Справа № 183/4016/24
№ 1-кс/183/834/24
03 травня 2024 року м. Новомосковськ
Слідчий суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_3 ,погодженого прокурором Новомосковської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12024041350000441 від 04.04.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України,
Старший слідчий Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області капітан поліції ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області з клопотанням, погодженим прокурором Новомосковської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12024041350000441 від 04.04.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчий вказує, що досудовим розслідуванням встановлено, що у провадженні СВ Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04 квітня 2024 року за №12024041350000441 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.
У вчиненні вказаного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 .
Досудовим розслідуванням встановлено, що 29 квітня 2024 року ОСОБА_5 , маючи умисел на незаконне зберігання наркотичного засобу з метою збуту, діючи умисно, всупереч Законам України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», зберігав за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 з метою подальшого збуту, за місцем мешкання 5 таблеток масами 0,5022 г, 0,5095 г, 0,5060 г, 0,5075 г, 0,5085 г, які містять наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон (фенадон), масою відповідно 0,0224 г, 0,0226 г, 0,0224 г, 0,0226 г та 0,0227 г.
У подальшому, 29 квітня 2024 року приблизно о 13 годині 40 хвилин ОСОБА_5 , перебуваючи поблизу будинку АДРЕСА_2 , діючи умисно, з корисливих мотивів, достовірно знаючи про обмеження обігу наркотичного засобу - метадону (фенадону), незаконно збув ОСОБА_6 , реальні анкетні дані якого змінені, 5 таблеток масами 0,5022 г, 0,5095 г, 0,5060 г, 0,5075 г, 0,5085 г, які містять наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон (фенадон), масами відповідно 0,0224 г, 0,0226 г, 0,0224 г, 0,0226 г та 0,0227 г, за що отримав від останнього грошові кошти у сумі 500 гривень.
Умисні дії ОСОБА_5 кваліфіковано за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 307 КК України, як незаконне зберігання з метою збуту та незаконний збут наркотичних засобів.
04 квітня 2024 року вказаний факт внесено до ЄРДР за № 12024041350000441 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України та 30 квітня 2024 року перекваліфіковано на ч.1 ст. 307 КК України.
30 квітня 2024 року о 18.45 ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.307 КК України.
Під час затримання та особистого обшуку в останнього вилучено мобільний телефон марки «Astro» А 169, чорного кольору, s/n НОМЕР_1 , із сім-картою НОМЕР_2 , який поміщений до спец. пакету PSP 1339828.
Вказаний факт свідчить про володіння та користування вказаним телефоном та сім-карткою особисто підозрюваним ОСОБА_5
30 квітня 2024 року вказаний мобільний телефон та сім-карту визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
Обґрунтування клопотання підтверджується зібраними у кримінальному провадженні матеріалами: протоколом затримання особи, підозрюваної у вчинені злочину; показаннями підозрюваного ОСОБА_5 ; повідомленням про підозру; протоколом обшуку від 30.04.2024.
Слідчий вказує, що враховуючи те, що вказаний телефон має значення речового доказу у вищевказаному кримінальному провадженні та з метою забезпечення його збереження необхідно накласти арешт на вказане майно.
У зв'язку з чим слідчий звернулася із вказаним клопотанням до слідчого судді.
Слідчий клопотання підтримала, просила його задовольнити, про що надала відповідну заяву, в якій одночасно просила розглянути клопотання у свою відсутність.
Власник майна ОСОБА_5 всудове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про місце та час проведення судового засідання.
Таким чином, неявка в судове засідання слідчого та власника майна за вищевказаних обставин у відповідності до ч. 1 ст. 172 КПК України не перешкоджає розгляду клопотання.
Слідчий суддя, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, дійшов такого висновку.
Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У відповідності до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що 29 квітня 2024 року ОСОБА_5 , маючи умисел на незаконне зберігання наркотичного засобу з метою збуту, діючи умисно, всупереч Законам України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», зберігав за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 з метою подальшого збуту, за місцем мешкання 5 таблеток масами 0,5022 г, 0,5095 г, 0,5060 г, 0,5075 г, 0,5085 г, які містять наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон (фенадон), масою відповідно 0,0224 г, 0,0226 г, 0,0224 г, 0,0226 г та 0,0227 г.
У подальшому, 29 квітня 2024 року приблизно о 13 годині 40 хвилин ОСОБА_5 , перебуваючи поблизу будинку АДРЕСА_2 , діючи умисно, з корисливих мотивів, достовірно знаючи про обмеження обігу наркотичного засобу - метадону (фенадону), незаконно збув ОСОБА_6 , реальні анкетні дані якого змінені, 5 таблеток масами 0,5022 г, 0,5095 г, 0,5060 г, 0,5075 г, 0,5085 г, які містять наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон (фенадон), масами відповідно 0,0224 г, 0,0226 г, 0,0224 г, 0,0226 г та 0,0227 г, за що отримав від останнього грошові кошти у сумі 500 гривень.
Вказана інформація слідчим СВ Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області внесена 04.04.2024 до ЄРДР за №12024041350000441 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.
Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, 30 квітня 2024 року о 18.45 ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.307 КК України.
Під час затримання та особистого обшуку в ОСОБА_5 вилучено мобільний телефон марки «Astro» А 169, чорного кольору, s/n НОМЕР_1 , із сім-картою НОМЕР_2 , який поміщений до спец. пакету PSP 1339828.
Постановою старшого слідчого Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 30.04.2024 вищевказаний мобільний телефон марки «Astro» А 169, чорного кольору, s/n НОМЕР_1 , із сім-картою НОМЕР_2 , визнано речовим доказом у кримінальному провадженні та передано на зберігання до камери схову вилучених речових доказів Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Тобто, арешт майна - це один із заходів забезпечення кримінального провадження, суть якого полягає у тимчасовому позбавленні підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його. Арешт майна носить тимчасовий характер, оскільки остаточне рішення про те, що належить вчинити з майном, яке арештоване, буде вирішено судом при ухваленні вироку (ст. 368 КПК).
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані, лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
З огляду на обставини ймовірно вчиненого кримінального правопорушення, наданих доказів за матеріалами клопотання в їх сукупності, слідчим суддею встановлено, що вилучене вищезазначене майно відповідає приписам ч. 1 ст. 98 КПК України, оскільки є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
За наведених вище обставин слідчий суддя вважає клопотання слідчого про арешт майна обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, оскільки не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню. Існують ризики того, що у разі не накладення арешту можливо відчужити, змінити, переробити, зіпсувати, передати вказане майно іншим особам до закінчення досудового розслідування. Вимоги клопотання на цьому етапі досудового розслідування, зважаючи на розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також враховуючи правову підставу для арешту майна та наслідки арешту майна для інших осіб, виправдовують втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження.
Керуючись ст. ст. 98, 110, 131, 132, 170-173, 175, 371, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
Клопотання старшого слідчого Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_3 ,погодженого прокурором Новомосковської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12024041350000441 від 04.04.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на мобільним телефоном марки «Astro» А 169, чорного кольору, s/n НОМЕР_1 , з сім-картою НОМЕР_3 , шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування вказаним майном.
Визначити місце зберігання мобільного телефону марки «Astro» А 169, чорного кольору, s/n НОМЕР_1 , з сім-картою НОМЕР_3 , в камері схову вилучених речових доказів Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області.
Виконання ухвали покласти на слідчих Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024041350000441 від 04.04.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, а контроль за дотриманням прав власника арештованого майна, до скасування арешту, покласти на прокурорів, що здійснюють нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у даному кримінальному провадженні.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1