обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення не знайшли свого підтвердження, доходжу висновку про відсутність доказів порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.5 ПДР та, відповідно, наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що є підставою для закриття провадження у справі згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 130, 247 КУпАП, суд
Провадження в справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає чинності з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено за наслідками розгляду справи по суті.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 КУпАП, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим - протягом десяти днів з дня її винесення.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області.
Суддя О.І. Гузоватий